Бурхлива осінь світових ринків - Закордонна економіка - dt.ua

Бурхлива осінь світових ринків

10 жовтня, 2014, 20:20 Роздрукувати Випуск №36-37, 10 жовтня-17 жовтня

Долар зростає, нафта падає в ціні, економіка єврозони знову близька до рецесії. Що обіцяють глобальні економічні тренди нинішньої осені в найближчому майбутньому?

Долар зростає, нафта падає в ціні, економіка єврозони знову близька до рецесії. Що обіцяють глобальні економічні тренди нинішньої осені в найближчому майбутньому?

У першій половині поточного року ситуація в глобальній економіці та на фінансових ринках виглядала абсолютно спокійно, попри розгортання російсько-українського конфлікту. Продовжувалося поступове відновлення економіки США, з'явилися надії на відновлення зростання в єврозоні (після падіння її ВВП на 0,4% у 2013 р.). Глобальні фондові індекси були в плюсі, також спостерігався значний приплив капіталу в країни з ринками, що розвиваються (за винятком Росії). Здавалося, що жодні геополітичні ризики не здатні зупинити впевнений рух світової економіки в напрямі остаточного відновлення після кризи 2008 р.

Однак майже загальне благоденство тривало недовго, і після літніх канікул динаміка світових фінансових і товарних ринків стала набагато більш волатильною. По-перше, почав стрімко зростати курс долара США відносно інших світових валют — за три місяці "зелений" підвищився практично на 10% стосовно євро. По-друге, відбулася суттєва корекція на фондових ринках як розвинених країн, так і країн, що розвиваються. По-третє, світові ціни на нафту обвалилися на понад 20% буквально за три місяці.

Що стало головною причиною такої різкої зміни ситуації? З одного боку, є спокуса пояснити ці тенденції ескалацією геополітичних ризиків — до конфлікту між Росією та Україною (його загострення в останні кілька місяців призвело до жорстких санкцій проти Росії) додалося ускладнення ситуації в Іраку, галас довкола референдуму про незалежність Шотландії та масові публічні протести в Гонконзі. Однак, попри це, важливу роль відіграли й економічні фактори, зокрема динаміка макроекономічних показників у США, єврозоні та Китаї, що, очевидно, значно вплинуло на очікування економічних агентів по всьому світі.

Сполучені Штати

Почнімо із США, оскільки, безумовно, американська економіка продовжує відігравати важливу роль у світових економічних процесах. Тобто, коли вона починає чхати, решта світу швидко підхоплює простуду. На щастя, цього року економіка Сполучених Штатів демонструє непогану динаміку, що позитивно впливає на економічну ситуацію в світі в цілому. Зокрема, останні економічні дані свідчать про те, що рівень безробіття в США вперше з часів Великої рецесії нижче позначки 6%, котра зазвичай визначається як "рівень повної зайнятості".

Також 3 жовтня було опубліковано дані про те, що у вересні приріст робочих місць становив 248 тис., значно перевищивши очікування (215 тис.). Крім того, у другому кварталі поточного року річний темп зростання ВВП прискорився до 4,5%. На цьому тлі продовжує оживати ринок нерухомості — збільшилися темпи будівництва нових будинків, а ціни на житло продовжують зростати. Значно поліпшуються і настрої економічних агентів. Так, позитивна динаміка індексу споживацьких очікувань свідчить про зростання внутрішнього попиту, що стимулюватиме зростання економіки. Нарешті, результати консенсус-прогнозу економічних експертів також транслюють очікування про прискорення темпів економічного зростання та низький рівень інфляції на найближчі кілька років.

Попри очевидне покращення економічної ситуації, Федеральна резервна система (ФРС) поки не поспішає посилювати монетарну політику (цього жовтня купівлі за програмою кількісного пом'якшення, що поступово згорталися, закінчилися). Її представники так само заявляють, що американський центробанк не буде підвищувати відсоткові ставки у найближчому майбутньому, оскільки ситуація із зайнятістю далеко не найкраща. Так, показник частки працюючих до всього працездатного населення перебуває на мінімальному рівні за останні роки, і мільйони людей по всій Америці залишаються без роботи.

Крім того, розрив між потенційним і фактичним ВВП лишається на все ще високому рівні — більш як 500 млрд дол. З іншого боку, зростання цін на даний момент не становить великої загрози — його рівень нижчий цільового показника ФРС, а інфляція зарплат за останній час перебуває на нульовому рівні. Тому баланс у монетарній політиці залишається на боці стимулювання темпів зростання ВВП (а не зниження інфляції), аби уникнути ефекту гістерезису (проблема збереження сталого низького рівня зайнятості). Таким чином, на цей момент у ФРС немає сильних стимулів натиснути на гальма в монетарній політиці, а отже, епоха дешевих грошей продовжиться у найближчому майбутньому.

Поліпшення економічної ситуації в США в принципі повинно позитивно вплинути на економічну динаміку в інших частинах світу. По-перше, укріплення долара сприяє зростанню експорту в Штати, а значить, допомагає економіці країн їхніх головних торговельних партнерів. По-друге, внаслідок збереження відсоткових ставок у США на рівні, близькому до нуля, їхні аналоги в інших країнах також лишаються на низькому рівні (що, відповідно, сприяє стимулюванню внутрішнього попиту). Таким чином, можна сказати, що Сполучені Штати експортують у ці країни м'яку монетарну політику ФРС. Крім того, надзвичайно низькі відсоткові ставки в США сприяють перетоку капіталу на інші ринки, з більшим ступенем ризику — включно з ринком українських єврооблігацій.

Нафта

Водночас, на відміну від посилення курсу американського долара на тлі відновлення тамошньої економіки, падіння цін на нафту виглядає несподіваним, адже зростаючий попит на енергоносії з боку найпотужнішої економіки світу має, навпаки, стимулювати зростання цін. Крім того, загострення конфлікту в Іраку (а ця країна є одним із найбільших експортерів сирої нафти), по ідеї, також повинно сприяти зростанню цін на нафту. Цій незвичній динаміці можна знайти кілька пояснень.

По-перше, розрив зв'язку світових цін на нафту з динамікою економічних показників США частково можна пояснити зростаючою самодостатністю Америки в цьому компоненті (частка імпорту у внутрішньому споживанні бензину та інших видів палива знизилася з 60% у 2005 р. до 32% — у 2013-му) за рахунок стрімкого зростання обсягів видобутку сланцевої нафти всередині країни. По-друге, обсяг пропозиції нафти на світовому ринку зріс за останній час, що було пов'язано з відновленням видобутку та експорту нафти з Лівії. Крім того, конфлікт в Іраку поки ніяк не вплинув на нафтову галузь цієї країни, оскільки головні родовища розташовані на її півдні, далеко від зони бойових дій. По-третє, на відміну від США, економічні тенденції в єврозоні та Китаї, котрі є головними споживачами нафти, виглядають менш позитивними, що, безперечно, справляє значний вплив на світові ціни на сировину.

Європейський континент

Зокрема, аналітики очікували, що в 2014 р. економіка єврозони вийде з рецесії й темпи зростання ВВП становитимуть 1,5–2,0%. Але вже в першій половині року стало зрозуміло, що відновлення відбувається набагато повільнішими темпами — в першому кварталі ВВП єврозони зріс на 0,2% (порівняно з попереднім кварталом), а в другому зростання взагалі припинилося. Крім того, останні дані індексів споживацьких настроїв і очікувань бізнесу свідчать про низьку ділову активність, що негативно вплине на темпи економічного зростання у другому півріччі. В результаті більшість експертів зменшили свої прогнози зростання ВВП на 2014-й до 0,5–1,0%.

Варто зазначити, що сповільнення темпів зростання європейської економіки у другому кварталі не було пов'язано з ефектом запровадження контрсанкцій Кремлем (цей ефект оцінюється як мінімальний, і значний вплив можливий лише за умови повного припинення поставок російського газу в Європу). Головною ж причиною стало погіршення економічної динаміки в таких країнах, як Франція та Італія, економіки яких зазнали серйозних структурних проблем, пов'язаних із негнучкістю ринку праці, низькою конкурентоспроможністю, надмірним державним регулюванням тощо. Враховуючи, що вирішити ці проблеми навряд чи вдасться швидко, криза в Європі може затягнутися.

У той же час є надії, що органи, які відповідають за економічну політику в єврозоні, зможуть зробити необхідні кроки для її стимулювання. Зокрема, в Європейському центральному банку (ЄЦБ) натякнули, що можуть застосувати нетрадиційні інструменти монетарної політики, які широко використовувала ФРС останніми роками. Тобто йдеться про програму кількісного пом'якшення, що реалізується шляхом купівлі центробанком цінних паперів на ринку. Ефект таких дій на економічні показники не буде миттєвим, однак більш агресивний підхід ЄЦБ до вирішення проблеми низьких темпів зростання ВВП не може не радувати.

Також останнім часом стає дедалі більш очевидним, що ідея посилення фіскальної та монетарної політики для усунення економічних дисбалансів поступово втрачає своїх прихильників. Тому цілком можливо, що європейські країни (передусім Німеччина, котра завжди виступала адвокатом такої політики) змінять свою позицію та перейдуть до активнішої фіскальної політики, і не блокуватимуть зусиль ЄЦБ з пом'якшення політики монетарної. Таким чином, у найближчі кілька місяців ми можемо стати свідками кардинальних змін у традиційно патріархальній економічній політиці країн ЄС.

Китай

Сповільнення темпів економічного зростання в Піднебесній цього року стало неприємним сюрпризом для світової економіки. Темпи зростання промислового виробництва вповільнилися до менш як 7% у серпні 2014-го. Безумовно, більшість інших країн і мріяти не можуть про такі темпи зростання, але для Китаю це помітне гальмування порівняно з аналогами в 10% і вище, що спостерігались останні роки (в 2006–
2013 рр. середньорічний темп зростання ВВП становив 10,1%). Точно визначити головні причини охолодження китайської економіки не надто просто, враховуючи низьку якість публікованих Пекіном макроекономічних даних. Тем не менш більшість експертів сходяться на тому, що головною економічною проблемою Китаю на сьогодні є перегрів ринку нерухомості, оскільки останні кілька місяців ціни на неї почали знижуватися. Враховуючи надлишок пропозиції на ринку нерухомості, що сформувався за рахунок кредитного буму останніх років (що викликає неприємні аналогії з ситуацією в США перед Великою рецесією), Пекін може зіштовхнутися з серйозними проблемами в найближчому майбутньому, якщо не вдасться до агресивних засобів стимулювання зростання економіки.

***

Таким чином, світову економіку в найближчому майбутньому очікують досить непрості часи. Про це свідчить й індекс очікуваної волатильності фінансових ринків (VIX) — цей рівень значно зріс останнім часом, однак усе ще набагато нижчий, ніж під час Великої рецесії. Що стосується динаміки цін на нафту, то більшість експертів не очікують подальшого зниження цін, а прогнозують їх коливання в діапазоні 90–100 дол. за барель. Так, з одного боку, країни — експортери нафти (члени ОПЕК), скоріше за все, знизять обсяги видобутку, аби припинити подальше падіння котирувань. З іншого — ми не очікуємо, що світова економіка знову скотиться в рецесію, а це значить, що попит на сировинні товари не буде значно знижуватись.

Тим не менш ризики очевидні, і не виключено, що несприятливі геополітичні тенденції стануть одним із каталізаторів погіршення світової економічної ситуації.

Автори - члени редакційної колегії VoxUkraine,
Юрій Городниченко - професор економіки університету Каліфорнія-Берклі,
Дмитрий Сологуб - начальник відділу аналізу та досліджень "Райффайзен Банку Аваль".
Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №38, 12 жовтня-18 жовтня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво