Податок на виведений капітал: за що все-таки доведеться платити? - Фінанси - dt.ua

Податок на виведений капітал: за що все-таки доведеться платити?

27 квітня, 2018, 17:22 Роздрукувати Випуск №16, 28 квітня-11 травня

Цей податок покликаний стимулювати економіку країни за рахунок залучення іноземних інвестицій.

Останнім часом ідею запровадження податку на виведений капітал дедалі частіше критикують як на міжнародному рівні (Міжнародний валютний фонд, Світовий банк), так і на рівні національних державних структур. Головне побоювання — дефіцит бюджету, який виникне на перших етапах впровадження нової системи оподаткування внаслідок скасування звичного для всіх податку на прибуток. 

Противники цього податку стверджують, що в Україні виникне своєрідна офшорна зона, яка дасть змогу вести бізнес фактично без оподаткування заробленого прибутку. Чи так це і які надходження до державного бюджету все ж таки може принести податок на виведений капітал?

Дійсно, сам механізм стягнення податку на виведений капітал (ПВК) спрямований на надання бізнесу податкового стимулу реінвестувати зароблений прибуток. Доти, доки грошові потоки курсують між платниками податку на виведений капітал, податковий тягар дорівнює нулю. Тільки-но здійснюється виплата неплатникові цього податку, вона прирівнюється до виведення прибутку з бізнесу (його розподілу) і підлягає оподаткуванню. Ставка залежить від конкретного виду операції.

Розподіл прибутку (виплата неплатникові податку на виведений капітал дивідендів, доходу від продажу часток у бізнесі або приріст капіталу при виході неплатника податку з бізнесу) обкладається за ставкою 15%. Також передбачено пільгову 5-відсоткову ставку податку для виплати відсотків, комісій і подібних платежів за договорами позики, укладеними з пов'язаними нерезидентами й нерезидентами зі списку низькоподаткових юрисдикцій.

Підвищена ставка ПВК (20%) застосовується до тих операцій, які не є класичним розподілом прибутку, але потенційно можуть бути використані для завуальованого виведення прибутку з бізнесу на неплатників ПВК або виведення коштів зі сфери контролю держави з метою уникнути оподаткування. До таких операцій належать: фінансова допомога неплатникові ПВК, яка залишається неповерненою після закінчення 12 календарних місяців; виплата роялті неплатникові ПВК на суму, що перевищує 4% річного доходу; внески до статутного фонду неплатника ПВК, передача майна в довірче управління або спільну діяльність неплатникові ПВК; інвестиції за кордон; перерахування з українських банків коштів на іноземні рахунки резидента України; перерахування з українських банків коштів на іноземні рахунки нерезидента — у сумі, що перевищує ту, яка спочатку надійшла в Україну; виплати постійним представництвом нерезидента в Україні коштів на іноземний хед-офіс; заліки, відступлення, переведення боргу, внаслідок яких припиняється зобов'язання за операціями, що обкладаються ПВК.

Окремо привертають до себе увагу операції, до яких ПВК за ставкою 20% застосовується, по суті, як своєрідна санкція. До таких операцій належать: контрольовані операції, що не відповідають принципу витягнутої руки (обкладається перевищення фінансового результату, обчисленого за "витягнутою рукою", над фактичним результатом операції); нецільове витрачання коштів неприбутковими організаціями; імпортно-експортні операції з нерезидентом, за якими резидент нічого не одержав натомість протягом 360 днів.

Таким чином, значна частина операцій, які на цей час використовуються для цілей податкової оптимізації, будуть охоплені податком на виведений капітал і спричинять податкові зобов'язання, а відповідно, і надходження до бюджету.

Більш того, у проекті закону про впровадження ПВК містяться норми, спрямовані на припинення досить поширених на цей час моделей ухилення від оподаткування в Україні за рахунок використання розрахунків виключно між нерезидентами. Зокрема, проект установлює, що для відчуження цінних паперів і приватних українських юридичних осіб продавець-нерезидент має зареєструватися платником ПВК в Україні. Також встановлюється обов'язкова реєстрація нерезидента платником ПВК у разі продажу нерухомості, розташованої на території України. Такі вимоги насамперед дозволять Україні обкласти податком на виведений капітал пряме або опосередковане відчуження української нерухомості у разі її продажу між нерезидентами.

Ще одним механізмом, спрямованим на припинення можливих зловживань у сфері ПВК, є передбачений проектом зазначеного закону обов'язок резидента України (у тому числі того, що використовує спрощену систему оподаткування) виконати функцію податкового агента при виплаті доходів нерезиденту, який у порушення вимог закону не зареєструвався платником ПВК.

Таким чином, впровадження ПВК не передбачає беззастережної відмови від оподаткування бізнесу. Цей податок покликаний стимулювати економіку країни в цілому, і зростання ВВП у тому числі, за рахунок залучення іноземних інвестицій. Тому відновлення балансу податкових надходжень до державного бюджету очікується як за рахунок оподатковуваних ПВК операцій, так і за рахунок інших податків, що сплачуються бізнесом, зокрема, ПДВ і податку на доходи фізичних осіб.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Останній Перший Популярні Усього коментарів: 1
Випуск №22-23, 15 червня-21 червня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво