Небезпечні стосунки: розпізнати й знешкодити - Сімейне коло - dt.ua

Небезпечні стосунки: розпізнати й знешкодити

18 жовтня, 17:12 Роздрукувати Випуск №39, 19 жовтня-25 жовтня

Нещодавно країну сколихнула новина про те, що хлопець у пориві ревнощів убив дівчину, яка його кинула. Убив прямо на вулиці.

І ми можемо жахатися й осуджувати вбивцю, а можемо спробувати зрозуміти причини того, що сталося.

Однак така ситуація трапляється не з кожним. І тут ідеться не про чиюсь провину, а про сам сценарій стосунків молодих людей. 

У більшості випадків такі стосунки з проявами агресії та насильства в людини вже не перші в житті. Це перший критерій, на який слід спиратися. Зазвичай у стосунки з людиною, не спроможною контролювати себе в сильних емоціях, потрапляють люди, які проґавили перші сигнали небезпеки або ігнорують їх. І це відбувається не з їхньої вини, а через те, що в них уже закладений такий внутрішній сценарій стосунків.

Очевидно, що стосунки в тій парі здоровими не назвеш. Була дуже сильна й нездорова емоційна залежність, розрив якої з одного боку спричинив біль, а з іншого, як наслідок, — агресію. Проте біль не виправдовує вчинку. Але навіть для психопата й тирана втрата жертви є потрясінням. Це факт. 

Але у випадку здорових стосунків кожен з партнерів проходить через біль без особливих втрат. Це не означає, що кожен виходить зі стосунків з усмішкою на обличчі й почуттям подяки. Це означає, що ніхто після розриву не заподіює шкоди собі, іншій людині й не втрачає контролю над собою.

Сценарій стосунків

Сценарій стосунків — це неусвідомлена програма побудови взаємин на підставі досвіду, який ми проживали будучи дітьми. У цьому сценарії ми підсвідомо шукаємо підтвердження того, що бачили. І що болісніше нам було бачити, то потрібнішим є підтвердження того, що це нормально. Парадокс.

Наприклад, дівчинка зростає в сім'ї з емоційним, фізичним або сексуальним насильством між батьками. Щоразу, коли батько приходить додому не в гуморі і йому не подобається, як на нього дивиться дружина, — він її б'є. Менш радикальна реакція — він її принижує. Дівчинка ніколи не бачила інших стосунків, і те, що відбувається, для неї цілком природно. І від цього некомфортно й боляче. Ця внутрішня розбіжність змушує її шукати логічне пояснення, щоб дати собі раду із цим когнітивним дисонансом. І тоді дівчинка пояснює собі, що в стосунках не обов'язково має бути добре, що жінка повинна терпіти, а чоловік може так поводитися. 

Такою є реальність багатьох людей. 

Коли дівчині вже 20 років, вона будує свої перші серйозні стосунки. Зустрічає хлопця, який дуже турботливий, але іноді надто прискіпливий або контролює кожен її крок. Та оскільки її досвід у дитинстві, коли батько бив матір, набагато інтенсивніший за його надмірний контроль, вона навіть не розпізнає цих перших сигналів небезпеки. Для неї це більш ніж нормально, це краще, ніж було в її сім'ї, а отже — добре. Із вдячністю за те, що він набагато добріший, ніж був її батько, вона прив'язується до хлопця. І продовжує не помічати агресію або надмірний контроль на свою адресу, бо це для неї поза зоною небезпеки. Навіть якщо він ударить її вперше, це не ввійде до зони небезпеки. Бо так у її сім'ї було завжди, а отже — це нормально. 

Вона й далі пропускає сигнали, тим самим дозволяючи хлопцеві проявляти більшу агресію. Але в якийсь момент жертва провалюється в ту дівчинку, якій було дуже страшно. І приймає спонтанне рішення втекти від цих стосунків. Рішення хороше, але проблема в тому, що вона не бачила, як це робиться, і не знає, як зробити це безпечно. Адже її мати так і не пішла від батька. 

Дівчина робить це з великим страхом і часто без страховки. І оскільки досі небезпечні сигнали заохочувалися, партнер лютує і завдає чергового удару. Іноді вбиває її, іноді вбиває себе. Іноді доводить її або себе до психіятричної лікарні. Принаймні про це говорить мій досвід роботи з такими парами та жертвами насильства.

Чи можна звинувачувати дівчину в тому, що вона потрапила в такі стосунки? Ні. Чи можна звинувачувати її сім'ю в тому, що заклали такий сценарій? Почасти, але не повністю. Чи можна звинувачувати хлопця? Багато хто скаже: "Звісно, так!" Його вчинок викликає обурення й осуд, проте й у хлопця є свій сценарій, який він відіграв. 

Ознаки небезпечних стосунків

Ми ніяк не можемо регулювати досвід, набутий у дитячому віці. Але можемо бути уважними до того, з якими партнерами зав'язуємо стосунки. Тому нижче перелічу критерії небезпечних партнерів. Важливо також, що вони не залежать від соціяльного, матеріяльного, сімейного статусу та віку. 

Надмірна турбота

Вам може здатися, що в цьому немає небезпеки. І в половині випадків ви матимете рацію. Але друга половина — це ризик переростання надмірної турботи в контроль, ревнощі, покарання за невідповідність і невдячність. 

Що я розумію під надмірною турботою? Це турбота про дорослу самостійну людину як про дитину. Це турбота, від якої вам стає неприємно, затісно й важко дихати. Відмовляючись від неї, ви відчуваєте провину.

Гіперконтроль

Коли один партнер, незалежно від статі й віку, вимагає повідомляти про всі ваші переміщення, дзвінки, знайомих, фільтрує ваше оточення. Контроль потрібен дітям для їхньої безпеки, і то в розумних межах і відповідно до віку. Здоровий контроль може знадобитися людині, яка страждає на психічні захворювання або має обмежені фізичні можливості. Але він не потрібен людині фізично й психічно здоровій, здатній приймати самостійні рішення. Контроль не варто плутати з турботою. Турбота передбачає наявність у цьому потреби іншої людини. Контроль — це коли йдеться про спокій тільки того, хто контролює.

Ревнощі

Питання ревнощів зазвичай викликає багато суперечок серед психологів. Чому? Тому що деякі колеги дотримуються думки, що ревнощі є показником небайдужости. Інші ж (і я належу до них) переконані, що ревнощі — прояв власництва. Понад те, зазвичай ревнощі супроводжуються агресією проти партнера. Це моя суб'єктивна думка, і ви має право погоджуватися чи не погоджуватися. 

Я вважаю, що стосунки, в яких мають місце явні ознаки ревнощів, у тому числі надмірний контроль і агресія, — є небезпечними, бо другий партнер відчуває страх і напругу. Такі емоції, якщо вони постійні, не можуть бути здоровими. Мати задоволення від таких стосунків теж досить важко.

Прояв агресії

Агресія і гнів як такі — це нормальні людські емоції. Межа — в рівні прояву та інтенсивности. І найголовніше — безпеки для тих, хто навколо, і для самої людини. 

Є певні критерії, за якими ми можемо сказати, що гнів і агресія як його прояв — це нормально. Наприклад, здорова агресія зазвичай адекватна ситуації. Вона не виникає без причин. Інша річ, що те, що для іншої людини є причиною агресії, для нас нею може й не бути. 

Здорова агресія зазвичай має раціональне пояснення, і людина здатна логічно аргументувати, на що вона гнівається. Ніщо не може виправдати фізичне насильство. Невміння щось робити не є приводом для приниження. І це норма.

Перебільшена потреба у визнанні

Визнання потребують усі. Це одна з восьми потреб у стосунках, задовольнивши які, ми відчуваємо свою значущість і безпеку. Але часом ця потреба набуває хворобливих форм. У таких випадках людина настільки потребує, щоб нею захоплювалися, що агресивно реагує на недостатньо яскраві, на її думку, прояви визнання. Поруч із такою людиною ви можете відчувати, що не робите нічого важливого, що вас узагалі немає. Є тільки вона та її заслуги. І визнання цих заслуг партнер вимагає регулярно, агресивно й гучно.

Постійна жорстка критика

Що таке жорстка критика? Це агресивна, різка, негативна оцінка всього, що ви робите, яка супроводжується приниженням, щоб ви почувалися винним і негідним. На жаль, більшість із нас пройшла через це, зазнавши подібне з боку вчителів, батьків, суспільства в цілому.

Якщо ваш партнер переконаний, що ви все робите неправильно й ні на що не здатні, і про це регулярно вам нагадує — це зайве критиканство. Формою жорсткої критики й приниження може бути навіть агресивний сарказм. Такі небезпечні партнери не стримуються висміювати вас прилюдно, чіпляються до будь-якої дрібниці, щось додумують. 

Постійні звинувачення в усіх смертних гріхах 

До ознак небезпечного партнера можна віднести також постійні звинувачення в усьому й завжди. Особливо типове для такої людини маніпулювання тим, що це ви причина всіх її нещасть і негараздів. Хоч би що сталося в житті такої людини — винними будете ви. Навіть якщо її звільнять з роботи, і ви ризикнете щось порадити або навіть підтримати. Початок може бути цілком безневинним — виправдання поганого настрою. Але пізніше це стане звичкою. 

Покарання 

Явною рисою людей, схильних до агресії та насильства, є звичка карати за невідповідність своїм очікуванням. Покарання це не завжди фізичний вплив. Іноді це покарання тривалим ігноруванням, відмовою в задоволенні ваших потреб, байдужістю до вашого стану. Цей критерій дуже близький до попередніх. Оскільки покарання супроводжується звинуваченнями, просити вибачення в такої людини вам доведеться довго й регулярно. У неї також велика потреба у визнанні, і тому вона чекатиме від вас яскравих проявів каяття, сорому й відчуття провини. Вона вимагатиме від вас обіцянок.

Як вийти з небезпечних стосунків?

Як кажуть, найкращий спосіб вирішити проблему — не доводити до неї. Що ж робити, якщо ви перебуваєте в подібних стосунках уже досить довго? Процес виходу з них має кілька етапів. 

Насамперед треба підготуватися. Так-так, щоб розірвати небезпечні стосунки з агресивною людиною, необхідно підготуватися. Для початку важливо переконатися, що ваше рішення остаточне і вас не вдасться вмовити. 

Важливо мати місце, куди ви зможете піти. Іти в порожнечу не можна. Це має бути продумана дія, з відчуттям того, що у вас є безпечне місце. На даний момент маємо два очевидні варіянти — родичі й друзі або кризовий центр. Перший варіянт з родичами й друзями підходить лише тоді, коли вони можуть вас захистити і якщо ваш партнер не знає, де вони живуть. В інших випадках краще звернутися до кризового центру, де ви справді будете під надійним захистом. Навіть із дітьми. 

Не слід розповідати про ваш намір друзям і родичам партнера. Зберіть необхідні речі, не чіпляйтеся за дрібниці. Якщо ви вирішите до кінця розібратися з психологічною складовою, ви спокійно й поступово нагромадите ваш бюджет і зможете купити нові речі.

На відміну від безпечних стосунків, небезпечні можна й потрібно розривати за відсутности партнера. 

Коли ви в безпеці — можна зайнятися психологічним розбором: попрацювати з тим-таки сценарієм і розібратися, як ви потрапили в такі стосунки і як не потрапити в них знову. 

Водночас важливо уникати будь-яких прямих контактів з колишнім партнером. Спілкування має відбуватися через третю особу, бажано юридичну, і його важливо фіксувати, оскільки в ситуації з моральним відшкодуванням, коли дійшло до суду і треба захистити себе, знадобляться докази.

Увага, обачність від самого початку та пріоритетність своєї безпеки в будь-яких обставинах — найважливіші умови нормальних стосунків і безпечного виходу з неблагополучних.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №43-44, 16 листопада-22 листопада Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво