Забезпечення державних гарантій в освіті: діалог громад та уряду - Фінанси - dt.ua

Забезпечення державних гарантій в освіті: діалог громад та уряду

12 жовтня, 17:34 Роздрукувати Випуск №38, 13 жовтня-19 жовтня

Громади України підтримали ідею реформи освіти.

© trassae95.com

Нинішній рік став експериментальним у бюджетуванні галузі освіти, оскільки громади України розпочали його зі змінених умов фінансування. 

Наприкінці 2017-го Кабінет міністрів України затвердив Формулу розподілу освітньої субвенції між місцевими бюджетами. Відповідно до неї було розподілено обсяги освітньої субвенції містам, районам та об'єднаним територіальним громадам (ОТГ). Відтепер освітня субвенція — це, по суті, гарантія держави на гідну оплату праці педагогічних працівників закладів загальної середньої освіти та викладачів професійно-технічних закладів освіти, які викладають предмети загальноосвітнього циклу. Адже решту видатків на освіту було передано до повноважень органів місцевого самоврядування. Та чи вдало розпочався цей експеримент?

Громади України підтримали ідею реформи освіти і під час прийняття місцевих бюджетів, зважаючи на те, що освітня субвенція мала б забезпечити оплату праці педагогів шкіл, заклали кошти на інші потреби галузі, зокрема на енергетичну модернізацію будівель, капітальні ремонти закладів освіти, оновлення освітнього середовища та інше.

Однак уже перший квартал 2018 року показав, що коштів, виділених державою на заробітну плату вчителям, недостатньо у багатьох громадах. Голови громад масово почали звертатися до Асоціації міст України з проханням проаналізувати стан фінансування та допомогти вирішити ситуацію з дефіцитом коштів. АМУ стала важливою платформою для здійснення політичних переговорів із профільними міністерствами та урядом у частині забезпечення гарантій з виплат заробітних плат педагогічних працівників закладів загальної середньої освіти. Асоціація міст України проаналізувала обсяги освітньої субвенції поточного року та дані окремих громад і станом на 23 квітня 2018-го констатувала наявність у громадах міст та ОТГ дефіцит освітньої субвенції у розмірі 4,4 млрд грн. Уряд розпочав перерозподіл коштів місцевих бюджетів. Однак лише 80,7 млн грн із потреби в 4,4 млрд було забезпечено шляхом перерозподілу.

За інформацією Інституту освітньої аналітики від 31 серпня 2018 року №04-12/339, у 2018-му не зможуть забезпечити за рахунок коштів освітньої субвенції педагогів міста обласного значення (-16,36%) і м. Києва (-24,26%). При цьому 44,6% органів місцевого самоврядування забрали кошти місцевих бюджетів з інших потреб і виплатили заробітну плату вчителям. Окрім цього, державна установа зауважує, що вже в першому півріччі було перевищено заплановані обсягом освітньої субвенції на рік видатки. В розрізі бюджетів: областей — 49,7%, міст — 62, районів — 56,1, ОТГ — 54,9%. Дефіцит освітньої субвенції за оцінками мінімально необхідного обсягу становить 1,308 млрд грн. При цьому маємо розуміти, що вчителі фактично позбавляються премій, надбавок і доплат, а окремі гарантії у виплатах буде встановлено на мінімальному рівні. Крім того, очікується продовження практики дофінансування заробітних плат учителів за кошти місцевих бюджетів.

Незважаючи на доручення першого віце-прем'єр-міністра України С.Кубіва обласним державним адміністраціям підготувати у червні 2018 року пропозиції щодо вирішення питання дефіциту освітньої субвенції в місцевих бюджетах, станом на початок жовтня ситуація в багатьох містах та ОТГ залишається нестабільною та невирішеною. На виплати заробітної плати вчителів уже спрямовані кошти залишків освітньої субвенції минулого року та значні кошти бюджетів міст та ОТГ, що були передбачені для інших потреб. Поряд із цим окремі громади уже мають кредиторську заборгованість по виплатах зарплат. Наближення коштів освітньої субвенції, що були проведені профільними міністерствами, не вирішують загальної проблеми. Очікувано, що критичного стану по виплатах заробітної плати буде досягнуто вже у листопаді-грудні 2018 року.

Щоб вирішити проблему, уряд підтримав позицію громад України у частині перерозподілу залишків освітньої субвенції, що акумулювалися на рівні областей. Зокрема, 3 жовтня на засіданні уряду було розглянуто питання заборгованості по заробітних платах працівникам бюджетної сфери. За дорученням прем'єр-міністра буде перевірено роботу місцевих державних адміністрацій на предмет цільового використання бюджетних субвенцій, які мають спрямовуватися в тому числі на виплату зарплат працівникам бюджетної сфери. Голова уряду повідомив, що з деяких областей надходять сигнали про нецільове використання коштів і накопичення зарплатних боргів. Як зазначив Володимир Гройсман, залишки по субвенціях на освіту та охорону здоров'я в областях становлять 2,2 млрд грн. 

Ще одним позитивним досягненням спільного діалогу Асоціації міст України та Міністерства освіти і науки є створення робочої групи із внесення змін до Формули розподілу освітньої субвенції. За результатами роботи Міносвіти пішло назустріч громадам і врахувало найважливіші пропозиції Асоціації міст України:

— буде враховано реальний контингент учнів закладів загальної середньої освіти;

— поділ класів на групи при вивченні окремих предметів у закладах загальної середньої освіти;

— буде зменшено розрахункову наповнюваність класів для міських ОТГ, які мають заклади загальної середньої освіти, розташовані в сільській місцевості;

— буде приведено до відповідності статті 1032 Бюджетного кодексу України фінансування інклюзивно-ресурсних центрів за кошти освітньої субвенції.

Водночас громади турбує проект наказу Міністерства освіти і науки "Про затвердження Порядку поділу класів на групи при вивченні окремих предметів та внесення змін до наказу Міністерства освіти і науки України від 20 лютого 2002 року №128". Ним, по суті, пропонується зменшити перелік окремих предметів, при вивченні яких класи підлягають поділу на групи, чим скоротити видатки державного бюджету на 1,4 млрд грн. АМУ зауважує, що з прийняттям цього наказу пов'язані значні ризики. Зокрема, йдеться про таке:

— зменшення гарантій і стандартів здобувачам освіти, які вивчали предмети поглиблено, адже школи відмовлятимуться від поглибленого вивчення фізики, математики, біології тощо;

— скорочення значної кількості вчителів, які забезпечували викладання предметів, за якими здійснювався поділ, та/або зміну істотних умов їх праці;

— відсутність належного контролю за збереженням життя та здоров'я дітей під час уроків фізичної культури;

— значне погіршення якості освіти, адже час уваги учителя на одного учня скорочується вдвічі.

Останній ризик турбує найбільше. Наприклад, хоча, за офіційною аналітикою Українського центру оцінювання якості освіти, у 2018 році 16,7% учнів склали державну підсумкову атестацію у формі ЗНО з української мови на початковому рівні, а 38,7% — на середньому, проект наказу МОН скасовує поділ класів при вивченні української мови. Це тоді, коли 55,4% випускників шкіл не знають державної мови принаймні на достатньому рівні. Реформа Нової української школи ідеологічно має створити умови для поліпшення, а не погіршення якості освіти, для забезпечення гарантій здобувачам освіти, а не їх звуження! Як бачимо, на нас очікує ще не один діалог із профільним міністерством та урядом загалом щодо необхідності зберегти державні гарантії як здобувачам освіти, так і педагогічним працівникам.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №47, 8 грудня-14 грудня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво