Закупівельні суперечності - Фінанси - dt.ua

Закупівельні суперечності

12 липня, 16:57 Роздрукувати Випуск №27, 13 липня-19 липня

Нині завдяки штучно створеним обмеженням і непрозорості вимог держава втрачає за деякими категоріями товарів 30–70% від суми оголошених тендерів.

politeka.net

На сьогодні є значні суперечності між законодавчими актами у сфері державних закупівель, а саме між Порядком проведення державних (публічних) закупівель та Законами України "Про публічні закупівлі" (від 25.12.2015 р. №922-VIII) і "Про захист економічної конкуренції" (від 11.01.2001 р. №2210-III). 

Нині завдяки штучно створеним обмеженням і непрозорості вимог наша держава втрачає за деякими категоріями товарів, як-от, насамперед, електроніка, приблизно 30–70% від суми оголошених тендерів. Ба більше, сама система, що регулярно вимагає повторного надання документів, які є в доступі в державних реєстрах або можуть бути введені лише раз, істотно ускладнює участь у закупівлях прозорих компаній, оскільки це потребує додаткового часу. А оскарження недобросовісних рішень за гроші (5 тис. грн) призводить до втрати бажання домагатися справедливості.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про публічні закупівлі", здійснення закупівель має ґрунтуватися на таких принципах: 

— добросовісна конкуренція серед учасників;

— максимальна економія та ефективність;

— відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель;

— недискримінація учасників;

— об'єктивна та неупереджена оцінка тендерних пропозицій;

— запобігання корупційним діям і зловживанням.

Тендерні (публічні) закупівлі через торговельний майданчик ProZorro мають дати змогу державі заощадити державний бюджет, а підприємствам — заробляти в умовах чесної, добросовісної конкуренції. Але, за нашими оцінками, лише за окремими тендерами в категорії "планшети, мобільні телефони" наша держава втратила не менш як 3 млн грн у період із січня до травня 2019 р.

Розгляньмо випадкові оголошення на проведення публічних закупівель мобільних телефонів і планшетів. Наприклад, очікувана вартість закупівлі становить 390 тис. грн. Кількість товарів або обсяг виконання робіт чи надання послуг — 65 одиниць. Відповідно, вартість однієї одиниці — 6 тис. грн. Згідно з тендерною документацією, предметом закупівлі є мобільний телефон моделі Huawei P Smart. При цьому є чітка вказівка, що заміна на аналогічний товар та товар від інших виробників не допускається.

У п. 3 ч. 2 ст. 22 Закону України "Про публічні закупівлі" зазначено, що технічна специфікація предмета закупівлі в тендерній документації не повинна містити посилання на конкретну торговельну марку чи фірму, патент, конструкцію або тип предмета закупівлі, джерело його походження або виробника. У разі, якщо таке посилання є необхідним, воно повинне бути обґрунтованим, а специфікація повинна містити вираз "або еквівалент". 

Однак у тендерній документації зазначеної вище закупівлі ми не знайдемо обґрунтування необхідності посилання на конкретну торговельну марку. А отже, такими діями порушується принцип недискримінації учасників і добросовісної конкуренції.

Також знаходить свій прояв порушення принципу максимальної економії та ефективності. Ми проаналізували ринок смартфонів із технічними характеристиками, що відповідають зазначеним у тендерній документації, але інших, дешевших торговельних марок. Середня вартість таких телефонів становить 2210 грн. А тепер виведімо загальну вартість на 65 одиниць. Вона становитиме 143 650 грн. Як бачимо, в цьому випадку держава переплачує аж 246 350 грн. 

Також вартий уваги такий різновид процедури закупівлі, як звіт про укладений договір. Він дає підстави говорити про порушення таких принципів, як відкритість і прозорість на всіх стадіях закупівель та запобігання корупційним діям і зловживанням.

Адже з тендерної документації ми не можемо дослідити, які саме технічні та якісні характеристики замовник хоче бачити у предметі закупівлі та з якою метою здійснюється ця закупівля. Можливо, вимоги дещо завищено, аби підвищити загальну вартість закупівлі. Це, у свою чергу, порушує відкритість і прозорість закупівель.

Також замовники за такого різновиду закупівель здебільшого орієнтуються на якогось конкретного постачальника, що може свідчити про наявність корупційних дій і зловживання з боку посадових осіб. Адже йдеться про чималі кошти, які виділяються з державного бюджету. Вважаємо, що всі публічні закупівлі потрібно проводити у формі відкритих торгів і не орієнтуючись на конкретну торговельну марку. Тоді це забезпечить прозорість процедури і добросовісну конкуренцію серед суб'єктів господарювання. 

Як приклад можемо навести оголошення про закупівлю планшетів UA-2019-05-02-000396-c. Очікувана вартість закупівлі — 114 600 грн. Кількість товарів — 12 одиниць. Тобто вартість одиниці — 9 950 грн. Якщо проаналізувати ринок планшетів, то можна побачити, що середня вартість 10-дюймового планшету із середнім рівнем якісних характеристик становить 4 100 грн. Переплата у цьому випадку — 58 500 грн. 

Продемонструємо у таблиці можливі суми переплат із державного бюджету в грошовому і відсотковому співвідношенні на прикладі державних закупівель у формі допорогових закупівель і звіту про укладений договір. 

Як бачимо, суми чималі, а це лише за першу половину 2019 р. І таке привласнення державних коштів за рахунок державних закупівель відбувається щодня. Навіть звернення до відповідних державних органів, як-от Антимонопольний комітет, Національне антикорупційне бюро, Рахункова палата та Міністерство економічного розвитку і торгівлі не дає жодних результатів. Реакції немає.

На нашу думку, для вирішення цієї проблеми необхідно стежити за тим, щоб державні замовники в тендерній документації не зазначали конкретних торговельних марок, чітко обґрунтовували необхідність закупівлі тих або інших товарів і прописували мінімальні технічні та якісні характеристики для певного виду товару, здатні задовольнити потреби замовника, аби забезпечити конкурентоспроможність інших постачальників і заощадити державні кошти. Запровадити штрафи за порушення вимог до тендерної документації. Переглянути положення Закону України "Про публічні закупівлі" на предмет полегшення участі в процедурі закупівель, а саме подання тендерної документації. Скасувати такий вид процедури закупівлі, як звіт про укладений договір, залишити тільки відкриті торги, щоб забезпечити справжню прозорість. Змінити зміст п. 6.4 Порядку здійснення допорогових закупівель, а саме закріпити заборону зазначати конкретну торговельну марку, натомість закріпити обов'язок робити посилання виключно на необхідні технічні та якісні характеристики предмету закупівлі.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №27, 13 липня-19 липня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво