Детінізація, що веде в тінь? - Фінанси - бізнес, економіка, гроші, курси валют - dt.ua

Детінізація, що веде в тінь?

1 грудня, 2017, 18:43 Роздрукувати Випуск №46, 2 грудня-8 грудня

Смартфон не замінить касового апарата, зате створить можливості для оптимізаторів, з якими за допомогою тих-таки смартфонів мають намір боротися детінізатори.  

© frenchentree.com

На сьогодні детінізатори української економіки напрацювали пакет законопроектів, покликаних ефективно боротися з тінню у вітчизняній економіці. Є серед них один, який, на перший погляд, виглядає найбільш ефектно, тому відразу одержав масову підтримку депутатського корпусу, Державної фіскальної служби (ДФС) і розробників методів протидії тіньовим схемам в економіці. Він навіть випередив інші, пройшовши у Верховній Раді перше читання. Ще б пак, адже проект закону №4117 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо лібералізації готівкових розрахунків" декларує геніальну пропозицію істотно розширити застосування обліку за допомогою реєстраторів розрахункових операцій (РРО) завдяки зниженню витрат на їх придбання, бо функції РРО на місцях виконуватиме звичайний смартфон або планшет. Саме так вважають автори законопроекту, який, на їхню думку, дозволить "з найменшими витратами (фінансів, часу та інших ресурсів) для підприємців і держави здійснити фіскалізацію ВСІХ операцій, пов'язаних з прийомом готівкових коштів або їх аналогів (банківських карт, інших платіжних інструментів) в оплату за товари та послуги".

Що це? Фіскальна революція в одній окремо взятій країні чи новий велосипед, який винайшли аматори? Ну і, як завжди, кому все це насправді вигідно?..

Лихо не без добра

Законодавчий запал народних обранців, які хором підтримали такий перспективний документ, пригасив вірус-шифрувальник Petya версії 2017 р., що вражає комп'ютери під управлінням операційної системи масового застосування Microsoft Windows. Як відомо, цього літа він паралізував роботу багатьох великих комерційних і державних підприємств в Україні. Але ж практична реалізація законопроекту №4117 передбачає використання неспеціалізованих приладів (звичайних смартфонів, планшетів тощо), які теж працюють на ПЗ масового застосування і які дедалі частіше зазнають ураження вірусами. Українська ж фіскальна мережа РРО, яка нині не має нічого спільного з масовим ПЗ, навіть не помітила атаки злісного вірусу.

Правда, вірусне гальмування законопроекту не вплинуло на роботу над його головною складовою, що ведеться аж ніяк не в парламенті. Адже смартфони й планшети, якими користуються в торговельних точках (замість повноцінного РРО), — це тільки блиск вершини айсберга, що приваблює наївних попутників ідеї. Основною метою пропонованого законопроекту є розробка й упровадження так званої розподіленої комп'ютерно-касової системи (РККС).

Ідея РККС проста, хоча вона вже вбрана у важливу оболонку патенту, який з 12.01.2015 р. належить винахідникові С.О.СОРОКІНУ.

"Інноваційний РРО" на базі дешевого смартфона

Що ж пропонують новатори? Вони пропонують, по суті, залишити в продавця тільки прилад для введення інформації про товар. Нехай він надіває окуляри, витирає насухо руки й тицяє пальцем у смартфон китайського виробництва (адже йдемо шляхом максимального здешевлення), набираючи щось своє потайки від покупця, який у результаті втратить свої гроші й будь-які гарантії на товар, не отримавши чека. Чи принтер все-таки залишимо? (Але як його підключити до смартфона, а ще, якщо буде потреба, — сканер, ваги, контрольний індикатор покупця?) Цікаво, що сказав би цим новаторам професійний фотограф, якому для зниження собівартості порадили б робити знімки звичайнісіньким китайським смартфоном? Продавець чим гірший?

Ви, читачу, запитаєте: "Як можна порівнювати непорівнюване?" І навіть при всьому цьому ми не знайшли великої різниці між вартістю дешевого й примхливого "китайця" масового виробництва (2,5—3 тис. грн) і вітчизняного (про це чомусь умовчують) РРО з мінімальним функціоналом (вартістю 3—3,5 тис. грн при виробництві від 10 тис. од./рік). На технічному обслуговуванні, на жаль, теж не вдасться заощадити. Якщо вітчизняний РРО гарантовано працює сім років, то інноваційний смартфон у режимі безперервного онлайну накаже довго жити набагато швидше, якщо, звичайно, ще раніше його елементарно не впустить з рук продавець.

Пошук істини в суперечці навколо вартості традиційного РРО й "інноваційного цифрового РРО" привів нас до цікавої цифри, взятої з Аналітичної роботи про шляхи лібералізації ринку РРО: загальні витрати на одне робоче місце (у перший рік) експлуатації РРО становлять 25796 грн, за розрахунками Державної регуляторної служби.

Ось як прокоментував ці розрахунки експерт з РРО Василь Маципура: "Це відверта фальсифікація. Реальне придбання РРО та його експлуатація для малого бізнесу обходиться в 25—26 тис. грн за сім років експлуатації, приблизно 1—2 коп./чек за весь комплекс обладнання та послуг з урахуванням доставки даних на сервери ДФС. І платить за це, точно так само, як і податки, не бізнес, а кінцевий споживач — покупець.

Зате вже в експертних розрахунках цієї аналітичної роботи мінімум удвічі занижено цифру витрат на придбання принтера і смартфона/планшета — усього 1,5—3,5 тис. грн. При цьому замовчується, що за сім років експлуатації їх треба буде двічі-тричі оновити. Адже ці пристрої конструюють так, щоб вони працювали три роки — це маркетинг".

З нашого боку не було б заперечень — нехай би носилися фіскальні романтики з цією
ідеєю імпортозаміщення з точністю до навпаки, а підприємці, натираючи мозолі на кришталиках очей, доводили на практиці її "перевагу", якби не одне АЛЕ. Вірогідність набраної і потім переданої інформації опиняється під великим питанням. І отут своє слово мають сказати всі ті, хто з обов'язку служби повинен дбати про інтереси держави, щоб згодом за цю державу нам усім не стало раптом прикро.

Річ у тому, що ідеологи так званого інноваційного цифрового (наче є ще й аналогові) РРО, застосувавши смартфон, позбавили робоче місце продавця серця РРО — фіскального блока, який управляє всіма компонентами РРО, відразу ж шифрує дані і три роки зберігає інформацію про кожен продаж у вигляді електронної копії чека й, звичайно ж, відправляє всі ці дані на сервери ДФС. Ідея розподіленої комп'ютерно-касової системи якраз і полягає в тому, щоб відокремити фіскальну частину від робочого місця. У цьому випадку фіскалізація даних відбувається на віддаленому сервері РККС. А обмін інформацією між терміналами (смартфонами) і сервером РККС здійснюється по лініях зв'язку загального користування після її шифрування.

Напевне ж питань до вірогідності інформації, що надходить до контролюючих органів від традиційних, теж цифрових, РРО не виникає. Зате навряд чи знайдеться камікадзе, який погодиться гарантувати вірогідність інформації, не зашифрованої в точці її одержання, тобто у випадку зі смартфоном. Це ж аксіома!

Уже зараз можна гарантувати появу безлічі додатків для смартфонів або планшетів, наприклад на популярній операційній системі Андроїд, що дозволяють легко видозмінювати дані, які надходять як на фіскальний сервер, так і з нього. Тим більше що ніхто перевіряти не збирається, і, само собою зрозуміло, смартфон не опломбуєш.

Уже тільки цього достатньо, щоб зрозуміти неспроможність ідеї інноваційних РРО-смартфонів. Кому мало? Ласкаво просимо читати далі.

"Укрелекон" — сам собі експерт?

Судячи з усього, не все так прозоро і з даними, що зберігаються на фіскальному сервері РККС. Хоча він уже зареєстрований (наказом ДФС №406 від 07.06.2017 р.) у Держреєстрі РРО під назвою "УЕ РККС", а отже, може використовуватися. І це попри те, що "УЕ РККС" розроблено на підставі й відповідно до технічних умов (ТУ), а не відповідно до Вимог щодо реалізації фіскальних функцій РРО, затверджених Кабінетом Міністрів, у яких зафіксовано перелік технічних і програмних вимог, яким повинен відповідати кожен РРО. Чи "УЕ РККС" це не РРО?

Так, у листі від 25.09.17 р. в.о, генерального директора ДП "Укрметртестстандарт" В.Ример повідомляє директору департаменту аудиту ДФС Н.Рубан, що ДП "Укрметртестстандарт" мав зауваження до технічних умов РРО "УЕ РККС" на стадії проекту, "зокрема щодо архітектури, конструктивного виконання РРО, вимог до блокування, які ДП "Укрелекон" враховані не були. Технічні умови ТУ У 28.2-32253785-001:2016 ДП "Укрметртестстандарт" не погоджувало".

А ось цитата з листа "Укрметртестстандарту" щодо фіскального сервера: "Фіскальна пам'ять і носій електронної контрольної стрічки для кожного з терміналів системи розміщені в модулі баз даних фіскального сервера. Відповідно до п.1.2.4.7 технічних умов перевірка захисту інформації у фіскальній та оперативній пам'яті РРО під дією механічних, кліматичних та електромагнітних факторів не проводилася… Відповідно до п.п.1.2.4.8. ТУ проводилася перевірка конструктивних вимог щодо складу модуля захисту інформації терміналів РККС. Процедури перевірки захисту від зношування або викривлення даних при їх передачі від термінала РККС до фіскального сервера ТУ не передбачено".

Вам, читачу, не здається дивною поведінка чиновників, які запросто відступають від норм, затверджених законом України та постановами уряду? Невже ціною свого теплого крісла рухають прогрес у сфері РРО? Як-не-як уболівають за малий бізнес і просувають, себе не жаліючи, "третє покоління фіскальних пристроїв", адже саме так називають РККС у пояснювальній записці до законопроекту №4117. Хоча, здавалося б, чиновник передусім зобов'язаний дбати про державу і трохи про себе.

Тим більше дивно, що заявником "УЕ РККС" у Держреєстрі РРО значиться ДП "Український державний науково-дослідний інститут технологій товарно-грошового обігу, фінансових і фондових ринків "Укрелекон". Адже ця організація сама вповноважена проводити експертизу технічних, програмно-технічних та інженерно-технічних засобів, зокрема РРО, експертизу проектної документації на відповідність цих технічних засобів вимогам фіскальних функцій. Саме на підставі висновків ДП "Укрелекон" технічний засіб включається до Держреєстру РРО.

Тобто виходить, що інститут, який проводить перевірку РРО на відповідність фіскальним функціям, сам собі подав документи на проведення фіскальної експертизи для подальшого включення РРО "УЕ РККС" до Держреєстру. І це при тому, що ТУ, відповідно до яких виготовлявся "УЕ РККС", не були погоджені з "Укрметртестстандартом". Чи маємо дивуватися, що ім'я, прізвище й по батькові директора інституту "Укрелекон" — Сергій Олександрович СОРОКІН — точно збігається з ПІБ того самого винахідника й одноосібного власника патенту на спосіб реєстрації розрахункових операцій продажу товарів і послуг. Тим більше не дивно, що сайт цього державного підприємства, одним із важливих засновників якого є ДФС, активно закликає підприємців використовувати технологію "Укрелекону". При цьому наголошуючи, що саме "ДФС спільно з ДП "Укрелекон" розроблено новий експериментальний програмно-технічний комплекс, який дозволить бізнесу використовувати власні комп'ютери, планшети, смартфони або інші пристрої для формування розрахункових документів і фіскальних чеків". Із чесною конкуренцією це ніяк не в'яжеться, адже в реєстрі значиться багато інших, повноцінних РРО, не кажучи вже про те, що займається цим держпідприємство.

Тепер кілька слів стосовно дешевизни або безоплатності пропонованих операцій, про які багато говорять молоді борці з тінню, обіцяючи підприємцям економію від використання РККС. Щоб зрозуміти наївність цих заяв, досить згадати хоча б про примусове впровадження, з використанням ресурсу районних податкових інспекцій, теж спочатку на безоплатній основі програм із формування та пересилання бухгалтерської звітності. Навіщо далеко ходити, якщо вже знайшовся сайт з тарифами (https://zruchno.ua/taryfy/), який закликає скористатися з 2018 р. розподіленою комп'ютерно-касовою системою. Плата за таку послугу навіть для старту пропонується на рівні 75 грн на місяць за кожну касу. Може, комусь це й дешево, але опоненти (Асоціація "Українські електроніка, комп'ютери і касові апарати") порахували й повідомили у своєму листі №838 від 18.10.17 р. держсекретареві Мінфіну Є.Капінусу, що монополія на цю послугу дозволить ДП "Укрелекон" "збирати щомісяця до 75 млн грн. На цей проект ДП "Укрелекон" витратило понад 4,2 млн грн державних коштів. При тому, що право власності на винахід, за яким створено "УЕ РККС", належить не ДП "Укрелекон", а його директору С.Сорокіну".

Лібералізація тіні

Понад те, у цьому ж листі №838 стверджується, що: "Професійна експертиза подібних проектів виявляє спробу авторів упровадити "муляжі" РРО з наданням супутніх послуг зі зменшення бази оподаткування та мінімізації податкових зобов'язань, замаскованих під лібералізацію контролю, спрощення ведення малого бізнесу та інші популістські гасла".

От і виходить, що щирі борці з тінню, вимагаючи негайно впровадити замість вітчизняних РРО китайські "інновації", які здешевлюють операції обліку та придбання РРО для найменшого бізнесу, насправді ллють воду на млин тієї самої тіні. У результаті держава може залишитися зовсім без РРО обліку, оскільки РККС хоч і цікавим способом зареєстровано в Держреєстрі, фактично не є РРО. Адже ця комп'ютерно-касова система не задовольняє повного переліку фіскальних вимог Держреєстру, яким обов'язково має відповідати РРО. Якщо ця комп'ютерна система не забезпечує належного збереження й захисту фіскальної інформації або навіть дозволяє маніпулювати в ручному режимі фіскальною інформацією, тоді й від усіх інших законопроектів щодо детінізації економіки не буде жодної користі. Тоді для оптимізації оподаткування великому бізнесу навіть не треба буде плодити фальшивих фізосіб-підприємців. Підключайся до РККС і плати державі стільки, скільки тобі совість дозволяє. Чим не повна лібералізація, але вже ТІНЬОВИХ готівкових розрахунків?

P.S. Як стало відомо, цього тижня на нараді в Мінфіні директор "Укрелекону" С.СОРОКІН повідомив, що вже продано дві тисячі периферійних пристроїв "УЕ РККС", уведено в експлуатацію 1703. Хто купує? Фінансові компанії, мережі автоматів готівкових платежів, мережеві компанії з обміну валют… Де ж тут малий бізнес чи боротьба з тінню?

Довідка

Сучасний РРО дозволяє виконувати облік, контроль, зберігання й передачу фіскальної інформації в зашифрованому вигляді прямо в ДФС. Мінімальна його конфігурація включає: клавіатуру для введення інформації, індикатор відображення інформації, модем, принтер чеків і, найголовніше, фіскальний блок, що зберігає і захищає фіскальну інформацію.

Залишайтеся в курсі останніх подій! Підписуйтесь на наш канал в Telegram
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Останній Перший Популярні Усього коментарів: 9
  • Ternarous Ternarous 3 грудня, 11:48 Пане VHavinskyi! 1) Якщо вірус вразив дані на смартфоні й вони не передані, сервер виявить це й підніме тривогу. 2) Що значить "нікто не сертифицирует"? Треба сертифікувати. Й постійно перевіряти. 3) Користуватись картками не небезпечніше, ніж готівкою, адже готівку можуть вирвати з рук, вдаривши по голові, таких випадків багато. А що 3 дні чекали -- то претензія до служби підтримки, а не до карток. 4) Навмисне "згубити" дані підприємець не може, бо вони постійно передаються на сервер. 5) В телефоні можна встановити програмний фіскальний блок, захищений і зашифрований. ############# Виник ефект перетягування канату: Ви, пане VHavinskyi, тягнете в один бік, і мені нічого не залишається крім як тягнути в інший. Насправді ж, я не є гарячим прихильником смартфонів. Як і Ви, я вважаю, що вони не нададуть суттєвих переваг порівняно з РРО, хіба що копійчану економію, яка згубиться на фоні додаткових витрат на впровадження. Це лише один з можливих варіантів. Якщо все буде зроблено правильно й чесно, то чому б ні? На жаль, практично з цього вийде лише "шумиха, неразбериха", яка навіть зашкодить впровадженню РРО. Дай бог хоча б РРО впровадити. згоден 0 не згоден 0 Відповісти Цитувати ДякуємоПоскаржитись Ternarous Ternarous 3 грудня, 16:39 Пане VHavinskiy! Я вибачаюсь! Я не помітив у Вашому тексті "...Это не "онлайн" система". Якщо так, то ніяких питань, у Вас все правильно. згоден 0 не згоден 0 Цитувати ДякуємоПоскаржитись Ternarous Ternarous 3 грудня, 12:32 А взагалі, якось неправильно все пішло. Компанія-розробник повинна представити готовий програмний продукт, протестований, без багів і не-бета. Тоді буде видно, що воно таке, і буде що обговорювати в міністерствах, пресі, громадськості. А зараз про що розмови? Можна зробити... Багато чого можна зробити. Компанія-розробник намагається вибити фінансування під шикарні обіцянки. згоден 1 не згоден 0 Цитувати ДякуємоПоскаржитись Ternarous Ternarous 3 грудня, 12:31 Пане VHavinskiy! Все ж, не погоджуюсь з Вами. Всі вказані Вами проблеми можна вирішити програмно, і все можна гарантувати з великим ступенем надійності. Асиметричні шифри RSA ще нікому не вдалось зламати. Коли покупець клацає "Сплатити", йде обмін між смартфоном покупця, смартфоном продавця, сервером банку, сервером магазина, і все в одній транзакції, з рукопотисканнями. Нічого ніде не згубиться. згоден 0 не згоден 1 Цитувати ДякуємоПоскаржитись VHavinskiy VHavinskiy 3 грудня, 12:11 1) поднимет, но доказать ничего не сможет. 2) И так же проверять все другие программы, не являются они "взломщиками"? 3) я именно так и сказал. Боятся пользоваться из-за банков. 4) не постоянно. Это не "онлайн" система. если отсутствует интернет - данные должны сохранятся где-то на телефоне. Если они где-то сохраняются - их можно уничтожить. 5) Нельзя. Невозможно гарантировать, что данные на телефоне в программе останутся не тронутыми. Если опустить проблемы и сделать такую систему - софт( тем более сертифицированый) будет тоже стоить денег. Дешевле не получится. Именно, Вы правы, вся "выгода" перегреется скрытыми платежами, и расходами из-за сложности системы защиты. Я описал проблемы данной системы, из-за которых она несопоставима с жизнью. На счет шумихи - Вы правы. От покупателей нужно лишь, что бы они брали чеки. Из-за банальной справедливости по отношению к себе. Цена в ларьках не сильно отличается от цен в крупных магазинах. Только магазин за "навар" платит НДС, и чек - подтверждение этого. В то время как тот, кто не выдает чек, разницу содрал с покупателя и полностью оставил себе. згоден 1 не згоден 0 Цитувати ДякуємоПоскаржитись Ternarous Ternarous 3 грудня, 12:00 До речі, на користь смартфонів. У клієнтській програмі можна програмно зашити, щоб сам покупець на своєму смартфоні набрав суму до сплати й клацнув "Сплатити". Є багато чудових варіантів, безмежне поле для творчості, але все ж треба на чомусь зупинитись. Мабуть, з практичної точки зору, зараз найкраще зупинитись на РРО. згоден 0 не згоден 0 Цитувати ДякуємоПоскаржитись
Випуск №35, 22 вересня-28 вересня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво