Фінанси та кредит - Фінанси без кредиту довіри - Фінанси - бізнес, економіка, гроші, курси валют - dt.ua

Фінанси без кредиту довіри

17 липня, 2015, 00:00 Роздрукувати

Філософією банку, що представлена на його сайті, є "здійснення своєї діяльності в інтересах клієнтів та власників, неухильне дотримання своїх зобов'язань, ін.". Однак, за інформацією постраждалих вкладників, з листопада 2014 р. у банку "Фінанси та кредит" почав набирати обертів процес неповернення вкладів, навіть після закінчення термінів дії депозитних договорів, а з квітня-травня поточного року невиконання банком фінансових зобов'язань перед вкладниками стало тотальним.  

 

...або Проблеми системного банку і банківського нагляду як складові фінансової нестабільності

Відновлення макрофінансової стабільності в Україні та оздоровлення банківського сектора неможливі без підтримання довіри населення до банківської системи, наявності нормальних правил гри на фінансовому ринку, прогнозованості й адекватності дій центрального банку. На жаль, попри запевнення з боку очільників НБУ та політиків в очищенні банківського сектора і стабілізації фінансового ринку, до вирішення зазначених завдань нашій державі все ще далеко.

Відомо, що банківська система будь-якої країни є вразливою до психологічних настроїв вкладників і дії різнопланових "ефектів зараження", які часто проявляються як "набіги на банки" (bank runs) або банківські паніки. Від ситуативних "набігів" або раптового вилучення депозитів вкладниками зазвичай страждають один або кілька банків, слабко пов'язаних між собою. В ситуації ж банківської паніки вилучення депозитів вкладниками набуває масового характеру і внаслідок дії каскадного ефекту зачіпає більшість банків. У міжнародній практиці ситуація банківської паніки вважається індикатором нездатності регулятора управляти системними ризиками і стримувати поширення "ефектів зараження".

Після глобальної кризи 2008–2009 рр. системні ризики опинилися у центрі уваги регулюючих органів багатьох країн світу, а їх стримування стало цільовим орієнтиром макропруденційної політики. У вересні 2010 р. Базельський комітет з питань банківського нагляду запропонував кардинально змінити систему банківського регулювання, включивши до неї макропруденційний компонент.

Ключовим елементом макропруденційної політики є посилення нагляду за системно значущими фінансовими інститутами, що має на меті завчасно виявляти проблеми та здійснювати інтервенції, спрямовані на недопущення фінансових криз. У США спеціально для моніторингу системно значущих фінансових інститутів і централізації контролю над ними було створено Координаційний комітет з нагляду за великими установами (LISCC), до складу якого входять співробітники ради керуючих ФРС і резервних банків. Посилення нагляду за системно значущими фінансовими інститутами та розширення їх потенціалу щодо абсорбції власних збитків включено також до мандата Європейської Ради з питань системних ризиків (ESRB), яку створено у 2010 р. у рамках Європейської системи фінансового нагляду.

Таким чином, після останньої глобальної кризи нагляду за діяльністю системно важливих фінансових установ у світі відводиться особлива роль. Власний досвід України у 2008–2009 і 2014–2015 рр. засвідчив, що ситуація банківської паніки є особливо небезпечною при втягуванні до ланцюга зниження ліквідності та погіршення фінансового стану системно значущих фінансових установ, ігнорування проблем яких веде до повноцінної банківської кризи.

Одним із системно важливих фінансових інститутів України по праву можна вважати банк "Фінанси та кредит". Станом на початок року ця установа посідала п'яте місце за вкладами фізичних осіб у банківській системі України та 13-те — за розміром активів. Власний капітал банку становить 2,3 млрд грн, сума активів — 41,5 млрд, залишки коштів на рахунках фізичних осіб — 18,6 млрд (показники на 1 квітня 2015 р.). Основними акціонерами АТБ "Фінанси та кредит" є ТОВ "Асканія", ПрАТ "F&C Realty", ТОВ "Індастріал констракшн", а головним бенефіціаром — народний депутат України Костянтин Жеваго. За версією журналу Forbes, він входить до топ-10 найбагатших українців (посідаючи 9-те місце після П.Порошенка) з оціночною вартістю активів, що належать йому, у 735 млн дол. станом на початок 2015 р.

Філософією банку, що представлена на його сайті, є "здійснення своєї діяльності в інтересах клієнтів та власників, неухильне дотримання своїх зобов'язань, ін.". Однак, за інформацією постраждалих вкладників, з листопада 2014 р. у банку "Фінанси та кредит" почав набирати обертів процес неповернення вкладів, навіть після закінчення термінів дії депозитних договорів, а з квітня-травня поточного року невиконання банком фінансових зобов'язань перед вкладниками стало тотальним.

У балансі банку (останні дані наявні за перший квартал 2015 р.) такі процеси відображалися як стагнація обсягу строкових коштів фізичних осіб після нівелювання ефекту девальвації та приріст коштів фізичних осіб на вимогу. Так, за січень—березень залишки на поточних рахунках фізичних осіб у банку "Фінанси та кредит" збільшилися на 273 млн грн (гривневі рахунки) і на 83 млн дол. (валютні рахунки). Цікаво, що за цей же період кредитний портфель банку в національній валюті збільшився майже на 600 млн грн. Тобто паралельно з нарощуванням непогашеної заборгованості перед вкладниками менеджмент банку продовжував виводити ліквідні ресурси з банку через надання кредитів (найвірогідніше, пов'язаним особам). Станом на 1 квітня 2015 р. мінімальний розмір кредитного ризику на одного контрагента в банку "Фінанси та кредит" становив 43,2%, тоді як, за нормативами НБУ, цей показник не повинен перевищувати 25%.

При тому, що норматив адекватності регулятивного капіталу банку становив 7,4% (при мінімально допустимому значенні 10%), НБУ двічі поточного року надавав рефінансування цьому банку: 276 млн грн у лютому та 750 млн грн у червні. Фінансовий результат установи за січень—квітень 2015-го становив "мінус" 715 млн грн. Тобто, будучи фактично неплатоспроможним, банк продовжував функціонувати і нести операційні витрати на свою діяльність, поглинаючи кошти клієнтів банку.

Схема неповернення вкладів банком в організаційно-юридичній площині виглядає так: після чи за кілька днів до закінчення терміну дії депозитного договору вкладник звертається до банку з вимогою повернути покладені на депозит кошти. Службовці банку усно повідомляють вкладника про неможливість задоволення його фінансових вимог і в ультимативній формі висувають такі умови: або переоформити суму вкладу на новий термін під 14,5–18% річних (при прогнозованій інфляції на 2015 р. у 50%), або ж перевести суму вкладу на поточний рахунок без права розпоряджатися грошовими коштами. При переоформленні вкладу на 6–12 місяців вкладникам належить "бонус" — повернення від 5 до 10% суми вкладу. За даними форумів клієнтів банку "Фінанси та кредит", зазначена схема є стандартною для менеджменту банку і практикується по всій країні.

Які права гарантує вкладнику в такій ситуації законодавство України? Відповідно до статті 58 Закону "Про банки і банківську діяльність" банк відповідає за своїми зобов'язаннями всім своїм майном. Статтею 55 зазначеного закону банкам забороняється в односторонньому порядку змінювати умови укладених з клієнтами договорів.

Стаття 7 Закону "Про Національний банк України" закріплює за НБУ такі функції: здійснення банківського регулювання та нагляду на індивідуальній і консолідованій основі; дія як кредитора останньої інстанції для банків, ін. Статтею 15 встановлено, що правління регулятора приймає рішення про застосування заходів впливу (санкцій) до банків та інших осіб, діяльність яких перевіряється НБУ, а також про віднесення банку до категорії проблемних або неплатоспроможних.

Метою Закону "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" визначено захист прав і законних інтересів вкладників банків, зміцнення довіри до банківської системи України, стимулювання залучення коштів у банківську систему, забезпечення ефективної процедури виведення неплатоспроможних банків з ринку та ліквідації банків (стаття 1). Згідно із статтею 3, Фонд гарантування вкладів є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб і виведення неплатоспроможних банків з ринку. Статтею 44 визначено, що НБУ приймає рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку за пропозицією фонду та з інших підстав, передбачених Законом "Про банки і банківську діяльність".

Відповідно до статті 75 цього ж закону, "Національний банк України зобов'язаний прийняти рішення про віднесення банку до категорії проблемних за умови його відповідності хоча б одному з таких критеріїв: …2) банк не виконав вимогу вкладника або іншого кредитора, строк якої настав п'ять і більше робочих днів тому. …Національний банк України зобов'язаний не пізніше ніж через 180 днів з дня віднесення банку до категорії проблемних прийняти рішення про визнання діяльності банку такою, що відповідає законодавству, або про віднесення банку до категорії неплатоспроможних".

Відповідно до статті 76 зазначеного закону НБУ зобов'язаний прийняти рішення про віднесення банку до категорії неплатоспроможних у разі невиконання банком протягом десяти робочих днів поспіль 10 і більше відсотків своїх зобов'язань перед вкладниками та іншими кредиторами. За деякими даними, поточного року банк "Фінанси та кредит" жодному вкладнику, не наближеному до менеджменту банку, не повернув суми депозиту відповідно до умов договору (виняток становлять згадувані "бонуси" за переоформлення вкладу на новий термін).

Для роз'яснення ситуації в банку і захисту законних прав його вкладників автором було надіслано лист-звернення до департаменту банківського нагляду НБУ (вх. №1522-Г). Судячи з повідомлень на форумах клієнтів банку "Фінанси та кредит", аналогічні звернення Національний банк мав би отримувати сотнями від громадян, які загалом надали цій установі в тимчасове користування 18,6 млрд грн. Реакція НБУ на численні та незаперечні докази неплатоспроможності банку "Фінанси та кредит" є досить дивною (див. лист, що додається). Фактично вона засвідчує або недієздатність регулятора/його небажання виконувати функції банківського нагляду і виведення неплатоспроможних установ з ринку; або ж пряму зацікавленість НБУ в продовженні функціонування схеми виведення коштів вкладників з банку через кредити пов'язаним особам, які згодом будуть перекладені на Фонд гарантування вкладів фізичних осіб.

Лист-відповідь НБУ на наше звернення за підписом начальника управління роботи зі зверненнями кредиторів департаменту банківського нагляду НБУ О.Тищенка є взірцем бюрократичної нахабності і безвідповідальності. Чого варті твердження посадовців НБУ в контексті порушеної проблеми: "відповідно до статті 5 закону про банки, банки є економічно незалежними у своїй діяльності"; "усі питання, що виникають внаслідок укладених договорів, вирішуються сторонами (банком і вкладником), а у випадку недосягнення домовленості спори розглядаються у судовому порядку"; "звернення громадян відповідно до закону про банки не є підставою для віднесення банку до категорії неплатоспроможних"; "кожен громадянин має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань".

А чи є в розробленій Нацбанком схемі взаємовідносин вкладників і неплатоспроможних банків місце для самого НБУ, який відповідно до Закону "Про Національний банк України" має здійснювати функції банківського регулювання та нагляду, віднесення банку до категорії проблемних або неплатоспроможних? Чи діє в Україні система гарантування вкладів фізичних осіб, яка начебто захищає вкладників від судової тяганини і порушення прав власності? Чи не почали б вкладники масово вимагати у банків свої заощадження, якби володіли інформацією про те, що система гарантування вкладів фізичних осіб діє вибірково, і можна елементарно втратити свої кошти при оформленні депозиту в банку, який підтримує "добрі" відносини з НБУ і не ризикує потрапити до категорії неплатоспроможних навіть при тотальному невиконанні своїх зобов'язань? Нагадаємо, що віднесення банку до категорії неплатоспроможних є юридичною підставою для введення до банку тимчасової адміністрації.

Навряд чи вкладники банку "Фінанси та кредит" можуть очікувати захисту своїх законних прав у рамках судової системи, як рекомендує їм НБУ. У більшості випадків, пройшовши всі процедури судових проваджень і отримавши рішення суду на свою користь, вкладник не отримує ніякого відшкодування. Це пов'язано з тим, що або відділення банку "Фінанси та кредит", з якими було укладено депозитні договори, не мають коштів на своїх рахунках, або виконавча служба посилається на рішення Київського окружного адміністративного суду в справі №810/1455/15 від 28.04.2015 р., за яким НБУ і виконавчій службі заборонено накладати арешт або примусово списувати кошти з рахунків банку "Фінанси та кредит". За інформацією forbes.ua, дане судове визначення — повний правовий нігілізм, який показує беззахисність вкладників і позичальників перед банками. Адже є сотні судових рішень, за якими банк "Фінанси та кредит" зобов'язаний повернути вкладникам гроші, а накладаючи заборону на виконання рішень судів, судове визначення у справі №810/1455/15 порушує основоположні права громадян, включаючи Конвенцію із захисту прав людини.

Таким чином, протиправна діяльність банку "Фінанси та кредит" при потуранні НБУ підриває залишки довіри до банківської системи України та може викликати черговий виток масового відпливу депозитів із банків. Варто нагадати, що за січень—травень 2015 р. строкові гривневі депозити домашніх господарств у банках України вже зменшилися на 18 млрд грн, або на 13%. За цей же період начебто зросла сума строкових депозитів у іноземній валюті (+4,6 млрд грн), але вказаного ефекту досягнуто виключно за рахунок девальвації гривні. Якщо ж порівнювати суми залишків на строкових рахунках в іноземній валюті станом на початок року і на кінець травня, то ми знову зафіксуємо зменшення суми валютних депозитів. Далі додамо величину скорочення гривневих депозитів за п'ять місяців 2015 р. (18 млрд грн) до такої ж суми за 2014 р. (52 млрд грн) і отримаємо суму вилучення гривневих депозитів за 17 останніх місяців — 70 млрд грн. Ця сума становить 20% строкових вкладів домашніх господарств у національній та іноземних валютах станом на початок 2014 р.

Слід також вказати на те, що процес утримання заощаджень фізичних осіб у банківській системі на сьогодні має переважно інерційний характер і не спирається на нормальні економічні механізми. За даними НБУ, у травні середньозважена номінальна відсоткова ставка за строковими гривневими депозитами фізичних осіб становила 22,6%. Віднімаємо від потенційного відсоткового доходу вкладника 21,5% податку на доходи і військового податку, в результаті отримуємо 17,7% річних чистого номінального відсоткового доходу вкладника. Якщо відняти від даної ставки 50% темпів інфляції, прогнозованих на поточний рік, значення реальної відсоткової ставки за депозитами в середньому становитиме "мінус" 32,3%.

Безумовно, зазначені макроекономічні диспропорції з часом самі по собі розмиватимуть депозитну базу банків, підживлюватимуть споживчий попит за рахунок скорочення заощаджень і унеможливлюватимуть акумуляцію банківською системою ресурсів, необхідних для модернізації економіки та кредитування бізнесу. А що вже говорити про ситуацію, коли права вкладників грубо порушуються, і будь-який банк на кшталт зазначеного в публікації може зухвало привласнювати кошти вкладників, не побоюючись санкцій з боку НБУ і примусових стягнень з боку виконавчої служби?

Досвід багатьох країн, які переживали банківські кризи, засвідчив, що при перших ознаках неплатоспроможності окремого банку для стримування системних ризиків регулятор має діяти швидко і рішуче, вимагаючи від акціонерів докапіталізації проблемного банку або ж переходячи до процедури його ліквідації. Рефінансування центрального банку є виправданим лише за наявності у тієї чи іншої установи тимчасових проблем із ліквідністю. За відсутності таких заходів заморожування навіть невеликої частини коштів вкладників підриває довіру до всієї системи і негативно впливає на фінансово здорові банки через поширення "ефектів зараження". А тривалі проблеми з поверненням вкладів у системно важливій установі можуть викликати повноцінну банківську паніку, яка в умовах нестійкої фінансової рівноваги з високою вірогідністю трансформується у поглиблення банківської кризи, продовження девальвації гривні і руйнування національної фінансової системи.

Офіційно

DT.UA направило запити в Національний банк України і банк "Фінанси та кредит" з приводу викладених у статті обставин з пропозицією роз'яснити ситуацію з невиконанням умов депозитних договорів. Відповіді з НБУ ми поки так і не одержали, що означає, що там вважають цілком припустимим ігнорувати звернення не лише вкладників банків, а й ЗМІ. А от у самому банку "Фінанси та кредит" ситуацію прокоментували таким чином (відповідь отримано з прес-служби без підпису посадової особи):

— Ми не приховуємо, що банк відчуває певні проблеми з ліквідністю. У нас обслуговуються 483 тис. депозитних і поточних рахунків, і 87% вкладників — це ті, хто співпрацює з банком понад п'ять років, пережив з нами вже дві кризи і тому довіряє нам. Портфель депозитів фізосіб становить 16 млрд грн, причому з них майже третина є коштами на поточних рахунках і потенційно затребувані нашими клієнтами, які через негативні очікування хочуть зняти ці кошти. Зрозуміло, таке величезне навантаження на банк зобов'язує нас знаходити домовленості з вкладниками. Більшість вкладників розуміють форс-мажорність ситуації загалом у країні і в банку, зокрема. Тому зараз пропонуємо вкладникам-фізичним особам різні варіанти роботи з депозитами — одержати частину депозиту до 10%, подовжити іншу суму, разом пережити кризовий проміжок часу. Особливо зацікавлені в подальшому функціонуванні банку найбільші вкладники, яким є що втрачати, і вони погоджуються на багато варіантів, аби тільки банк продовжував працювати. Зрозуміло, є ситуації, коли гроші потрібні людині для лікування або інших невідкладних потреб. Ми розглядаємо такі ситуації в індивідуальному порядку.

Коментуючи факт збільшення кредитного портфеля в першому кварталі 2015-го, у банку повідомили таке:

— Банк якщо й кредитував клієнтів, то тільки в рамках встановлених кредитних лімітів. Ці цифри відображають насамперед курсову переоцінку (курс долара на 1 січня 2015 р. був нижчим). Крім того, на зростання портфеля впливають також несплата проблемними позичальниками відсотків за кредитною заборгованістю і проведена реструктуризація кредитної заборгованості клієнтів — юридичних і фізичних осіб.

 
 
Залишайтеся в курсі останніх подій! Підписуйтесь на наш канал в Telegram
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №28, 21 липня-10 серпня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво