Чому флокси не хворіють

Фахівці Головного ботанічного саду РАН досліджують грунтові віруси в своєму саду. Вони знайшли 19 видів вірусів, п’ять із яких виявлено в землі вперше.

Останніми роками ареал багатьох шкідливих вірусів і комплексних інфекцій розширюється, з’являються й новинки. Забруднення навколишнього середовища не проходить безслідно. Науковою мовою цей процес називається активним формуванням патологічних зв’язків. Водночас дані про умови існування та вподобання грунтових вірусів украй убогі чи відсутні зовсім.

Учені виділили й визначили грунтові віруси з різних місць ботанічного саду. У середньому в кожній пробі виявлено по чотири—п’ять штамів вірусів, але їхній набір розрізнений. Найзараженішими виявилися грунти розарію та колекції цибуль, де дослідники знаходили по дев’ять варіантів вірусів, загалом по два види в землі, на якій ростуть жоржини й півонії, і жодного під флоксами.

Присутність вірусу в грунті не завжди означає, що ним уражені й рослини. Часто рослини вражаються грунтовими вірусами латентно. Так, у грунті колекції горобин виявили вірус некрозу тютюну, а в рослинах його немає. А сливи уражені вірусами борозенчастості деревини, хлоротичною листовою плямистістю й деякими іншими, не виявленими в землі під ними.

Вірусна інфекція поєднується з браком мінеральних елементів. У заражених грунтах зазвичай мало калію, фосфору чи азоту, цих самих елементів не вистачає в хворих рослинах. У дендрарії й розарії, де багато вірусних інфекцій, грунт сильно забруднений важкими металами: свинцем, нікелем, залізом, марганцем, цинком і міддю. І самі інфіковані вірусами рослини накопичують значно більше важких металів, ніж їхні здорові сусіди. А важкі метали послаблюють стійкість організму до патогенів. Таким чином, між вірусами й рослинами існує прямий і зворотний зв’язок. Патоген, заражаючи рослину, знову повертається в грунт через корені або з рослинними залишками. А фізико-хімічна характеристика грунту, його забруднення, присутність грибів—переносників вірусів і склад рослин впливають на поширення вірусної інфекції.

Але неправильно вважати, що рослина є заручником того місця, де вона виросла. Різні види рослин початково мають різну стійкість до вірусів, впливають і на мінеральний склад грунту, і на його кислотність, по-різному витягають із нього важкі метали. Іншими словами, рослини в буквальному значенні підготовлюють грунт для свого самопочуття.