Підлітки і секс: коли треба поговорити відверто? - Сімейне коло - dt.ua

Підлітки і секс: коли треба поговорити відверто?

1 листопада, 16:45 Роздрукувати Випуск №41, 2 листопада-8 листопада

Виховуючи дітей, батьки стикаються з потребою поговорити з дитиною про сексуальні стосунки.

У нашому пострадянському суспільстві тема сексу й досі є табуйованою, а статеве виховання дітей нерідко викликає багато запитань: що і як сказати? в якому віці? як не зашкодити?

Найчастіше все це актуалізується, коли дитина досягає підліткового віку. Хоча в ідеалі статеве виховання має починатися значно раніше і включати в себе ознайомлення дитини з будовою свого тіла; засвоєння навичок гігієни; розвиток уміння спілкуватися і проявляти свої емоції; інформування про те, що з початком статевого дозрівання тіло й життя дитини змінюватимуться.

Якщо не розмовляти на ці теми в ранньому віці, то при спробі поговорити з дітьми у віці 10–12 років, батьки можуть спостерігати різні реакції: дитина соромиться, відмовляється слухати, перебиває, затуляє вуха, намагається якнайшвидше закінчити розмову або заявляє, що вона вже все знає. Усі ці прояви нормальні для такого віку. Тому батьки мають починати перші бесіди з тем, які взагалі не торкаються сексуальності, але дуже хвилюють підлітків. Робити це потрібно з огляду на основні потреби підліткового віку. 

В 11–12 років починають вироблятися статеві гормони, що дуже різко загострює емоційний аспект стосунків між хлопчиками та дівчатками. На початку статевого дозрівання це проявляється в появі бажання дружити з протилежною статтю. У цей період іще немає специфічної цікавості до генітальної сфери, увага підлітків зосереджена на романтичних переживаннях. Тому на цьому етапі доречно розмовляти з дитиною про міжстатеві стосунки. Про те, як мають дружити хлопчик і дівчинка; як проявляти свою симпатію; як реагувати на симпатію іншого; як познайомитися; як запрошувати на побачення; як приймати запрошення від іншого; як готуватися до побачення тощо. 

Оскільки основою майбутніх здорових сексуальних стосунків є насамперед уміння спілкуватись і взаємодіяти з протилежною статтю, бажано сприяти, щоб дитина мала можливість набути першого досвіду різностатевої дружби. Наприклад, запрошуючи додому однокласників, відпускаючи дитину в гості до її друзів тощо. Дуже шкідливо забороняти дружбу з кимось, пропонувати "бажаних" друзів або карати обмеженням у спілкуванні з однолітками. Адже перший досвід підліткової дружби й закоханості є своєрідним фундаментом для вдалого створення пари в більш зрілому віці.

Після 12 років розвиток підлітка відбувається на гормонально насиченому фоні. І тому поступово стосунки між підлітками набувають сексуального та еротичного забарвлення. Загалом, якщо умови, в яких зростала дитина були здоровими, то стосунки, які виникатимуть між підлітками, проявлятимуться природно і не потребуватимуть особливої уваги з боку дорослих. Принаймні більше, ніж на те заслуговує сама подія. 

Із першим коханням у підлітків виникають нові, досі невідомі переживання, які на фоні гормональних змін в організмі потребують поступового осмислення. У цей момент зростає потреба в порадах дорослих. Якщо ж підліток не має можливості порадитися зі старшими стосовно своєї закоханості, своїх романтичних стосунків, або ж якщо дорослі реагують на них неадекватно — сварять, соромлять, дорікають поганими оцінками, намагаються припинити чи знецінити таке спілкування, — перші переживання підліткової закоханості можуть зруйнуватися, викривитись і знецінитися. Досвід підліткового кохання є важливим для формування емоційного та чуттєвого компоненту в парних стосунках. Якщо ж ці компоненти не сформовані, в людини залишається неусвідомлюваний тілесний компонент з орієнтацією тільки на сексуальні взаємини. У дорослому житті такій людині може бути складно проявляти адекватний емоційний відгук на емоції партнера, оскільки увага в стосунках більше зосереджуватиметься навколо сексу. 

У підлітковому віці сексуальність формується послідовно: спочатку на емоційному рівні (у вигляді романтичних переживань), потім на тілесному (через бажання дотиків, обіймів, пестощів), і тільки потім вона формується на моральному рівні, який забезпечує відповідальне ставлення до свого статевого життя.

Загалом, підліткова сексуальність має характер експериментування, і через це спостерігається високе ігнорування різних небезпек. Водночас сексуальність підлітка відокремлена від почуття любові. Тож ранній початок статевого життя молоді особливо непокоїть батьків і педагогів. 

Для оптимального ефекту важливо, аби розмова з дитиною про сексуальні стосунки не обмежилася одноразовою бесідою, під час якої дорослі намагаються розповісти відразу все й застерегти від усіх можливих ризиків. У процесі таких бесід слід уникати повчань, залякувань, моралізаторства й осуду. Пам'ятайте, що завдання статевого виховання полягає не тільки в тому, щоб застерегти дитину від раннього статевого життя, підліткової вагітності чи хвороб. Основна мета статевого виховання — це гармонійний розвиток особистості, формування соціально позитивної, адаптованої, духовно багатої особистості. Статеве виховання передбачає формування свідомого ставлення до
своєї сексуальності, орієнтацію на парність і вміння будувати стосунки з протилежною статтю.

Найкращий результат статевого виховання досягається тоді, коли воно відбувається в контексті інших сфер життя підлітка. Наприклад, батьки можуть почати розмову про свій досвід проживання підліткового віку. Можуть поділитися своїми дитячими спогадами, переживаннями, розповісти, яких знань тоді бракувало, з якими проблемами стикалися тощо. Поступово, не з першого разу, підводячи розмову до тем, яких хотілося б торкнутися. 

Не намагайтеся відразу розповісти все. Завелика кількість інформації навряд чи буде якісно засвоєна. 

Слідкуйте за реакцією дитини, не треба будь-що озвучувати всю заплановану інформацію. Якщо тему важко обговорювати в бесіді, скористайтеся відповідною літературою для дітей та підлітків. 

Особливо інтимні теми обговорюються окремо — батька з сином і мами з донькою. Наприклад, тато розповідає хлопчикові про полюції, а мама дівчинці про менструації. Такі розповіді мають бути емоційно нейтральними. І при цьому обов'язково потрібно розповідати про ті зміни, які відбуваються з протилежною статтю. 

Досить часто батьки запитують сексологів: "Як саме я маю говорити зі своїми дітьми? Які фрази добирати? З яких тем починати?" Але в статевому вихованні немає якихось універсальних і чарівних фраз. Усі діти й підлітки різні. І кожен з них потребує індивідуального підходу. За дітьми й підлітками потрібно спостерігати і вчасно пояснювати події і явища, які з ними відбуваються. Тому не бажано нишком підкладати підліткам засоби контрацепції, розраховуючи на правильну інтерпретацію таких дій. Підкладання контрацептивів без адекватного роз'яснення може бути розцінене ними як надання дорослими мовчазної згоди на початок статевого життя. Тому бесіди й роз'яснення мають відігравати ключову роль під час статевого виховання.

Інколи ж батьки заперечують доцільність таких бесід з підлітками — мовляв, сучасна молодь уже все знає. Якоюсь мірою вони мають рацію. Справді, нині ми маємо легкий доступ до багатьох інформаційних баз. Але чи дає необмежена можливість отримати інформацію на інтернет-ресурсах позитивний результат? Якщо ми подивимося на проблеми, з якими стикаються сучасні підлітки, то точно можемо сказати — ні. Наявність доступу до інтернету не зменшила кількості підліткових вагітностей, підліткових абортів та захворювань, що передаються статевим шляхом. 

Деякі батьки свідомо уникають інформування дитини про сексуальні взаємини, вважаючи, що, чим менше діти знатимуть про це, тим простіше вберегти їх від зайвої цікавості. У цьому разі треба пам'ятати про гормональні зміни, які відбуваються з початком статевого дозрівання. На фоні яких, власне, й виникає сексуальний потяг та вибух сексуальної активності і поява яких аж ніяк не залежить від рівня інформованості чи, навпаки, від дефіциту подібної інформації. 

Вчасно інформуючи дітей та підлітків про статеву сферу життя, батьки мають випереджати надходження "вуличної просвіти", вульгарних та викривлених інтерпретацій статевих взаємин. Саме завдяки вчасному й систематичному статевому вихованню в родині підліток стає підготовленим до критичного сприйняття дезорієнтуючої інформації, маючи свою власну думку із цього питання.

То про що ж треба говорити з підлітком? Ось перелік основних тем:

— статеве дозрівання: як змінюється тіло;

— як упоратися з негативними емоціями;

— побачення: як запросити, підготуватись і вдало провести; 

— що таке небезпечна сексуальна поведінка;

— ризики ранньої сексуальної активності; 

— особисті кордони, безпека в онлайн і офлайн спілкуванні;

— що вважати сексуальним насильством і як від нього захиститися;

— зачаття: як і в які дні воно відбувається;

— як виношується вагітність і як проходять пологи;

— основи контрацепції.

Батькам також варто уникати надмірної негативізації та залякування, надмірно описуючи можливі хвороби та інші негативні наслідки. Найкращі результати досягаються розвитком у підлітка розуміння цінності свого життя, здоров'я, формуванням свідомого ставлення до свого статевого життя та відповідальності за свої рішення.

Загалом, завдання батьків полягає не тільки в тому, щоб вчасно поінформувати про всі аспекти сексуального життя та ризики, пов'язані з його раннім початком. Значно ціннішим буде сформувати з дітьми довірливі стосунки. Коли діти почуватимуться в безпеці й знатимуть, що вони в будь-який момент можуть прийти до батьків із будь-якими запитаннями, що їх вислухають без критики, осуду чи покарання. Коли підліток знатиме, що він завжди може звернутися до своїх батьків і отримати правдиві й щирі відповіді. 

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №43-44, 16 листопада-22 листопада Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво