Як псують інвестиційний клімат країни — приклад з глибинки - Фінанси - dt.ua

Як псують інвестиційний клімат країни — приклад з глибинки

19 квітня, 2013, 21:15 Роздрукувати Випуск №15, 19 квітня-26 квітня

Поки в Україні процвітають подібні бізнес-практики, заохочувані повсюдно судами і місцевими чинами за цілком конкретну винагороду, питання про якість місцевого "інвестиційного клімату" продовжуватимуть викликати тільки криві посмішки потенційних партнерів.

Про інвестиційний клімат України останнім часом говорять переважно в негативному контексті. Причому у відповідь на запитання про причини такого ставлення найчастіше звучать згадування про корупцію і свавілля органів державної влади.

Хоча насправді це лише частина проблеми, причому не найбільш значуща. Більша частина айсберга, як завжди, прихована від очей стороннього спостерігача — і це безпринципність самих бізнесменів стосовно своїх партнерів, оббираючи яких, в Україні, найчастіше, і роблять статки.

Наведений у статті приклад з Нової Каховки — усього лиш ілюстрація до цього масштабного процесу. Проте ілюстрація дуже наочна, тому що дає всім, хто міг би зацікавитися інвестиціями в Україну, дуже чітке розуміння того, чому цього робити не варто.

Негативні настрої інвесторів щодо України продовжують посилюватися. Кредитний бум середини 2000-х, під час якого в країну прийшло до 90 млрд дол. позикових коштів, перетворився після початку кризи на масштабний дерибан з підтримкою корумпованих судів, суть якого звелася до заволодіння чужими грошима.

Ланцюжок банкрутств, анулювання кредитних договорів і виведення грошей стали нормою українського бізнесу. В англійській мові подібні речі називають common case — загальний випадок, що характеризує стан усього суспільства. У цьому разі — його ділового прошарку, який будує бізнес за правилом "взяти, щоб не віддавати".

Херсонський бізнесмен І.Винник, зважаючи на все, також вирішив піти цією стежкою, уторованою через суди і корумповану систему місцевої влади, і за рахунок колишніх партнерів і кредиторів створив дуже навіть непоганий бізнес.

Усе почалося далекого 2007 р., коли Іван Винник у партнерстві зі Станіславом Ткачуком створили ТОВ "Завод будівельних матеріалів №1" ("ЗБМ №1"). Загальна вартість проекту становила близько 24 млн дол. Частину з них взяли в кредит, а частину — у контрагентів по бізнесу (як основному, так і суміжному). Хоча точніше було б, напевно, сказати — експропріювали.

Йдеться про кредит у 321 млн грн, який Винник з партнером одержали на розвиток ЗБМ-1 у "Альфа-Банку", і незабаром опинилися замішаними у кредитному скандалі.

З початку 2008 р. між "Альфа-Банком" і "Заводом будівельних матеріалів №1" було укладено договір про відкриття кредитної лінії. За умовами договору, засновник ТОВ "Завод будівельних матеріалів №1" Винник І.Ю. вніс 30% суми необхідної інвестиції, а решту 70% профінансував банк за графіком. "У результаті кризи 2008 р. банк відмовився подовжувати термін дії кредитної лінії. Таким чином, реалізація проекту зупинилася на стадії "незавершене будівництво", і він опинився перед загрозою банкрутства", — заявив DT.UA директор ТОВ "ЗБМ №1" Іван Винник.

Водночас, як стверджують в "Альфа-Банку", термін дії кредитної лінії (тобто термін правомірного користування грошима банку) закінчився 24 листопада 2010 р. І хоча банк погодився пролонгувати термін дії договору до березня 2013 р., після закінчення зазначеного терміну кредит банку не повернули.

За словами Винника, "Альфа-Банк" висунув вимогу засновнику і директору "ЗБМ №1" Виннику І.Ю. про продаж його корпоративних прав за 42 тис. грн і при цьому гарантував, що поверне його корпоративні права в повному обсязі після погашення отриманого кредиту, а також гарантував збереження його на посаді вищого керівного органу підприємства — генерального директора. "Тобто продаж корпоративних прав за номіналом за своєю суттю є різновидом забезпечення за кредитом і в жодному разі не є суттю переходу права власності", — стверджує Винник. Він ще 2010 р. завбачливо розлучився зі своєю дружиною Оленою в Новокаховському міському суді Херсонської області і відсудив продані раніше корпоративні права на завод у компанії "Натавіль Лімітед" (Кіпр) на підставі того, що його дружина нібито не давала згоди на угоду (хоча цю згоду було завірено нотаріально).

Одержавши судове рішення, пан Винник не поспішив перереєструвати на себе компанію. Очевидно, йому це було невигідно, поки гроші на будівництво і розвиток заводу давали кредитори. "Засвітив" він це рішення, лише коли настав час повертати кредит, і банк захотів змінити директора підприємства.

Масштабний "внесок" у бізнес херсонського підприємця зробив Приватбанк, який прокредитував пов'язану з Винником компанію "Глобал Концентрейт" на 10 млн грн (компанія потім "успішно" збанкрутувала). Крім того, як повідомили DT.UA у прес-службі Приватбанку, як засновник ТОВ "Усе для соків", пан Винник оформив у 2009 р. кредит у розмірі близько 9 млн грн під своє поручительство. "Згодом підприємство було ліквідоване в процесі банкрутства за власною ініціативою, а пан Винник у судовому порядку анулював діючий договір поручительства за шахрайською схемою, — сказано в листі керівника прес-служби Приватбанку Олега Серги. — Банк має вагомі докази того, що дії з доведення підприємства до банкрутства проводилися навмисне, з підприємства було виведено все ліквідне майно (за рахунок якого можна було б здійснити погашення заборгованості)".

У листі також повідомляється, що в Приватбанку змушені здійснювати заходи щодо стягнення вищезазначеної проблемної заборгованості як через судові інстанції, так і з залученням органів МВС: "На цей час за фактами шахрайських дій Івана Винника банком спрямовані матеріали у МВС із метою притягнення позичальника до кримінальної відповідальності".

"Допомогла" бізнесу Винника і компанія "Чумак", що довірила "ЗБМ №1" на відповідальне зберігання газобетону на 8 млн грн і потім не змогла його забрати. Свої спроби розірвати договір зберігання газобетону на території заводу менеджмент "ЗБМ №1" пояснював тим, що минув термін зберігання будматеріалів. "ЗБМ №1" не тільки не здійснив повернення майна за відповідальним зберіганням на першу вимогу "Чумака", а й із жовтня 2012 р. ініціював проти компанії "Чумак" цілий ряд судових справ (про стягнення газобетону, про розірвання договорів зберігання і зобов'язання забрати майно, про визнання недійсними актів заліку взаємних вимог), намагаючись у будь-який спосіб не виконувати взятих на себе зобов'язань із повернення майна, що належить "Чумаку", — повідомляється в листі першого заступника фіндиректора ЗАТ "Чумак" Олександра Бойка.

Зі свого боку, у відповіді на запит DT.UA пан Винник заперечує наявність кредиторської заборгованості як перед Приватбанком, так і перед "Чумаком", стверджуючи, що останній ще й заборгував "ЗБМ №1" майже 9 млн грн за відвантажену продукцію.

Тим часом у подібних махінаціях з товаром і майном заводу пана Винника звинувачують не лише контрагенти. Так, відповідно до постанови про порушення кримінальної справи СУ УМВС Херсонської області, копію якого має DT.UA, у своїй заяві в правоохоронні органи колишній операційний директор "ЗБМ №1" В.Леонтьєв вказує, що Іван Винник та інші посадові особи підприємства, на його думку, скоїли цілу низку злочинів у сфері службової та господарської діяльності. Зокрема, по ряду фіктивних договорів про продаж основних засобів заводу будматеріалів №1 іншим компаніям ("Бетон Таврія", "Глобал Концентрат", "Каховка Маркет", "Бархан"). Утім, міліція потім почала розглядати їх як "дію групи невстановлених осіб від імені менеджменту підприємства".

Претензії до пана Винника виникали і в органів, покликаних захищати інтереси держави та її бюджету. За даними головного відділення податкової міліції в Новій Каховці, викладеними у рішенні Новокаховського суду з розкриття банківської таємниці, у період 2009–2011 рр. посадові особи "ЗБМ №1" свідомо організували схему з ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах. Сума ухилень у період з травня 2009-го по серпень 2011-го становила близько 90 млн грн.

Однак, незважаючи на той факт, що співробітники податкової міліції розслідують цю справу, за іншими епізодами порушення податкового законодавства у Винника вже все гаразд. У лютому 2013 р. за рішенням Каховського суду він був звільнений за амністією за один із епізодів податкового слідства з незаконного відшкодування ПДВ (от він — сенс декриміналізації економічних злочинів).

Втім, і самі податківці не квапляться приймати рішення проти Винника. В одному з коментарів на сайті "Херсон онлайн" користувачі натякають, що хтось комусь навіть купив квартиру, щоб подібних претензій стало менше. А гроші нібито взяли із зарплат робітників.

Щоправда, на заводі факти порушення умов оплати праці заперечують, заявляючи, що згідно з актом перевірки Держінспекції в Херсонській області з питань праці порушень на "ЗБМ №1" не знайдено.

Хай там як, нібито саме за сигналом співробітників підприємства на ньому проводилася перевірка Держекологічної інспекції — на предмет безліцензійного використання чотирьох водних свердловин, розташованих на території заводу, але не оформлених через можливість "заощадити". Державна екологічна інспекція України в Херсонській області під час перевірки встановила факти незаконного використання водних ресурсів, у результаті чого, відповідно до акта перевірки, держава недоодержала 2,179 млн грн, але борг і нині там. Тобто — у пана Винника.

Очевидно, йому вони потрібніші, ніж державі. Адже з неповернутих мільйонів набагато легше платити відступні, ніж зі
своїх кровних. Тим часом, поки в Україні процвітають подібні бізнес-практики, заохочувані повсюдно судами і місцевими чинами за цілком конкретну винагороду, питання про якість місцевого "інвестиційного клімату" продовжуватимуть викликати тільки криві посмішки потенційних партнерів. А цивілізовані інвестори оминатимуть Україну десятою дорогою.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №39, 19 жовтня-25 жовтня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво