Валютно-пенсійні каруселі

Поділитися
Валютно-пенсійні каруселі
Висувається ідея відновлення пенсійного збору з купівлі безготівкової валюти з одночасним "переглядом і вдосконаленням найбільш соціально неприйнятних положень цієї реформи". Чого тут більше - популізму чи підготовки до можливого невідновлення співробітництва із МВФ?

Схоже, що влада в черговий раз намагається провести сеанс одночасної гри чи то в шахи, чи то "у Чапаєва" і з громадянами України, і з Міжнародним валютним фондом. З одного (нібито опозиційного) боку, звучать гучні вимоги "відмотати" назад пенсійну реформу. З іншого, хоча й не кабмінівського, але вже партійно-регіонального - висувається ідея відновлення пенсійного збору з купівлі безготівкової валюти з одночасним "переглядом і вдосконаленням найбільш соціально неприйнятних положень цієї реформи". Чого тут більше - популізму чи підготовки до можливого невідновлення співробітництва із МВФ?

Валютно-пенсійні новації містяться в законопроекті №2934-1, внесеному до ВР 30 квітня членом фракції ПР Володимиром Зубиком (якого ЗМІ пов'язували зі скандально відомою "Лівелою". - Ред.). За очікуваннями нардепа, зафіксованими в пояснювальній записці, запровадження 1-відсоткового збору з операцій придбання безготівкової валюти може забезпечити надходження вже в другій половині року (якщо закон набуде чинності з 1 липня) 16,5 млрд грн. На стільки ж збільшуються дохідна та видаткова частини бюджету згідно з іншим (супровідним) законопроектом №2952. Планується, що 16,5 млрд грн має вистачити не тільки на те, щоб покрити додаткові витрати ПФ (8,0–8,63 млрд грн) від зменшення пенсійного віку для жінок до 55 років (рівня, який був до пенсійної реформи) і зниження страхового стажу для чоловіків до 30 років і для жінок - до 25 (з нинішніх 35 і 30 відповідно), а й "частково зменшити дефіцит Пенсійного фонду".

Однак є певні сумніви у реалістичності прогнозованих доходів. "Розрахунки порушують кілька питань щодо очікуваного стану економіки в другому півріччі", - делікатно коментує керівник аналітичного підрозділу групи "Інвестиційний Капітал Україна" (ICU) Олександр Вальчишен.

Річ у тім, що в пояснювальній записці зазначено, що прогнози доходів робили, виходячи з обсягів операцій купівлі валюти на міжбанку в другому півріччі 2012-го - 162,6 млрд дол. Однак 1% від цієї суми становитиме близько 13 млрд грн, а 16,5 млрд грн можна зібрати в тому разі, якщо курс буде близько 10 грн/дол. Так, не виключено, що сприяти досягненню цільового показника може подальше "природне" зростання обсягів торгів на міжбанку, який має місце в 2013 р. (у першому кварталі - в 1,3 разу). Якби не одне важливе "але".

Експерти звертають увагу на високий ризик зменшення валютних операцій на ринку у разі запровадження збору - для мінімізації фіскальних платежів. "Враховуючи це, ми оцінюємо обсяг надходжень у другому півріччі в 10–13 млрд грн", - зазначає головний економіст Dragon Capital Олена Белан. А от скарбник ПУМБ Антон Стадник уточнює, що торги скоротяться насамперед за рахунок арбітражних ("спекулятивних") операцій. "На ринку вони становлять приблизно 50%. Тобто запровадження збору знизить обсяги торгів майже вдвічі", - прогнозує експерт (про це докладніше див. нижче). Якщо спрацює цей сценарій, доходи держави від збору можуть бути й нижчими, ніж очікуване зростання витрат ПФ після "відмотування" пенсійної реформи.

У свою чергу, екс-заступник голови НБУ Сергій Яременко вказує, що можливості проводити класичні спекулятивні операції на ринку обмежені нині чинним валютним декретом. Банки можуть їх здійснювати лише в рамках ліміту відкритої валютної позиції, та й то в один день, що обмежує можливості для спекуляцій. "Операції, де виходить прибуток, переважно незаконні - відмивочні тощо. Їх на ринку, гадаю, менше третини, та їм цей 1% збору надто сильно не заважатиме. Він просто підвищить вартість цих операцій", - прогнозує експерт.

Про неминучість і боягузтво

Запропонована в законопроекті модель перегляду пенсійної реформи, аргументована її неефективністю (торік дефіцит пенсійних коштів було зменшено лише на 2,5 млрд грн), усе ж таки виглядає перекладанням із хворої голови на здорову. Адже головна причина низької ефективності пенсійної реформи в нинішньому її вигляді - це її половинчастість, зумовлена боязкістю та нерішучістю влади при розв'язанні складних соціальних проблем.

Через погіршення демографічної ситуації Україна все одно буде змушена вдаватися до жорстких непопулярних рішень, хочуть цього влада та громадяни чи ні. Уже сьогодні в деяких регіонах країни один працюючий утримує понад одного пенсіонера. Про які хоча б більш-менш пристойні пенсії при цьому може йтися (для більшості людей)?

"Назад не можна повертатися. Слід переглядати підходи та йти вперед. Пенсії мають зароблятися, а не надаватися (призначатися). Людина насамперед має відповідати за те, як вона фінансово почуватиметься після виходу на пенсію", - коментує директор департаменту податкової політики Інституту бюджету та соціально-економічного розвитку Артем Рудик.

Безумовним резервом зростання надходжень до ПФ могла б стати й детінізація економіки. І мова тут має вестися не лише про зниження єдиного соцвнеску, а й про лібералізацію всієї економічної політики, реальну боротьбу з корупцією і т.ін. Звісно, важко говорити про швидкі радикальні зміни. Але починати цю роботу потрібно "учора", щоб уникнути колапсу "післязавтра".

ДОВІДКОВО: Торік Пенсійному фонду з держбюджету було виділено 64,5 млрд грн, у т.ч. 49,2 млрд грн - для дотацій на виплату пенсій, надбавок і підвищень до пенсій, призначених за різними пенсійними програмами, і 15,3 млрд грн - кошти на покриття дефіциту ПФ. Цього року бюджетні дотації на виплату пенсій, надбавок і підвищень до пенсій становитимуть 61,5 млрд грн, а дефіцит коштів ПФ для виплати пенсій, який покриватиметься бюджетом, прогнозується на рівні 21,7 млрд грн.

За підрахунками Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.Птухи НАН України, з реалізованих пенсійною реформою заходів саме підвищення пенсійного віку має найбільш відчутний і комплексний ефект. У 2012 р. воно сповільнило зростання пенсійних видатків до 233,497 млрд грн (якби не відбулося підвищення пенсійного віку, було б 235,373 млрд грн). При цьому в найближчому майбутньому результати мають стати відчутними. У 2013 р. "економія" може становити майже 4,5 млрд грн, у 2014 р. - 7,5 млрд грн, у 2015 р. - 11,2 млрд грн, у 2016 р. - 15,3 млрд грн (докладніше див. DT.UA від 19 квітня 2013 р.)

Про звикання до болю

Нагадаємо, що пенсійний збір з купівлі безготівкової валюти вже існував в Україні впродовж 1998–2011 рр. Його скасували у тому числі на настійну вимогу МВФ для підвищення гнучкості курсоутворення та лібералізації валютного ринку. Але в Національному плані дій на 2013 р., затвердженому президентом В.Януковичем, міститься пункт про повернення збору. Підготувати та внести відповідний законопроект до Верховної Ради доручено уряду.

За випадковим або не дуже збігом обставин, це зробив В.Зубик (щоправда, виявивши або "художню", або "санкціоновану" самодіяльність у вигляді ініціативи з повернення пенсійного віку для жінок до 55 років). До речі, у пояснювальній записці до законопроекту, обґрунтовуючи доцільність його ухвалення, нардеп відкрито посилається саме на нацплан. І ще штрих: законопроект було зареєстровано у ВР 30 квітня - в останній день, визначений нацпланом для виконання доручення Кабміном.

Якщо аналізувати можливий вплив збору на економіку та валютний ринок, то стає зрозуміло, що його запровадження може вилитися в певне зростання вартості імпортних товарів через перекладання імпортерами додаткових витрат на гаманці споживачів. Також може збільшитися маржа між курсами купівлі-продажу не тільки на безготівковому, а й на готівковому ринку.

"Ринок, по суті, стане однобоким. На ньому з'являться яскраво виражені продавці та яскраво виражені покупці, бо банки працюватимуть тільки в рамках клієнтських заявок. Арбітражний бізнес, коли можна було працювати в рамках ліміту відкритої валютної позиції, із запровадженням пенсійного збору в 1% втрачає економічний сенс. Відповідно, якщо відбуватимуться певні зміни на безготівковому ринку, вони ж будуть і на готівковому. Але наскільки ці зміни будуть значними, прогнозувати складно", - коментує А.Стадник із ПУМБ.

Заступник голови правління Фідобанку, член комітету грошово-кредитної політики та валютного регулювання НАБУ Олександр Соболєв висловлює думку, що тиск на курс гривні може знизитися за рахунок скорочення спекулятивного попиту на валюту. А директор центру казначейства Укрсоцбанку Сергій Маноха припускає, що доходи банків можуть і не зменшитися саме завдяки зростанню волатильності на ринку. "Правда, вважаю, зникнуть такі операції, як валютні свопи. Вони стануть нерентабельними. А це буде доволі негативно для підтримки ліквідності системи", - доповнює фінансист.

Теоретично банки можуть ухилятися від сплати збору. Саме через такі махінації в 2009 р. Пенсійний фонд виключив низку фінустанов (переважно невеликих) із переліку уповноважених виплачувати пенсію та грошову допомогу (відібравши в такий спосіб можливість заробляти на комісіях). Тоді йшлося про неперерахування до ПФ понад 200 млн грн.

За словами екс-голови правління банку "Форум" Ярослава Колесника, простір для маніпуляцій раніше створювала, зокрема, децентралізованість контролю з боку банків над дотриманням валютного законодавства при купівлі валюти суб'єктами ЗЕД. "Раніше під той самий контракт можна було купувати валюту в різних банках. Якщо один банк бачив, що збір уже оплачено в якомусь банку, то він не контролював, щоб клієнт приносив усі документи. І там були можливості для зловживання. На сьогодні це обмежено, адже торік було введено додаткову вимогу під один контракт купувати валюту лише в одному банку. Тобто контроль сконцентровано вже в одній установі, і на ній лежить повна відповідальність за дотримання валютного законодавства як на агенті валютного контролю", - пояснює фінансист.

Своєю чергою, С.Маноха не виключає, що деякі учасники ринку можуть спробувати пошукати способи ухиляння від сплати пенсійного збору. Однак фінансист наголошує, що це буде занадто ризиковано. "Гра не варта заходу - штрафи там божевільні. Банки, напевно, цим не займатимуться. Клієнти - можливо, але багато чого залежить від того, як відповідні норми буде прописано в законі", - прогнозує скарбник.

МВФ-чинник

Думки експертів із приводу реакції МВФ на запровадження пенсійного збору з купівлі безготівкової валюти різні. Так, представник одного з найбільших вітчизняних банків з іноземним капіталом на умовах анонімності передбачив, що якщо це станеться, про програму співробітництва з фондом Україна може забути. "Якщо уряд усерйоз розраховує запровадити цей збір, то він або вже не сподівається на гроші фонду, або розраховує потім використати цей пункт у переговорах. Старий перевірений метод - спочатку самим створити проблему, а потім героїчно її вирішити та одержати за це цукерку", - зазначає фінансист.

Водночас Сергій Яременко вважає, що МВФ особливо не концентруватиметься на пенсійно-валютному питанні. "Це дрібниця порівняно з іншими проблемами. Гадаю, в умовах рецесії фонд не буде проти того, щоб уникнути соціальної напруженості. Для нього такі методи можуть бути прийнятними", - констатує колишній заступник голови НБУ.

Високо оцінює шанси на затвердження цієї ініціативи й керівник аналітичного департаменту "Арт-Капітал" Ігор Путилін. "Додаткові кошти, які може одержати Пенсійний фонд, доволі значні. Тому ймовірність повторного запровадження збору висока", - погоджується Олена Белан.

При цьому А.Стадник констатує, що коли вже запроваджувати збір, то добре було б (для учасників ринку, звичайно, насамперед. - В.П.) зробити це поетапно. "Раніше діяв збір у розмірі 0,2 і 0,5%. На першому етапі він був би більш ніж достатнім, з огляду на обсяги операцій. Гадаю, варто також розмежувати поняття безготівкової купівлі іноземної валюти. Зокрема, не обкладати збором операції банків у рамках лімітів відкритої валютної позиції, тобто залишити все, як є, а от уже на операції купівлі клієнтами в банків безготівкової іноземної валюти ввести цю норму", - констатує скарбник ПУМБ.

Своєю чергою, О.Вальчишен припускає, що пенсійний збір істотно не вплине на ринок, бо той добре знає, як із ним "співіснувати". Важливішим і більш спірним кроком експерт вважає саме перегляд пенсійної реформи.

"Цей крок фактично скасовує поради з боку МВФ щодо пенсійного віку та ставить під сумнів саму суть співробітництва з фондом. Це доволі суперечливе для української влади рішення, з огляду на макроризики й необхідність підписати нову програму з МВФ", - констатує керівник аналітичного підрозділу ICU.

Звідки взагалі взялася ініціатива щодо перегляду пенсійної реформи? Є три версії.

Перша: якщо прогнози надходжень від збору, зафіксовані в розрахунках до законопроекту, все-таки не надто відірвані від реалій, влада може спробувати таким "маневром" де-факто переглянути держбюджет і збільшити соцвидатки, як обіцялося. Альтернатив такому кроку через стан економіки (за підсумками першого кварталу, ВВП знизився на 1,3%; недавно ЄБРР спрогнозував, що у 2013 р. українська економіка може піти в мінус на 0,5%) не так багато. Основні - або підвищення фіскального навантаження на бізнес, або нарощування боргів.

Друга версія - це контрхід влади в інформбаталіях з опозицією, яка активно піариться на вимогах переглянути непопулярну в народі пенсійну реформу. Причому зовсім не виключено, що тут ставка робиться на проформу - для того, щоб МВФ виступив проти, і щоб влада могла розвести руками, мовляв, ми хотіли, але нам не дали це зробити.

Третій варіант - висування ідеї про перегляд пенсійної реформи може бути частиною підготовки до того, що співробітництво з МВФ усе ж таки не буде відновлено. Непрямим свідченням наявності складнощів на МВФ-фронті може служити очікуване подовження дії вимоги про обов'язковий продаж 50% валютної виручки. І це - за всієї зовнішньої стабільності поточної ситуації. Цей захід, як і за певних умов запровадження пенсійного збору з купівлі безготівкової валюти, може розглядатися як запобіжник проти валютних форс-мажорів, якщо транші МВФ так і не надійдуть.

Не виключено також, що на Грушевського та Банковій можуть намагатися діяти за принципом батога і пряника на переговорах із МВФ (та й у комунікаціях із громадянами). Щоб поторгуватися - спробувати "відмотати" пенсійну реформу, водночас натякаючи на можливість підвищення тарифів на газ. Нагадаємо, що парламент уже прийняв у першому читанні законопроект про надання Нацкомісії з регулювання енергетики повноважень установлювати ціни на газ для населення. Можливо, в такий спосіб уряд намагається хоча б номінально дистанціюватися від непопулярного рішення.

Зрозуміло, що до фінішу переговорів із вашингтонськими кредиторами влада намагається підійти у всеозброєнні та хоче бути готовою до різних сценаріїв розвитку подій. Але, можливо, не варто бути занадто мудрими, щоб самих себе не обвести круг пальця?

Поділитися
Помітили помилку?

Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter або Надіслати помилку

Додати коментар
Всього коментарів: 0
Текст містить неприпустимі символи
Залишилось символів: 2000
Будь ласка, виберіть один або кілька пунктів (до 3 шт.), які на Вашу думку визначає цей коментар.
Будь ласка, виберіть один або більше пунктів
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Відміна Надіслати скаргу ОК
Залишайтесь в курсі останніх подій!
Підписуйтесь на наш канал у Telegram
Стежити у Телеграмі