Податкова реформа: реальні зміни чи імітація

Аби почати виходити з кризи, бізнесу та громадськості потрібні нові правила гри - про це йшлося з перших днів перетворень у країні. Але, як виявилося, погляди на спосіб, у який мають відбуватися зміни, іноді різні. Впродовж майже місяця світ побачили дві концепції реформування податкової системи: від Міністерства економічного розвитку і торгівлі (МЕРТ) і Державної фіскальної служби (ДФС). Останню презентував прем'єр-міністр Яценюк.

Так склалося, що готувалися ці документи у різний спосіб. У розробці концепції від МЕРТ взяли активну участь представники бізнесу, міжнародних аудиторських компаній, громадськості та органів державної влади. Сам процес був відкритим. Так само вчинило і Міністерство фінансів, створивши дев'ять робочих груп для обговорення реформування окремих податків.

На жаль, податкова служба обрала інший шлях - фактично бізнес було поставлено перед фактом прийняття концепції, а альтернативні позиції не розглядалися. Насторожує ще й той факт, що незрозумілою є мета, з якою ДФС пропонує зміни до законодавства. Звісно, зменшення податків - річ бажана для бізнесу, але це не мета, а, швидше, інструмент. Але задля чого? На нашу думку, метою реформування податкової системи має бути економічний розвиток країни, достатній рівень надходжень до бюджету, простота податкової системи та її децентралізація. Що вважає за головне ДФС, невідомо (про це в концепції ані слова). До того ж зменшення податків не завжди означає зменшення навантаження.
Але про це - згодом.

Скорочення податків

Скорочення податків (їхня кількість в Україні є найбільшою в Європі) є важливою передумовою здійснення податкової реформи, і це усвідомлюють автори обох концепцій.

У концепції МЕРТ йдеться про скорочення податків з 22 до 8 шляхом ліквідування 14 з них, а компенсувати зменшення надходжень до бюджетів пропонується за рахунок розширення бази оподаткування та підвищення окремих ставок, зокрема, акцизу.

ДФС пропонує зменшити кількість податків з 22 до 9 шляхом скасування 6 податків, решту - трансформувати. Останнє передбачає фактично штучне об'єднання різних податків під однією назвою. При цьому в деяких випадках залишаються відмінними бази оподаткування, ставки, механізми розрахунку, що загалом не приведе до спрощення, а навпаки, податкові декларації будуть ускладнені, їх обсяг суттєво збільшиться, ймовірність помилок при розрахунку значно зросте.

Податок на прибуток

В концепції МЕРТ пропонується повністю відмовитися від податкового обліку на користь бухгалтерського із складанням фінансової звітності за міжнародними стандартами. Альтернативним варіантом є реформа податку на прибуток за естонською моделлю (оподаткування розподіленого прибутку і встановлення нижнього порогу сплати цього податку у відсотках від основного капіталу). Ця пропозиція дасть змогу вивести з-під податкового контролю витрати підприємства, збільшить можливість інвестувати у його розвиток (детальніше - див. "Прибутковий податок", DT.UA від 13 червня 2014 р.).

У своїй концепції ДФС не змогла відмовитися від наявності податкових різниць, задекларувавши їхнє скорочення з 49 до 3. Проте це, скоріше, виглядає декларативним кроком, адже залишаються такі питання, як безповоротна фінансова допомога, виплата роялті, розходження при застосуванні законодавства про трансфертне ціноутворення тощо. Тільки конкретні механізми можуть дати відповідь, чи буде це полегшенням для бізнесу, або ж ні.

Податок
на додану вартість

У концепції МЕРТ пропонується новий підхід до визначення ставок ПДВ: 7% при розрахунках між платниками ПДВ і 17% при реалізації неплатнику ПДВ, а також запроваджуються окремі рахунки для ПДВ. Цей механізм сприятиме розвиткові економіки, але потребує посилення контролю за реалізацією товарів у роздрібній торгівлі (детальніше див. "Реформа ПДВ: усунути розкрадання або скасувати податок", DT.UA від 13 червня 2014 р.).

У концепції ДФС про ПДВ узагалі не йдеться. Ймовірно, через вже ухвалене Верховною Радою рішення про впровадження електронного адміністрування податку. Та чи вважати це реформуванням ПДВ? Навряд чи. За оцінками бізнесу, електронне адміністрування ПДВ, а по факту впровадження ПДВ-рахунків, супроводжуватиметься чималим негативним впливом на економіку (суми, заявлені до відшкодування на
1 січня 2015 р., буде заморожено без чіткого механізму їхнього відшкодування). Всі податкові накладні підлягатимуть тотальній реєстрації, що збільшить час на адміністрування цього податку на підприємстві. Для отримання права на виписку податкової накладної підприємству потрібно буде внести кошти на спеціальний рахунок, які потім на його поточний рахунок не повертаються. Це призведе до відпливу обігових коштів у підприємства і сплати податку на 30–60 днів раніше, ніж це передбачається в існуючому до цього порядку. До того ж невідомі технічні можливості серверів податкової щодо обробки такого значного масиву інформації тощо.

Крім того, незрозумілими є вартість відкриття спеціальних рахунків, їх обслуговування як для підприємства, так і для держави, кошторис створення ПДВ-банку та управління ним.

Єдиний соціальний внесок

У концепції МЕРТ пропонувалося зменшити єдиний соціальний внесок (ЄСВ) удвічі із запровадженням перехідного періоду на півроку, впродовж якого право застосувати нову ставку надавалося підприємствам, що збільшать свій фонд оплати праці вдвічі. Такий підхід однозначно сприятиме легалізації заробітної плати і не призведе до зменшення надходжень до державного бюджету.

Так, зокрема, якщо підприємство платило 2000 грн і
2000 грн виплачувало в "конверті", то податків і внеску виходило на суму 1095 грн. Крім цього, для отримання готівки підприємство оплачувало "послуги" конвертаційного центру - 12%, тобто 240 грн. Разом виходило 1335 грн. Після реформи, в умовах повної легалізації, воно сплачуватиме 1442 грн, тобто лише на 100 грн більше, але при легальній заробітній платі. При впровадженні цієї пропозиції рівень навантаження на заробітну плату становитиме 36%, що перебуває на середньоєвропейському рівні.

У концепції ДФС запропоновано два варіанти реформування ЄСВ. Перший - ставка на мінімальну заробітну плату залишається на тому самому рівні, що за існуючої системи, а до суми, що її перевищує, застосовується ставка 19%. У другому варіанті ставка на мінімальну заробітну збільшується до 41%, а на суму перевищення застосовується ставка 15%. Результати реалізації цієї концепції подано на рис. 1.

Одразу можна зробити висновок, що від запропонованої ДФС моделі реформування ЄСВ виграють ті, хто отримує великі доходи. А ось тим, хто отримує мінімальну зарплату, не пощастить: у другому варіанті навантаження на неї буде збільшено на 4 відсоткові пункти. Для 70% працюючих, що одержують доходи менше трьох мінімальних заробітних плат, податкове навантаження на зарплату становитиме 41,7–43,1%, що набагато більше за середньоєвропейський рівень у 36,1%. Сподіватися в цих умовах, що бізнес захоче легалізувати заробітну плату, марно (рис. 2).

При цьому, за розрахунками ДФС, надходження від ЄСВ скоротяться на 45,4–47,9 млрд грн. Але жодних пропозицій, які в повному обсязі покривали б цей розрив, у концепції ДФС немає.

Податок на доходи фізичних осіб

У концепції МЕРТ реформування цього податку не розглядалося. ДФС пропонує реформувати цей податок через запровадження прогресивної шкали, розробивши шість різних моделей (рис. 3).

Враховуючи значну соціальну несправедливість в Україні, що виражається у чималій різниці у доходах найбідніших і найбагатших верств населення, для компенсації зменшення ЄСВ такий підхід можна вважати доцільним. Але збільшувати ставку варто для суми, що перевищує 15 прожиткових мінімумів, після якої з нарахованої заробітної плати не утримується єдиний соціальний внесок. В 4-му, 5-му і 6-му варіантах реформи ПДФО ставка збільшується до 20% для осіб, що заробляють понад 6090, 3654 та 1218 грн відповідно, тобто фактично пропонується збільшити податкове навантаження на найбідніші версти населення, що неприпустимо. При цьому така пропозиція нівелює запропоноване зменшення єдиного соціального внеску.

У концепції ДФС також пропонується збільшити ставку ПДФО на пасивні доходи втричі - з 5 до 15% - з метою уніфікувати ставки ПДФО на зарплату і на пасивні доходи, зокрема дивіденди. Наслідком такого кроку буде тінізація виплати дивідендів і використання підприємствами різних схем для ухиляння від сплати цього податку. Тому наслідки для економіки від цього кроку можна оцінити, як негативні.

Оподаткування агропідприємств

У концепцію від ДФС включено також уже неодноразову спробу змінити систему оподаткування сільськогосподарських виробників. Свого часу, коли владою було фактично визнано неможливість підтримувати сільське господарство так само, як в Європі, де на підтримку цієї галузі виділяються десятки мільярдів доларів, було запроваджено спецрежим з ПДВ і єдиний сільськогосподарський податок. Це дало можливість залучити значні інвестиції в цю галузь, завдяки яким у 2013 р. з показником 32,3 млн т зерна Україна посіла третє місце серед найбільших експортерів після США
(72,3 млн) і ЄС (38,5 млн).

Податкова пропонує перевести на загальну систему оподаткування найбільших виробників у цій галузі, застосовуючи критерій або площ сільгоспугідь, або річного обсягу виручки. Аргументація податкової полягає в тому, що дані компанії, використовуючи спеціальний режим, ухиляються від сплати податків. Але на круглому столі, проведеному 12 серпня щодо змісту податкової концепції, фактично було визнано, що впровадження електронного адміністрування усуне можливість формування фіктивного ПДВ, тому переведення на загальну систему оподаткування з цією аргументацією є необґрунтованим.

Наслідками такого рішення буде подрібнення господарств до встановлених критеріїв. А для тих, хто не зможе цього зробити, така пропозиція призведе до значного погіршення їх показників, адже конкурентоспроможність цих підприємств порівняно з європейськими виробниками в умовах підписання Угоди про асоціацію з ЄС суттєво знизиться. Як альтернативу можна запропонувати змінити базу для нарахування фіксованого сільського податку для тваринництва і рослинництва. На сьогодні це 1 га сільськогосподарських угідь, але для галузі тваринництва наявність сільськогосподарських угідь не є необхідною умовою для виробництва продукції, тому доцільно переглянути цей підхід.

Адміністрування податків

Концепція МЕРТ окремим напрямом реформування визначає побудову партнерських взаємовідносин між податковими органами і платниками. Зокрема, йдеться про законодавчу регламентацію відповідальності сторін, зменшення тиску на платників через контрольно-перевірочні заходи, проведення податкової амністії з метою детінізації економіки, впровадження реально діючого режиму автоматичного відшкодування тощо. Незважаючи на те, що ці напрями декларативні, їх реалізація значно поліпшила б бізнес-клімат в Україні.

У концепції ДФС цього, навіть декларативно, немає. Що пропонується? Квартальна звітність і єдине вікно. Щодо першого, то за умови впровадження електронного адміністрування ПДВ квартальна звітність, швидше, мінус, ніж плюс, бо призведе до збільшення терміну для відшкодування переплаченого ПДВ. Щодо єдиного вікна, то в умовах електронної здачі звітності це не матиме істотного впливу.

У концепції від ДФС також згадується питання створення Служби фінансових розслідувань України. Зменшення кількості державних контролерів підприємницької діяльності та об'єднання їх в єдиний орган можна лише вітати. Але треба дивитися на реальні механізми реформування: чи не буде це проста зміна вивіски, а також які механізми, функції буде закладено в діяльність нового органу.

Децентралізація
і місцеві бюджети

Обидві концепції пропонують скасувати місцеві податки, що порушує питання про пошук джерел наповнення місцевих бюджетів.

У концепції МЕРТ лише декларативно зазначається про необхідність спрямувати частину загальнодержавних податків і зборів до місцевих бюджетів - конкретних кроків і пропозицій для реалізації цього напряму не зазначено.

ДФС пропонує перевести із загальнодержавних до місцевих податок на нерухоме майно і фіксований сільськогосподарський податок. Економічна доцільність такого кроку обґрунтована, адже кошти підуть на розвиток регіону, де розташований об'єкт оподаткування.

Разом з тим слід зазначити, що в обох концепціях реальної децентралізації та посилення ролі місцевих бюджетів не спостерігається.

Висновки

Отже, проаналізувавши обидві концепції, можна зробити такі висновки.

У концепції МЕРТ проглядається чітке бажання радикально змінити податкову систему, наповнити її іншим змістом. Це сприяло би розвитку економіки, побудові нових відносин між платником податків і податковою. Разом з тим у ній присутні пропозиції, які є ризикованими з погляду наповнення бюджету. Також багато пропозицій визначають лише напрям реформування, декларативно окреслюючи бажання досягнути певної мети без конкретного наповнення.

У концепції ДФС реформа полягає у бажанні максимально наповнити державну скарбницю, при цьому податкова навіть не декларує бажання реформувати свої відносини з платниками податків і урізати свої повноваження. Певним позитивним кроком є зменшення податків і скорочення ЄСВ, разом з тим решта пропозицій призводять до збільшення податкового навантаження. Крім того, спостерігається прямолінійний підхід до обрахунку впливу податкової системи на наповнення бюджету, а саме: "зменшимо на 3%, отримаємо зменшення на 3% доходів до бюджету, збільшимо на 5%, отримаємо відповідне збільшення надходжень до бюджету". Але економіка - це не лише суха математика, це люди, тому зменшення податків може привести до збільшення надходжень, а збільшення фіскального тиску, навпаки, до протилежного очікуваному результату.