Китайська (голово)ломка - Закордонна економіка - dt.ua

Китайська (голово)ломка

10 липня, 2015, 00:00 Роздрукувати Випуск №25, 10 липня-17 липня

Новини під грифом "Греція" було цього тижня відсунуто далеко на другий план повідомленнями про запаморочливе падіння фондового ринку Китаю. Проміжний поки що підсумок: з середини червня ц.р. основний фондовий індекс країни (Shanghai Composite Index) втратив понад 30%, а ринки цінних паперів загалом — більш як 3,2 трлн дол. (!). Що за цим стоїть і чого чекати надалі?

© m.fang.com

 

 

Новини під грифом "Греція" було цього тижня відсунуто далеко на другий план повідомленнями про запаморочливе падіння фондового ринку Китаю. Проміжний поки що підсумок: з середини червня ц.р. основний фондовий індекс країни (Shanghai Composite Index) втратив понад 30%, а ринки цінних паперів загалом — більш як 3,2 трлн дол. (!). Що за цим стоїть і чого чекати надалі?

Справедливості заради слід одразу зазначити, що нинішня історія почалася не вчора і навіть не в середині червня: справи в Китаї вже давно не такі хороші, як хотілося б цього його владі. "Китайське економічне диво", що стало притчею во язицех, поступово дедалі більше перетворюється на химеру. Так, якщо протягом останніх більш як двох десятиліть економіка Піднебесної нарощувала оберти середньорічними темпами, близькими до 10% (а на початку "нульових" років вони й зовсім досягали 11%), то 2014-го ВВП КНР зріс тільки на 7,4%, що стало найслабшим показником майже за чверть сторіччя. Цього року планується досягти ще скромнішого 7-відсоткового показника, а в наступні очікується подальше уповільнення до 5% зростання. Офіційний Пекін уже говорить про гальмування економіки, як про "нову норму", вживаючи термін "зростання вищої якості" і наголошуючи на важливості реалізованих структурних реформ.

А от багато зовнішніх спостерігачів і до вищезгаданих оцінок ставляться скептично, вважаючи їх завищеними та "підмальованими". На їхню думку, у реальності темпи зростання китайського ВВП і зараз не перевищують навіть 5%, а за належного "інфляційного" очищення мали б ще значно скромніший вигляд. Колишні драйвери зростання, серед яких масовані держпрограми кредитного стимулювання, себе практично повністю вичерпали: економіка й так уже надто перекредитована. Співвідношення сукупної заборгованості держави, корпоративного сектора і домогосподарств до ВВП КНР (близько 230%) уже перевищило навіть японський аналог, і цей показник через швидке накопичення проблемної заборгованості неминуче серйозно зростатиме й надалі. Усі ці обставини сильно насторожують інвесторів, відбиваючи колишнє просто нестримне бажання до вкладень у китайські активи.

Тим часом індекс ділової активності в переробній промисловості Піднебесної досягнув мінімальних значень за останній рік. Також головним болем влади є й проблема дефляції. Споживчі ціни і ціни виробників падають із серпня 2011-го. З березня цього року спостерігається певна стабілізація цін, що дало змогу китайській владі заявити про поліпшення в економіці, проте, як засвідчив шторм на фінансових ринках, до реальних поліпшень поки що далеко.

Якось не набуло належного резонансу повідомлення, що в Китаї сталося перше банкрутство держкомпанії. За інформацією Bloomberg, компанія Baoding Tianwei (дочірній підрозділ Сhina South Industries Group) повідомила про дефолт і нездатність погасити в строк власні облігації на суму 13,8 млн дол. Однією з причин стало падіння прибутку компанії, яка є постачальником і виробником різного електроенергетичного обладнання і була пов'язана з держзакупівлями. Також Bloomberg зазначив, що і девелопер Kaisa Group оголосив про дефолт за доларовими позиками.

Для довідки: корпоративний борг китайських компаній є найвищим у світі — 14,2 трлн дол. на кінець 2013 р., це більше, ніж у США (13 трлн дол.). Пекін вживає заходів із розширення можливостей рефінансування кредитів держкомпаній, однак поки що це відбувається точково і здебільшого стосується позик сільгосппідприємств.

Рятуйся, хто може

Від самого початку каталізатором останніх подій на китайському ринку цінних паперів послужили вжиті на початку червня заходи влади, яка вирішила посилити правила маржинальної торгівлі та угод з продажу активів. Це ускладнило процес залучення коштів для торгів (у тому числі спекулятивних) на фондовому ринку.

Важливу роль у падінні ринку також відіграло розуміння того, що ралі упродовж кількох останніх місяців було обґрунтоване не економічними показниками, а виключно спекулятивними настроями.

У результаті, як ми вже зазначали вище, за останні три тижні капіталізація китайського ринку впала майже на третину (з 10,3 трлн до трохи більше 7 трлн дол.). Для порівняння: втрати перевищують річну продуктивність, наприклад, економіки такого учасника "великої сімки", як Великобританія. Паніка пішла по наростаючій, а експерти різного калібру заговорили про зародження чергового витка світової кризи.

У спробі стримати падіння національного фондового ринку центробанк Китаю наприкінці червня пішов на зниження своєї базової облікової ставки, після чого регулятор припинив первинне розміщення акцій (IPO) на фондових біржах.

Загалом ситуація погіршувалася. У суботу, 4 липня, представники 21 компанії з числа тих, що спеціалізуються на операціях з цінними паперами, зустрілися в штаб-квартирі Комісії з регулювання фондового ринку Китаю. За підсумками зустрічі вони повідомили, що використають свій капітал у розмірі 120 млрд юанів на купівлю фондів, прив'язаних до високоліквідних акцій на біржах у Шанхаї та Шеньчжені. Також вони пообіцяли не продавати своїх активи доти, доки індекс Shanghai Composite не повернеться мінімум до рівня 4500 пунктів.

Звісно, всі розуміють, що в китайських масштабах суми в 120 млрд юанів недостатньо для того, щоб розвернути ринок. І тут виникає запитання: хто візьме на себе відповідальність у разі, якщо "фондові" компанії зазнають збитків, оскільки вони змушені зараз робити ставки проти ринку? У влади є максимум два тижні, щоб виправити ситуацію.

У середу, 7 липня, коли паніка досягла апогею, торги щодо сотень китайських акцій було заморожено, а ще стосовно 1287 компаній припинено. Це рівноцінно 45,6% усіх акцій, які котируються на Шанхайській і Шеньчженській біржах, і 2,5 трлн дол. капіталізації. Такого за всю історію китайського фондового ринку не було жодного разу.

Цікаво, що багато компаній, які зупинили торги своїми акціями, насправді не розкривають причин такого рішення, хоча зрозуміло, що вони підстраховувалися від подальшого просідання ринку. Однак у пресі з'явилися повідомлення, що тим компаніям, які не зможуть подати регулюючим органам вагомих причин такої поведінки, доведеться заплатити відповідні штрафи.

Інвестори також активно позбувалися китайських урядових і корпоративних облігацій. Довіра впала, що зробило бонди більш ризикованими і, відповідно, менш привабливими для вкладень.

У цій ситуації більше за інших постраждали девелоперські компанії: дохідність за бондами таких представників цього сектора, як Agile Property Holdings Ltd і Shimao Property Holdings Ltd, досягла семитижневого максимуму, тобто вартість обслуговування цього виду боргу для сектора значно зросла.

Високоліквідні облігації ряду держкомпаній, попри відносну стійкість, також трохи знизилися. У середу дохідність за бондами таких структур, як State Grid Corp. і Cnooc Ltd., зросла від 7 до 10%.

Юань на цьому тлі впав до чотиримісячного мінімуму стосовно долара.

У середу ж Комісія з регулювання фондового ринку Китаю повідомила, що її підрозділ China Securities Finance Corp. збільшив купівлі акцій компаній з невеликою капіталізацією слідом за акціями високоліквідних компаній з метою стабілізувати ринок. Народний банк Китаю заявив, що забезпечить підтримку необхідною ліквідністю для стабілізації ситуації, причому в необмеженому обсязі.

Сказано — зроблено. У четвер, 9 липня, Народний банк Китаю залив на ринок шляхом операцій на відкритому ринку та операцій РЕПО 35 млрд
юанів (5,7 млрд дол.). Раніше, у вівторок, — ще 50 млрд. юанів. А взагалі з 25 червня це вже п'яте вливання.

Також стало відомо, що для страхових компаній буде пом'якшено умови купівлі акцій високоліквідних компаній. Минулими вихідними, як ми вже зазначали, Пекін заборонив IPO і зробив доступнішими позики для інвесторів під купівлю акцій. Тож є привід припустити, що вищевказані суми і було спрямовано на благі цілі зі стримування падіння ринку.

Також у четвер, 9 липня, у державній газеті Xinhua News Agency з'явилося повідомлення про те, що китайська поліція відвідала Комісію з регулювання фондового ринку Китаю з метою розслідувати "підозрілі короткі продажі".

А що далі?

Сукупність усіх цих заходів, здається, нарешті почала давати результат. У четвер ринок Китаю закрився зростанням на 5,76%. А що далі?

Аналітики вважають, що китайський фондовий ринок поки що не намацав свого дна, одноденне зростання ще не є тенденцією. Деякі експерти беруть на себе сміливість говорити про те, що Китай близький до фінансової кризи, якщо спадна тенденція збережеться. І що, мовляв, Пекін не вивчив кейс влади США, дії якої не змогли запобігти банкрутству Lehman Brothers.

Плюсом тут є те, що китайський ринок було штучно закрито для іноземних інвесторів. Мінусом — що паніку складно зупинити, враховуючи величезні розміри ринку. У Китаї 80% інвестицій у фондовий ринок здійснюють приватні особи. Це і є китайський середній клас, який є активним споживачем, але непрофесійним інвестором, що піддається на провокації. У результаті падіння ринку постраждає саме він, а від зниження його купівельної спроможності постраждають торгові партнери Китаю, серед яких Японія, США, меншою мірою ЄС.

Проте не все так похмуро. Незважаючи на найбільший з 1992 р. обвал фондового ринку Китаю, аналітики Goldman Sachs не поспішають вносити корективи у свої прогнози. Так, вони очікують, що в найближчі 12 місяців індекс CSI 300 зміцниться на 27%, маючи впевненість, що дії влади Пекіна все ж таки принесуть свої плоди і підтримають економічне зростання. Більш того, в Goldman Sachs поки що не бачать бульбашки на фондовому ринку Китаю, зазначаючи, що уряд має ряд інструментів для підтримки ринку.

Сировинні ринки не залишилися осторонь

Побоювання щодо падіння попиту на китайські цінні папери не оминули й сировинних ринків, оскільки ця країна є найбільшим споживачем ряду сировинних товарів. Перспективи подальшого зниження темпів економічного зростання на тлі колапсу фондового ринку і ризиків для фінансової системи країни загалом негативно позначаються на вартості сировини, бо інвестори закладають у ціни високу ймовірність зниження попиту на відповідні товарні позиції.

Так, ціни на мідь 5 липня досягли шестирічного мінімуму, перш ніж трохи відновитися. На частку Піднебесної припадає близько 40% споживання червоного металу. Не залишилася осторонь і нафта, перспективи падіння попиту на яку з боку Китаю також не радують інвесторів. У вівторок вартість бареля нафти марки WTI упала нижче 51 дол. — до тримісячного мінімуму. Щоправда, там ще є фактор Ірану, який з нетерпінням очікує звільнення від санкцій, але це вже зовсім інша історія. Тим часом, попри оптимізм Goldman Sachs, необхідно почекати мінімум до кінця липня, щоб намагатися робити висновки, чи вдалося китайській фінансовій владі врегулювати наявну на ринку ситуацію. Реакція ж економіки, навіть якщо нинішнє вирування пристрастей спаде, може розтягнутися на багато місяців. І навряд чи ця реакція буде позитивною.

 
Залишайтеся в курсі останніх подій! Підписуйтесь на наш канал в Telegram
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №34, 15 вересня-21 вересня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво