Акція «Зір» — реальність чи окозамилювання?

До Дня Перемоги мільйон ветеранів війни в рамках державної соціальної програми «Зір» мали безплатно отримати коригуючі окуляри. Але цього не сталося й досі. Замість окулярів суспільство одержало черговий скандал. У ЗМІ з’явилося безліч суперечливої інформації. Одна з останніх — повідомлення прес-центру СБУ про «розкриття афери з окулярами».

Що ж насправді сталося? Розповідає Станіслав КОВТУН, адвокат ТОВ «Українські окуляри» — структури, в чиї обов’язки входить безпосереднє постачання окулярів ветеранам.

— Станіславе Леонідовичу, чому, на вашу думку, було фактично зірвано всеукраїнську акцію «Зір»?

— Причин кілька. По-перше, халатне ставлення як колишнього, так і нового складу керівників і відповідальних працівників Мінпраці та Мінздоров’я, котрі не виконали умов договору.

По-друге, виконання замовлення з боку тих суб’єктів оптичного ринку, які хочуть усунути зі свого шляху наше підприємство та його партнера по договору — ТОВ «Око» й самостійно здійснити поставку окулярів у 2005 році, адже на ці потреби новим бюджетом передбачено 60 млн. грн.

По-третє, бажання ряду співробітників правоохоронних органів Харківської області виправдати незаконність своїх дій стосовно нашого підприємства шляхом фабрикації кримінальної справи, із чого в нас у країні, як правило, випливає прагнення отримати незаконні доходи.

По-четверте, нескінченні розбірки між представниками старої й нової влади, під час яких головне на сьогодні — оприлюднити чергове обвинувачення на адресу опонента.

Cкладається враження, що завдання забезпечити окулярами ветеранів — зовсім не головне. І ніхто не хоче чути, що підприємства—учасники акції готові забезпечити окулярами ветеранів. З’ясувалося, що після того, як окулярами почали «опікуватися» правоохоронні органи Харкова й Міністерство праці, пощастило тільки 300 тис. інвалідів та ветеранів, які отримали свої окуляри від нашого підприємства під час попередніх акцій.

Хочу також відзначити: усі обвинувачення на адресу ТОВ «Українські окуляри» цілком безпідставні. Підприємство неодноразово з 2000 року залучалося до участі в державних соціальних програмах як постачальник окулярів. Останнього разу ми забезпечили ними 170 тис. ветеранів — інвалідів війни. Нарікання з боку замовників і контролюючих органів на адресу підприємства не надходили, тільки подяки. Проте цього разу для когось інтереси ветеранів опинилися на другому плані...

— Яких умов, на вашу думку, не виконали відповідальні особи Мінпраці й Мінздоров’я?

— Відповідно до умов договору на поставку окулярів, укладеного 06.10.04. між ТОВ «Українські окуляри», Мінздоров’я, Мінпраці, Укрпоштою, наше підприємство зобов’язалося передати 1 млн. окулярів протягом 90 днів після отримання передоплати й передачі реєстру-замовлення, що містив би необхідні дані для постачання окулярів (рецептурні дані обстеження, прізвище, ім’я та по батькові одержувача, адреса).

Передоплату вже сім місяців тому перераховано Мінпраці, а ось замовлення від нього, сформованого за результатами офтальмологічного обстеження Міністерством охорони здоров’я ветеранів, немає досі. І поки це питання не вирішене, ми не можемо організувати пересилку індивідуальних коригуючих окулярів, бо не знаємо, кому і які окуляри потрібні. До речі, попри зміну уряду, нове керівництво Мінпраці в цьому сенсі бездіяльне вже протягом майже чотирьох місяців.

Реєстри, що їх міністерство обіцяло надати в жовтні 2004 року, досі до нас не потрапили. Водночас розпочалися роботи з підготовки виробництва, нарощення виробничих потужностей, придбання комплектуючих. Для цих потреб ТОВ «Українські окуляри» й перерахувало кошти нашому партнерові — ТОВ «Око».

— Чому саме цій фірмі?

— ТОВ «Око» — офіційний виробник оптичної продукції, має всі необхідні дозвільні документи. З цим партнером ми вже співпрацювали 2003 року, коли в рамках акції «Зір», що проводилася урядом, ТОВ «Око» в числі інших трьох субпідрядників виготовило й поставило найбільшу кількість окулярів для інвалідів—ветеранів війни. На якість продукції й терміни її виготовлення нарікань не було. Відіграв роль і той факт, що два інших офіційних виробники окулярів в Україні цього разу не відповідали вимогам: підприємство ІЗОЛ перебувало у стадії банкрутства, а на ТОВ «Єврооптика» працівники Держспоживстандарту виявили низку порушень технології. Крім того, ТОВ «Око» — офіційний представник китайського виробника оптичної продукції.

— Побутує думка, що китайські окуляри неякісні?

— Це стосується виключно товару, завезеного в Україну контрабандним шляхом. Джерелом його розповсюдження є єдиний в Україні оптичний ринок у місті Ізюмі. Природно, жодних документів, що засвідчували б якість, у продавців такого товару немає.

Окуляри, запропоновані ветеранам, — перша велика партія офіційно імпортованої якісної оптичної продукції. Вона пройшла всі види експертиз і випробувань із боку уповноважених структур Мінздоров’я, котрі підтвердили її якість, із видачею відповідних документів.

Крім того, фахівці в галузі офтальмології й оптики підтвердять той факт, що забезпечення окулярами виробництва КНР у країнах Європи становить близько 35% усього обороту оптичної продукції, у США — майже 60%.

Що стосується «підозрілої» дешевизни, то це не так: ціна комплекту в рамках акції «Зір» (окулярів, футляра, серветки та шнурка для фіксації) — 26 гривень. Тоді як його роздрібна ціна, за даними експертів, удвічі вища.

І це не дивно: великий обсяг замовлення завжди знижує ціну.

— Чим викликана необхідність замовлення окулярів у іноземного виробника?

— Інакше проведення акції, тим паче в такі стислі терміни, було б неможливе фізично. Окулярів в Україні виробляється явно недостатньо (загалом близько 300 тис. штук на рік), бо великосерійного й серійного виробництва немає, тому для виконання нашого замовлення силами українських виробників знадобилося б понад три роки. Користуватися ж роздрібними магазинами оптики для виконання нашої програми дорого й неефективно. Тому довелося залучати імпортного постачальника. Законодавчих і договірних обмежень стосовно цього не було. Про ці умови з самого початку знало Мінпраці.

— День Перемоги минув, а ветерани окулярів так і не отримали...

— Попри тривалу відсутність замовлення, ми вжили всіх заходів для пересилки окулярів до 9 Травня: використовуючи статистичні дані про стан зору людей цієї вікової категорії ми зробили відповідне замовлення, у рамках якого підготовлено 1,6 мільйона окулярів. Мільйон їх із початку січня 2005 року вже лежить на складах в Ізюмі. Майже 600 тисяч нині — на Чорноморській регіональній і Куп’янській митницях.

Замовлення від Мінпраці досі немає. Але на сьогодні, навіть якщо його буде надано, ми не зможемо надіслати окуляри ветеранам. І ось чому. Роботу підприємства повністю заблоковано слідчими діями прокуратури Харківської області: склади з окулярами опечатано, доступу до них немає, продукція на складах і митницях заарештована, а працівники, замість виконання своїх обов’язків, систематично ходять на допити.

— Ви кажете, що на складі мільйон окулярів. Звідки ж з’явилася цифра 188700?

— Наприкінці лютого 2005 року Мінпраці провело інвентаризацію мільйона окулярів, які зберігалися на складі нашого підприємства. Причому сама процедура інвентаризації відбувалася з численними порушеннями: зі зломом замків, без наших представників, перераховували не поштучно, а коробками, при цьому перевіряльники «помітили» тільки 188700 повністю упакованих окулярів, решту 747 тисяч проігнорували.

Члени комісії Мінпраці відразу зайняли позицію: «пластмасові окуляри лічимо, а металеві — ні». Хоча у договорі матеріал виготовлення не вказувався.

Саме після цього на нас посипалися обвинувачення в розкраданнях.

А тепер на наших складах, підданих злому, коїться справжній хаос. Близько тридцяти людей із вулиці, у тому числі студенти, залучені для проведення слідчих дій, перелічують і відбирають окуляри для експертизи. Причому відбувається це так: ящики розкриваються, розривається упаковка, окуляри висипаються й деформуються.

— Що ви плануєте робити далі?

— Чекаємо об’єктивного рішення суду за нашим позовом на дії правоохоронних органів, які блокують роботу підприємства, і закликаємо уряд та громадськість не залишатися байдужими й конструктивно підійти до розв’язання цієї проблеми.

Сподіваємося, що, попри всі перешкоди, наше підприємство зможе завершити акцію й переслати окуляри ветеранам. Адже доки навколо цієї програми розгортаються політичні й судові баталії, тих, кому вони призначені, стає дедалі менше...