Депозити: держальтернативи та держстимули

У 2014 р. Мінфін планує випустити казначейські зобов'язання для населення на суму до 3 млрд грн. Номіновані вони будуть не лише у валюті, а й у гривні. Враховуючи незначні обсяги потенційних розміщень держпаперів, на динаміку депозитного портфеля банківської системи це суттєво не вплине. Важливіша річ - політика влади щодо валютних депозитів. НБУ і Фонд гарантування вкладів фізосіб переконують - статус-кво збережеться.

Як повідомив поточного тижня міністр фінансів Юрій Колобов, перший випуск казначейських зобов'язань (КЗ), зокрема, у гривні уряд може здійснити в першому кварталі наступного року. Як згодом додала директор департаменту боргової та міжнародної фінансової політики Мінфіну Галина Пахачук, загальний обсяг випусків КЗ може становити 2,6–3 млрд грн. У доларах заплановано два випуски по 100 млн дол. Про обсяг емісії гривневих паперів не уточнювалося, але озвучено, що дохідність буде фіксована, а номінал - 5–10 тис. грн. При цьому не виключається варіант випуску індексованих облігацій з прив'язкою до валютного курсу. "Це передбачено для категорії фізосіб, які надто чутливі до різних спекуляцій і чуток", - пояснює Г.Пахачук.

Що дозволяє уряду сподіватися на те, що українці купуватимуть держзобов'язання? По-перше, як зауважував Ю.Колобов, це вже здійснене з кінця минулого року розміщення двох серій валютних КЗ номіналом
500 дол., причому дохідність першої було встановлено на рівні 9,2% річних, другої - 8% (урядовим агентом з продажу паперів виступав Ощадбанк). По-друге, це динамічне зростання вкладів населення в банківській системі. Так, обсяг гривневих депозитів фізосіб за десять місяців збільшився на 60,9 млрд грн, валютних - на 3,8 млрд грн.

Директор департаменту з управління валютним резервом і здійснення операцій на відкритому ринку НБУ Олександр Дубихвіст звертає увагу на зменшення чистого попиту населення на валюту на готівковому ринку за січень-жовтень у понад сім разів порівняно з аналогічним періодом минулого року (майже 1,2 та 8,5 млрд дол відповідно). "(За 10 місяців) обсяг валютних кредитів населення зменшився на 12,3 млрд грн, тобто на
1,5 млрд дол. Оскільки приріст валютних вкладів фізосіб становив майже 0,5 млрд дол., виходить, що населення майже вдвічі більше принесло в банки (валюти), ніж купило. Це свідчить, що люди почали підматрацні заощадження нести в банківську систему", - вважає О.Дубихвіст.

Якщо скорочення попиту населення на валюту та валютні депозити вважати індикатором саме зменшення девальваційних очікувань, очевидно, що державні цінні папери (у т.ч. у гривні) можуть мати попит. Щоправда, тут важливе значення матиме не тільки дохідність (а саме вона не в останню чергу зумовлює поточну популярність гривневих вкладів).

Мінфін має намір розширити кількість банків-агентів. Потреба у цьому виникла в тому числі з огляду на повільніші темпи продажу другої з уже випущених серій КЗ. Як пояснює заступник директора департаменту роздрібного бізнесу Ощадбанку Володимир Москаленко, це сталося після того, як було задоволено попит більш заможних і фінансово грамотних клієнтів. "Далі нам довелося шукати нового споживача, нового клієнта. Ми розширили мережу відділень і тим самим пішли глибше в маси. Тому процес трохи затягнувся", - зауважує фінансист.

Представники інших банків переконують: клієнтам реально продати і такий відносно непростий для розуміння продукт, як індексовані держоблігації. "Що більше інструментів на ринку, то краще. Якщо його запропонувати простій бабусі, вона може це не сприйняти. А інвестор, у якого на депозиті 1 млн грн, зрозуміє", - коментує перший заступник голови правління Укргазбанку Станіслав Шлапак. Заступник же голови правління "Сбербанку Росії" Ірина Князєва уточнює, що в будь-якому разі масовому сегменту клієнтів будуть цікаві держоблігації в документарній формі. А заможнішим клієнтам банків реально продавати продукт і в бездокументарному варіанті. "Це залежить від того, чи вистачить у менеджера банку професіоналізму на продаж", - зазначає банкір.

Про надійність держпаперів…

Безумовно, одним із найважливіших факторів, що впливатимуть на остаточне рішення потенційних покупців КЗ, буде довіра до держави з точки зору її спроможності виконувати взяті фінансові зобов'язання (хоча зрештою на тлі припливу депозитів у банки така постановка питання може видаватися не зовсім однозначною, адже зобов'язання суверена традиційно вважаються більш надійними, ніж приватного сектора). А щодо цього є різні сигнали.

З одного боку, оцінки міжнародних агентств останнім часом погіршувалися. Так, нещодавно агентство Fitch знизило довгострокові рейтинги України в іноземній та національній валюті B до B-. На початку листопада Standard & Poor's також погіршило оцінку України до В-, а Moody's у вересні - до Саа1. Доволі сенсаційно на цьому тлі виглядає опублікована одним із найвпливовіших світових ділових видань Financial Times інформація про концентрацію фондами американської Franklin Templeton Investments суверенних єврооблігацій України номінальною вартістю майже 5 млрд дол. (близько 20% зовнішнього держборгу). Цей факт спровокував появу різноманітних припущень щодо мотивації, яка стоїть за цим рішенням. Чи означає це, що за нинішньої непростої ситуації (ризик згортання програми кількісного пом'якшення в світі, невизначеність щодо відновлення співпраці з МВФ) довіра (в тому числі на підставі якоїсь інсайдерської інформації) до України таки є? Чи, навпаки, Україна вже приречена на дефолт, і стерв'ятники вже кружляють у пошуках хай і ризикової, але ласої здобичі? І чи не зможе утримувач такого значного обсягу зобов'язань згодом "викручувати руки" українському суверену, користуючись, у тому числі, власним впливом у Вашингтоні?

У Мінфіні закликають не драматизувати цього факту. "За останні два місяці я бачу значний інтерес до України. Їдуть з усього світу. Сьогодні великому інвестфонду, який має сотні мільярдів доларів, правильніше і зручніше мати групу (своїх) аналітиків, які проаналізують країну, приїдуть, отримають відповіді на запитання, щоб не було непотрібних домислів", - констатує в цьому контексті Г.Пахачук.

За словами представника Мінфіну, низка подій, які можуть відбутися найближчим часом, мають здешевити зовнішні запозичення для України приблизно вдвічі порівняно з нинішніми дохідностями, які сформувалися на зовнішньому ринку. "Є такі варіанти: рішення щодо асоціації з ЄС - мінус 250 базисних пунктів, рішення по Тимошенко - мінус 150 базисних пунктів, МВФ - ще мінус 200. Ми повинні дати відповіді на ті питання, яких чекає від нас і фінансовий світ. І тоді отримаємо ту вартість, яка дійсно справедлива. Ми навіть не будемо запозичувати більше, ніж Польща чи Туреччина. Тобто йдеться про вартість близько 4–6%", - зазначає Г.Пахачук.

Також вона уточнює, що уряд не вважає за доцільне виходити на зовнішній ринок під понад 10%, враховуючи також можливість залучення ресурсів на внутрішньому ринку. До речі, за останні два роки всередині України Мінфін залучив близько 7 млрд дол., при тому що загальний обсяг випусків суверенних євробондів становить наразі 14,3 млрд дол.

До кінця року за держборгами Україні потрібно заплатити 17,7 млрд грн (13,5 млрд - у листопаді, 4,2 млрд - у грудні), з яких у валюті - 600 млн дол. Причому остання сума за цей тиждень зменшилася наполовину - Україна здійснила останній платіж МВФ на 359,2 млн дол. Як зауважували в НБУ, за весь рік виплати України фонду становили 5,6 млрд дол. Наступного року сума платежів для МВФ зменшиться до 3,66 млрд дол., у 2015-му - буде "лише" 1,48 млрд дол.

"У 2014-му виплата зовнішніх і внутрішніх зобов'язань (разом із квазісуверенними) сягне близько 15 млрд дол. (з урахуванням гривневих зобов'язань, обслуговування яких традиційно підтримує НБУ. - Ред.). Але й такий обсяг є прийнятним за можливості рефінансування більшості із своїх зобов'язань. Ми сподіваємося на відновлення фінансування з боку МВФ та інших міжнародних фінансових організацій. Частина зобов'язань може бути рефінансована за рахунок нових запозичень на ринках капіталу. Крім того, частина виплат може бути рефінансована за рахунок прямих кредитів від іноземних банків чи організацій. Географія кредитів значною мірою залежатиме від стратегічного курсу, який Україна обере найближчим часом", - коментує головний аналітик блоку "Фінансові ринки" "Креді Агріколь Банку" Олександр Печерицин.

...і депозитних держгарантій

За останні кілька тижнів у ЗМІ продовжувала поширюватися інформація, що НБУ розглядає можливість примусової конвертації валютних вкладів. Крім того, банкіри говорили про доцільність оптимізації системи гарантування валютних депозитів, що мало б серед іншого сприяти дедоларизації економіки. У зв'язку з цим у НБУ та ФГВФО вкотре наголошують - ніяких радикальних змін не передбачається. "Я уповноважений від імені Національного банку України твердо заявити: Національний банк не розглядав, не розглядає і не планує розглядати питання конвертації валютних вкладів. Крапка", - заявив О.Дубихвіст.

"Найближчим часом вважаємо цю дискусію (щодо перегляду системи гарантування валютних вкладів) передчасною. На сьогодні досить висока частка вкладів в іноземній валюті в нашій банківській системі. Ми проаналізували досвід розвинених країн - 80% країн гарантують вклади в усіх валютах. Надалі фонд буде чітко виконувати норми чинного законодавства і виплачувати в рамках гарантованої суми всі вклади", - наголосив і заступник директора-розпорядника Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Сергій Ісютін

У свою чергу, представники банків звертають увагу, що занадто інтенсивно й швидко намагатися витіснити валюту з обігу в українських реаліях недоречно. За словами І.Князєвої, наразі гривневої маси, яка є в економіці, не вистачає для повноцінного кредитування. А тому хоча б з цієї точки зору валюта економіці потрібна. "Якщо прибрати зараз долари, які беруть експорто-орієнтовані підприємства, у нас був би колосальний дефіцит фінансування. Гривневої маси недостатньо. І це впливає на ціну ресурсу дуже істотно", - підкреслює банкір. С.Шлапак теж вважає, що економіку потрібно стимулювати через "додаткову гривню". "Можна відпрацювати механізми, щоб вона не тиснула на монетарну масу", - додає він.

Також фінансисти наголошують, що і для банків, і для позичальників (а отже, і для економіки загалом) дедалі більшого значення набуває питання високої вартості кредитних ресурсів, яку формують високі ставки за депозитами для фізосіб на тлі не надто сприятливої динаміки більш дешевих вкладів юросіб. Так, за даними НБУ, хоча за десять місяців депозитний портфель юросіб і збільшився на 9,3 млрд грн, проте конкретно в жовтні він зменшився на 7,86 млрд грн - на 4,79 млрд по гривневих депозитах і на 3,07 млрд по валютних. Тобто виходить, що дорожчий ресурс (вклади населення) заміщує більш інтенсивно дешевий (кошти юросіб).

На думку ж заступника голови правління банку "Фінанси та кредит" Віктора Голуба, для зниження відсоткових ставок на ринку має бути кілька передумов. "Один з основних кроків - курсова стабільність. Наступний - щоб залишки на коррахунках були на рівні 27–30 млрд. І третій крок - трохи часу, тому що цей пік стабільності настав зовсім недавно. Торік усі були дуже стурбовані відновленням довіри до банків. Як на мене, за рік ця довіра повернулася. Тому потрібно ще трохи часу, щоб усе повернулося на круги свої", - зауважує фінансист.

Крім того, банкіри також вказують на певну неприродність того, що в багатьох фінустановах короткострокові депозити дорожчі, ніж середньо- та довгострокові. У зв'язку з цим висловлюється ідея, щоб відрегулювати це питання з допомогою додаткової диференціації внесків до ФГВФО. У самому фонді констатують, що готові до будь-яких дискусій з учасниками ринку, але пропонують усе-таки трохи зачекати, щоб остаточно утвердилася практика диференційованих внесків (залежно від дохідності та валюти), яку нещодавно було запроваджено.

Важко з цим не погодитися. І добре, що розуміння шкідливості занадто радикальних і поспішних змін приходить. Хоча, з іншого боку, це не має бути бар'єром для ритмічних і продуманих нововведень, котрих як банківська система загалом, так і вся економіка дуже потребують.