Пан-Євро-Мед — нові експортні можливості для українського бізнесу - Закордонна економіка - dt.ua

Пан-Євро-Мед — нові експортні можливості для українського бізнесу

25 січня, 17:36 Роздрукувати Випуск №3, 26 січня-1 лютого

Мінекономрозвитку розглядає Пан-Євро-Мед як ефективну мережу вільної торгівлі.

© Василь Артюшенко, DT.UA

Січень 2019-го видався досить плідним для української торгівлі: перший віце-прем'єр-міністр С.Кубів підписав Договір про вільну торгівлю з Ізраїлем, Україна розпочала застосовувати положення Конвенції Пан-Євро-Мед у торгівлі з ЄС, а Кабмін зробив ще один важливий крок на шляху до модернізації Договору про вільну торгівлю з Грузією.

Насправді всі ці три події пов'язані між собою та в майбутньому підсилять економічний ефект від застосування кожного з документів.

Договір про вільну торгівлю з Грузією діє з 1996 р. Україна стабільно експортує на грузинський ринок товарів на 400–500 млн дол. щороку. Причиною для перегляду Договору про вільну торгівлю через 23 роки стала можливість застосування Регіональної конвенції про Пан-Євро-Середземноморські правила походження товарів (так звана Конвенція Пан-Євро-Мед).

Аби зрозуміти, що таке Пан-Євро-Мед та як вона працює, потрібно знати, як і для чого в міжнародній торгівлі використовуються сертифікати про походження товару. Щоб експортувати українські товари в Грузію за нульовою або пільговою ставкою, ці товари мають бути значною мірою вироблені або істотно перероблені на території України, з використанням українських матеріалів. Як правило, йдеться про локалізацію на рівні 50–60% (для кожної угоди визначається окремо). Якщо товар більш як на половину вироблений з імпортних матеріалів або сировини, він не вважатиметься товаром українського походження та не зможе експортуватися до Грузії або іншої країни на умовах вільної торгівлі.

Пан-Євро-Мед дає можливість подивитися на правила міжнародної торгівлі під новим кутом. У майбутньому український виробник зможе купувати сировину та комплектуючі в Грузії, а готову продукцію експортувати, наприклад, до Польщі без сплати мит. І навпаки, грузинські підприємці зможуть імпортувати українську продукцію, переробляти її та експортувати в ЄС. Ефект охрестили принципом діагональної кумуляції. Є одна важлива умова: діагональна кумуляція працює для країн — членів Конвенції Пан-Євро-Мед, які уклали між собою угоди про вільну торгівлю. Для України, крім ЄС, таких країн нині вісім: Грузія, Македонія, Молдова, Чорногорія та країни Європейської асоціації вільної торгівлі (Ісландія, Ліхтенштейн, Норвегія та Швейцарія).

Щоб діагональна кумуляція запрацювала, Україна та її партнери повинні внести зміни до чинних угод про вільну торгівлю в частині застосування Конвенції. Таку процедуру ми пройшли з Європейським Союзом торік, і вже з 1 січня ц.р. ефект двосторонньої кумуляції повноцінно запрацював. Але найбільшу вигоду виробники одержують при наявності трьох партнерів Пан-Євро-Мед. Першим трикутником, у якому запрацює саме діагональна кумуляція, може стати трикутник ЄС—Україна—Ізраїль, тому що можливість застосування Конвенції вже передбачено в Договорі про вільну торгівлю. Торік Мінекономрозвитку також розпочало перегляд Договору про вільну торгівлю з Македонією. Тут у міністерства два основні завдання: не лише запустити роботу Пан-Євро-Мед, а й розширити доступ для українських сільськогосподарських товарів на ринок Македонії.

Мета приєднання до Пан-Євро-Мед і створення ланцюгів діагональної кумуляції — зробити Україну більш привабливою для іноземного та внутрішнього інвестора, який цікавиться переробкою або виробництвом готового продукту на експорт. Пан-Євро-Мед підсилює економічний ефект від дії української мережі вільної торгівлі.

У Мінекономрозвитку розуміють, що застосування Пан-Євро-Мед в україно-грузинських економічних відносинах не приведе до блискавичного зростання торгівлі та припливу нових інвестицій. Із процедурної точки зору, знадобиться якийсь час, щоб Євросоюз вніс пару Україна—Грузія до своєї матриці діагональної кумуляції та проінструктував свої митні органи надавати право безмитного ввезення українсько-грузинських товарів. З іншого боку, основною статтею українського імпорту з Грузії є вино (близько 60% від усього обсягу імпорту) — товар кінцевого споживання. Дія Конвенції Пан-Євро-Мед на нього не поширюється. Водночас Грузія експортує мідні руди, необроблене золото, гуму, лісові горіхи, бараняче м'ясо, мандарини та інші товарні позиції, які за відповідного бажання можна переробляти та експортувати до ЄС.

Безумовно, Грузія теж виграє від створення трикутника діагональної кумуляції з Україною. Наприклад, одна з основних статей українського експорту в Грузію — тютюн і промислові замінники тютюну. У 2018 р. обсяги експорту за цією позицією зросли практично вдвічі й нині перевищують 25% від загального обсягу. Сигарети, попри маленькі обсяги в абсолютних величинах (лише 147 млн дол. У 2018 р.), входять до топ-5 усього грузинського експорту. З початком застосування положень Пан-Євро-Мед обсяги експорту тютюну з України в Грузію, швидше за все, продовжать збільшуватися.

Застосування положень Конвенції Пан-Євро-Мед з Ізраїлем, у свою чергу, дозволить українським виробникам зробити ставку на переробку тропічних фруктів, використання тканини, оптичних приладів та іншого. З моменту вступу в силу Договору про вільну торгівлю Україна відкриє свій ринок для 6,8% сільськогосподарських і близько 70% промислових товарів ізраїльського походження.

Розширення товарної номенклатури, яку Україна зможе ввозити в ЄС без мит або за пільговими ставками, має й політичний ефект. Те, що купує ЄС, купує весь світ. Цікавий факт: до вступу в силу Угоди про вільну торгівлю з ЄС Україна практично не продавала вершкового масла на ринки з високими вимогами до якості харчової продукції. Але після того, як українські компанії одержали доступ на внутрішній ринок ЄС, Україна ввійшла до п'ятірки світових лідерів за експортом вершкового масла.

У 2019 р. Європейський Союз і його партнери стоять на порозі перегляду Конвенції Пан-Євро-Мед. Україна готується до засідання спільного комітету Конвенції навесні. Для українських виробників перегляд Конвенції означатиме подальше спрощення митного оформлення товарів.

Мінекономрозвитку розглядає Пан-Євро-Мед як ефективну мережу вільної торгівлі, члени якої торгують високоякісною продукцією, що відповідає європейським стандартам. Тому для України має сенс розвивати торговельні відносини з країнами — членами Конвенції: перш за все з ринками Північної Африки та Середземномор'я. Поки ж українським виробникам варто готуватися до запуску застосування Пан-Євро-Мед із Грузією та Ізраїлем: шукати нових торговельних партнерів, нові можливості для ввезення та переробки товарів із наступним експортом до ЄС.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №38, 12 жовтня-18 жовтня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво