При здоровому глузді й твердій пам'яті - Сімейне коло - dt.ua

При здоровому глузді й твердій пам'яті

29 січня, 2016, 00:00 Роздрукувати Випуск №3, 29 січня-5 лютого

Іноді чуємо, як хтось ділиться домашньою драмою: відносно здоровий 70-річний дідусь почав підозрювати близьких у спробах його вбити, викидає їжу з холодильника і жаліється перехожим на підступних родичів. Дати йому виписані лікарем таблетки неможливо — в них же отрута. "Що ж ти хочеш — вік", — сумно зітхають у відповідь і згадують схожі історії зі свого життя чи з розповідей колег і знайомих. "Усі ми там будемо" — підсумовують співчутливо.

Іноді чуємо, як хтось ділиться домашньою драмою: відносно здоровий 70-річний дідусь почав підозрювати близьких у спробах його вбити, викидає їжу з холодильника і жаліється перехожим на підступних родичів. Дати йому виписані лікарем таблетки неможливо — в них же отрута. "Що ж ти хочеш — вік", — сумно зітхають у відповідь і згадують схожі історії зі свого життя чи з розповідей колег і знайомих. "Усі ми там будемо" — підсумовують співчутливо. 

Та чи всі? Подрузі моєї бабусі скоро виповниться 90 років — і це не заважає їй щоранку обливатися холодною водою, а потім виходити надвір, щоб зробити на свіжому повітрі гімнастику. Частину пенсії вона регулярно витрачає на нові книжки і жваво ділиться з приятельками і самими виданнями, і власними враженнями про написане. Та й моя бабуся молодець — зустрічає мене не серіальними перипетіями, а цитатами з історичних текстів і міркуваннями про вади й переваги різних економічних систем. То, можливо, є якийсь рецепт, що дасть змогу нам і нашим рідним уникнути жахливої втрати здорового глузду, себто якогось з різновидів деменції?

Про те, як допомогти старшим членам родини якнайдовше зберегти активність і здоровий глузд, ми зазвичай починаємо думати надто пізно — коли ознаки проблеми стають уже очевидними. Психіатри наголошують: коли літня людина почала плутати дати на календарі — це вже означає зміни в корі головного мозку. А що вже казати про ситуації, коли старенькі забувають, як повернутися додому з прогулянки, дають притулок двадцятьом бездомним собакам або розпродають нерухомість. По-справжньому допомогти в такій ситуації не можуть навіть лікарі — у їхніх силах лише притлумити деякі симптоми. Виходить, дбати про психічне здоров'я потрібно набагато раніше, задовго до пенсійного віку й "офіційної" старості.

З'їж за онучка

Про користь здорового харчування чуємо звідусіль. Та тільки його принципи часто розуміють по-різному: хтось агітує відмовитися від тваринних продуктів, хтось налягає на зернові, а літні люди часто скептично дивляться на гору зелені в тарілці і надають перевагу ситній випічці, жирній сметані й сальцю з цибулею. "Здоровість" такого харчування для них визначається переважно домашнім походженням і традиційністю. Утім, хоча нашому мозку й потрібні жири для нормального функціонування, їх вибір теж має значення. Десять років тому група американських учених довела зв'язок між частотою появи хвороби Альцгеймера і дієтою. Чотирирічне дослідження підтвердило: люди, які дотримувалися так званої середземноморської дієти, зменшували ризик хвороби на 40%. Серед важливих чинників ефективності цієї дієти науковці назвали часте вживання риби, фруктів, овочів і ненасичених жирів. Важливо, що цього разу дослідження проводилося не в країнах Середземномор'я, а на іншому континенті, а це означає, що саме вибір продуктів, а не природні умови чи інші приховані фактори впливають на появу захворювання.

Оскільки більшість страв середземноморської кухні мають чудовий смак, організувати відповідне харчування надзвичайно просто: частіше купувати рибу й оливкову олію, каші замінити овочевими стравами, вживати йогуртові соуси замість майонезу, додавати побільше часнику і сушених трав. Однак переконати бабусь і дідусів змінити свої смаки, купувати дорожчі продукти й неситну зелень вдасться далеко не в кожній родині. Звичайно, можна спробувати пояснити важливість здорової їжі для збереження психічного здоров'я, однак аргументам науковців складно протистояти союзу життєвого досвіду, любові до дріжджової випічки і, найголовніше, розміру пенсії, на яку імпортними продуктами не порозкошуєш. Що ж робити в такому разі? Починати змінювати харчування самим (пам'ятаймо: що раніше почати профілактику — то краще). Частіше пригощати рідних "правильними" стравами, щоб вони звикли до нових смаків. Дарувати з різних приводів або просто привозити не солодощі чи непотрібні дрібнички, а продуктові набори — олію, сири, макарони твердих сортів, морепродукти та інші компоненти середземноморської кухні відповідно до вподобань. Навіть часткове наслідування дієти вже зменшує ризик хвороби Альцгеймера на 15—21%, відтак головне, щоб бабусі й дідусі не ховали корисні й презентабельні продукти "для гостей", а споживали їх регулярно.

Знову за парту

Мозок, так само, як і інші частини нашого тіла, починає втрачати свої функції, якщо ними не користуватися. Звичні маршрути прогулянок, типовий набір продуктів у магазинчику поруч, розважальні програми й тексти замість аналітики — рецепт втрати гостроти розуму. Щоб його зберегти, мусимо постійно спонукати мозок до нарощування нових нейронних зв'язків. Саме тому найбільш тверезо у літньому віці мислять працівники інтелектуальних і творчих напрямів, за умови, що продовжують займатися улюбленою справою. Але робота — не єдиний варіант. Для тренування інтелекту чудово підходять будь-які види навчання: вищу освіту можна здобувати і в 60, так само, як і вивчати іноземну мову чи записатися на кулінарні курси. А ще можна слухати музику, читати книжки і навіть грати в комп'ютерні ігри, особливо у стратегії і квести, коли треба ворушити не тільки мишкою, а й мізками. Не забудьте і про нові враження — мандрівки, екскурсії, спілкування з новими людьми — все це сприяє розумовій молодості.

Якщо ваші рідні вже мають подібні захоплення чи плани, можна заспокоїтися і лише підтримувати й підбадьорювати їх. Однак якщо робота залишилася в минулому, а нові заняття так і не з'явилися, доведеться трохи допомогти. Тим, хто любить читати, регулярно рекомендуйте і привозьте нові книжки, особливо ті, що спонукають до дискусій. Запишіть родичів до найближчої бібліотеки — окрім книжок, там часом можна зав'язати й нові знайомства. Пошукайте для них поблизу клуби за інтересами, музичні вечори, зустрічі з цікавими людьми. Найактивнішим можна допомогти організувати власний міні-клуб — книжковий, ретро-музики, плетіння корисних речей для малозабезпечених родин чи перегляду науково-пізнавальних фільмів. Люди пенсійного віку часто страждають від дефіциту спілкування і зазвичай раді можливості знайти співрозмовників, тому з учасниками проблеми не буде, головне — домовитися про приміщення. 

Поки дозволяють здоров'я й фінанси — відправляйте рідних в екскурсійні тури. Пані Людмила, пенсіонерка, двічі на рік їздить в автобусні тури завдяки профкому вишу, де працює її чоловік. "Мені трохи важкувато вже витримувати автобус, але враження компенсують усі неприємні моменти в дорозі, — розповідає жінка. — Я за останні п'ять років об'їздила майже пів-України і виявила, що дуже мало знала про неї. Стільки замків, стільки заповідників, а які гарні міста й церкви! Шкода лише, що багато пам'яток занедбано. Поки почуватимуся добре — буду їздити!" Краєвиди, враження, історичні факти і зміна оточення чудово допомагають виборсатися з рутини і змусити мозок опрацьовувати нову інформацію. 

У багатьох західних країнах нині активно розвиваються різноманітні курси і навіть вища освіта для старших людей — висока тривалість життя й фінансові можливості створюють попит на нові знання для тих, хто вже вийшов на пенсію. У нас поки що бракує організацій, які пропонували б навчання з урахуванням вікових особливостей слухачів (вчитися разом з молоддю багато хто соромиться), проте у багатьох містах України вже можна знайти курси комп'ютерної грамотності саме для літніх людей. Такі курси можна організувати й силами турботливих дітей та онуків: один недорогий ноутбук, хороший спам- і рекламний фільтр, кілька годин навчання й записаний на папері алгоритм дій — і перед вашими пенсіонерами вже відкритий безмежний світ Інтернету. Щоправда, доведеться ще попрацювати над умінням відрізняти достовірні джерела від інформаційних смітників (тут допоможуть закладки з новинними ресурсами, яким довіряєте), але нудьга і втрата пізнавальних функцій психіки тепер уже не загрожуватиме.

У здоровому тілі — здоровий мозок

Фізичні навантаження для профілактики багатьох захворювань тіла важливі так само, як і для збереження ясного мислення. Якість кровопостачання мозку залежить від стану судин, а їм на користь ідуть спортивні заняття. Добре, коли людина все життя підтримувала себе у формі і з віком лише трохи коригує свої вправи відповідно до можливостей і самопочуття, або ж коли домашнє господарство потребує щоденних "вправ" із сокирою, відрами чи граблями. Ну а коли — ні, то варто заохотити її як мінімум до тривалих прогулянок, як максимум — до плавання і пробіжок.

Утім, це теж може бути непростим завданням: людина, яка ставилася до спорту прохолодно все життя, навряд чи змінить свої звички з виходом на пенсію. Що допоможе, якщо звичайні аргументи не працюють? Компанія: запрошуйте рідних на прогулянки й пікніки, домовтеся з друзями родичів, щоб ті частіше пропонували зустрітися в парку чи разом пройтися по магазинах. Мотивація онуками, з якими потрібно гуляти, грати в бадмінтон чи м'яча, катати їх на санчатах або навіть плавати з ними в басейні. Чотирилапий друг, котрий так чи інакше змушує бодай двічі на день виходити з дому, а якщо він іще й такої породи, що потребує тривалих моціонів, — узагалі чудово. 

Користь від таких навантажень помітите досить швидко — і по сходах підніматися легше, і тиск не так скаче, і рівновагу тримати легше. Головне — не надто захоплюватися й інтенсивні тренування узгоджувати з лікарем або тренером. Ходити пішки, щоправда, можна практично без обмежень, і тут може стати в пригоді крокомір, бо багатьох постановка реальної мети і її досягнення мотивують краще за абстрактне "більше гуляти". Зручне взуття, трекінгові палиці, плеєр з улюбленою музикою — дізнайтеся, що допоможе саме вашим родичам частіше виходити на прогулянку, і — вперед. У спортивний інвентар вкладатися вигідніше, ніж у медсестру-доглядальницю чи препарати для зменшення симптомів деменції.

І насамкінець. Поки ви не помічаєте проблем із психікою старших родичів, не намагайтеся надмірно полегшувати їхнє життя, не забирайте в них можливість дбати про інших, вирішувати проблеми, мати власну думку і робити вибір. Набагато корисніше підтримувати в них прагнення до фізичного й інтелектуального розвитку, почуття необхідності, зайнятості і впевненості у собі. І тоді ідеальна картинка великої родини, де всі здорові й щасливі, незалежно від віку, стане реальністю. 

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №34, 14 вересня-20 вересня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво