Бюджетна вторинність первинної медицини

Організатори форуму «Від первинної ланки до здорової нації», який відбувся у Макарівському районі, постаралися внести в медичну тему частку оптимізму. Президент України Віктор Ющенко, який взяв участь у заході, вручив головним лікарям центральних районних лікарень Київської області ключі від 12 нових реанімобілів, сертифікати на нове обладнання. У селі Копилів після реорганізації й реконструкції звичайний фельдшерсько-акушерський пункт (ФАП) перетворився на сучасну, добре оснащену медичну амбулаторію, де створено всі умови для обслуговування місцевих жителів. До послуг медиків — автомобіль «Славута», а лікареві медамбулаторії надали двокімнатну службову квартиру, на капітальний ремонт якої було виділено 200 тис. грн.

Копилівська амбулаторія — не виняток. На Київщині взяли курс на пріоритетний розвиток первинної ланки охорони здоров’я. Про невідкладність цієї справи засвідчив проведений два роки тому аудит понад 50 медустанов, покликаних надавати першу медичну допомогу. Ситуація виявилася невтішною. Чимало мед­амбулаторій і ФАПів розміщено у непривабливих приміщеннях, позбавлених елементарних комунальних умов. При цьому про сучасну апаратуру, потрібні ліки нічого й казати. Дефіцит досвідчених кадрів довершував картину. І це при тому, що, відповідно до статистики, 60—65 відсотків смертей у селах передчасні, стаються внаслідок того, що люди, по суті, позбавлені медичної допомоги. З огляду на ситуацію, що склалася, обласна влада розробила і впроваджує комплексну програму розвитку сімейної медицини на 2005—2007 роки.

За цей час на Київщині багато що змінилося. Відкрилися 127 сучасних амбулаторій, 30 ФАПів, дев’ять дільничних лікарень. Для амбулаторій було закуплено медичне устаткування на 22 млн. грн., придбано 80 автомобілів «Славута» і 98 УАЗів. Попіклувалися й про кадри — підготовлено понад двісті сімейних лікарів.

Президент Віктор Ющенко у виступі дав дуже жорстку оцінку станові медобслуговування у країні, особливо в сільській місцевості. За його словами, тільки протягом останнього року надходження з держбюджету на потреби медицини зросли з 17 до 21 млрд. грн., і поліпшення в цій надзвичайно важливій сфері мав би відчути кожен. Але цього не сталося. І важливо розібратися, чому. На думку президента, це наслідок того, що гроші «ходять» не за хворими, а за установами. Найчастіше не береться до уваги, що 80 відсотків усіх медичних послуг хворий отримує на рівні первинних ланок, а частка фінансування цих ключових підрозділів становить тільки три-п’ять відсотків від загальних асигнувань.

Проблему фінансування медустанов учасники форуму назвали найгострішою. Без розв’язання її первинну медицину не підняти. Оскільки на місцях, особливо в сільській глибинці, коштів бракує на вкрай потрібне, звучали думки про фінансування потреб амбулаторій і ФАПів вищими бюджетами. Що дало б можливість, незалежно від місцевої ситуації, реалізувати ухвалені програми охорони здоров’я, які в багатьох регіонах можуть залишитися невиконаними. Дехто пропонував іти ще далі, наполягаючи на зміні підходів до формування бюджетів. Сільські голови приходять до усвідомлення, що такої практики, коли їхній населений пункт щорічно віддає «верхам» мільйони гривень, аби потім одержати звідти крихти, треба позбуватися. Більшою частиною заробленого громада має розпоряджатися самостійно, тоді вже точно не доведеться ходити з простягнутою рукою, а сільські лікарі їздитимуть до хворого не на подарованих, а на придбаних сільрадами автомобілях.