Податкова камасутра - Фінанси - dt.ua

Податкова камасутра

11 березня, 2016, 00:00 Роздрукувати Випуск №9, 11 березня-18 березня

Міністр соціальної політики днями заявив, що якщо бізнес не буде створювати нові робочі місця і підвищувати зарплати, ставку ЄСВ знову підвищать. Такі заяви від високих чиновників навіть не дивують — їхня непослідовність уже стала притчею во язицех.

 

Міністр соціальної політики днями заявив, що якщо бізнес не буде створювати нові робочі місця і підвищувати зарплати, ставку ЄСВ знову підвищать. Такі заяви від високих чиновників навіть не дивують — їхня непослідовність уже стала притчею во язицех. 

Два роки обговорень різних підходів до реформування податкової системи нічим, по суті, не закінчилися. Однак з'явилося розуміння того, що для відкритого діалогу між владою й бізнесом потрібні як мінімум стабільність і передбачуваність прийнятих рішень. Судіть самі, чи стане бізнес "виходити на світло" при ставці 22%, якщо підозрює, що через рік її знову підвищать до 40%? Адже в підсумку ті, хто таки почав платити білі зарплати, опиняться в програші й муситимуть повернутися в "тінь" хоча б тому, що цього від них вимагатиме конкуренція. Очевидно, що накопичених проблем пенсійної системи лише ставками ЄСВ не вирішити. Потрібна системна й комплексна реформа всіх сфер. Це складніше, ніж проста зміна ставки, але нинішнім "реформаторам" в уряді поки що вочевидь не до снаги.

Справді, зниження ставки ЄСВ з 43,5% 2015-го до 22% 2016-го створило в Пенсійному фонді пробоїну у майже 150 млрд грн. Але воно обґрунтовувалося цілою низкою причин. Зокрема, необхідністю зниження податкового навантаження на бізнес, за рівнем якого Україна в 2015 р. посідала 107-ме місце зі 189 у рейтингу Світового банку та аудиторської компанії PwC. За даними укладачів рейтингу, рівень податкового навантаження для модельної української компанії (Total Tax Rate) становив 52,2%. Це означає, що за умови роботи по білому на існування, розвиток і зарплати співробітників середня українська фірма залишає собі менш як половину заробленого.

Середньосвітовий рівень податкового навантаження становить 40,8%. Росія, наприклад, опинилася на 47-му місці (TTR 47%), Білорусь посіла 63-тє (51,8%), Грузія — 40-ве (16,4%), Молдова — 78-ме (40,2%), Вірменія — 41-ше місце (TTR 19,9%). Україна розташувалася між Ганою і Республікою Фіджі. І саме податкам на оплату праці ми завдячуємо таким незавидним місцем у рейтингах. У країнах ЄС цей середній показник становить 26,3% прибутку, у Східній Європі — 18,7%, а от в Україні перевищив 43%. Зниження ЄСВ виглядало в такій ситуації оптимальним і довгоочікуваним рішенням.

Більш того, зниження ЄСВ торік стало єдиною зміною в сфері оподаткування, яке можна з натяжкою назвати реформою. Боротьба за це зниження велася не місяцями, а роками. З одного боку, було очевидно, що надмірне податкове навантаження на зарплатний фонд провокує масові ухилення платників податків, підживлює тіньовий сектор, що займається обготівковуванням, і лише збільшує нерівність тих, хто одержує білі зарплати, і тих, кому видають "конверти". З іншого — уже десятиліття Пенсійний фонд України є дефіцитним, а пенсійна система не реформується і, на думку багатьох експертів, не піддається реформування, тоді як зниження ЄСВ мало лише посилити ці проблеми.

Ідеальний уряд, щоб відповісти на кожен із викликів гідно, мав би ініціювати масштабну реформу Пенсійного фонду, перейти до накопичувального рівня пенсійної системи і знизити ЄСВ, щоб вивести з "тіні" зарплати. Неідеальний уряд зважився лише на зниження ставки збору і через два місяці знову почав розмови про його підвищення.

ЄСВ давно перетворився фактично на податок, від внеску в ньому залишилася тільки назва. Ще 2013-го його адміністрування, контроль над нарахуванням і сплатою були передані податковій службі. До цього моменту держава принаймні дотримувалася основних принципів соціального страхування, але відтоді, як за справу взялися фіскали, назвати збір інакше, ніж податком, уже язик не повертається. Численні класи професійного ризику змінювали ставку збору з 36,7 до 49,7%, але не більше, попутно ускладнюючи адміністрування.

І тут дійсно відбулася нехай маленька, але революція — 3,6% нарахувань для працівника скасували, а ЄСВ, який оплачує роботодавець, знизили до 22% з єдиною ставкою для всіх. Компенсувати втрати доходів Пенсійного фонду будуть, звісно, за рахунок держбюджету, трансферт збільшився вдвічі (144,9 млрд грн проти 80,8 млрд у 2015 р.). Ще 10 млрд грн збираються одержати за рахунок заходів економії витрат ПФ та інших фондів обов'язкового державного страхування, що включають верифікацію пенсійних виплат, обмеження пенсій працюючим пенсіонерам, максимальної пенсії, індексації пенсій і правил їх розрахунків, а також права виходу на пенсію.

Від чиновників навіть звучали боязкі обіцянки й узагалі скасувати збір, об'єднавши ЄСВ з ПДФО з єдиною ставкою 20%. Питання вперлося одразу в кілька факторів. По-перше, в ідеалі ЄСВ треба повернути функцію збору, що гарантує пенсійні виплати працюючим зараз людям, а для цього необхідно не з податками гратися, а реанімувати солідарну пенсійну систему, якщо це ще можливо. По-друге, ПДФО — податок, який частково залишається в місцевих бюджетах, ЄСВ у повному обсязі акумулюється в Пенсійному фонді, тож, об'єднавши збори, розділити їх буде складно. Прибічники об'єднання ЄСВ і ПДФО пропонували радикальний шлях — ліквідувати Пенсійний фонд як такий. З урахуванням того, що ПФ зараз лише на 50% покриває свої видатки, ця ідея не виглядає такою вже фантастичною. Держава цілком може платити пенсії прямо з бюджету, як це було в 90-х. Якщо зараз не почати реформувати пенсійну систему, вона рано чи пізно сама повернеться до цієї моделі.

Надій на те, що проблеми пенсійної системи можна буде вирішити завдяки зниженню ЄСВ, насправді ні в кого не було. Головною метою була, звісно ж, детінізація. Але вихід з "тіні" не відбувається відразу, реальні результати можна буде оцінити лише наприкінці року, і об'єктивними вони будуть, тільки якщо податкові експерименти припиняться хоча б на час.

За даними ДФС, за минулий рік вони припинили роботу понад 70 конвертаційних центрів. Темпи приголомшливі — фіскали закривають 1–2 центри на тиждень, щоразу вилучаючи при цьому десятки печаток фіктивних фірм. Але цього недостатньо, на жаль. Сумарний оборот закритих за минулий рік конвертаційних центрів ледь перевищив 30 млрд грн. У "кращі" роки через конвертцентри проходило вдесятеро більше коштів — до 300 млрд. До речі, тоді фіскальна служба теж демонструвала показову боротьбу з "тінню". Ситуація була один в один — конвертаційні центри закривалися щодня, а тіньовий сектор економіки продовжував упевнене зростання.

"Існуючі показники розміру тіньової економіки відображають потоки ресурсів, які створюються з використанням тіньових схем, але значною мірою відображені в офіційних статистичних спостереженнях. Вони показують, що близько половини ВВП в Україні створюється з використанням нелегальних схем і операцій, які не декларуються, не обкладаються податком або здійснюються без необхідних дозволів", — зазначає Тетяна Тищук з Інституту економіки та прогнозування НАН України. На думку експерта, достовірних методів, здатних чітко відокремити тіньовий сектор від легального, немає, тому що значна частина ресурсів усе одно потрапляє в "офіційну" економіку. Наприклад, якщо людина одержала зарплату в "конверті", вона витратить її не на чорному ринку, а в магазині й заплатить білий ПДВ зі свого тіньового заробітку. Це означає, що тіньова економіка сьогодні робить значний внесок в економічне зростання, а обсяг ресурсів, які обслуговують тіньову економіку і не враховані в офіційних статистичних показниках, не є значним. Відповідно, детінізація не допоможе знайти в економіці великі додаткові ресурси, а лише сприятиме їхньому перерозподілу.

"Значної детінізації не відбудеться. Нині по-різному оцінюють надходження від ЄСВ, але в ДФС поки що не панікують. Адже компенсувати втрати можна за рахунок зменшення корупції з ПДВ і митницею. Цілком можливо, що нинішня ставка залишиться. Однак 22% для тих, хто раніше не платив, і так багато, — вважає експерт з питань податкової політики Інституту суспільно-економічних досліджень Юрій Федчишин. — Враховуючи структуру джерел надходжень від ЄСВ, цікавим був би експеримент із диференціацією ставки залежно від розміру роботодавця. Об'єктивно ЄСВ у нас є частиною витрат підприємства, а тому і можливості зі сплати залежать від їхнього розміру".

Справді, думки в уряді щодо результативності зниження ЄСВ розділилися. У Мінфіні вважають, що якщо показник зборів не зменшується, то це вже результат, адже вони передбачали 15-відсоткове падіння надходжень спочатку. А от у Мінсоцполітики вважають, що результати очікувань не виправдовують, і невдовзі на нас очікує колапс. Як водиться, не праві і ті, й інші.

Радісний рапорт Мінфіну про те, що надходження ЄСВ у січні скоротилися лише незначно, — класична для відомства маніпуляція. У січні багато підприємств виплачували заробітну плату за грудень і ЄСВ відраховували, відповідно, за грудневою ставкою в 40%. Також у січні ЄСВ за попередні періоди платять фізособи-підприємці. Для того, щоб бачити реальну картину, треба дочекатися підсумків хоча б квітня—червня.

Проте вже можна точно констатувати, що зниження ЄСВ зменшило загальні витрати на оплату праці до 18% і створило передумови для підвищення зарплат працівникам. Наскільки скористалися цією можливістю роботодавці, судити поки що складно. Адже держава надала їм таку можливість, але не змусила нею скористатися. В складних економічних умовах багато хто захоче витратити надлишок на підтримку бізнесу, а не на зарплати співробітникам.

Водночас, згідно з останнім опитуванням кадрового агентства Headhunter, незадоволеність зарплатою є головною причиною пошуку нової роботи. Про це заявили половина з понад п'яти тисяч респондентів. Офісні працівники частіше мають труднощі з плануванням бюджету і ледь дотягують до наступної зарплати. Кожен другий щомісяця витрачає гроші раніше, ніж на банківську карту приходить нове надходження, а отже, від місяця до місяця живе в умовах жорсткої економії.

Потрібно розуміти, що ринок праці — такий само ринок, як і решта. Якщо твої конкуренти починають підвищувати співробітникам зарплати, ти теж рано чи пізно це зробиш, щоб утримати кваліфікований персонал. Але для того, щоб ця ланцюгова реакція відбулася, потрібні час і впевненість у тому, що подальших податкових змін не буде.

Січень не показовий місяць, через малу кількість робочих днів середні зарплати цього місяця знижуються щороку, починаючи зростати вже з лютого. Але що цікаво, середня по Україні зарплата в січні-2016 знизилася на 16,5% (до 4362 грн з 5230 у грудні), тоді як у попередні роки січневе падіння не перевищувало 12% до попереднього місяця.

А от зарплати бюджетників, завдяки зниженню ЄСВ, зростатимуть. Економія після зниження ставки становила близько 10–11 млрд грн. У середньому їхні зарплати протягом року збільшаться на 18%. Причому найбільшу економію відчують найменш оплачувані працівники.

Твердження Мінсоцполітики про те, що можливу у майбутньому катастрофу в пенсійній системі можна зупинити підняттям ЄСВ, теж не витримує серйозної критики. Не в ставці збору головна проблема нашої системи соціального забезпечення. Очікуване міністром створення робочих місць навіть для всіх безробітних українців не компенсує дворазового зниження ЄСВ хоча б тому, що офіційний рівень безробіття в країні не такий і високий — близько 9% (за методологією МОП).

Більш того, зараз держава повинна подякувати тим самозайнятим, які знайшли собі заробіток і не претендують на допомогу у зв'язку з безробіттям. Утім, ці ж самозайняті і є на сьогодні одним із основних викликів для солідарної пенсійної системи. Мінімальний ЄСВ для фізичних осіб-підприємців (а вони в переважній більшості платять саме мінімальний внесок) до 2016 р. становив 34,7% від мінімальної заробітної плати, або близько 479 грн. З цього року фізособи-підприємці, як і всі, відраховують 22% від МЗП, а це 303 грн. Це той самий "внутрішній офшор", у боротьбі з яким ми довгі роки намагаємося перемогти. Торік Мінфін вдався до спроби перекроїти "спрощенку", залишивши в ній дійсно лише мікробізнес. Знову ж таки, на превеликий жаль Мінсоцполітики, робити якісь висновки про успішність цієї спроби рано.

Та ні реформування "спрощенки", ні зниження ЄСВ ніколи й не повинні були вирішувати проблеми Пенсійного фонду. У результаті зменшення ставки майже 2 млн українців одержать можливість легалізувати свої доходи, надходження до місцевих бюджетів можуть збільшитися на 8 млрд грн, а до ПФ — на 11 млрд. На тлі дефіциту фонду, що перевалив за 100 млрд грн, компенсація в 10%, та ще й у середньостроковій перспективі, виглядає непереконливо.

"Зворотне підвищення ЄСВ не приведе до зростання надходжень, а лише до збільшення виплат заробітних плат у "конверті", тому відповідного ефекту не буде досягнуто. І до зменшення ЄСВ Пенсійний фонд був дефіцитним, а його виконання досягалося лише за рахунок коштів державного бюджету. Це означає, що треба здійснювати радикальну пенсійну реформу", — пояснив DT.UA експерт РПР групи "Податкова реформа" Ілля Несходовський.

Підвищення ставки ЄСВ, наприклад, із червня 2016-го не компенсує нинішніх втрат ПФ і остаточно поховає надії на детінізацію. Найкраще, що в цьому випадку може зробити Міністерство соціальної політики, — розпочати все ж таки реформу пенсійної системи. Тільки в комплексі всі ці заходи можуть бути ефективними. Адже МВФ, на співробітництво з яким ми й досі ще сподіваємося, схвалив зниження ЄСВ саме як крок комплексної реформи і системи оподаткування, і пенсійної системи. Експерти фонду ще в жовтні попереджали чиновників, що розраховувати на чарівний ефект від зниження ЄСВ і миттєву детінізацію наївно. Солідарні з ними й експерти Світового банку, які вважають, що проблеми пенсійної системи настільки глибокі, що й вирішувати їх треба комплексно. Причому зовсім не обсяг зборів ставити в основу, а саму форму системи пенсійного страхування. І це повною мірою вотчина Міністерства соціальної політики, його відповідальність і обов'язок. На відміну від податкових ставок.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №18, 18 травня-24 травня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво