Сім кіл ПДВ - Фінанси - dt.ua

Сім кіл ПДВ

10 липня, 2015, 00:00 Роздрукувати Випуск №25, 10 липня-17 липня

Негайне збільшення податків закінчиться, коли підприємства або закриються, або знайдуть нові можливості обійти систему. І на зміну бюджетному зростанню прийде очікуване падіння надходжень, а разом з ним і падіння попиту, і погіршення економіки, і зниження доходів населення. Чи зважували ці ризики ті, хто зараз запевняє нас в ефективності запропонованого варіанта? Чи готові вони потім визнати свою провину за те, що відбувається? Про те, що система буде готова до запуску "вже через тиждень", говорив на початку грудня 2014-го ще Ігор Білоус. Очевидно, що готовність була, м'яко кажучи, перебільшена як тоді, так і зараз.  

 

Податкове відомство зафіксувало зростання бюджетних надходжень за період тестового функціонування системи електронного адміністрування ПДВ

За даними служби, за березень—червень 2015-го збори ПДВ від вироблених в Україні товарів і послуг збільшилися майже на 30%. Але поки податківці радіють зростанню надходжень, бухгалтери підприємств практично не на життя, а на смерть борються з некоректною і нелегкотравною системою, яка з 1 липня почала працювати вже не в тестовому, а у звичайному режимі. І якщо проблеми терміново не почати вирішувати, то це 30-відсоткове зростання може вийти боком не лише підприємствам та їхнім бухгалтерам, а й усій економіці. Але, як і рік тому, проблеми з системою електронного адміністрування (СЕА) всерйоз нікого у владі не цікавлять. Для чиновників податкові надходження зростають, реформи йдуть, проблем у фіскальної служби немає… Принаймні поки що.

Депутати так і не знайшли часу для прийняття закону про відтермінування повноцінної роботи системи електронного адміністрування, чого так очікував вітчизняний бізнес. Звичайно, вони ще можуть встигнути це зробити, щоправда, тільки наступного тижня, оскільки нинішній не був пленарним. А отже, проблем уникнути вже не вдасться, тому що зареєструвати податкові накладні треба протягом 15 календарних днів, інакше компаніям загрожують штрафи.

Про те, що сама програма СЕА недієздатна, говорили всі, хто з нею стикався. Щоправда, кожен висловлював сподівання, що протягом тестового періоду роботи її (програму) доопрацюють і вдосконалять, а у формулі усунуть помилки.

Для цього у фіскальної служби було чотири місяці, які вона витратила фактично марно. Почалося впровадження СЕА з сумного непорозуміння: від'ємні залишки за ПДВ сільгоспвиробників, виділених в окрему групу, до формули не включили — про них просто забули. Питання довго й сумбурно вирішували, вибачалися, але уроків з цього випадку не зробили.

"Технічні помилки й нюанси, про які ми говорили упродовж усього тестового періоду, залишилися. Повноцінне впровадження СЕА має відбутися тільки після того, як усі системні й функціональні недоліки буде усунуто, а бізнес повинен мати достатньо часу на адаптацію і перехід на нову систему", — вважає Ганна Дерев'янко, виконавчий директор Європейської бізнес-асоціації.

Мінус на мінус дає плюс

У формулі й досі купа помилок, проблеми можуть виникнути при коригуванні старих накладних, при несвоєчасній реєстрації нових, при заліках будь-яких податкових зобов'язань у рахунок зменшення сум бюджетного відшкодування. Усе це може (і з великою ймовірністю буде) штучно формувати "мінус" на рахунку, без покриття якого податкової накладної зареєструвати не вийде. Що, звісно ж, забезпечить (і, судячи зі звітів податкової, вже забезпечує) зростання надходжень, але буде нічим іншим, як переплатою, а в деяких випадках — і подвійною сплатою податку. Але чиновників, очевидно, це не дуже турбує, адже мінус на мінус для підприємців дає плюс у бюджет.

17 червня на засіданні Громадської ради при ДФС начальник управління ПДВ Сергій Тимошенко доповідав про результати експлуатації системи електронного адміністрування ПДВ у тестовому режимі. Тільки тоді вперше представник податкової визнав, що система далека від досконалості та потребує серйозних доробок. Це після того, як протягом року фіскальна служба запевняла всіх у тому, що жодних проблем з адмініструванням ПДВ немає і не буде — формула працює як годинник, коригування в неї внесли, методологію виправили тощо.

Одна слідом за визнанням помилок їхнього усунення не відбулося. А платники податків, як сліпі кошенята, що намагаються освоїти премудрості нововведення з лютого, у червні одержали від'ємні реєстраційні ліміти, які загнали в глухий кут навіть бухгалтерів із багаторічним стажем роботи. ДФС на це не реагувала — надто зайнята реформами як самої себе, так і податкового законодавства. А тому, очевидно, до трансформації у сервісну службу ще ой як далеко. Консультували бізнес, як водиться, профільні видання й експерти. На їхню думку, повальний "мінус", що сформувався на 1 липня, пов'язаний із помилками в алгоритмі розрахунків реєстраційної суми (тобто проблеми все ж таки у формулі). Але поки у підприємства "мінус", зареєструвати податкову накладну воно не може, діяльність його та його контрагентів зупинено.

Коли бізнес почав усерйоз обурюватися, фіскали заговорили про те, що додадуть з 1 липня у формулу овердрафти (у розмірі 1/12 від обсягу річних платежів ПДВ), щоб згладити негативний ефект депонування. Але знову не вийшло — хтось побачив "овердрафт", хтось ні, у когось він дійсно становив 1/12, а у когось не дотягнув. У результаті врочисте запровадження "овердрафтів" перенесли на 15-е, щоправда, і ця дата в експертів викликає іронічну посмішку.

Справедливості заради слід сказати, що й бізнес готувався до запровадження СЕА абияк, багато хто до останнього сподівався, що все скасують або змінять. Отут, звичайно, хочеться сказати окреме спасибі державі, яка систематично вносить зміни до податкового законодавства, то впроваджуючи, то скасовуючи нові норми. Але навіть для тих, хто був готовий, робота з СЕА стала викликом. Річ у тім, що система сама по собі потребує значного відволікання коштів, а в нинішньому варіанті — ще й "подвійних" оплат. У підсумку у фірми просто може не бути потрібної кількості грошей. Задепонувати "по максимуму" можуть далеко не всі, особливо зараз, коли коштів у компаній у принципі не густо.

"Підприємства нажахані. Відносно нормально почуваються ті, у кого невелика розбіжність у сумах. Вони вирішують, що бог із ним, простіше заплатити й продовжувати роботу, а потім уже вирішувати питання з поверненням. Хоча всі розуміють, що ніхто нічого не поверне, — розповіла DT.UA Юлія Дроговоз, віце-президент УСПП. — Але в багатьох розбіжності такі великі, що їм просто бракує грошей. Багато хто по-старому весь цей час перераховував кошти не на електронний рахунок, а прямо до бюджету. А будь-яке погашення податкових зобов'язань, яке проходить, минаючи електронний рахунок, дає розбіжність за формулою та лише збільшує "мінус" у СЕА. А тепер уявіть, які обсяги цього "мінуса" виникли у компаній за чотири місяці, і їх треба погасити заново, хоча гроші до бюджету вже пішли".

Громадські активісти наполегливо намагалися перенести повноцінне впровадження СЕА, але їхню ініціативу відхилили, запропонувавши альтернативний варіант від уряду. Він дечим відрізняється, але передбачає продовження тестового режиму не до січня 2016-го, а до серпня
2015-го (законопроект №2173-а). Що ж, самовпевненості уряду не позичати, але чим підкріплена надія на те, що не вирішену з лютого проблему усунуть за місяць, незрозуміло. Громадськості урочисто оголосили, що в робочій групі в складі міністра фінансів, керівників фракції коаліції та голови парламенту домовилися продовжити тестовий режим до 1 серпня ц.р. Домовилися, заспокоїлися і перестали щось робити, щоб оформити цю домовленість законодавчо.

"Закон №2173-а, звичайно, тільки відтермінує проблему, не більше. Але прийняти його необхідно. Уже зараз, під час повноцінної роботи системи, очевидно, що не працюють усі складові формули — отримані накладні, видані накладні, бюджетне відшкодування, навіть суми надходжень на електронні рахунки у багатьох підприємств неправильні. Ми про це попереджали й говорили, що з подібними проблемами доведеться мати справу. Говорили з податковою, пояснювали, що оскільки процес усунення помилок затягується, не варто гнатися за встановленими термінами. Ніхто нас не слухав. І найжахливіше в цій ситуації, що ніхто не понесе ніякої відповідальності за те, що відбувається, — ні уряд, ні парламент, який обговорює будь-що, але не цей законопроект", — справедливо зазначає Юлія Дроговоз.

Та й надій на те, що законопроект узагалі приймуть, небагато. Крім іншого, у ньому міститься норма про скасування з 1 січня 2016 р. спецрежиму ПДВ для агросектора. Звісно, це питання стане каменем спотикання в парламенті, в якому суцільно самі представники великого аграрного бізнесу. Не можна не погодитися, що будь-який виняток з правил оподаткування — від лукавого, і аграрії вже точно не найбільше потребують податкових пільг. Але прописування цієї норми в законопроекті ставить під питання сам факт його прийняття. Причому ця норма з'явилася в законопроекті в останній момент, а під час його розробки ніхто з робочої групи навіть не заїкався про оподаткування агросектора. Реакція депутатів не забарилася, вони погодилися підтримати законопроект, тільки якщо цю норму з нього заберуть. У результаті одна ця далеко не основна деталь може вплинути на вирішення значно більш важливих і значущих питань.

Голос волаючого в пустелі

"На сьогодні перевірити, які саме документи сформували той чи інший показник у системі електронного адміністрування ПДВ, неможливо. Стан рахунку можна перевірити тільки на момент подачі запиту, а не за довільний період або станом на попередню дату, сервер податкової працює дуже повільно. Немає стандартного якісного програмного забезпечення від ДФС, яким могли б користуватися всі платники. Те, що зараз пропонує фіскальна служба, не підходить компаніям з великою кількістю операцій. Через це виникають проблеми з обміном і реєстрацією розрахунків коригування до податкових накладних, — зазначає Ганна Дерев'янко. — І останнє. Ми вважаємо, що потрібно на законодавчому рівні дати можливість видаляти з реєстру помилково зареєстровані податкові накладні, адже поки що їх неможливо відкоригувати".

Юлія Дроговоз ініціювала анкетування серед підприємств-платників податків щодо роботи системи електронного адміністрування і проблем, які з нею виникають. Поки анкети заповнили бухгалтери тільки 265 компаній, але результати вже невтішні й багатозначні: 92% з опитаних наразилися на проблеми в роботі СЕА. Коментарі, залишені респондентами наприкінці анкет, говорять самі за себе:

"Підприємство з місячним обігом від 1,5 до 3 млн зупинилось. Немає можливості зареєструвати податкові накладні з 22 червня 2015 р. Контрагенти (великі торгові мережі, супермаркети) залишаться без податкового кредиту. А нас чекає закриття бізнесу???".

"Наша проблема в том, что с февраля по май мы платили НДС не путем пополнения НДС-счета, а непосредственно на реквизиты бюджетного счета, поэтому на 01.07 нам просто не засчитали суммы оплаченного НДС с февраля по май, и это отобразилось минусом на НДС-счете, как будто мы ничего не платили. И у других то же самое. И они еще говорят, что подготовились к СЭА. Это очередной позор власти, издевательство над бизнесом, неприкрытое вымогательство".

"НДС, уплаченный не на электронный счет (была задолженность, и ее сказали погашать на старый счет НДС), теперь вылезает огромным минусом. Налоговая говорит, что пока еще раз не заплатите, налоговую накладную не зарегистрируете. Где взять такие суммы по второму разу?".

"У нас минус 2 млн. Из-за неучтенных корректировок. А мы крупный плательщик налогов,
700 тыс. заплатили в июне".

"На початку місяця потрібно круглу суму перераховувати на поповнення рахунку, оскільки податковий кредит буде значно пізніше, а накладні потрібно реєструвати щодня. Податкові зобов'язання значно перевищують податковий кредит, виникає постійна переплата ПДВ. Часто, коли підписуємо ПН одним пакетом (по 10–20 шт.), обов'язково одна з них буде НЕ ЗАРЕЄСТРОВАНОЮ".

"На сьогодні, на жаль, жоден з інспекторів у податковій службі не може пояснити, чому невірно відображаються залишки на 01.02.2015 р."...

"Робота підприємства повністю заблокована, не можемо отримати податкові накладні за червень від постачальників через те, що в них заблокована можливість їх реєструвати. Розрахуватися з нами за поставлену продукцію через те, що вони заблоковані і втратили свою платоспроможність, вони не можуть".

Це тільки невелика частина коментарів, зібраних за два неповні дні анкетування і два неповні тижні роботи СЕА. Оскільки анкетування анонімне, власники підприємств відкрито пишуть про те, що вони не обмежаться згортанням діяльності та йтимуть у "тінь", за можливості переходячи до розрахунків готівкою.

Гра варта свічок?

І тут саме час згадати, заради чого власне фіскальна служба і вирішила перейти на електронне адміністрування. Нормально працююча СЕА гарантує державі стабільність податкових надходжень, хоча DT.UA неодноразово писало, що це далеко не єдиний можливий спосіб боротьби з ухиленням від сплати ПДВ. За великим рахунком, і раніше, до впровадження системи, фіскали могли виявляти та усувати так звані ями. Що лише підтверджує зросла в останні місяці активність відомства в цьому напрямі та гучні заяви керівництва податкової про виявлення й усунення багатомільйонних схем з несплатою податку і про ліквідацію численних податкових "ям". Тобто версія про те, що раніше фіскали не стільки не могли, скільки не хотіли займатися вирішенням цього питання, справедлива. От тільки навіщо тоді так наполегливо просувати непрацюючу систему, яка протягом місяця-двох покладе на лопатки тих підприємців, що залишилися?

"Я пам'ятаю, що ще у 2002 р. порушувалося питання про впровадження електронних рахунків. Тоді, як і зараз, головним аргументом "проти" було якраз відволікання обігових коштів компаній. У підсумку після тривалих обговорень від цієї ідеї відмовилися. Але ж це був 2002 р., коли економіка зростала, і бізнес міг би значно легше сприйняти це нововведення, тому що мав більший запас міцності. Нині ж ситуація зовсім інша, компанії здебільшого стикаються з фінансовими труднощами. При цьому одне з основних завдань, які стоять перед економікою, — це збільшення попиту, якщо його не буде, економіка продовжить стискатися. Відволікання зараз обігових коштів у компаній гратиме проти попиту й проти економіки, відповідно, — вважає Артем Рудик, директор департаменту податкової політики Інституту бюджету і соціально-економічного розвитку. — Ідею можна обговорювати, вона має право на життя, але не в цей момент. Час для впровадження системи було обрано вкрай нерозумно навіть за умови, що система працює, як годинник, а не так, як зараз".

Негайне збільшення податків закінчиться, коли підприємства або закриються, або знайдуть нові можливості обійти систему. І на зміну бюджетному зростанню прийде очікуване падіння надходжень, а разом з ним і падіння попиту, і погіршення економіки, і зниження доходів населення. Чи зважували ці ризики ті, хто зараз запевняє нас в ефективності запропонованого варіанта? Чи готові вони потім визнати свою провину за те, що відбувається? Про те, що система буде готова до запуску "вже через тиждень", говорив на початку грудня 2014-го ще Ігор Білоус. Очевидно, що готовність була, м'яко кажучи, перебільшена як тоді, так і зараз.

Та якщо в грудні експертне середовище запитувало, чому фіскальна служба не може боротися з податковими "ямами" традиційними способами, то зараз час задуматися, а чи варта ця боротьба тих втрат, які вже повною мірою відчуває бізнес. Чому за діяльність "ям", які часто покриваються самими ж податківцями, мають розплачуватися решта підприємств. Як можна говорити про трансформацію у сервісну службу, якщо начальник відділу адміністрування ПДВ у Волинській області, відповідаючи на запитання бізнесу щодо того, як їм працювати з СЕА, прямо говорить: "Готуйте гроші на штрафи". Чому що активніші реформаторські кульбіти Мінфіну і ДФС, то складніше вести підприємницьку діяльність в Україні? То, може, краще без ТАКИХ реформ?

 
Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №39, 19 жовтня-25 жовтня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво