Економіка України - що зробити, щоб її покращити - Фінанси - dt.ua

Не розсмокчеться

5 травня, 17:34 Роздрукувати

Як допомогти українській економіці правильно.

© 5 канал

Усі гілки державної влади вже більш як місяць розробляють численні заходи та вимірюють їх ефективність, але кількість безробітних зростає щодня. Підприємці, усвідомлюючи, що втілення найкращого світового досвіду щодо збереження робочих місць їм не дочекатися, в порушення карантинних заходів повернулися до роботи.

Роль і відповідальність держави в особливі періоди значно зростають. Реакція владних структур більшості країн світу є яскравим свідченням цього. Так, протягом березня-квітня в переважній більшості країн запроваджено тисячі заходів для підтримки населення та збереження економіки в умовах розгортання світової фінансової кризи, підживленої пришестям COVID-19.

Ключовою метою таких заходів є абсолютна підтримка всіх сфер забезпечення життєдіяльності населення: медицини, безпеки, харчування, комунальних послуг тощо.

Для збереження робочих місць і купівельної спроможності населення в умовах карантинних заходів запроваджено численні програми прямого субсидування, компенсації заробітних плат та операційних витрат підприємств, повне або часткове звільнення від оподаткування, комунальних платежів, забезпечення доступних фінансових ресурсів на безповоротній основі або максимально пільгових умовах для потреб підприємницької діяльності.

Важливо зазначити, що більшість країн досить швидко мобілізували державні ресурси та майже миттєво відреагували на сучасні виклики й загрози. Певні країни, здається, були до цього готові, інші проявили високий рівень інституційної сформованості, а дехто скористався досвітом світової фінансової кризи 2008–2009 років. Цікавим є приклад сусідньої Польщі.

18 березня уряд представив пакет невідкладних економічних заходів.

21 березня уряд представив проєкт комплексної програми "Антикризовий щит".

31 березня парламент прийняв пакет законодавчих актів щодо "Антикризового щита", який було підписано президентом. Більшість нових правил вступили в силу з 1 квітня 2020 року.

8 квітня Сейм прийняв додатковий пакет законодавчих ініціатив щодо "Антикризового щита", його направлено на затвердження до Сенату Польщі.

8 квітня уряд оголосив про нову антикризову програму під назвою "Фінансовий щит", яку ще не затверджено парламентом.

Водночас США, Китай, Німеччина, Франція та деякі інші країни принципово вирізняються безпрецедентними масштабами, форматом, обсягами фінансування та швидкістю запровадження заходів реагування.

Навіть в Україні вже понад два місяці розробляють і дуже гучно обговорюють численні заходи з подолання загроз, спричинених тривалим карантином, зокрема… збереження робочих місць. Треба віддати належне, переважна більшість ініціатив у рамках напрацьованих програм заходів як в уряді, так і в парламенті включає чимало раціонального та актуального. Правда, поки що остаточно невідомо, коли і що саме буде прийнято урядом/парламентом, а ключове — реалізовано.

Тим часом кількість безробітних щодня збільшується, а купівельна спроможність населення знижується. В цих умовах, не дочекавшись дієвих заходів із боку органів державної влади, підприємницький народ з грубим порушенням карантинних заходів перейшов в активну фазу ділової активності.

Разом з цим майже непоміченим залишився факт раптової зупинки фінансування заходів запровадження автоматизованих систем управління економікою України в особливий період і в умовах надзвичайних ситуацій. 2014 року сталася аналогічна ситуація, коли іноземні консультанти та члени нового уряду раптово ліквідували програму автоматизованого моніторингу економіки та оперативної підтримки управлінських рішень у сфері економічної безпеки. Також було ліквідовано низку економічних НДІ в структурі уряду та Академію зовнішньої торгівлі.

Послаблення ролі економічного аналізу в системі прийняття рішень КМУ та втрата кількох кузень кадрів посіли не останні місця серед причин деіндустріалізації економіки України, примітивізації експорту, збільшення імпорту готової продукції, скорочення обсягів іноземних інвестицій і зростання боргових зобов'язань.

Хоча економічний аналіз в ешелонах влади України не в моді, мною було організовано моделювання та прогнозування сценаріїв розгортання подій до кінця року в термінах впливу можливих заходів на ключові макроекономічні показники.

Важливо відзначити, що ефективність заходів визначає переважною мірою наявність відповідного фінансового забезпечення. Але з фінансовим ресурсом теж треба бути обережним! Заклики роздати 15 млрд дол. дуже привабливі, проте природа їх отримання та механізм використання є досі сумнівними.

Для цілей моделювання і прогнозування було обрано кілька сценаріїв.

Сценарій 1. Реалізація заходів економічної політики в рамках чинної редакції державного бюджету.

Сценарій 2. Збільшення обсягів державної підтримки заходів на 50 млрд грн.

Сценарій 3. Збільшення обсягів державної підтримки заходів на 100 млрд грн.

Сценарій 4. Збільшення обсягів державної підтримки заходів на 200 млрд грн.

Також було взято за основу такі вихідні умови:

— за даними Державної служби статистики України, станом на початок 2020 року в Україні налічувалося 16,4 мільйона чоловік зайнятого населення віком 15–70 років. Водночас майже 1,6 мільйона осіб працездатного населення були безробітними (за методологією МОП);

— запровадження протиепідемічних заходів у березні 2020 року призвело до того, що близько 5,5 мільйона осіб із числа зайнятого населення залишилися на карантині. Згідно з даними Держзайнятості, протягом квітня на облік з безробіття було взято 121 тисячу осіб. За експертними оцінками, поточний рівень безробіття сягає 2 мільйони осіб.

Результати моделювання засвідчують такий прогноз на 2020 рік порівняно з 2019-м (див. рис. 1–6).

Гужва _2
Єлизавета Чижик, ZN.UA

Гужва _4
Єлизавета Чижик, ZN.UA

Гужва _6
Єлизавета Чижик, ZN.UA

Гужва _8
Єлизавета Чижик, ZN.UA

Гужва _10
Єлизавета Чижик, ZN.UA

Гужва _12
Єлизавета Чижик, ZN.UA

Так, за умови збільшення фінансування заходів державної підтримки на 50 млрд грн удасться дещо пом'якшити негативні ефекти економічної кризи. Однак підсумкова динаміка ключових макроекономічних показників залишатиметься негативною.

Збільшення фінансування заходів державної підтримки на 100 млрд грн дасть змогу забезпечити вихід до кінця 2020 року на майже нульові показники зростання у річному вимірі.

У разі збільшення фінансування заходів державної підтримки на 200 млрд грн скорочення кількості зайнятого населення вже у другому кварталі 2020-го вдасться зменшити з прогнозованих 1,9 мільйона осіб (-11,8%) до 0,4 мільйона (-4,5%).

Загалом же за весь 2020 рік за сценарієм оперативної та масштабної державної підтримки (200 млрд грн) можна не лише попередити загрозу втрати роботи 0,9 мільйона осіб (5,5%), але й посприяти створенню додаткових щонайменше 100 тисяч робочих місць, у результаті чого кількість зайнятих зросте на 0,6%, а рівень безробіття знизиться з 8,7 до 8,1%.

Зрозуміло, що навіть за наявності зазначених фінансових ресурсів має бути модель їх використання. Серед ключових елементів цієї моделі пропоную таке:

1. Першочергові заходи:

— адресні субсидії для населення на рівні мінімальної заробітної плати (за березень, квітень, травень, червень);

— актуалізація президентської програми 5–7–9 шляхом модифікації в 0–1–2–3. У рамках програми вбачаю за доцільне забезпечити гранти для підтримки стартап-проєктів на безповоротній основі (Німеччина на гранти спрямувала 2 млрд євро!); кредити під 0% з відстрочкою платежу на рік для покриття операційних витрат підприємств на зарплати, виплату відсотків за поточними кредитами, сплату оренди та податків; кредити під 1–2–3% для масштабування, розвитку та просування результатів підприємницької діяльності;

— запровадження податкових канікул — повне або часткове скасування податків;

— розширення сфери охоплення, зокрема доповнення видів економічної діяльності, у рамках законопроєктів №3377 і 3379 від 22.04.2020 щодо державної підтримки культури, малого бізнесу та креативних індустрій у зв'язку з дією заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

2. Короткострокові заходи:

— забезпечення виключного доступу до ринку публічних закупівель товарів, робіт і послуг українського походження. Зараз найгірший час інвестувати кошти державного бюджету в економіку інших країн. За даними Мінекономіки, наразі йдеться про долю понад 650 млрд грн бюджетних коштів для державних закупівель;

— керована емісія для фінансування цільових програм (машинобудування, інфраструктури, інженерних мереж тощо). Ключові ефекти — підтримка/створення робочих місць, податки, забезпечення серійного випуску продукції машинобудівної галузі, зокрема тролейбусів, трамваїв, вагонів, локомотивів тощо, та розвинена інфраструктура. Орієнтовні принципи та механізми викладено в одній з моїх публікацій;

— повноцінний запуск експортно-кредитного агентства, зокрема збільшення фінансування до 10 млрд грн для гарантування, страхування та компенсації відсотків за кредитами на операції зовнішньоекономічної діяльності;

— комплексний перегляд митно-тарифної політики, зокрема мінімізація ввізних мит на обладнання, комплектуючі та сировину, збільшення ввізних мит на готову продукцію широкого вжитку та експорт сировини.

Запровадження перелічених невідкладних і короткострокових заходів, профінансованих на 200 млрд грн 2020 року, забезпечить зростання реального ВВП на 83,5 млрд грн (3,0 млрд дол. США); 1,5 мільйона людей збережуть роботу, а ще щонайменше 100 тисяч осіб знайдуть нову; експорт збільшиться на 1,35 млрд дол.; на 93,7 млрд грн зростуть доходи населення. Податкові надходження до держбюджету-2020 залишаться без змін порівняно з попереднім роком (на рівні 800 млрд грн) навіть за умов надання пільг.

Разом із цим вважаю, що одним із пріоритетів середньострокової державної політики має стати забезпечення комплексної переробки агросировини. Наприклад, переробка зерна на спирти, біодизель, добрива, будівельні матеріали, хімічні реагенти, корми для худоби, харчові продукти, біопластик тощо. Такий підхід за всіма культурами, що наразі вирощують в Україні на 42,7 млн га, дасть можливість отримувати замість традиційних 500 дол. (а зараз ще менше) понад 10 тисяч доларів з одного гектара.

Це по-справжньому наблизить нас до європейського рівня життя.

 Усі статті Ігоря Гужви читайте тут.
Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Останній Перший Популярні Усього коментарів: 4
  • Yulia Osa Yulia Osa 6 травня, 13:23 Дорогий, Ігоре Юрійовичу, серед заходів стимулювання розвитку ви запропонували використовувати керовану емісію для фінансування цільових програм. Цілком раціональна думка, але Мінфін і НБУ бояться цього як вогню, оскільки вважають, що це запустить інфляційний маховик і зруйнує усі їх зусилля зі стримування інфляції і досягнення досить хиткої макроекономічної стабільності. Оскільки установа, де ви працюєте, успішно здійснює моделювання економічних процесів, чи не могли б ви у подальших публікаціях у ЗМІ чи наукових працях на модельних розрахунках показати які можливі обсяги цієї керованої емісії, в які саме сектори її спрямувати, який це дасть кількісний ефект зростання для цих секторів, суміжних секторів і для економіки в цілому, яка може бути інфляція при цьому, а також умови, які мають супроводжувати цю емісію (наприклад обмеження аналогічного імпорту, підтримка споживання, держзамовлення, і т.п. ). згоден 4 не згоден 0 Відповісти Цитувати ДякуємоПоскаржитись
Випуск №1288, 28 березня-3 квітня Архів номерів | Останні статті < >
Вам також буде цікаво