Одні правила для всіх задля збереження планети - Закордонна економіка - dt.ua

Одні правила для всіх задля збереження планети

20 грудня, 2018, 16:39 Роздрукувати Випуск №49, 21 грудня-27 грудня

Підсумки міжнародних кліматичних переговорів у Катовіце та роль України.

У суботу, 15 грудня, у польському місті Катовіце завершилася конференція ООН зі зміни клімату. 

Результатом двотижневих переговорів і запеклих дискусій стало прийняття зводу правил для реалізації Паризької кліматичної угоди. З яких питань країни змогли домовитися, а з яких — ні, і що означають ці переговори для України?

Книга правил: головні результати

Найважливішим досягненням цьогорічних кліматичних переговорів є прийняття так званої книги правил, яка дає змогу ввести в дію Паризьку кліматичну угоду 2015 р. Зокрема, країни дійшли згоди стосовно технічних деталей — вимірювання та звітування щодо викидів парникових газів, а також прогресу з виконання своїх кліматичних зобов'язань. Також домовилися працювати далі, щоб визначити нові цілі для фінансової підтримки найменш розвинених країн.

Паризька угода, а отже, й правила почнуть діяти для всіх країн одночасно з 2020 р. Однак конкретні дії країн правилами не передбачені: кожна повинна визначатися самостійно щодо своїх кліматичних політик для зменшення викидів. Також усі сторони угоди мають до 2020 р. подати до Секретаріату Рамкової Конвенції ООН про зміну клімату оновлену кліматичну мету (зі зменшення викидів), яка може включати і перелік політик для її виконання.

Посилити амбіції? Ні, дякуємо

Головне питання, яке залишилося без відповіді, — посилення кліматичних амбіцій країн щодо зниження викидів. Незважаючи на невтішний прогноз стосовно зростання світових викидів парникових газів у 2018 р., про плани збільшити зобов'язання заявили тільки Канада, ряд країн ЄС, а також Україна. Питання посилених кліматичних амбіцій є критичним, адже згідно з висновками науковців, враховуючи нинішні тренди викидів, світ упевнено рухається до потепління на більш як 3ЉС уже у цьому столітті.

Ще одне питання без відповіді — ринкові механізми для зниження викидів і в який спосіб країни можуть заробляти квоти за свою діяльність зі зниження викидів і за свої "поглиначі" вуглецю (наприклад ліси, які поглинають двоокис вуглецю). Паризька угода визнає, що потрібні міжнародні правила з глобальної торгівлі викидами, та має забезпечити врахування кожної тонни СО2, що викидається в атмосферу. Не знайшовши спільної мови щодо правил функціонування таких ринкових механізмів, учасники конференції вирішили перенесли подальші обговорення на наступний рік.

"Наука — не до переговорів"

У жовтні 2018 р. було оприлюднено звіт міжнародної групи експертів з питань зміни клімату (МГЕЗК) про 1,5ЉС. Звіт підтверджує беззаперечний вплив діяльності людини на зміну клімату. Єдиний спосіб запобігти катастрофічним наслідкам цих змін — зниження викидів парникових газів уже сьогодні та низьковуглецевий розвиток у всіх країнах світу. Згідно з результатами звіту, викиди двоокису вуглецю необхідно скоротити майже наполовину до 2030 р. (порівняно з показником 2010-го) і досягти нульової позначки до 2050 р. Крім цього, доповідь засвідчує, наскільки критичною є різниця між глобальним потеплінням на півтора та два градуси. Наприклад, при потеплінні на два градуси 37% світового населення страждатимуть від екстремальної спеки щонайменше раз на п'ять років, на півтора — 14%; а підняття рівня моря за умови потепління на півтора градуси буде на 10 см меншим, ніж при потеплінні на два градуси.

Незважаючи на це, сторони кліматичних переговорів не спромоглися схвалити та домогтися від усіх країн урахування звіту МГЕЗК для посилення кліматичних дій. Головними противниками визнання важливості звіту стали Саудівська Аравія, США, Кувейт і Росія — країни, що найбільше залежать від видобутку нафти та інших видів викопного палива. Тож в остаточному тексті схвалюється лише "вчасне завершення роботи над звітом", а країнам "пропонується" використати звіт з подальшим обговоренням у РК ООН ЗК. Настільки м'яке фінальне формулювання означає, що багато країн можуть проігнорувати висновки науки при розробці своїх кліматичних стратегій.

Таке зневажливе ставлення до ключових наукових даних обурило не лише громадськість, а й країни, що є найбільш вразливими до змін клімату. Десятки країн, що розвиваються, звернулися до Генсекретаря ООН із закликом врахувати результати звіту МГЕЗК у Паризьких правилах, адже для них це питання не політики, а виживання.

"Чисті" вугілля й атом

Під час переговорів деякі країни намагалися просунути брудну енергетику та великі проекти гідроенергетики як вирішення проблеми зміни клімату. Зокрема, Польща, приймаюча сторона цьогорічних кліматичних перемовин, в особі президента відстоювала використання вугілля у своїй країні в подальшому, обґрунтовуючи це енергетичною суверенністю та називаючи чорне паливо "стратегічним джерелом енергії".

Громадські організації зустріли такі заяви країн не просто з насторогою, а відкритими протестами. Наприкінці першого тижня переговорів активісти з усього світу провели багатотисячний марш, вимагаючи повністю відмовитися від брудної енергії та посилити зобов'язання країн щодо зменшення викидів парникових газів. До цього маршу долучилися і представники "Екодії".

Польща цього року також запам'яталася тим, що відмовила у в'їзді щонайменше 13 представникам громадських організацій, серед яких мінімум дев'ять громадян України. Зокрема, двом представникам екологічної ГО "Екодія" заборонили в'їзд у країну, а ще двох — затримали. Після втручання нашого консула та тиску міжнародних громадських організацій затриманих українських активістів відпустили.

Обґрунтованих причин арешту польська сторона так і не навела, але офіційна причина затримання — "загроза державній політиці, внутрішній безпеці, громадському здоров'ю або міжнародним відносинам будь-якої держави — члена Європейського Союзу". Важливо зазначити, що затримані активісти були офіційними учасниками міжнародних кліматичних переговорів.

Спільні декларації та співпраця

Під час кліматичних переговорів Польща разом з іншими країнами ініціювала кілька спільних декларацій, серед яких хочеться відзначити такі:

— Сілезька декларація солідарності та справедливої трансформації;

— "Керуючи змінами разом — партнерство з електромобільності".

Україна разом з 41 країною підписала декларацію з електромобільності, ініційовану, крім Польщі, також і Великою Британією. Документ має на меті досягти "революції в електромобільності" і нульових викидів у секторі транспорту. Іншими підписантами документа стали 1200 компаній, а також міжнародні та громадські організації. Підписавши декларацію, країни та компанії зобов'язалися, зокрема, задекларувати перехід на транспорт із нульовими викидами, забезпечити розвиток "зеленого" громадського транспорту для покращення здоров'я населення, підвищити стандарти якості повітря у містах і працювати спільно над розвитком екологічно чистого транспорту та технологій.

Що стосується Сілезької декларації солідарності та справедливої трансформації, то Україна поки що не висловилася на її підтримку. Цей документ прийняли 45 країн світу у перший день переговорів. Підписання нашою країною декларації могло б нарешті підняти на національному рівні питання енергетичної трансформації, яка вже відбувається у світі. А також питання про долю наших вугільних регіонів та їх жителів: вони переважно зайняті у вугільній галузі, існування якої рано чи пізно добіжить кінця. Але дискусії, планування розвитку і майбутнього цих регіонів за участі усіх сторін поки що не відбуваються.

Роль України

За словами представників офіційної делегації України, переговори видалися важкими. Найбільше дискусій викликала стаття щодо ринкових і неринкових механізмів реалізації Паризької угоди. Найкращі перспективи залучити кліматичні інвестиції наша країна має саме через такі механізми. Проте розгляд і затвердження цього питання перенесли на наступний раунд переговорів, які мають відбутися у Чилі у 2019 р.

Для України кліматична конференція в Катовіце запам'ятається перш за все заявою міністра екології Остапа Семерака про готовність країни переглянути свій національно визначений внесок зі скорочення викидів парникових газів. Паризька угода передбачає, що для утримання глобального потепління на рівні 1,5–2°C кожна країна визначає свою участь у скороченні викидів парникових газів у вигляді власного національно визначеного внеску. Досягнення цілей Паризької угоди потребує невідкладного скорочення антропогенних викидів CO2та інших парникових газів в атмосферу та повного їх усунення до 2050 р. Тому зробити свій внесок більш амбітним — це логічний і довгоочікуваний крок для України.

Поточна мета України, яку наразі планують переглянути,передбачає зростання викидів парникових газів майже вдвічі від сьогоднішнього рівня. Це неважко порахувати: у 2015 р. національно визначений внесок України до Паризької угоди передбачав скорочення викидів СО2 до 60% від рівня 1990 р. Однак фактичний рівень викидів CO2 у 2015 р. уже становив 32% від рівня 1990-го.

Потенціал України для розвитку сучасних технологій, чистих джерел енергії та енергоефективності залишається надзвичайно великим і все ще мало використовуваним. Сильна кліматична політика дала би вагомий поштовх для економічного розвитку і руху до справжнього кліматичного лідерства.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №39, 19 жовтня-25 жовтня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво