Паспортні митарства, або Чому при заміжжі краще не змінювати прізвище? - Сімейне коло - dt.ua

Паспортні митарства, або Чому при заміжжі краще не змінювати прізвище?

20 листопада, 2015, 00:00 Роздрукувати Випуск №44-45, 20 листопада-27 листопада

Паспортні митарства,  або Чому при заміжжі  краще не змінювати прізвище?

 

Якщо ви вийшли заміж і змінили прізвище, тоді будьте готові до бюрократичних випробувань. Адже зміна паспорта в Україні — справа заморочлива, яка відбирає багато часу, зусиль і нервів. Спробуємо розібратися, чому так відбувається.

Непідготовлене нововведення

Ще рік тому можна було поміняти паспорт, вклеїти туди фото або оформити реєстрацію за новим місцем проживання у місцевих ЖЕКах або ОСББ. З жовтня минулого року процедуру надання паспортних послуг було змінено: на зміну паспортистам прийшли адміністратори, які обслуговують відвідувачів у Центрах надання адміністративних послуг (ЦНАП). Це ноу-хау було запроваджено з метою полегшити життя українців, яким дісталася в спадщину від Радянського Союзу забюрократизована система надання адміністративних послуг. Через це людині, яка намагалася оформити будь-яке право на власність або отримати документи, що засвідчують особу, доводилося обходити безліч державних установ та організацій.

Як наочний приклад такої марудної системи надання адміністративних послуг можна навести процедуру реєстрації новонародженої дитини й отримання на неї державної соціальної допомоги. Адже спершу її батьки мусили звернутися до РАЦС, потім потрапити на прийом до паспортиста, а далі — в управління соцзахисту. Скрізь свої години відвідування й черги, що завдавало жінкам, у яких на руках маленькі діти, чимало клопоту й неприємностей. 

Щоб змінити ситуацію, на законодавчому рівні було передбачено створення на території України центрів надання адміністративних послуг, у яких громадяни могли б обслуговуватися за принципом "єдиного офісу". У багатьох містах запрацювали досить симпатичні ЦНАП, які нічим не поступаються європейським, оскільки мають просторі прозорі приміщення з відкритою некабінетною системою, рецепцією тощо. Щоправда, не скрізь їхні працівники виявилися готовими надавати найбільш затребувані в українського населення послуги, пов'язані з оформленням і видачею паспортів. Тому з жовтня минулого року, коли ЦНАП наводнили колишні клієнти паспортистів, там утворилися величезні черги.

Що не дивно, адже одне діло змінити порядок надання паспортних послуг, а інше — організувати цей процес на належному рівні. На жаль, із цим в уряду виникли проблеми. Оливи у вогонь підлила Державна міграційна служба, яка завідувала паспортистами.

— Якби її керівництво вчасно подбало про передачу відповідних функцій ЦНАП: підготувало інформаційні картки, провело навчання для адміністраторів, а для оперативності обслуговування направило б туди у бек-офіси (тобто для невідкладного опрацювання документів відвідувачів) хоча б по одному своєму фахівцю, проблем із чергами й тривалим обслуговуванням можна було б уникнути, — переконаний експерт Центру політико-правових реформ, напрям "Публічна адміністрація", Віктор Тимощук. 

Випробування для киян

Особливо в цій ситуації постраждали жителі великих міст, насамперед кияни. Наприклад, тільки в Солом'янському районі Києва працювало 180 паспортистів. 12 адміністраторів ЦНАП фізично не змогли відразу ж виконати їхню роботу, що в рази сповільнило процес обслуговування громадян. У результаті утворилися величезні черги відвідувачів.

— Не розумію, чому тільки для оформлення документів на отримання паспорта я мала займати чергу взимку, у лютий мороз з 5-ї години ранку? — ремствує жителька Солом'янки Людмила. — Потім тричі ще довелося приходити за готовим паспортом, бо через повільність обслуговування не могла потрапити до адміністратора до кінця його робочого дня. На все це в мене пішло цілих три дні!

Не набагато краща ситуація з наданням паспортних послуг і в Київській області. "Так, у Києво-Святошинському ЦНАП на це виділяється тільки три дні на тиждень з 9:00 до 15:00. Із цих шести годин виключаємо ще годину обіду й отримуємо 15 робочих годин на тиждень, — розповідає юрист Олександра Войцехівська. — Хоча в пункті 2 статті 6 Закону про адміністративні послуги сказано: кількість годин прийому суб'єктів звернень має становити не менше 40 годин на тиждень, у тому числі в суботу — не менше шести годин. Але так не працює Києво-Святошинський ЦНАП. Тому там регулярно буває сила-силенна людей". 

Формене свавілля

Тим, хто не бажає мати справу з такою ситуацією, мабуть, краще буде під час укладання шлюбу відмовитися від зміни прізвища, щоб позбавити себе нічних черг із документами під ЦНАП. Адже на те, щоб змінити паспорт, наше законодавство виділяє лише місяць. Зволікання з цією процедурою може призвести до адміністративного покарання у вигляді штрафу. Тому, змінивши прізвище, потрібно поспішити з оформленням нового паспорта.

І все-таки незрозуміло, чому бажання жінки переходити чи ні на чоловікове прізвище має залежати від того, що чиновники не спроможні забезпечити нормальну якість надання адміністративних послуг? 

До речі, Київрада торік так і радила тим, кому потрібно було змінити паспорт або місце реєстрації, — почекати з реалізацією такого бажання, мовляв, уся проблема в сезонному напливі студентів, які масово "прописуються" у столичних гуртожитках. На думку чиновників, за два-три тижні ситуація мала змінитися на краще. Але минув рік, а в столичних ЦНАП очікувані зміни так і не настали. Що не дивно, бо перелік адміністративних послуг, які адміністратори мають надавати киянам, за цей час збільшився на 20%. Це призвело до ще більшого напливу людей. 

Так, якщо у 2014 р. у столичних ЦНАП "обслужили" 61177 людей, то тільки за 9 місяців цього року їхня кількість збільшилася порівняно з торішньою на 13723 осіб. Мабуть, тому київська влада через рік усе-таки вирішила звернути увагу на проблему, ухваливши 8 жовтня 2015 р. рішення про створення підрозділу мобільного реагування з 50 адміністраторів, які ліквідовуватимуть черги в районних ЦНАП. 

Щоправда, як це відбуватиметься, зрозуміти складно. Тому багато киян почали жартувати: мовляв, саме мобільної бригади з брандспойтом для розгону відвідувачів столичних ЦНАП і не вистачало. На що керівник апарату КМДА Володимир Бондаренко із серйозним виглядом відповів: "Крім запровадження мобільного загону адміністраторів, планується також збільшити кількість столичних адміністраторів за рахунок інших підрозділів", і так вдасться прискорити обслуговування в ЦНАП. 

У чому не зовсім упевнений експерт громадської ініціативи "Реанімаційний пакет реформ для Києва" Петро Макаренко:  "Щоб це зробити, треба точно знати, скільки часу йде на обслуговування одного відвідувача адміністратором, які технології і техніка потрібні для цього. Відсутність таких розрахунків свідчить про системні помилки в управлінні галуззю адміністративних послуг у Києві та недоліки у питаннях координації процесу впровадження нових послуг у ЦНАП". 

Та це не дуже бентежить столичних чиновників, які замість серйозно підійти до вирішення наявної проблеми, шиють формений одяг для всіх працівників столичних ЦНАП, на що виділено понад 4 млн грн. Щоправда, це ніяк не вплине на якість, точніше швидкість, обслуговування киян. Тому, щоб змінити паспорт, їм, як і раніше, доведеться запастися терпінням... 

 

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №27, 13 липня-19 липня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво