Три міфи про спліт - Фінанси - dt.ua

Три міфи про спліт

19 листопада, 2018, 18:16 Роздрукувати

Чи буде катастрофа на фінансовому ринку?

© Сергій Кузнецов

22 листопада народні депутати мають, нарешті, розглянути та проголосувати за президентський законопроект "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо консолідації функцій із державного регулювання ринків фінансових послуг" (№2413а). Цей документ, який експерти та учасники ринку охрестили "закон про спліт", чекає своєї години в парламенті вже не перший рік. Від нього, без перебільшення, залежить майбутнє фінансового ринку в Україні.

Законопроект пропонує ліквідувати Нацкомфінпослуг, а її підопічних передати іншим фінансовим регуляторам. Нацкомісія з цінних паперів і фондового ринку візьме під контроль різні фонди — недержавні пенсійні, фінансування будівництва, облігацій нерухомості, а також довірчі товариства. Нагляд за страховиками, кредитними установами, ломбардами, лізинговими та факторинговими компаніями перейде до Національного банку України. Такий підхід цілком виправданий, оскільки функції трьох регуляторів нині багато в чому перетинаються. Наприклад, ті самі НПФ контролюються одночасно й Нацкомфінпослуг, і НКЦПФР, що доставляє чимало незручностей учасникам ринку. Ліквідація зайвої ланки спростить регулювання фінустанов і допоможе знизити навантаження на держбюджет, адже зараз платникам податків доводиться утримувати відразу трьох регуляторів у фінансовій сфері.

На першому етапі після прийняття закону фінустанови не відчують змін. Документ передбачає перехідний період завдовжки в рік, протягом якого небанківські ринки залишаться у віданні Нацкомфінпослуг. Наступний етап, адаптаційний, триватиме ще 12 місяців. За цей час Нацбанк повинен підготуватися до виконання нових функцій — набрати в штат компетентних співробітників, визначитися з переліком необхідних повноважень, підготувати нормативні документи.

Тобто протягом двох років кардинальних змін не буде: і правила гри, і повноваження фінрегуляторів де-факто залишаться колишніми. Що зміниться насправді, то це орган, до якого перейдуть функції нагляду за небанківськими фінустановами. І в цій якості НБУ виглядає набагато більш жорстким і безкомпромісним контролером.

Тому що ближча година "Х", то більше дискусій навколо проекту й то гучніші голоси тих, хто не хоче віддавати фінансовий сектор під опіку Нацбанку. Противники спліту стверджують: прийняття закону загрожує катастрофою. Чи це так? Щоб відповісти на це запитання, потрібно уважніше подивитися, що ж нині відбувається на страховому ринку.

Страхова галузь хоч і не найчисленніша за кількістю учасників, зате одна з найвагоміших за іншими ключовими показниками. За підсумками минулого року загальний обсяг активів усіх фінустанов, які перебували у віданні Нацкомфінпослуг, досягав 164 млрд грн. З них рівно третина — 53,7 млрд грн — це активи страхових компаній. А от власний капітал страховиків становив уже 50% від загального показника по ринку — 26 млрд грн. Ще вагоміша їхня лепта, якщо розглядати платежі до бюджету: 85% податку на прибуток, сплаченого торік представниками небанківського сектору, припало на страхові компанії.

Що ж буде з галуззю, якщо її віддадуть під контроль Нацбанку? Противники спліту часто використовують три страшилки.

 

Страшилка №1:

частина компаній піде з ринку, отже, впаде сума надходжень до бюджету, скоротиться кількість робочих місць.

Що насправді. Найбільший страх, пов'язаний зі зміною регулятора, — невідворотне "чищення" ринку. За кризовий період НБУ позбавив ліцензій близько сотні банків. На початок 2014 р. їх налічувалося 180, на 1 вересня 2018-го залишалося 81. Така сама доля очікує й страхові компанії. Але чи постраждає від цього ринок? Як показує статистика, анітрохи.

За даними Нацкомфінпослуг, у першому півріччі 2018-го в Україні була 291 страхова компанія, у тому числі 31 — зі страхування життя. Але вели активну діяльність менше половини. У ризиковому сегменті 98% премій (21,27 млрд грн за шість місяців 2018-го) збирають лише сто страховиків. Інші 160 компаній або перебувають у сплячому стані, або отримують копійки. У лайфовому сегменті ситуація ще драматичніша. Понад 96% платежів (1,67 млрд грн) тут припадає тільки на десять компаній.

Тобто "живих" гравців на страховому ринку нині налічується трохи більше сотні. Решта — "мертві душі". Якщо новий регулятор позбавить їх ліцензій, ні платежі до бюджету, ні кількість робочих місць не скоротяться.

Однак навіть сотні, що залишилася, може виявитися надто багато. За опублікованою Нацкомфінпослуг фінансовою звітністю страхових компаній за 2017 р., топ-30 (за підписаними преміями) компаній у ризиковому сегменті страхування зібрали 73% страхових премій, здійснили 65% страхових виплат, сплатили 64% податку на прибуток і 64% витрат на оплату праці співробітників.

Згідно з даними Української федерації страхування, майже 50% страхового ринку становлять різного роду схеми, пов'язані з оптимізацією податків підприємств і, зокрема, з уникненням від сплати податку на прибуток. У грошовому вираженні обсяг таких схем становив близько 20 млрд грн за підсумками 2017 р. Деякі із страховиків — лідерів ринку зі збору страхових премій — де-факто обслуговують інтереси бізнес-груп: вони одержують мільярди гривень, віддають у перестрахування більш як 90% ризиків і не виплачують при цьому жодної копійки. За найскромнішими оцінками, лише торік у результаті такої діяльності "оптимізаторів" держбюджет недоотримав близько 1 млрд грн. За даними Нацкомфінпослуг, у списку топ-3 за зібраними страховими преміями компаній дві одержали понад 50% премій по договорах перестрахування, у топ-10 таких компаній — 4, у топ-20 — 9.

Держпідприємства — теж у справі. Попри те, що держкомпанії тепер проводять закупівлі в системі ProZorro, у тендерах продовжують перемагати маловідомі "кишенькові" страховики з копійчаними оборотами та "надутими" статутними капіталами. Обійти претендентів їм нескладно: "потрібні" компанії завжди можуть запропонувати покупцю демпінгову ціну. Тим паче, що оплачувати збитки клієнтів вони не збираються апріорі. Схема дуже проста: держпідприємство страхує ризики та відправляє платіж страховику. А той передає гроші по ланцюжку в перестрахування, і вони безслідно зникають. Нічого нового тут не з'явилося: такі схеми масштабно працювали й за часів "сім'ї". Варто згадати, наприклад, горезвісний Аграрний страховий пул, до якого входили наближені страховики, які з розмахом освоювали бюджетні кошти.

Що може зробити НБУ: очистити ринок від "мертвих душ" і податкових оптимізаторів, позбавити ліцензій страхові компанії, які не ведуть діяльності або перестраховують понад 90% ризиків і не виплачують клієнтам. Кількість компаній та обсяг платежів при цьому формально скоротяться. Але гравці, що залишилися, працюватимуть у рівних умовах, займатимуться класичним страхуванням і платитимуть податки. Крім того, держскарбниця одержить додатково мільярди гривень, які підприємства нині приховують від фіскалів з допомогою страхових схем.

У результаті ринок знову стане привабливим для інвесторів. Компанії зможуть посісти належне місце і в пенсійній, і в наступних етапах медичної реформи.

 

Страшилка №2:

через «чищення» можуть постраждати рядові клієнти страхових компаній. Довіру до ринку буде знищено.

Що насправді. Кількість фізосіб, які користуються послугами страховиків, дуже велика. За даними Нацкомфінпослуг, за шість місяців 2018-го громадяни уклали зі страховими компаніями 36,6 млн договорів. Це майнове, автомобільне, медичне страхування, а також обов'язкові види — страхування тих, хто виїжджає за кордон, і страхування відповідальності автовласників (ОСАЦВ). За статистикою Моторного бюро (МТСБУ), тільки у 2017 р. свою відповідальність застрахували 7,4 млн водіїв, які заплатили за поліси понад 3,7 млрд грн. За цей період страховики здійснили за ОСАЦВ 134 тис. виплат. Постраждалі водії, пасажири та пішоходи отримали сумарно відшкодування на 1,89 млрд грн.

Держава змушує громадян страхуватися, отже, має відповідати за те, щоб компанії повною мірою й у строк виконували свої зобов'язання перед ними. Однак на практиці цього не відбувається, у тому числі через безпорадність регулятора. За десять років, протягом яких в Україні діє закон про ОСАЦВ, ліцензію на цей вид через проблеми з платоспроможністю втратили 44 страхові компанії. Деякі з них уже офіційно визнано банкрутами, за деякими процедура все ще триває. Були й такі, хто пішов із ринку по-англійськи, не попрощавшись. Але всі ці випадки поєднує одне: регулятор втручався в ситуацію лише тоді, коли компанії перетворювалися на "пустушку", — всі активи з них було виведено, платити за зобов'язаннями було нічим. Як результат, постраждали сотні тисяч клієнтів, які тепер роками очікують виплат.

Останній такий випадок стався зовсім недавно. У червні цього року Нацкомфінпослуг анулювала ліцензії страхового товариства "Домінанта", — компанія входила в десятку лідерів на ринку автоцивілки. За даними МТСБУ, на кінець першого кварталу на руках у водіїв було майже 300 тис. діючих полісів автоцивілки від СТ "Домінанта". Таку розв'язку несподіваною назвати складно: на компанію надходила величезна кількість скарг від клієнтів, у неї давно накопичувалися борги перед фондами МТСБУ. Але Нацкомфінпослуг не втрутилася в ситуацію, не ввела тимчасової адміністрації, не визнала компанію неплатоспроможною. Ліцензії анулювали лише після того, як "Домінанта" не допустила представників регулятора до перевірки.

Не менш сумна ситуація в сегменті довгострокового страхування життя. За останні два роки цей ринок залишило відразу кілька великих компаній, деякі з них — разом із грошима клієнтів. У їхньому числі — "Гарант-Лайф", "Генеральний страховий фонд — Життя", "ЕККО", "УСГ "Життя". Так, тільки "Гарант-Лайф" залишила без виплат майже 9000 клієнтів, які накопичили на її рахунках 200 млн грн.

Постраждалі клієнти лайфових страховиків створили ініціативну групу, якій удалося відшукати близько 22000 ошуканих страхувальників, яким компанії заборгували понад 300 млн грн. На відміну від вкладників банків, застраховані не можуть розраховувати на компенсацію втрат з Фонду гарантування вкладів. Це означає, що повернути свої гроші в них фактично немає шансів. Жодну з кримінальних справ, порушених за фактом зникнення шахраїв-страховиків, так і не було доведено до кінця. Жодного керівника або власника компанії-піраміди не було притягнуто до відповідальності за доведення її до банкрутства.

Що може зробити НБУ: закрити вхід на фінансовий ринок непрофесіоналам та авантюристам. Сьогодні зайнятися страхуванням простіше простого. Купівля готової компанії з набором ліцензій обійдеться приблизно в 50 тис. дол. Альтернативний і дешевший варіант — одержати ліцензію з нуля відповідно до Закону "Про ліцензування господарської діяльності". Норма про наявність у статутному фонді 1 млн євро для ризикових страховиків і 10 млн євро — для лайфових нікому не завада. Наявності "живих" грошей у капіталі Нацкомфінпослуг не контролює.

Також необхідно, щоб Нацбанк ініціював зміни в законодавство, які дадуть можливість залучати акціонерів і топ-менеджерів страхових компаній до відповідальності за навмисне доведення їх до банкрутства. Паралельно має бути створений "чорний" список осіб, яким заборонено працювати на фінансовому ринку. За аналогією з банківським списком, до нього мають увійти екс-менеджери та власники істотної участі в недобросовісних банках і страхових компаніях. Але для початку доведеться змусити страховиків розкрити дані про їхніх справжніх власників, як це вже зробили банки, щоб ринок став стовідсотково прозорим. Ті, хто не покаже інформації про реальних бенефіціарів компаній, мають залишити ринок.

Ще один важливий крок — впровадження системи превентивного реагування на проблеми компаній. НБУ успішно проводить стрес-тестування банків, що дає змогу заздалегідь виявляти їхні слабкі місця та не допускати нових банкрутств. Схожа система має працювати й для страхових компаній. В установи, які не виконують нормативів, потрібно вводити кураторів, а в складних ситуаціях — тимчасову адміністрацію. Це дасть можливість виявляти проблеми та визнавати СК неплатоспроможними ще до того, як їх встигнуть "випотрошити" акціонери. У цьому разі втрати клієнтів будуть мінімальними.

 

Страшилка №3:

Нацкомфінпослуг може самостійно навести порядок на фінансових ринках.

Що насправді. Нацкомфінпослуг не має ні технічних, ні фінансових, ні нормативних умов для здійснення якісного пруденціального нагляду. Усього в 2017 р. комісія курирувала майже 2000 фінансових організацій — ломбардів, фінансових, лізингових і страхових компаній, кредитних спілок, пенсійних фондів, ФФБ тощо. При цьому бюджет регулятора становив лише 62 млн грн, а кількість співробітників — 228 чоловік. Зрозуміло, що з таким ресурсом складно встежити за численними підопічними. Для порівняння: у Національному банку, під контролем якого перебувають 80 кредитних установ, працюють 5000 чоловік, а адміністративні витрати цього відомства 2017-го становили 1,26 млрд грн.

За останні роки було ухвалено відразу кілька законів, які позбавили комісію можливості діяти самостійно та оперативно. По-перше, ліцензування страховиків підпадає нині відразу під два закони — "Про страхування" та "Про ліцензування господарської діяльності". Останній дозволяє без проблем зареєструвати страхову компанію протягом десяти днів, не запитавши регулятора. Про жодну перевірку ділової репутації власників, джерел походження їхніх коштів тощо навіть не йдеться. Тому на ринок може ввійти хто завгодно, у тому числі й екс-власники "прогорілих" банків.

По-друге, Нацкомфінпослуг потрапила до сфери впливу закону №1728-VIII, яким 2016-го запроваджено мораторій на перевірки бізнесу. Так комісія втратила можливості проводити ревізії в підопічних, відслідковувати порушення ними нормативів, запобігати банкрутствам компаній. Недобросовісні фінустанови користуються тим, що в регулятора зв'язані руки. На той час, як комісія починає реагувати на порушення, з компаній-пірамід устигають вивести всі гроші, а їхні керівники та власники опиняються поза межами досяжності.

По-третє, комісію "знерухомлює" Закон "Про основи державної регуляторної політики в сфері господарської діяльності". Він зобов'язує небанківського регулятора узгоджувати свої документи з Мін'юстом і Державною регуляторною службою. Через це важливі для ринку та споживачів рішення часто надовго зависають, а то й не приймаються зовсім.

Ще один важливий нюанс: Нацкомфінпослуг — політично заангажований орган, призначення в який залежать від політичного торгу. Звичайно, про незалежність НБУ також можна посперечатися. Але над банківським регулятором все-таки є Рада НБУ, у формуванні якої участь беруть і президент, і депутати. Членів Нацкомфінпослуг призначає президент, їхньої роботи ніхто не контролює.

Що може зробити НБУ: впровадити якісний пруденціальний нагляд на страховому ринку. Нацбанк не підпадає під жоден із перелічених вище законів: на нього не поширюється мораторій на перевірки, він не зобов'язаний ні з ким узгоджувати свої документи. За аналогією з банківським ринком регулятор повинен ретельно перевіряти кожного, хто захоче створити або купити вже існуючу фінансову організацію. Тим, хто не зможе підтвердити чистоту капіталу й репутації, на ринку не має бути місця.

На відміну від банків, страховики подають свої дані регулятору раз на квартал, а деякі взагалі не звітують. Тому НБУ повинен налагодити регулярну й достовірну звітність компаній. Також необхідно відкрити доступ до цієї інформації споживачам. Тоді вони самі зможуть скласти об'єктивну картину того, що відбувається в компаніях, і будуть із розплющеними очима вибирати страховика, якому можна довірити ризики.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №19, 25 травня-31 травня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво