Коронавірус - Наслідки світової економічної кризи та шляхи боротьби з нею - Новини України - Фінанси - dt.ua

Час простоти

20 березня, 09:04 Роздрукувати Випуск №1286, 14 березня-20 березня

Велика криза, про яку говорили вже не один рік, настала.

Папське ім'я втрачає силу і міць,

Відьми звільняються з робочих місць.

Сенс ворушити цю каламуть?

Що тут гадати? — Всі й так помруть.

С.Жадан

На сьогодні вона має три основних виміри — біологічний, економічний та політичний. На тлі пандемії COVID-19 ціна людського життя в очах як суспільства, так й істеблішменту зросла на порядок. А відтак під гаслами забезпечення безпеки, і не тільки біологічної, можна отримати набагато більший зиск, ніж раніше. Кому чума, а кому жнива… якщо, звісно, не помреш дочасно.

Світова економічна криза тільки розгортається, але вже зрозуміло, що пандемія і спрямовані на її приборкання карантинні заходи спровокували величезні проблеми в міжнародній торгівлі, транспорті та інших галузях, пов'язаних із переміщенням товарів і людей. Падають фондові ринки, почалася нафтова війна між Росією та ОПЕК, точніше — Саудівською Аравією. Кризу вже традиційно сподіваються залити грішми. Чи вийде? Час для достовірних оцінок ще не настав, але вже зрозуміло, що світ знову змінюється, і змінюється надзвичайно швидко. Повернення до попереднього стану не передбачається.

У тренді дедалі жорсткіші авторитарні підходи. Дивує не так їх застосування, як захоплення, з яким до цих заходів вдаються демократичні уряди, часом впадаючи у справжній адміністративний раж, та задоволення, з яким їх підтримують народи-суверени. Попри всі благосні сподівання останніх десятиліть, мережі знову поступаються ієрархіям. Воістину, ніщо не спинить ідею, час якої настав.

Криза проявила справжню ціну речей, оповитих мішурою міфів, пропаганди і вірувань. Не пройшла іспит пандемією ефективність союзів. Кожен сам за себе не лише в ЄС і НАТО, а й у ЄвразЕС/ОДКБ, ШОС. Навіть Союзну державу Росії і Білорусі з 16 березня розділяє закритий росіянами кордон. Складні часи — та принаймні чесніші.

Це, звісно, не применшує значення інтеграційних проєктів, які довели свою ефективність у мирні часи як інструмент прискорення економічного зростання та стримування військових загроз. Але не варто вимагати занадто багато: все має свої обмеження. Такі обмеження й проявила криза 2020 року. НАТО і ЄС важливі, але як інструменти, а не омріяний рай. І про це слід пам'ятати.

У часи випробувань люди звертаються до найнадійнішого, і таким інструментом знов і знов виступає національна держава. І саме тому найважливішим завданням у цій кризі має стати її зміцнення. Але не держави як такої, а як найважливішого інструмента захисту і реалізації прав, свобод та законних інтересів громадян, засобу створення і справедливого розподілу спільного блага.

Годилося б відновити ідею республіки як спільної справи, забезпечити суспільну підтримку держави, залучити максимальну кількість громадян за принципом "хто не проти нас, той з нами". Непідтримані більшістю спроби будувати на основі "хто не з нами, той проти нас" зазнавали краху неодноразово, у тому числі і в нас на очах. Необхідно сформувати широку консолідовану позицію, яка б забезпечила базу для здійснення державної політики.

Потребує відновлення вертикаль влади, і не лише у сфері санітарно-епідеміологічного благополуччя (хоча там — насамперед). Розумна ієрархія — важлива умова виживання у складні часи.

З цим тісно пов'язана ідея формування органів влади із насправді професійних управлінців. Варто керуватися не тільки й не так політичними чи ідеологічними уподобаннями, а історіями успіху, хоч це й цілком суперечить нашим славетним традиціям.

Як далеке минуле, так і останній досвід неспростовно доводять: основою державності були й залишаються армія і поліція. Слід зміцнювати Збройні сили, поліцію, СБУ, інші органи сектора безпеки та оборони. При цьому досягнення сумісності з силами НАТО важливе, але незаперечним пріоритетом має стати зростання спроможності виконувати свої завдання у визначених законом рамках. Тільки так можна стримати зовнішні загрози і не допустити виявів політичного насильства.

Необхідно й надалі наполегливо працювати над припиненням бойових дій на Сході України. І тут годилося б визначити спільну візію бажаного майбутнього. Відповісти на запитання, що ми насправді хочемо отримати згодом у Донецькій і Луганській областях та в Криму. Про ширші проблеми Східної Європи, та й Європи загалом, теж не слід забувати. Без чіткого розуміння пункту призначення жоден вітер не буде попутним. Та й нікуди не поділася звичка ховати справжні, нерідко крадійські наміри під красивими обгортками.

Потрібно переосмислити реформаторство, основний зміст якого подекуди доволі точно передається словами "хоч гірше, аби інше". Україна потребує змін, і насамперед — подолання відсталості, але маємо залишатися собою, а не прагнути стати кимось іншим — "поляком", "німцем" або "американцем", чи навіть "росіянином".

Конче потрібен комплекс заходів на подолання економічних загроз, спровокованих епідемією. Тим часом уже у перспективі кількох місяців нам знадобиться ефективна й реалістична економічна стратегія, спрямована на подолання відсталості. Не концентрація на отриманні зовнішньої фінансової та консультаційної допомоги, а формування національного плану дій, що спиратиметься насамперед на власні сили.

Криза — гарний час для переосмислення. Пандемія та її масове сприйняття зачіпають суспільство набагато глибше, аніж той тип війни, з яким ми зіткнулися 2014 року. Вже зрозуміло: нікому українці за межами України не потрібні. Ані заробітчани, яких успішніші країни швидко позбуваються у час випробувань, ані багатії, що не можуть законно перетнути закриті кордони і змушені лікуватися тут, в Україні. Ми в одному човні — вірус загрожує і олігарху, і робітнику. Отже слід зробити цей човен комфортним для життя всього суспільства.

Якщо і ця криза не донесе таку просту думку, то нас, як держави, може просто не стати. З цього і слід виходити.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Останній Перший Популярні Усього коментарів: 3
  • владимир дарский владимир дарский 22 березня, 09:54 В своем интервью,Андрей Илларионов,российский экономист и бывший советник Путина предрекает крах действующей украинской власти и конкретно Президенту Владимиру Зеленскому."Он случайно попал на эту должность.И самая большая проблема с ним,что он не по злобе,но как говорит пословица "благими намерениями дорога в ад вымощена".Не понимая последствий своих действий,он ввел в заблуждение,он обманул украинское общество.Он пообещал украинскому обществу то,что не сможет ему дать",-говорит он о Зеленском.По мнению Илларионова,"своими действиями и бездействиями" Зеленский наносит ущерб Украине.На вопрос о том ,есть ли шанс у Зеленского,российский специалист заявил,что 10 месяцев было бы достаточно для овладения искусством государственного управления,а также понимания того,что нужно делать."Прошло 10 месяцев,ни одного признака того,что он овладел элементарными азами государственного управления и понимания того,что окружает ,нет.Это означает,что он не в состоянии научиться(действительно,может ли всему этому научиться выпусник национального университета КВН).Это означает,что чем он будет дольше находиться на на этом посту,тем больше ущерба он нанесет Украине",считает Илларионов. Андрей Илларионов считает,что Украине сегодня нужен перезапуск политической,правительственной системы."Нужно начинать с начала.С новой Радой.С новым президентом.Потому что продолжение этой команды просто будет съедать время Украины и украинцев.За это время промышленность просядет еще дольше.Еще несколько сот тысяч или миллионов украинцев уедут на заработки.Это просто потеря времени,потеря ресурса,потеря самого активного ресурса,который есть.Это люди. Да ,потрiбен перезапуск полiтичноi системи,але з чим i з ким? Типерiшнi партii нагадують органiзованi злочиннi угрупування,тому потрiбно перейти до суто iдеологiчних партiй,прописавши це в законi про партii,або краще в Конституцii,що повинно с часом дати позитивний ефект.Зрозумiло,що треба й запобiжник згоден 2 не згоден 0 Відповісти Цитувати ДякуємоПоскаржитись
Випуск №1288, 28 березня-3 квітня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво