Повернутися до себе - Сімейне коло - dt.ua

Повернутися до себе

22 червня, 16:32 Роздрукувати Випуск №24-25, 23 червня-6 липня

Чому ми не відпочиваємо навіть уві сні.

Проведімо короткий експеримент. Поставте таймер на три хвилини. Упродовж цього часу постарайтеся перебувати в стані абсолютного спокою, не думати, не ворушитися, поки не почуєте сигнал таймера. 

Якщо ці три хвилини здалися вам вічністю і ви так і не змогли відключитися, розслабитися — отже, ви під впливом неврозу. Найімовірніше, вас турбує постійне відчуття втоми, безсоння, тривожність, ви дратівливі, вам важко концентрувати увагу. 

Ми живемо на бігу, часом не можемо розслабитися навіть уві сні. Щойно прокинувшись, думаємо про перелік справ на сьогодні. Наспіх снідаємо, поспішаємо на роботу, стоїмо в заторах, нервуємо, спізнюємося.

На роботі намагаємося зосередитися на поставленому завданні, але виходить нелегко. Ми намагаємося відключити рухомий рядок у голові, але не можемо, — треба перекурити! Так, це відверне увагу. І знову робота — люди, цифри, зведення, дзвінки, тексти… Нарада — нове завдання на завтра. Метро, гучний, задушливий вагон. Удома діти, дружина/чоловік, іноді — собака. Дідько, з нею ж ніхто не погуляв! Вечерю заковтуємо автоматично. Диван, телевізор, новини — адже так важливо знати, що у світі діється. Війна, криза, хворі діти, новий законопроект… Тепер спати. Тільки стрічку новин перевірю… Перша година ночі, відключаємося. Ранок. Неможливо прокинутися. Ще п'ятнадцять хвилин… І все спочатку.

Цієї весни я поставила собі мету відстежити способи втечі від себе, типові для моїх клієнтів. Переважно це були люди віком від 23 до 50 років, працюючі, сімейні й самотні. Домінуюча проблема — невротичні симптоми — депресія, тривожність, безсоння, часті захворювання, самотність. Причина їхнього тяжкого морального стану — 70% травмованості в минулому й 30% втечі від свого сьогоднішнього життя. 

Спосіб втечі від себе у психології називається "перериванням внутрішнього контакту". Контакт як форма взаємодії зі світом буває зовнішнім (між нами й усіма елементами навколишнього світу — від природи до людей та механізмів) і внутрішнім. Внутрішній контакт — це контакт з десятьма найважливішими сферами внутрішнього життя людини. 

Насамперед— тіло, тілесні відчуття й реакції. Внутрішній контакт зі своїм тілом — це відстеження базових фізичних потреб і некомфортних відчуттів, усвідомлення приємних відчуттів у тілі та своєчасна реакція на тілесні потреби. 

Думки — внутрішній контакт зі своїми думками — це спостереження за розумовим процесом, аналіз своїх думок, структурування їх. Думки — одна з небагатьох форм внутрішньої діяльності, які ми можемо відстежити й контролювати. 

Емоції — це наша реакція на зміну навколишнього світу. Емоції виникають як наслідок змін на рівні складу крові. Тому контролювати свої емоції непросто. Але внутрішній контакт зі своїми емоціями дозволяє визначити, що саме в навколишньому світі викликає в нас радість, а що — смуток. Яка поведінка іншої людини викликає злість, а яка — страх. 

Фантазії — це наші нереалістичні уявлення, які допомагають упоратися з реальністю. Внутрішній контакт із фантазіями допомагає визначити, яка потреба не задоволена, а потім — знайти більш реальний спосіб задоволення. 

Надії — це реальні уявлення про те, що може відбуватися зараз або в майбутньому. Контакт зі своїми надіями може допомогти спланувати свою діяльність таким чином, щоб надії втілилися.

Спогади — це прокручування в пам'яті попереднього досвіду, який мав значення. Внутрішній контакт із ними дозволяє зрозуміти, що було цінним і до чого це привело. Дослідження попереднього досвіду — невід'ємна частина психотерапії як процесу. Бо все, що відбувалося з вами, — важливе. Це є причиною того, яким ви сьогодні стали.

Поведінка — те, як ми реагуємо через діяльність. Внутрішній контакт із нашими внутрішніми спонуканнями забезпечує м'який і здоровий контроль нашої поведінкової сфери. 

Мотиви — це двигуни нашої діяльності. Коли ми здатні відстежувати й усвідомлювати наші мотиви, ми можемо допомогти собі досягати бажаного швидше та з мінімальними витратами, а також розуміти причини своїх виборів.

Смисли — це ціннісне наповнення всього, що ми робимо. Усе, що відбувається з нами або що ми вибираємо, має сенс. Коли ми втрачаємо його, настає ступор, нерозуміння, розгубленість і сум. Внутрішній контакт зі смислами дозволяє "втримати голову над водою" навіть там, де здається, що виходу немає.

Межі — це точка дотику нашого важливого з чужим. Внутрішній контакт із попередніми дев'ятьма сферами внутрішнього життя дозволяє вибудувати стійкі, гнучкі й міцні межі Я, що формуватимуть цілісну особистість. 

Моя перша рекомендація полягає в тому, щоб почати розширювати свою усвідомленість у кожній із цих сфер. Почніть, наприклад, бути уважними до сигналів тіла. І вчіться реагувати вчасно на голод, спрагу або сонливість. 

Як ми перериваємо внутрішній контакт із собою? 

Соціальні мережі — безцільні перегляди новинних стрічок і картинок дозволяють не залишатися наодинці з собою навіть тоді, коли це необхідно. Для більшості власників гаджетів соцмережі — повноцінний замінник сигарет. Більше того, події в соцмережах викликають яскраву емоційну реакцію навіть тоді, коли позбавлені інформаційного навантаження.

Залежності — їх причини лежать у ранньому дитинстві. Щоб не відчувати дискомфорту, щоб не думати про погане, я відволікатимусь, перемикатимусь. Спочатку це фантазії, потім книжки, потім комп'ютер, потім сигарети або алкоголь. Так, книжки — краще, ніж сигарети. Але й читання буває автоматичною втечею від реальності. Критерій залежності — відсутність критичності й усвідомленості.

Стихійне спілкування — постійне перебування в компаніях, безцільне спілкування і нездатність залишатися наодинці з собою — це теж спосіб втечі від себе. Спілкування — необхідність і потреба кожної психічно здорової людини, але це не єдина потреба;

Інформаційний шум — потік інформації у вигляді звукового або письмового тексту є для сучасної людини наркотиком. Інформаційна тиша — це тортури для невротика. І, хоч як парадоксально, — ліки. Саме так ми захищаємо свою психіку, перебуваючи в депресії. 

Автоматичні дії — це спосіб бути чимось зайнятим, щоб зняти тривогу. До таких дій належать модні зараз спінери, зминання паперу, зняття невидимих смітинок з одягу, напади переїдання, самопошкодження, обкушування нігтів тощо.

Постарайтеся фіксувати способи переривання внутрішнього контакту з собою і привчіть себе хоча б до кількох хвилин усвідомленої інформаційної тиші на день. Сон не рахується. Знаєте, чому ви не висипляєтеся? Тому, що навіть уві сні ваш мозок перебуває у звичному ритмі галопу, і тільки через чотири-п'ять годин він входить у режим, нормальний для сну. І скільки часу у вас залишається на відновлення? Дуже мало. Привчіть себе до інформаційної тиші за кілька годин до. Це буде непросто, але це допоможе вам спати добре й висиплятися.

І, нарешті, не бійтеся звертатися до фахівців. А до потрібних фахівців я зараховую лікарів-неврологів, психологів і психотерапевтів, спеціалістів з йоги й пілатесу, дієтологів, тих, хто веде тренінги з усвідомленості, особистих консультантів і навіть священиків, якщо ви віруюча людина. На кожну сферу нашого внутрішнього життя є свій фахівець, і він краще знає, як допомогти вам відновитися. 

Я, як і ви, живу в божевільному темпі. Але якось навчилася давати раду своєму життю без втрат. Впевнена, що ви також можете зробити це. Будьте уважними до себе й не забувайте хоча б двічі на місяць вимикати телефони, їхати з міста і слухати зовнішню й внутрішню інформаційну порожнечу. Творіть і відчувайте життя кожною клітинкою свого тіла.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №44, 17 листопада-23 листопада Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво