Як і чим допомагає Захід?

"Ключове запитання, на яке шукають відповіді інвестори сьогодні: хто виступить фінансистом України наступного року?" - жорстко позначила проблему у вересні 2013-го модератор макроекономічної сесії, суворо глянувши на спікерів та аудиторію, що зібралася на фондовій конференції в залі одного з кримських готелів. Модератором тієї сесії була Валерія Гонтарева, яка напевно не припускала, що вже через дев'ять місяців вона опиниться в кріслі голови НБУ.

Новому голові центробанку не доведеться наполегливо добиватися зовнішнього фінансування; це одне з небагатьох питань, яке вже вирішено, у тому числі за участі її попередника Степана Кубіва. Втім, неприємних дискусій з ключовим кредитором - Міжнародним валютним фондом - Гонтаревій не уникнути. 24 червня в Києві очікується технічна місія фонду, яка наполегливо з'ясовуватиме, як Нацбанк готується до впровадження інфляційного таргетування, як реалізуються спроби змусити власників банків наростити капітал, як вирішуються проблеми, пов'язані з виведенням з ринку фінустанов-банкрутів. Напевно постане питання і про валютних позичальників, які вимагають конвертувати їхній борг за старим курсом, і про готовність уряду безмежно фінансувати Фонд гарантування вкладів фізосіб, і про готовність працювати ринковими, а не адміністративними заходами. І, нарешті, українському центральному банку доведеться переконати МВФ, що Інститутська не стала філією Грушевського та, як і раніше, готова здійснювати незалежну політику, яка часто йтиме врозріз з інтересами уряду.

У разі, якщо Кабмін і Нацбанк переконають місію МВФ у тому, що країна не зійде зі шляху, окресленого меморандумом, тоді наприкінці липня Київ одержить близько 2 млрд дол. другого траншу кредиту stand-by.

Як відомо, фонд надав Україні 3,2 млрд дол. на початку травня, відразу після чого активізувалися багато інших міжнародних інституцій. У своїх коментарях прес-офіцери таких структур наголошують, що, надаючи допомогу Києву, вони орієнтуються насамперед на відносини України з МВФ.

Насамперед врятуйте бюджет…

Після формування в Україні нового уряду західні кредитори видали революційному Києву обіцянок на загальну суму понад 35 млрд дол., у т.ч. 13,7 млрд - на 2014 р. DT.UA розібралося, як фінансує свої обіцянки міжнародне співтовариство.

На сьогодні міжнародні організації та ряд західних урядів надали трохи більше 6 млрд дол. У цій сумі трохи більше половини - кошти МВФ.

Серед тих донорів, які заявили про готовність виділяти допомогу нашій країні, тільки Європейський Союз наголошує на непозиковому капіталі, тобто на грантах. У вигляді безповоротної фінансової допомоги Європа готова виділити до 2020 р. 1,565 млрд євро. Значна частина цих коштів надаватиметься в рамках щорічних програм Україна-ЄС. Щоправда, на сьогодні виділено небагато - близько 19 млн євро. Кошти йдуть на зміцнення кордонів та екологічні проекти.

Поки левова частка фінансування, яке надійшло від Євросоюзу, теж оформлена як кредит. Цього року Європейська комісія перерахувала до українського бюджету уже 600 млн євро. Це макрофінансова допомога, що спрямовується на покриття дефіциту державного бюджету. Під ці цілі ЄС здійснив випуск 10-річних бондів, ставка за якими дещо перевищує 1,5%. Україні з її кредитними рейтингами, звісно, настільки низькі відсоткові ставки недоступні.

Схожий крок зробив і Вашингтон. Щоправда, тут був трохи інший механізм запозичень. Україна самостійно випустила облігацій на 1 млрд дол., однак ці папери гарантовані урядом США, що дозволило одержати на виході відсоткову ставку трохи менше 2% річних. Гроші також пішли в "загальнобюджетну тумбочку", тобто спрямовуються разом з традиційними податками і зборами на виконання поточних видаткових потреб скарбниці. Переважно це фінансування армії, виплата зарплат бюджетникам і дотації Пенсійному фонду.

…а потім інфраструктуру

Світовий банк прийняв рішення профінансувати Україну найближчим часом на 1,7 млрд дол. І також першою ластівкою стали гроші, що спрямовуються Мінфіну. У рамках мільярдної позики на політику розвитку вже надано 750 млн дол. Але ця міжнародна організація також багато уваги приділяє питанням інфраструктури. Так, банк прийняв рішення профінансувати реалізацію проектів з підвищення ефективності централізованого теплопостачання (382 млн дол.) і допомогти в розвитку міської інфраструктури, насамперед водопостачання, каналізації та утилізації сміття (350 млн дол.). Як повідомили DT.UA у київському представництві Світового банку, ці гроші будуть перераховуватися в рамках субкредитних угод напряму переможцям тендерів. Поки що такі закупівлі не здійснювалися. З допомогою грошей банку намічено підвищення ефективності теплопостачання в таких містах, як Харків, Вінниця, Кіровоград, Донецьк, Дніпропетровськ, Івано-Франківськ, Миколаїв, Херсон, Кам'янець-Подільський, Чернігів. Допомагати удосконалити міську інфраструктуру Світовий банк планує також у Коломиї, Тернополі, Житомирі і Києві. Загалом, у великих містах, розташованих у різних частинах країни.

Керівник служби зовнішніх зв'язків представництва Світового банку Дмитро Деркач розповів, що цього року намічений розгляд радою директорів ще цілої групи проектів щодо України. Йдеться про виділення 500 млн дол. на програму реформування фінансового сектора, близько 300 млн - на реформу системи соціального захисту, стільки ж на реформу охорони здоров'я. Деркач не виключив, що буде виділено 400–500 млн на програму заміни й удосконалення ліній електропередачі в Україні.

Міжнародна фінансова корпорація (входить до групи Світового банку), як відомо, інвестує виключно в приватний бізнес. Керівник регіонального представництва в Україні і Білорусі Руфат Алімандаров у травні заявив про готовність виділити Україні 300–400 млн дол. Як повідомила директор з корпоративних зв'язків МФК Олена Гармаш, за останній фінансовий рік корпорація інвестувала в Україні близько 300 млн дол. власних коштів, з них близько двох третин було спрямовано в агросектор. Зокрема, за останній час кредити на строк від семи років (відсоткову ставку МВФ не розкриває) були надані "Миронівському хлібопродукту" (250 млн дол., включаючи мобілізацію коштів у банків), агрохолдингу "Мрія" (65 млн) та "Індустріальній молочній компанії" (30 млн).

Про масштабні інфраструктурні плани розповів DT.UA і провідний радник із зовнішніх зв'язків Європейського банку реконструкції та розвитку Антон Усов. Україна в портфелі цього банку - №2 у Європі (реалізуються проекти на загальну суму 8,9 млрд євро). Як повідомив Усов, починаючи з березня 2014-го ЄБРР уклав 12 великих угод з українськими контрагентами на загальну суму понад 500 млн євро. Найбільшим проектом є кредитування "Укравтодору". Як і у випадку з інфраструктурними проектами Світового банку, гроші перераховуються безпосередньо переможцям тендерів. Кошти, виділені на модернізацію автодоріг (200 млн євро), - це продовження розпочатої у 2010 р. програми з модернізації автодоріг Пан'європейського транспортного коридору. Зокрема, дорога Київ-Ковель (М-07) майже по всій довжині була за останні роки модернізована саме за рахунок грошей євробанку. Це саме стосується і деяких ділянок траси Київ-Чоп (М-06). Нинішній транш піде на розширення, заміну дорожнього покриття автомобільних під'їздів до Києва з боку Умані, Чернігова, Іванкова і Знам'янки, а також реконструкцію окружної дороги на схід від Житомира.

На фінансування ряду загальнодержавних проектів також готова надати кошти Японія. Колишній перший віце-прем'єр Віталій Ярема 11 червня навіть поспішив повідомити про те, що уряд країни Східного Сонця вже виділив 1,1 млрд дол. на реконструкцію очисних споруд у Києві, однак кошти на ці цілі в мерію поки що не надходили. Усього ж Токіо пообіцяло виділити на цей інфраструктурний проект в українській столиці до 10 млрд дол. Як вдалося дізнатися, цього року Японія поки що профінансувала невеликі проекти технічної допомоги, пов'язані з розвитком демократії в Україні, зокрема проведенням прозорих і чесних президентських виборів.

Також невелику суму технічної допомоги виділила Канада, чий уряд неодноразово заявляв про готовність масштабно допомагати Україні. Канадське агентство міжнародного розвитку надало у квітні нинішнього року гранти на суму близько 12 млн дол. на реалізацію проектів з розвитку громадянського суспільства.

***

Підіб'ємо проміжний підсумок. Коштів, отриманих державою від зовнішнього фінансування за останні чотири місяці, уже достатньо для того, щоб розрахуватися за зовнішнім боргом у 2014 р. Питання дефолту країни остаточно знято. Принаймні до моменту закінчення програми з МВФ. Однак зрив цієї програми в нинішніх умовах означає катарсис усього зовнішнього фінансування країни. І це, мабуть, міцно зв'язує руки керівництву країни. Анітрохи не менше, ніж війна на Сході.

Тому, схоже, уряд розглядає і варіант Б. У ЗМІ раз у раз просочується інформація про те, що Україна зондує на Заході питання про часткове списання зовнішнього боргу або ж веде перемовини з кредиторами про його реструктуризацію. Так, 19 червня головний економіст Міжнародного інституту фінансів Любомир Мітов заявив за підсумками візиту до Києва, що він обговорював з представниками українського уряду можливість добровільної зміни термінів обігу боргових цінних паперів.