Мінус п'ятнадцять. Чиновники зменшують пенсії підприємцям-пенсіонерам

З 1 квітня 2015 р. пенсіонери, які є фізичними особами - підприємцями, та особи, що здійснюють незалежну професійну діяльність (приватні нотаріуси, адвокати, аудитори та інші самозайняті особи), почали отримувати лише 85% нарахованої пенсії, розмір якої перевищує 150% прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, що втратили працездатність. У це важко повірити, але маємо те, що маємо.

У зв'язку з тим, що фізична особа-підприємець та особа, яка проводить незалежну професійну діяльність, є самозайнятими (п. 14.1.226 ст. 14 ПКУ), то схема захисту від свавілля чиновників для них буде однаковою. На своєму прикладі хочу розповісти про причини, через які самозайнятим особам стали зменшувати пенсії, і про шляхи відновлення своїх прав на пенсію в повному розмірі.

На дату набрання чинності Законом "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 2 березня 2015 р. №213-VIII (далі - закон №213) я був директором підприємства і фізичною особою-підприємцем.

Процедура передбачає, що для виплати пенсії у повному розмірі, а також її індексації пенсіонеру необхідно після звільнення з роботи принести до Пенсійного фонду (ПФ) копію трудової книжки, в якій є запис про звільнення з роботи, і написати відповідну заяву.

Після ознайомлення із законом №213 я звільнився з роботи, написав відповідну заяву і подав її разом із копією трудової книжки в управління ПФ, в якому обслуговуюсь. Там мені запропонували переписати заяву, оскільки я є підприємцем, отже, на думку чиновників, працюю. Причому жодних аргументів на підтвердження того, що підприємець є особою, про яку йдеться в законі №213, мені не навели.

Після розмови з фахівцями Пенсійного фонду я зрозумів, що в нашій країні розслаблятися не можна: в будь-яку годину слід очікувати реформ, що вкорочують наші доходи. В черговий раз переконуєшся, що порятунок потопаючих - справа рук самих потопаючих.

Для того, щоб відстояти свої права на пенсію в повному розмірі, з'ясуємо, чи справді в законі №213 йдеться саме про самозайнятих осіб. Документом внесено такі зміни до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (частина 1 ст. 47):

"Тимчасово, у період з 1 квітня 2015 року по 31 грудня 2015 року:

… у період роботи на інших посадах/роботах пенсія, призначена особі відповідно до цієї статті (крім інвалідів І та ІІ груп, інвалідів війни ІІІ групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"), розмір якої перевищує 150% прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, виплачується в розмірі 85% призначеного розміру, але не менше 150% прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.

Після звільнення з роботи виплата пенсії відповідно до цього Закону поновлюється".

Як бачимо, в законі йдеться про те, що пенсії зменшуються у період роботи пенсіонера на інших посадах/роботах. На такого пенсіонера поширюються норми Кодексу законів про працю, Закону "Про оплату праці" та інших законодавчих актів про працю.

Слід зазначити, що "підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку" (розділ 1 ст. 42 ГКУ). Громадянин здійснює підприємницьку діяльність за умов державної реєстрації його як підприємця без статусу юридичної особи (розділ 1 ст. 128 ГКУ). До підприємницької діяльності фізичних осіб застосовуються нормативно-правові акти, які регулюють підприємницьку діяльність юридичних осіб (ст. 51 ЦКУ). При цьому фізична особа-підприємець не перебуває на посаді/роботі. Вона не звільняється з роботи, а припиняє підприємницьку діяльність.

Таким чином, закон не передбачає зменшення пенсії пенсіонерам, які є фізичними особами-підприємцями.

Дії посадових осіб Пенсійного фонду були б правильними, якби в законі №213 йшлося про пенсіонерів, які працюють на посадах/роботах або отримують дохід (прибуток) від підприємницької або незалежної професійної діяльності. Тільки в такому разі всім цим особам пенсія мала б виплачуватися у розмірі 85%.

Після того, як мені стало відомо про наміри чиновників Пенсійного фонду зменшити розмір моєї пенсії, я написав листа до управління ПФ, в якому обслуговуюся, з вищенаведеним обґрунтуванням того, що застосовані в моєму випадку спеціалістами ПФ норми закону не поширюються на підприємців. Але, як кажуть, не в коня корм - моїх аргументів ніхто не сприйняв.

Наступного дня я звернувся з цією проблемою до одного з депутатів обласної ради, який направив відповідне депутатське звернення до начальника головного управління ПФУ в нашій області.

На сьогодні отримано відповіді на обидва наші листи. У відповіді на моє звернення чиновники ПФ підтвердили свою точку зору, пославшись на п. 2.21 "Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до ЗУ "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління ПФУ від 25 листопада
2005 р. №22-1. Показово, що цей порядок не має жодного стосунку до нашого випадку, оскільки він використовується при призначенні і перерахунку пенсій. А в аналізованому випадку пенсія не призначається і не перераховується. Крім того, в порядку немає нічого такого, що вказувало б на те, що підприємець працює на посадах/роботах.

Відповідь же начальника головного управління ПФУ в нашій області на депутатське звернення була ще більш вражаючою:

"…фізична особа-підприємець вважається працюючою особою до дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності.

Отже, дії спеціалістів управління Пенсійного фонду України в … районі щодо виплати пенсії в розмірі 85% пенсіонеру, який зареєстрований в Єдиному державному реєстрі як підприємець, правомірні, оскільки такий порядок визнання особи працюючою є загально визначеним".

Загальновизначені фантазії чиновника підживлює те, що підприємець є застрахованою особою (ст. 11 ЗУ "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"), яка відповідно до ЗУ "Про зайнятість населення" (ч. 3 ст. 3) реалізує своє право на зайнятість шляхом провадження підприємницької діяльності. Така от картина олією.

З двох цих листів видно, що чиновники ПФУ намагаються застосувати до пенсіонерів, які є самозайнятими особами, закон, дія якого на них не поширюється. У цьому разі шлях у пенсіонерів-підприємців один - захист своїх прав від свавілля чиновників. Це можна зробити, звернувшись із відповідною заявою до прокуратури та до суду - з позовом до Пенсійного фонду України. Кілька років тому пенсіонери, невдоволені призначеними та перерахованими пенсіями, почали масово шукати захисту від свавілля чиновників ПФ у судах. Тоді більшість прийнятих рішень була саме на користь громадян. До того ж люди отримували компенсації за неправильно нараховані виплати. Тож шанси на встановлення справедливості ще є.