ICO, токенізація та інша фінансова екзотика - Фінанси - бізнес, економіка, гроші, курси валют - dt.ua

ICO, токенізація та інша фінансова екзотика

15 жовтня, 23:06 Роздрукувати Випуск №38, 13 жовтня-19 жовтня

Що вони можуть дати Україні?

Уже два роки в Україні йде обговорення того, як можна використовувати в інтересах національної економіки криптовалюту та інші інструменти, засновані на технології блокчейн. 

Поки що у фокусі уваги самі криптовалюти і можливість на них заробити, отримати податки. Однак у інших блокчейн-технологій потенціал значно більш багатообіцяючий.

Криптовалюта: найбільш зрозуміле із незрозумілого

14 вересня у Верховній Раді було зареєстровано законопроект №9083 про запровадження податку на операції з криптовалютами. Законопроект вводить в обіг такі поняття, як віртуальні активи, токен, токен-актив, криптовалюта, емітент віртуального активу, майнінг, операції з віртуальними активами, прибуток від операцій із віртуальними активами.

За пропозицією розробників законопроекту, прибуток (доходи) фізичних осіб від операцій із віртуальними активами мають обкладатися за ставкою 5%. Прибуток підприємств від операцій з віртуальними активами має обкладатися податком за базовою ставкою — 18%. Однак протягом періоду становлення правового регулювання ринку віртуальних активів автори законопроекту вважають за необхідне тимчасово, до 31 грудня 2024 року встановити ставку податку на прибуток підприємств для такого виду прибутку також на рівні 5%. Винятком має стати прибуток від операцій з токен-активами, які засвідчують права на товари: до прибутку від операцій з ними має застосовуватися інша ставка податку, аніж до прибутку від операцій з віртуальними активами.

Запропонований закон має вивести з тіньового ринку великий обсяг операцій, а також забезпечити поповнення бюджету за рахунок залучення до оподаткування кардинально нового виду доходів фізичних і юридичних осіб — доходів від операцій з віртуальними активами.

Нагадаю, що згідно з концепцією регулювання операцій з криптовалютами регулятором цього ринку в Україні має стати Нацкомісія з цінних паперів і фондового ринку України (НКЦПФР). При цьому Держфінмоніторингу відводиться контроль за криптобіржами, а Міністерству фінансів і Державній фіскальної службі — за сплатою податків з доходів від операцій з криптовалютами.

Автори законопроекту №9083 пропонують прибуток від криптовалютних операцій рахувати аналогічно прибутку від продажу будь-яких інших товарів і послуг. Тобто як додатну різницю між доходом, отриманим від продажу криптоактивів, і підтвердженою сумою витрат на придбання або добування (майнінг) відповідного активу. При цьому відповідальність за правильність розрахунку прибутку та сплату податку від операцій з криптоактивами лежить на криптотрейдерах, тобто "облік і контроль" перекладаються на криптобіржі. Окрім того, фізичні особи мусять сплачувати військовий збір за ставкою 1,5% при конвертації криптовалюти в фіатні (не забезпечені золотом та іншими дорогоцінними металами) кошти або оплаті криптовалютою товарів і послуг. При цьому оподаткування не стосуватиметься операцій з обміну одних криптовалют на інші, а це найпоширеніша криптовалютна операція.

Поки ж криптовалюта вважається звичайним оборотним товаром і оподатковується за ставкою ПДФО 19,5%. Точніше, в більшості випадків ніяк не оподатковується, адже виявити криптовалютні операції, повністю здійснювані у віртуальному просторі, державним контролерам украй складно.

За розрахунками авторів законопроекту, легалізація криптоактивів і їхнє оподаткування принесуть надходжень до бюджету не менш як 1,27 млрд грн на рік. Цю цифру розраховано, виходячи з даних про ринок віртуальних валют, який в Україні оцінюється сьогодні в 98,7 млрд грн, або 3,5 млрд дол.

Сьогодні в Україні, попри низку внесених до ВР законопроектів, відсутнє правове поле і ще не ухвалено жодного закону, що легалізував би криптовалютну індустрію. Однак і прямих заборон нема, тож українські стартапи знаходять можливість працювати відповідно до чинного законодавства країни.

Є вже кілька стартапів, кожен з яких позиціонує себе як перший в Україні офіційно працюючий сервіс для фізичних осіб. Прийом і видача платежів небанківськими фінансовими установами можливі тільки в національній валюті, тому обмінні сервіси пропонують клієнтам торгові операції з bitcoin за гривні. По суті, самі такі сервіси не продають криптоактивів, а є посередником між сторонами обміну, допомагають знайти пару для операцій обміну і виступають гарантом виконання умов угоди.

ICO і токенізація: від простого — до складного

Якщо криптовалюта — це просто "гроші XXI століття", нехай принципово нові, але все ж гроші, то інші інструменти, що створюються завдяки технології блокчейн, можуть стати справжніми диковинками для економіки України. Наприклад, після ухвалення законопроекту №9083 створення регульованого простору дасть можливість використати ICO (первинну пропозицію токенів) для залучення ресурсів на розвиток інноваційних технологій. Окрім того, введення в правовий обіг самого поняття токен-активу створить в Україні правовий простір для токенізації — переведення прав на актив у цифровий токен на блокчейні. Переміщення фізичних активів у блокчейн дозволяє використати можливості цієї технології, зберігши при цьому характеристики активу.

Наш світ сповнений різних активів: акції, нерухоме майно, золото, вуглецеві кредити, нафта. Чимало з них складно перевезти фізично, тому покупці і продавці вважають за краще торгувати документами, котрі представляють такі активи. Однак це досить тяжкий і складний для відстеження процес. Як одне з можливих рішень пропонується перейти на цифрову систему, аналогічну криптовалютам, але прив'язану до активу.

Щоб було зрозуміліше, що таке токенізація і як вона застосовується в бізнесі, можна навести недавній показовий приклад. Будівлю на Манхеттені вартістю 30 млн дол. токенізували, давши дрібним інвесторам можливість вкласти кошти в недоступні раніше активи. Компанії Propellеr та Fluidity і відомий ріелтор Райан Серхан конвертували права на нерухомість у токени, що відповідали часткам володіння будівлею на Манхеттені з 12 квартир площею 1700 квадратних метрів кожна. Токени на блокчейні дають право володіти частиною активу, даючи можливість вкладникам інвестувати в люксові будинки, починаючи з маленьких сум, що було раніше практично неможливо.

Брокер угоди ріелтор Райан Серхан заявив в інтерв'ю Forbes: "Ринок нерухомості Нью-Йорка завжди був топовим, але може знадобитися чимало часу для продажу нової будівлі за правильну ціну. З токенізацією на блокчейні ми можемо позбутися нав'язуваних традиційними банками умов, що буде корисно проекту і всім зацікавленим особам. Токенізація відкриває шлях для нового етапу в розвитку ринку нерухомості".

Компанії, що брали участь в угоді, оголосили про намір продовжити співпрацю, в рамках якої зареєстрований в FINRA брокер Propellеr використовує свій чималий досвід із продажу нерухомості, в тому числі токенізованої, а Fluidity забезпечить технічний бік токенізаціі активів. Співзасновник Fluidity і криптобіржі AirSwap прокоментував партнерську угоду таким чином: "Вихід на ринок з настільки значущою угодою дозволив нам заявити, що ця технологія вже реальна".

Ера токенізації різного роду активів справді вже настала: подібні компанії токенізують міжнародний ринок боргових зобов'язань; також створюються проекти, які дозволяють купувати маркери, що дають право на володіння часткою витворів мистецтва.

Наприклад, у вересні учасники арт-аукціону Maecenas викупили 31,5% від повної вартості всесвітньо відомої картини Енді Ворхола, забезпечивши собі часткове володіння твором мистецтва.

На ринку нерухомості блокчейн-технології застосовують не лише для токенізації та продажу часток. Наприклад, блокчейн застосовують для фіксації часових міток при укладанні угод із нерухомістю, а також для викорінення шахрайства на платформах з оренди нерухомості.

Паралельно з токенізацією для розвитку інвестування в економіку країни також можна застосовувати ICO (Initial coin offering) — форму залучення інвестицій через випуск токенів як цифрових аналогів паперових акцій. (Хоча правильніше сказати все ж, що токени — це далекі родичі паперових акцій, які випускають під час IPO.)

Сьогодні інформаційний галас навколо ICO-проектів уже вщухає, особливо порівняно з 2017 роком, коли для чергового IT-стартапу не становило великих труднощів буквально за кілька днів зібрати сотню мільйонів доларів під свій проект, який існував лише на папері. Такі проекти на ранньому етапі розвитку ICO ніяк не регулювалися, що багато в чому служило причиною їхнього стрімкого зростання і популярності. А потім — масового банкрутства, коли виявлялося, що за цими проектами не стоять реальні активи і бізнес-проекти.

Зараз у всьому світі ICO привернули увагу регулюючих органів, які намагаються чітко сформулювати свою позицію з цього приводу. Зокрема, Комісія з цінних паперів і бірж США вважає, що частина ICO-токенів є цінними паперами. Ця позиція викликала багато суперечок, але більшість фахівців погоджуються з тим, що в ній є раціональне зерно. Скоро в багатьох країнах світу ICO стане регульованим: зі своїми торговими майданчиками, правилами, законами, а нерегульовані в тому вигляді, в якому ми їх знали ще недавно, просто підуть у минуле.

ICO зникнуть як вид? Не зовсім. Тепер на передній план виходять STO (Security Token Offering — пропозиція токенізованих цінних паперів) як новий, регульований вид ICO. Зараз їх використовують ще досить мало, але вони мають великий потенціал. Наприклад, капітал, кредити, нерухомість, будь-які види цінних паперів — все це може бути токенізовано.

Така модель має значний потенціал залучення великих інвестицій, при цьому STO є менш ризикованими з точки зору інвесторів, адже вони більшою мірою відповідають вимогам регулятора, а також звичніші для представників "старої школи" (мається на увазі — для консервативних або традиційних сфер бізнесу). Для стартапів, які часто шукають можливість виходу на глобальний ринок, це теж плюс із цілком очевидних причин.

Та крім плюсів, STO має і нюанси. Якщо для успіху ICO іноді було досить самої ідеї, непоганої команди і бюджету на маркетинг, то в ситуації з STO створення проекту дуже дорожчає за рахунок юридичної частини. Юридична структура STO з усіма необхідними дозвільними документами в кінцевому підсумку обійдеться близько 1 млн дол., чого раніше вистачило б для проведення цілком успішного пересічного ICO. Тому стартапам, які націлюються на проведення STO, звісно, буде складніше.

Як працює STO в реальному світі? Яскравий приклад — компанія Palladium. Вона має стати першою регульованою і уніфікованою платформою для фіатних грошей, банків і криптовалютних бірж. Платформа дасть можливість клієнтам купувати криптовалюти, оплачувати рахунки і обмінювати монети в одному місці. А краудфандингова компанія Indiegogo просуватиме новий токен на нерухомість. Акредитовані інвестори зможуть купувати акції готелю St. Regis Aspen у вигляді цифрових токенів.

Створюваний цифровий токен Aspen Coin зареєстрований у Комісії з цінних паперів і бірж США і буде доступний для купівлі за долари, а також за основні криптовалюти: bitcoin і ethereum.

Британський приклад і світ у цілому

Варто поглянути на те, як бачать вигоди і ризики розвитку інструментів на базі блокчейну у Великій Британії. Це підхід столиці фінансового світу, тож Україні варто було б придивитися до того, як сприймають ситуацію англійці.

Фінансовий комітет парламенту Великої Британії опублікував фінальну доповідь про криптографічні активи, в якій розглянув різні аспекти криптовалютного ринку і описав можливі шляхи регулювання блокчейн-індустрії. У документі говориться, що ICO в даний час не беруть участі у сфері регульованих фінансових відносин (FCA), й інвестори ніяк не захищені від шахрайства організаторів первинних розміщень монет, адже в країні відсутні формальні механізми компенсації та відшкодування збитків потерпілим споживачам.

За заявою влади Великої Британії, регулюючі органи мусять серйозно оцінювати ризики, пов'язані з криптоактивами, і критично оцінювати потенціал індустрії. Якщо перевага віддається розвитку, регулювання може призвести до позитивних результатів для ринку цифрових активів, включаючи перехід до більш зрілої бізнес-моделі і збільшення ліквідності даної галузі. Автори доповіді зазначають, що коли Британія розробить зараз прийнятне нормативне середовище для криптографічних активів, то держава може стати глобальним центром криптогалузі.

Фінансовий комітет не обминув увагою і проблему волатильності криптовалют, зазначивши таке: попри те, що низка інвесторів змогли заробити солідні капітали в періоди зростання, решта мають великі шанси програти по-крупному в разі обвалу ринку.

Як підходять до процесу регуляції крипторинку в світі в цілому? Є країни, які створюють так звані пісочниці, тобто максимально спрощують роботу компаній цього сектора, продаючи ліцензії, реєструючи нові компанії, відкриваючи рахунки і створюючи робочі місця в своїй країні.

Приклади таких країн — Мальта, Гібралтар, Естонія. Як щось середнє можна охарактеризувати кантон Цуг у Швейцарії, Сінгапур і, за останніми даними, штат Каліфорнія (США), які, попри жорстку регуляторну базу по фінансовому сектору, більш відкриті до нових технологій.

В українському законодавстві конкретики поки що мало. Створено низку робочих груп, але незрозуміло, з якою метою, — чи то для формування "потрібного" інформаційного поля для певних політичних партій напередодні виборів, чи то для лобіювання інтересів тих чиновників і політиків, які вже мають й активно інвестують у цифрові активи.

Та якщо врахувати українську ментальність і "особливості національного бізнесу" (традиційне прагнення дистанціюватися від держави), напевно, найкраще, що можуть зробити уряд і парламент України для розвитку блокчейн-технологій у країні, — просто дати юридичні визначення всім тим сутностям, які породила технологія блокчейн. Тобто криптовалютам, токенам, розподіленому реєстру, ICO, майнінгу, мастернодам тощо. Що, власне, і пропонує законопроект №9083.

А далі державі краще самоусунутися. Як це сталося в IT-секторі, який на сьогодні особливо не регулюється в Україні, для нього нема якихось особливостей ведення бізнесу і спеціального законодавства (як у Білорусі, наприклад). При цьому за останній рік IT-сектор показав більш як 20-відсоткове зростання тільки офіційно. Звідси висновок: найкраща допомога держави — це відсутність регулювання, окрім як загальнокримінального.

Якщо розвиток блокчейн-індустрії в Україні піде саме цим шляхом, то і ICO, видозмінившись, зможе стати чимось справді вагомим. Сьогодні в цій сфері в Україні є готові продукти зі своїми командами, маркетинговими планами і сформованими етапами розвитку, котрі не запускають продаж токенів лише тому, що чекають рішення регулятора. Це їм потрібно, щоб сформувати правильну юридичну частину своїх проектів.

Уже згадуване вище STO як новий, при цьому досить зрозумілий інструмент вже цього року почне свою інтервенцію на українському ринку капіталу. Якщо перші проекти покажуть хороший обсяг зібраних коштів, то в подальшому можна очікувати підвищеного інтересу з боку інвесторів (передусім через можливості легального інвестування та інформаційний шум).

Наслідком закономірно стане створення спеціалізованих бірж для STO, що, в свою чергу, добре позначиться на ринку. Ну і загалом приватні інвестиції в сектор фінансових технологій ("Фінтех") зростатимуть ще кілька років як у всьому світі, так і в Україні.

Залишайтеся в курсі останніх подій! Підписуйтесь на наш канал в Telegram
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №39, 20 жовтня-26 жовтня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво