Відстрочку купили, виклики залишилися

"Росія врятувала Україну, підсилила її суверенітет. Тепер перед країною не маячать страшні перспективи типу дефолту", - заявив днями прем'єр-міністр Микола Азаров. Заодно він особисто визнав те, від чого всю осінь відхрещувався, як міг: економічна політика очолюваного ним Кабміну поставила державу на межу гострої боргової та валютної кризи.

У 2014 р. Україні потрібно погасити, за різними оцінками, 8–10 млрд дол. боргів. Валютних резервів на це, можливо, і вистачило б. Але щоб запобігти неминучій девальвації гривні - ні. У страху за свої заощадження українці тільки за перший тиждень грудня вивели з банків майже 0,5 млрд дол. валюти. Навіть за підтримки НБУ курс гривні за кілька тижнів опустився нижче 8,3 грн за
долар.

Московські домовленості президента Віктора Януковича знизили рівень українських проблем, заспокоїли валютний ринок і зупинили "гонитву" за валютою українського населення. Чи надовго вистачить цілющого ефекту? Проблеми почнуть набирати обертів уже з осені 2014 р., а пік валютної та боргової кризи просто перенесено на 2015-й.

Інвестиції в спокій

Микола Азаров називає обіцяний російський кредит "інвестиційним". Однак якщо і йдеться про якісь інвестиції, то поки хіба що в спокій на борговому та валютному ринках.

Без залучення зовнішньої позики ситуація на них справді була б патовою. У 2014 р. на погашення суверенних боргів уряду та Національного банку України буде потрібно 9,5 млрд дол., підрахував керівник аналітичного підрозділу групи "Інвестиційний Капітал Україна" Олександр Вальчишен. Ще 4,1–4,5 млрд - на погашення боргу НАК "Нафтогаз України" за газ, спожитий у 2013 р., і на погашення у вересні 2014 р. його євробондів, додає до вищезгаданої суми керівник аналітичного відділу Concorde Capital Олександр Паращій.

Зниження цін на газ допоможе зменшити дефіцит поточного рахунку, але казати про значне його поліпшення поки що приводів немає. Якщо у 2013 р. дефіцит становитиме 15 млрд дол. (близько 8,5% ВВП), то наступного року це буде 12–13 млрд дол. і 6,4–6,6% ВВП відповідно, прогнозує начальник відділу аналізу та досліджень "Райффайзен Банку Аваль" Дмитро Сологуб.

Резервів НБУ в розмірі 18,8 млрд дол. на кінець листопада навряд би вистачило, аби забезпечити ці потреби, а можливостей поповнювати їх у Києва майже не було. Доступ на зовнішні ринки до середини грудня в уряду був закритий: дохідність боргових зобов'язань Міністерства фінансів із погашенням у 2014 р. становила 19%. Невеликий попит при розміщенні валютних облігацій на внутрішньому ринку проблем не вирішував. Згідно з жовтневими прогнозами Fitch, до кінця 2014-го резерви Нацбанку могли скоротитися практично до нуля.

Російський кредит дає можливість оплатити більшу частину цих потреб і, за підрахунками "Райффайзен Банку Аваль", закрити потреби уряду України у валюті на наступні 15 місяців - саме до президентських виборів 2015 р. На кінець 2014-го рівень золотовалютних резервів може становити 22,4 млрд дол., а курс гривня/долар - 8,30, прогнозує фахівець із торгівлі облігаціями Concorde Capital Юрій Товстенко.

Проте ряд банкірів вважають, що запасу міцності не вистачить навіть до виборів, отже, спокій протриває не довше, ніж до осені 2014 р.

По-перше, російських грошей вистачить на підтримку курсу в тому разі, якщо їх витрачатимуть виключно на потреби держави у валюті. Але такої гарантії немає. Наприклад, днями віце-прем'єр-міністр із гуманітарних питань Костянтин Грищенко заявив, що частину отриманого кредиту Кабмін виділить на виплату стипендій українським студентам. "Це не такі великі гроші. Ми вважаємо, що стипендія - це не проїдання, це інвестиція в майбутнє", - заявив він. "Російський кредит витрачатиметься виключно на потреби бюджетної підтримки. Коли гроші від позик надходять на рахунок Держказначейства, уже не має значення, звідки вони там узялися", - каже глава департаменту міжнародних і боргових ринків Міністерства фінансів Галина Пахачук.

Другий ризик-фактор - попит населення. "Після сплеску попиту на валюту та виведення депозитів із банків на початку грудня нині спостерігається зворотний процес - повернення депозитів населення в банки", - розповідає директор казначейства "Райффайзен Банку Аваль" Володимир Кравченко. Але восени наступного року він знову посилиться, прогнозує скарбник банку з першої десятки найбільших, який попросив на нього не посилатися.

Наступна осінь - остання перед виборами. У 2012-му - році парламентських виборів - чисте скуповування валюти населенням коштувало Нацбанку 10 млрд дол. Починаючи з осені 2014 р. і до президентських виборів навесні 2015-го попит на готівкову валюту може досягти таких самих масштабів, прогнозує співрозмовник. Сезонний і зумовлений політикою попит на валюту може швидко спустошити резерви НБУ.

Однак головний ризик - непередбачувана позиція Росії. Немає жодних гарантій того, що вона видасть Україні всю обіцяну суму кредиту. До того ж виділення кредитної допомоги та перегляд ціни на газ відбуватимуться на квартальній основі, не виключено, що на якомусь етапі параметри допомоги буде переглянуто в гірший бік, вважає Дмитро Сологуб.

Щоб забезпечити потребу у валюті, Мінфін розміщуватиме євробонди понад попит російських партнерів, вважають співрозмовники в банківському середовищі. Галина Пахачук не підтверджує, проте й не спростовує цієї тези, кажучи, що питання конкретних механізмів запозичень вирішуватиметься після прийняття бюджету на 2014 р. Але, як повідомляє високопоставлений співрозмовник DT.UA у Міністерстві фінансів, справді, уже на початок 2014-го планується розміщення 15-річних, не прив'язаних до російських грошей, євробондів.

Щоправда, поки що ця опція закрита. 24 грудня українські євробонди з погашенням у 2014 р. торгувалися з дохідністю 7,9%, з погашенням після 2020 р. - вище 9%. Позичати на подібних умовах улітку Мінфін відмовлявся, а особливих причин для зниження ставок нині немає. "Російський кредит підігріватиме інтерес до паперів із погашенням у 2014–2015 рр. Але через непрозорість договору з Росією та не надто довгі кредити Москви нові розміщення Міністерства фінансів навряд чи будуть цікаві", - зазначає директор "CASE-Україна" Дмитро Боярчук. Якщо у 2015-му влада в Україні зміниться, Росія пред'явить борги до оплати, і це значно підвищить рівень ризиків для будь-якого інвестора в українські облігації.

Якщо розмістити євробонди понад російський кредит Міністерству фінансів не вдасться, стабільність на валютному ринку не триватиме й до кінця 2014 р.

"Фактично в Україні повернеться небезпечна ситуація грудня поточного року, коли зовнішні виплати держави в наступні 12 місяців сягнуть 10 млрд дол., валютні резерви НБУ знизяться до некомфортних 20 млрд дол. (або 2,4 місяця імпорту), а зовнішні ринки при цьому будуть закриті через низьку довіру інвесторів до України", - припускає старший аналітик ІК Dragon Capital Анастасія Туюкова.

Щоправда, втратам гривні в ціні Нацбанк напередодні виборів намагатиметься запобігти у будь-який допустимий спосіб. Це означає, він може спробувати гасити попит, запроваджуючи різні адміністративні обмеження - від заборони дострокового зняття депозитів до (у крайньому випадку) заборони на продаж валюти громадянам.

Нацбанку
розв'яжуть руки

Крім тимчасової стабілізації на валютному ринку, російський кредит може посприяти зниженню ставок за позиками для бізнесу та населення, оскільки розв'яже Нацбанку руки в питанні емісії української валюти. Останні півроку він остерігався це робити.

З 1 січня по 20 грудня 2013 р. НБУ тільки через механізм купівлі ОВДП запустив в економіку України 39,2 млрд свіжоемітованих гривень. Приріст ОВДП у портфелі Нацбанку становив 37,1%. Однак у другій половині року темпи емісії було скорочено вдвічі. "У 2013-му емісія проводилася, лише коли був попит із боку банків на валютні ОВДП, які "нейтралізували" тиск додаткової гривні на її курс", - каже Дмитро Боярчук.

Однак, з погляду інтересів уряду України, емісія нині потрібна. За 11 місяців 2013 р. до бюджету зібрали на 34 млрд грн менше від плану. Це - невиплачені зарплати, соцдопомоги й субсидії на ЖКГ. Щоб розрахуватися по боргах хоча б перед бюджетниками, Кабміну потрібно "надрукувати" нові гривні. І наступного року ситуація буде схожою. Прогнозні показники бюджету-2014 дуже завищено, і за результатами 2014 р. дефіцит держбюджету, за оцінками ICU, становитиме щонайменше 70 млрд грн.

Одержавши перший транш російських грошей, тепер уряд може сміливіше використати цей механізм. "Якщо у 2013 р. емісія проводилася під валюту комерційних банків, то 2014-го проводитиметься під валюту з Росії", - вважає Д.Боярчук. Валюта надходитиме на рахунки Мінфіну, він продаватиме її Національному банку, а той, таким чином, впорскувати в економіку багато додаткової гривневої ліквідності, пояснює він.

Це має допомогти знизити ціну позикових ресурсів для банків. У першій половині грудня їх вартість на міжбанку (ставка овернайт) досягала максимуму за 2013 р. - 20–30% проти 5% у листопаді та менш як 2% - у червні. Почасти зростання ставок спровокували самі банки, говорить Юрій Товстенко. Через Євромайдан населення почало активно виводити депозити з банків, і, щоб не залишитися без гривні у разі масової паніки, ряд найбільших із них дав неформальну вказівку знизити обсяг продажу на міжбанку гривневого ресурсу.

Щоб не підживлювати курсового тиску на нацвалюту, Нацбанк не став тоді вливати в ринок багато ліквідності. Тепер він зможе вгамовувати попит банківської системи на українську гривню, не боячись підсилити девальваційний прес на неї.

Ставки за депозитами та, як наслідок, за кредитами знижуватимуться. Дохідність за гривневими депозитами для фізосіб може знизитися в середньому до 13–15%, за валютними - до 4–6%, прогнозує начальник управління казначейства та фінансових установ АТ "ОТП Банк" Владислав Анісімов. Нині вони становлять, відповідно, 17,8 й 7,7%.

Однак серйозного зниження кредитних ставок і значного зростання кредитування економіки банкіри все-таки не очікують: передумов для цього недостатньо.

У 2013 р. депозити населення в банківському секторі виросли на 21,7% (листопад до листопада), юросіб - на 15,1%. Але через рецесію в економіці та дорожнечу ресурсів попиту на кредити немає ні з боку бізнесу, ні з боку населення. Обсяг кредитів населенню за той же період виріс на 2%. Кредитування юросіб формально зросло на 11%, але зростання було в основному лише серед першої десятки найбільших банків, які жорстко конкурували за надійних позичальників. Кредитний портфель "Дельта-Банку" лише з квітня по листопад 2013 р. зріс більш як на 80%, говорять дані Асоціації українських банків. У більшості інших банків десятки він був у межах 10%.

Наступного року попит на кредити гальмуватимуть погані настрої бізнесу і його оцінки інвестиційного середовища. "Через це підприємства братимуть кредити лише для фінансування поточних потреб, реалізацію інвестпроектів і розвиток бізнесу вони відкладуть", - прогнозує Анастасія Туюкова. До того ж одна із серйозних проблем - у наявності хороших позичальників, говорить перший заступник голови правління Укрсоцбанку Сергій Маноха. І перспектив різкого поліпшення їх кількості немає. Володимир Кравченко перспективи зростання пов'язує з активізацією попиту на українські товари на зовнішніх ринках, але цього поки що немає. "НБУ намагатиметься забезпечити достатню гривневу ліквідність у банківській системі наступного року. Цей чинник важливий, але недостатній для відновлення активного кредитування", - говорить він.

До того ж, якщо в другому півріччі 2014-го тиск на курс гривні знову посилиться, і Нацбанк почне затискати гривневу ліквідність або запроваджувати якісь обмеження, про зниження вартості кредитів в Україні відразу можна буде забути, говорить аналітик групи "Інвестиційний Капітал Україна" (ICU) Михайло Демків.

І навіть якщо 2014 рік в Україні пройде спокійно, запас міцності в будь-якому разі закінчиться 2015-го.

Російська допомога буде використана лише для тимчасового затикання дірок і не сприятиме структурним перетворенням, вважає Дмитро Сологуб. У результаті основні проблеми економіки України - високий дефіцит торговельного балансу, низька енергоефективність, несприятливий бізнес-клімат, режим жорсткої прив'язки обмінного курсу - нікуди не зникнуть. Ситуація з резервами НБУ під кінець року нагадуватиме нинішню. Але до цих проблем додасться ще одна - зростаючий рівень зовнішнього боргу та залежність від одного кредитора - Росії.

Першу частину російського кредиту в розмірі 3 млрд дол. Україна вже одержала. Позику здійснено через єврооблігації на два роки, хоча зазвичай Мінфін розміщує такі боргові папери на 5–7 років. Погашати його потрібно буде вже наприкінці 2015 р. У результаті лише за останні місяці 2015-го Україні слід буде виплатити 5,4 млрд дол. зовнішніх боргів, підрахували в Concorde Capital.

Виходячи з проспекту емісії свіжого випуску євробондів, друга частина 15-мільярдного кредиту буде такою ж "короткою". Тобто криза валютних виплат Україну очікує відразу після президентських виборів 2015 р. І тоді в президента Росії Володимира Путіна буде хороший аргумент ще раз порушити питання, наприклад, про вступ нашої країни до Митного союзу. Адже Україні треба буде рефінансувати цей кредит, тобто подовжувати строк його погашення. Залучити таку суму (якщо так і не відбудуться вкрай малоймовірні кардинальні зміни в макроекономічній політиці, яку сповідує влада) на ринку без участі російських інвесторів протягом короткого періоду часу для України буде дуже проблематично.