Антибіотики: помилки і міфи

Поділитися
За статистикою, антибіотики призначають і застосовують неправильно майже в половині випадків, пише «Наука и жизнь»...

За статистикою, антибіотики призначають і застосовують неправильно майже в половині випадків, пише «Наука и жизнь». На основі російського досвіду вчені з НДІ антимікробної хіміотерапії Смоленської державної медичної академії сформулювали основні стереотипні хибні думки про антибактеріальну терапію.

Результати дослідження узагальнені в доповіді, представленій на конгресі «Людина і ліки», що відбувся в Москві.

За словами автора доповіді Ірини Андрєєвої, одна з найпоширеніших помилок — думка, що тривалість курсу лікування антибіотиками має становити 10—14 днів. Насправді продовжувати курс антибактеріального лікування до повного зникнення симптомів захворювання не треба, і часто для досягнення ефекту цілком достатньо коротких курсів і навіть одноразового прийому ліків.

Друга помилка стосується потреби змінювати препарати кожні 5—7 днів для запобігання розвитку в мікробів стійкості до ліків. Проте, переконана І.Андрєєва, заміна ефективного препарату іншим не знижує, а, навпаки, підвищує цей ризик. Якщо ж стан хворого протягом перших двох-трьох діб не поліпшується, ліки потрібно змінити негайно.

Застарілою вважають смоленські вчені й думку про токсичність та пригнічувальну дію антибіотиків на імунітет. Старі антимікробні засоби справді мали ці негативні властивості, однак тепер ліки, які пригнічують імунітет, відбраковуються ще на стадії доклінічних досліджень, зазначає Андрєєва. При цьому деякі антибіотики, наприклад макроліди, не тільки не пригнічують, а навіть стимулюють імунну систему.

У зв’язку з цим спеціалісти не рекомендують супроводжувати антимікробну терапію призначенням імуномодуляторів та протиалергійних препаратів, а протигрибкові засоби радять застосовувати тільки під час лікування хворих із ослабленим імунітетом — пацієнтів із ВІЛ або онкологічними захворюваннями.

Дуже перебільшене й уявлення про такий побічний ефект від антибіотиків, як дисбактеріоз. Найчастіше, відзначають смоленські фахівці, зміна складу кишкової мікрофлори, викликана антимікробними засобами, клінічно не виявляється, не потребує спеціальної корекції й минає сама. Якщо ж прийом ліків супроводжується побічними ефектами, наприклад діареєю, препарат краще змінити, проте ліки для відновлення мікрофлори не потрібні і в такому разі.

Багато лікарів вважають найефективнішим введення антибіотиків безпосередньо в осередок інфекції. Проте більшість сучасних препаратів достатньою мірою концентруються в уражених інфекцією тканинах і при внутрішньовенному введенні. Крім того, при місцевому застосуванні важко розрахувати оптимальну дозу препарату, тому воно виправдане лише при інфекціях шкіри, кон’юнктивіті, вагінозі та зовнішньому набряку.

Істотно підвищити якість і безпеку антимікробної терапії, вважають учені, можна, розвіявши такі помилки серед практикуючих лікарів.

Поділитися
Помітили помилку?

Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter або Надіслати помилку

Додати коментар
Всього коментарів: 0
Текст містить неприпустимі символи
Залишилось символів: 2000
Будь ласка, виберіть один або кілька пунктів (до 3 шт.), які на Вашу думку визначає цей коментар.
Будь ласка, виберіть один або більше пунктів
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Відміна Надіслати скаргу ОК
Залишайтесь в курсі останніх подій!
Підписуйтесь на наш канал у Telegram
Стежити у Телеграмі