Банківська система-2019: очікування та виклики - Фінанси - dt.ua

Банківська система-2019: очікування та виклики

14 грудня, 2018, 17:19 Роздрукувати Випуск №48, 15 грудня-20 грудня

Банківська система України все ще залишається доволі сегментованою, хоча її більша частина перебуває під контролем держави. 

Банкіри загалом упевнені в непоганих перспективах розвитку на наступні шість місяців. Але за останні півроку їхні сподівання все одно дещо змістились у бік нейтральних і негативних, тоді як основними ризиками залишилися корупція, діяльність правоохоронних органів і судової системи.

Кожні півроку НБУ проводить опитування серед вітчизняних топ-менеджерів банків, щоб зрозуміти їх очікування на майбутні періоди. Логіка за таким підходом доволі проста: банківська сфера дуже сильно залежить не лише від поточної ситуації, а й саме від очікувань. Ми несемо кошти на депозит, якщо упевнені, що вони будуть збережені, а відсоток принаймні покриє рівень інфляції. Банкіри за ринкових умов видають кредити лише тому бізнесу, який потенційно може згенерувати достатні прибутки для покриття основної суми та відсотків. Іпотеки, позики на авто чи ремонт також беруть люди, які очікують стабільних чи навіть зростаючих доходів і точно впевнені, що зможуть погасити зобов'язання за рахунок надходжень майбутніх періодів.

Однак система працює й у протилежному напрямку: коли очікування є негативними, то депозитів ніхто не нестиме, а кредитів не братимуть і не видаватимуть.

Ризики українських банків

В опитуванні НБУ, що проводилось у листопаді 2018 р., 69% респондентів оцінили ситуацію в фінансовому секторі як задовільну, а 12 — як добру. При цьому 19% опитаних упевнені, що галузь перебуває в поганому стані. Порівняно з минулим дослідженням оцінки майже не змінилися: з'явилося 4% людей, що оцінили ситуацію як дуже погану. Але водночас на 8% зменшилася кількість банкірів, які вважають стан поганим. І на 5% зросло число тих, хто оцінив його як задовільний.

Частка респондентів, які вважають, що протягом останніх шести місяців загальний стан фінансового сектору поліпшився, зменшилася з 43% у травні до 35% в листопаді. У свою чергу, 54% опитаних вважає, що змін не було, а 12% — впевнені у погіршенні ситуації.

У листопаді учасники опитування мали менш оптимістичні очікування перспектив банківської сфери упродовж наступного півріччя, ніж під час травневого дослідження. У травні 35% респондентів очікували покращення, тоді як у листопаді кількість оптимістів упала до 15%. При цьому зараз 73% банкірів вважають, що стан ринку не зміниться. У травні поміркованих фінансистів було лише 52%.

Загальний ризик фінансового сектору оцінили як високий лише 19% опитаних банкірів проти 43% у травні. Середнім його назвали більш як дві третини представників фінансових установ, тоді як у травні — лише 48%.

У контексті останніх подій важливою є оцінка стійкості фінансового сектору до значних негативних подій, яка поліпшилася порівняно з попереднім опитуванням. Так, у травні 47% респондентів вважали стійкість сектору низькою та дуже низькою. При цьому в листопаді їх кількість становила лише 20%, а 69% опитаних назвали стійкість сектору середньою. Також з'явилися 12% респондентів, що оцінили її як високу.

Фактори ризику

Другим пунктом Нацбанк опитав фінансистів, які саме ризики для бізнесу вони вважають ключовими.

З певним відривом "виграв" фактор корупції, діяльності правоохоронних органів і судової системи. Лише 20% опитаних поставили його в групу середніх і низьких, а 80% назвали цей ризик високим і дуже високим.

Стан співпраці із міжнародними фінансовими організаціями вважають ключовим 69% банкірів, тоді як незалежними від нього є 31% фінансових установ. 

Третій ризик — це стан захисту прав кредиторів та інвесторів. 23% респондентів назвали його дуже високим, а 42% оцінили як просто високий. При цьому майже 35% опитаних не дуже сильно переймаються щодо впливу даного фактора.

Політичну і соціальну ситуацію в Україні поставили на четверте місце, ризик погіршення якої 12% опитаних оцінили як дуже високий, а 54% — як високий.

Далі в списку за ступенем загрози були шахрайство та кібернетичні проблеми, якість законодавства і податкової системи, доступ до фондування, динаміка та волатильність обмінного курсу. Доволі слабко як загрозу експерти виокремили війну з Росією: 43% бачать у ній ризики, тоді як 57% не дуже сильно переймаються із приводу можливого загострення ситуації.

Із факторів, які найменше впливають на ситуацію, банкіри назвали рівень і динаміку цін на нерухомість. Лише 12% оцінили ступінь його впливу як високий. При цьому 46% визначили загрозу середньою, 38 — низькою, а 4% — дуже низькою. Це цікаво, якщо враховувати, що загалом банки тримають на балансі різної нерухомості на майже 20 млрд грн, з якої більш як половина — у Києві. Також відносно несуттєвими причинами для погіршення ситуації банкіри визначили можливі банкрутства фінансових установ, поточну та очікувану інфляцію, рівень економічної активності та державну економічну політику.

Рівняння на реальність

Нині ситуацію на українському банківському ринку формують кілька основних трендів. По-перше, сьогодні Україна вже майже вийшла із періоду так званого банкопаду. Тут варто згадати про банкрутство російської "дочки" банку "ВТБ", яке було анонсоване наприкінці листопада цього року. Тобто уже після опитування фінансистів, що тривало із 1 по 15 число.

Однак випадок "ВТБ" можна вважати особливим, — банк уже давно самостійно взяв курс на згортання активності. Фінансова установа постійно зменшувала зобов'язання і виводила активи. У свою чергу, НБУ не вводив у банк тимчасової адміністрації аж до самої заяви про банкрутство. Тим не менш, за словами представників Національного банку, ситуацію відслідковували в постійному режимі і не бачили в ній загрози, адже чітко проглядали фінальну мету у вигляді повного згортання активності.

Загалом же на ринку залишаються більш-менш стабільні банки. А їх ризики якщо не низькі, то прогнозовані і зрозумілі.

З іншого боку, частка тих банкірів, хто спостерігав поліпшення ситуації останнім часом, впала на 8%. Але тут справа в тому числі у відносності показників: якщо перед цим покращення відбулося, то саме воно стало базою для порівняння у наступному періоді.

Те саме можна сказати і про очікування, де кількість "оптимістів" знизилась одразу на 20%.

На початку року банки мали позитивні очікування щодо валютної лібералізації. Тим не менш допоки ніхто не скасував обов'язкового продажу частки валюти, хоча зараз вона і становить відносно "ліберальні" 50% порівняно із 75% виручки, які діяли раніше. Обов'язковий продаж валюти робить систему більш стабільною, — гравцям на ринку легше прогнозувати доступні обсяги, бо продаж половини виручки відбудеться у певний обмежений проміжок часу після її повернення до України. Але таке обмеження не дає змоги банкам та їх великим клієнтам заробляти, в тому числі на курсовій різниці, окрім випадків певних надзвичайних ситуацій.

Деякі банки мали відносно непогані плани щодо зростання кредитування малого і середнього бізнесу в 2018 р. Та наразі це працює лише в окремих фінансових установах і в рамках певних доволі обмежених програм.

Із негативу, який залишився, значним стримуючим фактором є дуже велика кількість непрацюючих кредитів. Лише в Приватбанку їхня остання оцінка станом на початок листопада 2018-го становила 84,5%. Йдеться про кредити, щодо повернення яких банк не може бути впевнений. Наприклад, частина із юридичних або фізичних осіб, які брали позики, зараз можуть не вести жодної господарської діяльності. Інші працюють, але за поточних умов їх заробітки не дають змоги виплатити відсотки за кредитами або його тіло. Також неможливо виробити і варіант реструктуризації, прийнятний для всіх сторін, за яким було б погашено принаймні частину позики.

Загалом по Україні на проблемні кредити припадає близько 55% від усіх кредитів. Такий стан справ дуже сильно впливає на поведінку банків. Вони легко погоджуються кредитувати тих, із ким успішно працювали певний проміжок часу. Бо в такому разі у банків є досить висока впевненість, що кредити будуть гаситися. Проте банки не хочуть давати гроші новим фірмам, незважаючи на будь-які показники чи параметри їхньої роботи. А якщо вони навіть і погоджуються видати позику, то це зазвичай невеликі суми порівняно з обсягами господарської діяльності компанії.

Як наслідок, попит не може знайти пропозицію, а кредитування залишається оплотом стабільності. З поправкою на те, що ми говоримо про стабільно незадовільний стан порівняно з розвиненими економіками як за доступністю позик, так і за їх вартістю.

Не менш цікаво, яким чином банки поставили інфляцію на одне з останніх місць за ступенем ризиковості для сектору. Для фінансових структур один із головних проявів інфляції — це відсотки за кредитами, які вони повинні виставляти своїм клієнтам, а також вартість обслуговування валютних депозитів. Але коли немає повноцінного ринку кредитування, то не треба дуже сильно перейматись і щодо конкурентних відсотків.

Крім того, очевидно, що банки намагаються якнайбільше скоротити кількість депозитів в іноземній валюті. Звідси беруться, наприклад, відсотки від 0,01 до 3% річних, які зовсім не мотивують громадян до того, аби віддавати власні кошти банку.

Воєнний стан: а що ж для банків?

Важливим питанням, яке з'явилося на порядку денному вже після проведення опитування, є воєнний стан. І хоча банкіри від самого початку запевняли, що воєнний стан не позначатиметься якимось чином на роботі системи, вже через кілька днів можна було почути про випадки тимчасового призупинення кредитування в областях з воєнним станом. А НБУ, який обіцяв банкам спростити доступ до його кредитів на випадок паніки, навпаки, днями змінив умови доступу банків до екстреної підтримки ліквідності, зробивши їх жорсткішими.

На щастя, обмінний курс на готівковому ринку залишився більш-менш стабільним і трохи зростав переважно через невпевненість, але не в силу системних чинників.

Реальні перебої можуть статись у сфері логістики: блокування Маріуполя та Бердянська здатне перешкодити роботі деяких компаній. При цьому зросте навантаження на залізницю. Але йдеться про доволі точкові фактори, вплив яких навряд чи стане серйозним випробуванням для всієї економіки та роботи банківського сектору.

Натомість не треба недооцінювати ризику гібридних операцій, коли систему почнуть розгойдувати інформаційно та без жодних реальних приводів. Наприклад, існує певна ймовірність роздмухування панічних настроїв серед населення, коли після низки постів у Facebook або статей, де стануть говорити про наближення падіння банків, частина людей дійсно почне забирати депозити та навіть гроші з поточних рахунків. Для протидії цьому банкам треба мати налагоджену комунікацію з населенням. За великим рахунком, НБУ в цьому аспекті проводить досить ефективну стратегію: Нацбанк від самого початку став інформувати населення і поки що не допускає появи інформаційного вакууму.

Незважаючи на той факт, що більшість фінансистів оцінили динаміку припливу іноземного капіталу, на яку може прямо вплинути воєнний стан, як відносно несуттєвий фактор ризику, вітчизняний бізнес уже зіштовхнувся з досить негативними коментарями від своїх іноземних партнерів. Деякі з них навіть встигли переглянули плани щодо можливих інвестицій в Україну у 2019 р. У цьому разі ми говоримо не просто про недоотримані кошти. Мова про менш інтенсивне зростання компаній і цілих галузей, найчастіше — із високою доданою вартістю. Як наслідок, це може певним негативним чином позначитися на всій економіці.

* * *

Опитування банкірів показує кілька ключових трендів банківської системи принаймні на першу половину 2019 р. По-перше, "банкопад", вірогідно, закінчився, окрім деяких планових виходів, які при цьому не спричиняють паніки, а є очікуваними для багатьох гравців. По-друге, без валютної лібералізації банки та бізнес є дещо зв'язаними існуючими вимогами. По-третє, поки що можна не сподіватися на відновлення кредитування, появу реально доступних іпотек або інших фінансових інструментів. Маючи на балансі багато непрацюючих кредитів, банки чітко розуміють, що підвищувати ризиковість бізнесу уже неможливо, а для вирішення ситуації з існуючими позиками знадобиться не один рік. Тим не менш стан сектору принаймні залишатиметься стабільним, що вже не так мало, якщо взяти до уваги всі фактори разом.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №2, 19 січня-25 січня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво