Що український бізнес шукає та знаходить в Естонії? - Фінанси - бізнес, економіка, гроші, курси валют - dt.ua

Що український бізнес шукає та знаходить в Естонії?

15 грудня, 2017, 16:24 Роздрукувати

Естонію називають "адміністративним офшором", бо 99% усіх державних послуг можна одержати онлайн. 

© Cyrus Farivar / arstechnica.com

Українці посідають третє місце за кількістю отриманих карт е-резидента в Естонії. На цей момент у департаменті поліції та прикордонохорони цієї країни є понад 1600 заяв із проханням про е-резидентство від наших співгромадян. При цьому саме українці перебувають на першому місці за кількістю зареєстрованих юридичних осіб в Естонії — уже 314 українських компаній з допомогою карти е-резидента змінили прописку на естонську.

Карта е-резидента дає їм повний доступ до всіх електронних державних послуг Естонії, більшість осіб, які одержали карту е-резидента, не є представниками олігархату або великого бізнесу, в основній своїй масі це дрібний і середній бізнес, ті самі стартапи, які так самозабутньо прагне підтримувати український уряд. На жаль, поки що підприємці вибирають переваги та ліберальний підхід естонського законодавства до розвитку та підтримки підприємницького середовища в державі.

Відплив капіталу й трудових ресурсів — це лакмусовий папірець, який показує справжній стан економіки та допомагає робити прогнози на майбутнє. Збільшення відпливу капіталу або його зменшення є прямим доказом виходу з кризи або, навпаки, її посилення. Перш ніж визначити, що шукав і знайшов український бізнес в Естонії, необхідно позначити основні причини відпливу капіталу з України. Виокремимо лише деякі з них, що, на нашу думку, відіграють найбільш значущу роль у прийнятті рішення компаніями про зміну резидентства.

Політична нестабільність. Як і все в цьому світі, бізнес, і не тільки український, прагне до стабільності, як економічної, так і політичної. Можна точно сказати, що велика кількість проведених реформ, постійні зміни в законодавстві, зміна керівного складу державного апарату — усе це дуже негативно позначається на бажанні підприємців вести бізнес в Україні. Підприємці можуть пристосуватися до будь-якої системи, будь-якої ситуації й навіть до будь-яких податкових ставок, для цього необхідний лише час. Але при постійних змінах і відсутності стабільності бізнесу стає важче адаптуватися, а юрисдикції, що дарують йому жадану стабільність, стають більш привабливими. Україна поки що не може конкурувати з юрисдикціями, у яких підприємці з легкістю можуть зробити прогноз як на завтрашній день, так і на наступний рік.

Легкість ведення бізнесу. Стабільність у політиці та економіці держави прямо впливає на легкість ведення бізнесу. Хоча поняття індексу легкості ведення бізнесу й базується на десятьох індикаторах, які не враховують інфляції або інфраструктури, сам індекс є важливим показником для демонстрації сприятливого підприємницького середовища, оскільки включає оцінку простоти та швидкості реєстрації бізнесу, декларації податків, одержання кредитування, забезпечення виконання зобов'язань за договорами. У 2017 р. у рейтингу легкості ведення бізнесу, який складає Світовий банк, Естонія зайняла 12-й рядок, тоді як Україна перебувала на 76-му місці.

Податкова політика. Неефективна та складна податкова система, безумовно, не є найголовнішим фактором відпливу капіталу, але залишається в списку досить значущих. На прикладі Скандинавських країн можна дійти висновку, що бізнес може процвітати й при високих податкових ставках, якщо в нього є розуміння системи оподаткування й видно результат, на який держава витрачає отримані податки. На жаль, в Україні за досить високого податкового навантаження ефективність держапарату, який ці податки розподіляє, дуже низька, і бізнес, як ніхто, це розуміє.

Девальвація та інфляція. Ризик знецінення грошей змушує підприємців тримати кошти в іншій валюті та, як бачимо, в іншій країні. Використовуючи європейську банківську систему, вони багато в чому страхують себе від прямих втрат, адже рівень інфляції в Україні цього року становив понад 11%, девальваційні ризики зростають, тоді як у єврозоні інфляція перебуває в районі 1%, і такі ризики відсутні. Особливо це важливо для міжнародних компаній, які приваблює не лише стабільність, а й простота ведення розрахунків за товари та послуги.

Причини відпливу капіталу з України дуже різні, але при відповіді на запитання, а чому саме Естонія, український бізнес головною причиною називав стабільність у державі. Тиха країна в північній Європі із спільною історією, в якій не було потрясінь, революцій і присутній дуже прагматичний підхід до підприємництва. За роки незалежності Естонія змогла підвищити свою привабливість для інвестування, домогтися низького рівня інфляції, розробити прозору та зрозумілу податкову систему, створити банківську систему, що заслуговує на довіру, а також розробити законодавство, спроможне захистити права контрагентів при виконанні взятих на себе зобов'язань.

Естонія не є податковим раєм і не конкурує з офшорами. Бізнес, який прийшов в Естонію з України, прагне не оптимізувати податки, а працювати та розвиватися за умов стабільності та підтримки з боку держави. Естонію називають "адміністративним офшором", бо 99% усіх державних послуг у країні можна одержати онлайн. Кожний житель Естонії має ID-карту, що використовується для віддаленої ідентифікації та як засіб електронного цифрового підпису. На цей момент використання електронних державних послуг привело до того, що в установах зникли черги, а всі процеси здійснюються в автоматичному режимі. Зокрема, реєстрація компанії відбувається онлайн, оплата рахунків, послуг й угод — через онлайн-банкінг, будь-який договір можна укласти, не виходячи з дому та використовуючи електронний цифровий підпис, а онлайн-подання податкової декларації займає не більше десяти хвилин. Автоматизація процесів привела до мінімальної бюрократії та відсутності корупції.

Необхідно також розуміти, що Естонія пропонує своє е-резидентство та послуги без обмежень для громадян усіх країн, але при цьому не гарантує успішності ведення бізнесу. Наприклад, інші естонські компанії та банки ставляться до ведення бізнесу з компаніями, чиїми бенефіціарами є резиденти України, з настороженістю. Тобто твердження, що нашого підприємця чекають із розкритими обіймами, було б лукавством. Але ті, хто готовий і хоче працювати, можуть це робити безперешкодно.

Насправді Україна активно переймає естонський досвід, наприклад, планує запровадити податок на виведений капітал. Досвід безпрецедентний — у 2000 р. Естонія скасувала податок на прибуток і запровадила податок на розподілений прибуток, де прибуток, що спрямовується на розвиток бізнесу, податком не обкладається, а обкладається тільки при розподілі у вигляді дивідендів. Таким чином, податок на виведений капітал стимулює реінвестиції підприємств в Естонії. Але український уряд другий рік лише декларує готовність повторити естонський досвід, і частина українського бізнесу вважала за краще не чекати, а вже зараз жити за естонськими законами. Результат цієї реформи в Україні, як і багатьох інших, прогнозувати складно.

Нестабільність у державі на всіх рівнях прямо впливає на відплив капіталу. Що менш передбачувані рішення влади, то вище бажання підприємців убезпечити свій бізнес в інших юрисдикціях. Люди і бізнес прагнуть до простоти. За умов глобалізації кордони держав стираються, Інтернет відкриває безмежні можливості для ведення бізнесу, і країни, які роблять на це ставку, приваблюють до себе капітал з інших країн. На жаль, лише державному апарату під силу реалізувати заходи щодо поліпшення економічного стану країни та значною мірою знизити обсяг виведеного капіталу.

Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Вам також буде цікаво