Детінізація "зарплатної" реформи

Виведення з "тіні" заробітних плат - одна з ключових реформ ринку праці та фіскального сектора в Україні, адекватного рецепту для якої так поки що і не було знайдено за всі роки незалежності. В умовах жорсткого дефіциту держбюджету пошук рішення цієї проблеми залишиться одним із ключових викликів і для нового коаліційного уряду. На думку авторів останньої кабмінівської версії податкової реформи, закладене в ній зниження фіскального навантаження на фонд оплати праці повинне забезпечити необхідний результат.

Щоправда, є великі сумніви, що передбачуваний фіскалами ефект справді виявиться адекватним очікуванням. А от проблеми з наповненням Пенсійного фонду, що існують уже нині, тільки збільшаться. Свого часу міністр фінансів Олександр Шлапак стверджував, що не стане підписувати реформи, поки не буде знайдено реальних компенсаторів зниження єдиного соціального внеску (ЄСВ). Однак бажання прем'єр-міністра провести й без того сумнівну податкову реформу будь-що (принаймні такою була передвиборна риторика), як видно, змусило Мінфін змінити свою позицію, і про компенсатори просто забули. Упустили реформатори з виду й те, що без належної мотивації для виведення зарплат із "тіні" ефект від прийнятих змін буде протилежний: зарплати залишаться "сірими", а податкові надходження - мізерними.

Діюча ставка єдиного соціального внеску, яка становить нині у середньому 41%, у разі впровадження податкової реформи буде застосовуватися лише до зарплат нижче за дві мінімальні (тобто до 2436 грн). Усі зарплати, які перевищують цей поріг, обкладатимуться за ставкою 15%. Саме зниження фіскального навантаження покликане вивести зарплати з "тіні", збільшивши надходження до держбюджету. За оцінками Державної фіскальної служби (мабуть, досить приблизними), 70–80% бізнесу сьогодні доплачують або платять повністю зарплату в "конвертах", а щомісячні тіньові доплати становлять від 20 до 50 млрд грн.

У 2013 р., за результатами опитування Міжнародного кадрового порталу hh.ua, 75% українців одержували "сірі" зарплати, при цьому більш як у половини опитаних працівників просто не було права вибору, отже, через відсутність альтернативи вони були змушені погодитися на таку форму оплати праці. Найбільш "тіньовими" були визнані сфери будівництва, готельного та ресторанного бізнесу, у середньому лише один із десяти співробітників яких одержував повністю офіційну зарплату.

Більша частина українців усе-таки одержує зарплату за змішаною системою, маючи мінімальний офіційний оклад і більш істотний бонус "у конверті". При цьому лише 14% респондентів відповіли, що їм однаково, одержують вони офіційну зарплату чи "конверт" від начальства. Основною причиною, звичайно, є соціальна незахищеність таких людей. "Зазвичай під час прийому на роботу мені відразу казали, що не всю озвучену суму я одержуватиму офіційно, а про такі виплати, як лікарняний чи "відпускні", на співбесіді не йшлося, - поділилася з DT.UA співробітниця однієї столичної фірми. - Вийшовши на перший лікарняний, а в мене маленька дитина й лікарняні для нас не рідкість, я зрозуміла, як багато насправді втрачаю через "конверт". Офіційно оплачуються крихти, "конверт" худне. Для роботодавця це плюс, тепер я на роботі, незалежно від сімейних обставин, але мені було набагато комфортніше на попередньому місці, де весь оклад я одержувала офіційно".

Вивести з "тіні"?

Головний аргумент на користь детінізації полягає в тому, що частка єдиного соціального внеску, який платить роботодавець, на сьогодні значно перевищує податок на доходи, що платить працівник. Якщо ЄСВ зменшити, у роботодавця з'явиться стимул вивести зарплати з "тіні". Логіка в цьому є, а підрахунки досить прості: при заробітній платі у 2436 грн відрахування ЄСВ становитимуть 998 грн. При зарплаті понад цю суму, наприклад, у 3000 грн - уже більш як удвічі менше, або 450 грн, а при середній у столиці зарплаті в 5264 грн - 789 грн. Але чи справді зниження буде відчутним? Фірма, зі співробітницею якої спілкувалося DT.UA, офіційно платить працівникам майже 30% від реальних зарплат, ще 30% нараховуються (або не нараховуються, на розсуд керівництва) у вигляді офіційної премії, а 40% видаються в "конвертах". Офіційний фонд заробітної плати організації торік становив трохи менше 13 млн грн на 145 співробітників, тобто понад 89 тис грн на одного працівника. І ще приблизно 5,2 млн грн їм виплатили неофіційно. При цьому до держскарбниці було заплачено 6,5 млн при "економії" на сплаті податків 2,6 млн. Якщо компанія виведе з "тіні" ті самі 5,2 млн грн, то за новою системою має заплатити державі 6,32 млн. Без наявності інших "мотиваторів" вигода неочевидна, особливо якщо врахувати, що керівництво втратить наявні в нього зараз важелі тиску на персонал.

"На нашу думку, нинішня реформа не сприятиме виходу зарплат із "тіні". Зокрема, "вартість" детінізації для людей, які працювали неофіційно, зросла, і для того, щоб виплатити їм навіть 1000 грн зарплати, треба буде сплатити 700 грн ПДФО й ЄСВ, - розповідає експерт ініціативи "Реанімаційний пакет реформ" групи "Податкова реформа" Ілля Несходовський. - Якщо людина одержувала офіційну заробітну плату в розмірі 2000 грн, а в конверті 4000 грн (що є типовою ситуацією для багатьох фірм), підприємство платило в цьому разі 1181 грн ПДФО та ЄСВ. А для виплати легальної заробітної плати в тому самому обсязі роботодавець платитиме на 1733 грн більше, тобто 2915 грн. Тому економічний стимул для легалізації заробітної плати відсутній. Від запропонованої схеми виграють тільки особи, які мали високу офіційну заробітну плату, які платитимуть менший обсяг єдиного соціального внеску". За даними Держстату, середня зарплата в Україні в серпні становила лише 3370 грн, отже, відчутного зниження навантаження все-таки не буде.

"Фіскальна служба має усвідомити, що не можна реформувати систему частинами та фрагментами, необхідний комплексний підхід, особливо коли йдеться про податкову сферу, від якої залежить практично все. Доти, доки не буде проведено комплексної роботи, це все несе лише шкоду. І почати потрібно не зі зниження ставок ЄСВ, а з боротьби з тими посередниками, яких задіяно в корупційних схемах з оготівковування, а вже потім виходити на саму "зарплатну" реформу", - переконаний Леонід Рубаненко, президент Спілки податкових консультантів.

Чи така прогресивна прогресивна шкала?

Впровадження прогресивної шкали покликане знизити рівень нерівності в доходах громадян. З філософської точки зору, не посперечаєшся, норма дуже демократична. З погляду логічного, є великі сумніви в доцільності такого кроку. По-перше, запровадження прогресивної шкали потребує практично 100-відсоткової самостійної декларації доходів від усього економічно активного населення. Поки що ні наші громадяни, ні податкова служба не готові до такої бурхливої діяльності. Зате очевидно, що зростання витрат суспільства на податкове адміністрування навряд чи посприяє поліпшенню матеріального становища найменш забезпечених верств населення. Понад те, прогресивна шкала якого завгодно податку - це стимул для ухилення від його сплати: якщо є можливість платити менше, то навіщо платити більше? У результаті податкові надходження можуть, навпаки, скоротитися.

В Україні діє найбільший розмір податкового навантаження на заробітну плату в Європі, а саме - 54,3% (за оцінками ДФС). Запропонований механізм збільшує її ще на 4 відсоткові пункти для осіб із зарплатами до двох мінімальних. Для заробітних плат від 7000 грн навантаження зменшиться до 42,7%, що все одно буде найвищою в Європі ставкою, яка діє в таких країнах, як Італія та Бельгія. "Розрахунки показують, що для одержання середньоєвропейського рівня навантаження на заробітну плату (36,1%) остання має перевищувати 25000 грн. Виходить, що запропонований урядом механізм, який зменшує внески до ПФ для великих заробітних плат, залишає для більшості значний рівень податкового навантаження, є соціально несправедливим і, головне, відсутній у будь-якій країні світу, - вважає Ілля Несходовський. - За таким принципом бідні платитимуть більше, а багаті менше, що ще більше розколюватиме суспільство й може призвести до зворотного процесу, ще більшого зростання тіньової економіки". За його словами, у більшості європейських країн діє прогресивна шкала оподаткування доходів фізичних осіб, зокрема, у Франції, Німеччині, Італії, Португалії, Греції, Іспанії, Ірландії тощо. Там цей механізм служить саме згладжуванню соціальної нерівності між багатими та бідними. "І в Україні прогресивну шкалу оподаткування, за умови значної різниці між мінімальною та максимальною заробітними платами, а також істотного дефіциту державного бюджету, впроваджувати можна. Але тільки після значного зниження ставки ЄСВ і зі зменшенням ставки ПДФО до 10% для заробітних плат менше від трьох мінімальних (3654 грн), і збільшенням для заробітних плат, що перевищують десять мінімальних зарплат (12180 грн). І навіть це можна розглядати лише як тимчасовий захід для компенсації втрат бюджету при зменшенні ставки ЄСВ", - зазначає експерт.

Експерти Європейської бізнес-асоціації переконані, що ця норма трохи випереджає час з огляду на сучасні умови ведення бізнесу. Фіскальне навантаження нікуди не зникне, просто тепер його повною мірою відчуватиме не роботодавець, а його співробітники, що, у свою чергу, зменшить їхнє бажання шукати роботу тільки з офіційною оплатою праці.

Утім, прихильники впровадження "прогресивки" вважають, що цей захід вимушений, і ніяк інакше зрушити проблему "зарплат у конвертах" з мертвої точки не вдасться. "Прогресивна шкала - це єдиний спосіб провести детінізацію доходів. Без цього кроку буде неможливо коли-небудь підвищити пенсії до адекватного рівня. Отже, філософське питання справедливості регресивної шкали зовсім не так однозначно схиляється до оцінки "несправедливо". Детінізація доходів потрібна з цілої низки причин, які можна сформулювати так: поки ми платимо майже 50% у вигляді податків із зарплати, у нас не буде ні фінансового ринку, ні макроекономічної стабільності. Тому якщо казати про конкретні реформи, а не просто про напрями, то реформа ЄСВ - найважливіша після підвищення газових тарифів. Якщо цього не буде, ми прискорюватимемо рух у бік бананової республіки", - вважає економіст Павло Ілляшенко.

Пенсійний колапс

На початку жовтня Кабмін на
1 млрд грн зменшив дефіцит Пенсійного фонду України (з 18 до 17,1 млрд) і ще на мільярд скоротив бюджетне фінансування фонду - до 64,6 млрд. При цьому на 2 млрд грн було збільшено статтю власних доходів ПФУ (до
169 млрд) і на 910 млн - статтю його загальних доходів (до 233,91 млрд). А показник загальних витрат ПФУ знизився до 248,9 млрд грн (з 249 млрд). Попри те, що джерело додаткових 2 млрд грн, які фонд нібито одержить до кінця року, неясний, його дефіцит все одно відчутний, а головне, традиційний. За таких умов зниження податкових ставок без реформи пенсійної системи може призвести лише до поглиблення проблем із пенсійними виплатами.

За оцінками Несходовського, зменшення надходжень до Пенсійного фонду очікується від
30 до 40 млрд грн. "Це призведе до істотного зростання його дефіциту, і для його покриття використовуватимуться кошти з державного бюджету, що, у свою чергу, призведе до зростання його дефіциту на 7–10%, - пояснює експерт. - За умов падіння економіки зростання безробіття, зростання кількості людей, які потребують соціальної допомоги, а також зростання видатків на оборону - це може призвести до бюджетного колапсу. Навіть запропоновані компенсатори за рахунок інших податків не покриють такого значного дефіциту".

ДФС розраховує з допомогою детінізації зарплат додатково залучити понад 11 млрд грн податкових надходжень, погоджуючись при цьому, що реальний ефект буде відчутний далеко не відразу, а через мінімум півтора років. Виходить, що в перший рік після впровадження реформи діра в бюджеті Пенсійного фонду зросте до небувалих масштабів, а в наступні роки, за позитивного збігу обставин, зменшуватиметься, але досить незначно. Очевидно, що здійснення пенсійної реформи необхідне, інакше всі благі наміри обернуться для бюджету країни ще більшими проблемами. Розмови про накопичувальну пенсійну систему ведуться, але поступовий перехід до неї неможливий, поки бюджет фонду залишається дефіцитним. Якщо його дефіцит збільшиться, відмовитися від солідарної системи пенсійного забезпечення стане й зовсім неможливо. А перспектив змінити щось на краще в такому випадку не буде - для цього попросту не вистачить грошей.

"За грубими оцінками, навіть якщо припустити повну детінізацію, то для того, щоб Пенсійний фонд міг бути повністю бездефіцитним (ніяких виплат пенсій з держбюджету у жодному вигляді), то рівень податкового навантаження на фонд оплати праці має бути на рівні, близькому до поточного. Іншими словами, пенсійні зобов'язання настільки високі, що покрити їх з допомогою оподаткування зарплат неможливо. Це приводить нас до необхідності тотальної реформи пенсійного забезпечення. Цілком імовірно, що в найближчі десятиліття ми постанемо перед необхідністю відмовлятися від прямого оподаткування Пенсійного фонду та переходити до фінансування пенсій через непрямі податки", - переконаний Павло Ілляшенко.

"Запропонована фіскальною службою реформа - нежиттєспроможна, вона цілком відірвана від наших реалій, і, на моє переконання, сам бізнес буде проти цих нововведень. Вони й підприємствам не допоможуть, і економіку погублять, - вважає Леонід Рубаненко. - Зараз у ДФС і Мінфіні немає розуміння того, як реформувати податкове законодавство, про що красномовно свідчить і те, що вони намагаються зробити, і те, що вже зробили у вигляді реформи ПДВ. Якщо чесно, це злочин проти народу України, смерть для української економіки та українського бізнесу".

Можливо, все не так драматично, але вищесказане вже дуже не в'яжеться з заявами керівника ДФС Ігоря Білоуса про постійні діалоги, які ведуться з бізнесом. І якщо в результаті подібних консультацій виходить реформа настільки невміла й навіть шкідлива, то, може, настав час змінити коло порадників? Адже нібито саме представники бізнесу розповіли голові ДФС, що "втомилися" від зарплат у "конвертах", мовляв, оготівковування обходиться їм у 18% від "конвертованої" суми, непомірні й витрати на бухгалтерію з охороною. Але якщо роботодавці свідомо йдуть на ці кроки, виходить, заощаджують вони набагато більше. То чому податківці не здатні, з одного боку, серйозно ускладнити життя конвертаторам, а з іншого - одночасно запропонувати досить вигідні для виходу підприємців з "тіні" умови? Замість цього ініціюється чергова реформа для галочки, яка навряд чи дозволить вивести зарплати з "тіні", але точно збільшить проблеми Пенсійного фонду, яких і так забагато.