Чи уникнемо валютної кризи? - Фінанси - dt.ua

Чи уникнемо валютної кризи?

9 жовтня, 11:53 Роздрукувати Випуск №37, 6 жовтня-12 жовтня

Шанси на кризу додає діра в торговельному балансі.

© Василь Артюшенко, DT.UA

Останні події на валютному ринку цього року змінили загальний підхід до оцінювання курсу національної валюти. 

Якщо раніше ми спостерігали сезонну волатильність у зимовий і літній періоди, пов'язану з сировинними як експортними, так і імпортними ринками, то 2018-го стали свідками літнього зміцнення гривні, яке змінилося літнім же девальваційним стрибком. Виникає запитання: а чому старий алгоритм уже не працює, як раніше, що нас і гривню чекає в найближчому майбутньому?

Важливо зазначити, що, попри слабку інтеграцію нашої економіки у світовий простір, ми все-таки є його частиною, і загальносвітові процеси також впливають і на нас, зокрема світові кризи. Але кожна з країн на такі виклики реагуватиме по-різному, адже є таке поняття, як "доларизовані" економіки, і Україна — одна з них. Найсильніше впливам криз піддаються національні валюти таких країн, тому що вони слабкіші через недовіру до них.

Нещодавно японський інвестиційний холдинг Nomura розробив спеціалізований індекс "раннього оповіщення" про валютні кризи — Damocles. Суть даного індикатора полягає в розподілі 30 країн, що розвиваються, залежно від близькості до валютної кризи. Цей індекс перераховується кожний квартал. В останньому звіті найбільш схильними до кризи було визнано валюти Туреччини, Аргентини, ПАР, Пакистану та, на жаль, України. За прогнозами, криза в нашій країні може настати протягом найближчих 12 місяців. Цей випереджальний індикатор уже попередив про обвал валют Аргентини й Туреччини. Чи варто нам готуватися?

На поточне місце в цьому антирейтингу впливає безліч факторів у нашій економіці — від низького рівня золотовалютних резервів до від'ємного сальдо платіжного балансу, що продовжує збільшуватися протягом останніх років.

До цього варто додати світову тенденцію на зміцнення долара. Вона формується на тлі збільшення відсоткових ставок, які Федеральна резервна система США підвищувала цього року вже тричі. Це спричиняє й збільшення ставок за американськими облігаціями. У підсумку, по-перше, безризиковий рівень інвестицій у доларі підвищується з 2–3%, до яких звикли інвестори, до значень у 3–4. Тож при порівнянні премій по облігаціях США з ринками, що розвиваються, дохідність, яку останні формують, уже не з належним інтересом сприймається інвесторами на тлі ризиків, що залишилися на колишніх рівнях.

По-друге, незабаром це призведе до складнощів у запозиченнях на ринках, що розвиваються, через що додаткова ліквідність уже не надходитиме в економіки країн, що розвиваються, колишніми темпами. Через це валютні ризики цих країн зростатимуть. Наприклад, український Мінфін, який торік обіцяв провести ще кілька раундів розміщень державних боргових паперів, за останні 12 місяців зміг залучити лише близько 725 млн дол. на дуже короткий строк і під великий відсоток.

По-третє, усе це впливає на зниження загального рівня ліквідності, що не дозволить нашому Мінфіну використовувати додаткові заходи стабілізації гривні в період пікових виплат, намічених на 2019–2020 роки.

Важливо зазначити, що подібну картину ми вже спостерігали наприкінці 90-х років минулого століття. А саме — криза в країнах Південно-Східної Азії 1997-го. У багатьох виникають розбіжності щодо причин цієї кризи, але ми можемо виокремити загальні ключові події, які призвели до її виникнення. Загальний приплив зовнішніх інвестицій у 1990–1998-х роках перебував на рівні 2,5–3%. Цей потік формував дефіцит платіжного балансу, роздмухуючи бульбашку короткострокового боргу.

У теорії дані інвестиції мали бути плюсом для економіки, але в умовах Азії кінця 1990-х ці кошти не використовувалися з належною ефективністю, потрапляючи в руки друзів або близького кола банкірів, які ними управляли. Це й призвело до їхнього нецільового використання. Подібну ситуацію ми бачимо зараз і в нас у країні. Щоправда, навчені гірким досвідом, просто не отримуємо ці кошти від інвесторів ззовні.

З урахуванням поточної монетарної політики США та загального стану економіки, фондові індекси Америки й надалі продовжать своє зростання впродовж найближчих років. Інвестори, як і раніше, переводитимуть свої кошти в долари, виводячи капітал із ризикових активів. У зв'язку з цим тиск на валюти ринків, що розвиваються, продовжиться, і багато хто його не витримає, девальвувавши. Наступні в списку тих, хто не встояв, будуть індійська рупія та південноафриканський ранд, а також бразильський реал.

Їхню долю може повторити й гривня, з огляду на наші проблеми в економіці та дефіцит бюджету на рівні 3%. Шанси на кризу додає діра в торговельному балансі, яка до кінця року, перед опалювальним сезоном, стане ще більшою, і дуже низькі валютні резерви держави, які не зростають із 2016 року, залишаючись на рівні 18 млрд дол. Допомогти в цьому в період небувалої турбулентності на ринках могли б реформи та співробітництво з МВФ, яке напряму від них залежить. Але, як ми бачимо, поки що й реформи, і переговори з Фондом у глухому куті.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №47, 8 грудня-14 грудня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво