Із чого складається мотивація, або Як почати щось робити - Сімейне коло - dt.ua

Із чого складається мотивація, або Як почати щось робити

30 березня, 2018, 10:18 Роздрукувати Випуск №11, 23 березня-30 березня

Робота над собою та дослідження своїх внутрішніх ресурсів завжди приносить результати.

Напевно час від часу ви себе запитуєте: 

"Та що ж це таке? Чому не виходить", — маючи на увазі різні аспекти життя: вийти заміж, влаштуватися на нову роботу, вивчити іноземну мову, схуднути, кинути палити... та що завгодно.

В основі нашої мотивації лежать два механізми — свідомий і несвідомий. Якщо перший спокійно можна "прокачати" тренінгами та мотивуючими відео на ютубі, то несвідомий формується в нас від народження, і скоригувати його не так і просто. Проте саме несвідомий компонент мотивації визначає, досягаємо ми чогось у житті чи ні та як ми почуваємося в результаті. 

Існує гальмівний і збудливий типи нервової системи, й це істотно впливає на якість мотивації. Це зовсім не означає, що люди з гальмівним типом не здатні досягти мети швидко. Йдеться, радше, про пріоритети: для збудливого типу буде властиве орієнтування на результат, а не на процес. Люди ж гальмівного типу нервової системи часто докладають масу зусиль саме в процесі. Результат — приємне або не дуже доповнення. Змінити тип нервової системи неможливо, але цілком реально навчитися бути ефективним і зі своїм власним. 

Другим компонентом мотивації поза сферою свідомості є так званий психологічний драйвер. Це поняття прийшло до нас із транзактного аналізу. Основою теорії транзактного аналізу є ок-ок концепція. Відповідно до неї, існують чотири типи взаємин із собою та світом: "Я ок — ти (світ) ок", "Я ок — ти не ок", "Я не ок, ти ок", "Я не ок, ти не ок". Якщо зануритися в цю концепцію глибше, то в окейності існують (або в ідеалі — не існують) умови. Умови — це неусвідомлені механізми, які є наслідком нашого виховання, відносин і соціальних очікувань. Точніше — висновків, які ми робимо, будучи дітьми. 

Частина цих висновків формує одну з п'яти умов нашої окейності в діяльності. Саме вони й називаються драйверами. Всього їх п'ять:

— поспішай (я відчуваю, що я ок, тільки якщо роблю все швидко); 

— старайся (я відчуваю, що я ок, тільки якщо докладаю багато зусиль); 

— будь досконалим (я відчуваю, що я ок, тільки якщо роблю все ідеально); 

— радуй інших (я почуваюся ок, тільки якщо всі навколо мене щасливі й радісні); 

— будь сильним (я почуваюся ок, тільки якщо не виявляю жодних слабкостей). 

Здавалося б, що ж у цьому поганого? Прагнути досконалості, бути сильним і швидким, старанним, і всі навколо щасливі — звучить же здорово. Але є й підводні рифи. Насамперед — неусвідомленість і безконтрольність. Доки драйвери не стають усвідомленими та контрольованими — людина залишається їхнім рабом, а не господарем. І тоді невідповідність цим умовам викликає величезний внутрішній дискомфорт. 

Мати драйвери нормально, вони є в жадібного, всі п'ять. Виражені більшою чи меншою мірою. Як зрозуміти, котрі драйвери у вас провідні? У Мережі ви без проблем знайдете онлайн-опитувальник із драйверів. Також ви можете подумати й поспостерігати за собою. 

Розпочнемо з драйвера "поспішай". Якщо ви відчуваєте постійну нестачу часу, вам здається, що ви постійно кудись поспішаєте всередині — швидше за все, вам властивий драйвер "поспішай". Люди з "поспішай" часто спізнюються, адже поспіх — умова їхнього нормального самопочуття. Тому вони або приходять на зустріч заздалегідь, або запізнюються. І в обох випадках вони поспішають і всередині, і зовні. 

Як формується цей драйвер? Як я казала, основи закладаються в дитинстві. Зазвичай це діти тривожних батьків, які не витримували нормальної дитячої швидкості діяльності. Вони квапили дітей, не давали їм щось закінчити і всім своїм виглядом транслювали нетерпіння. Оскільки діти дуже емпатичні за природою, це нетерпіння вони сприймають як свою відповідальність і щосили поспішають. Оскільки ж нетерпіння — риса батьків, а не вина дитини, — від поспіху воно не зникає. А разом із ним залишається й тривога в дітей. Результат — постійний поспіх у прагненні уникнути тривоги. Поспішливі люди часто багато справ розпочинають, але не закінчують. Або не зосереджуються належним чином, і якість роботи залишає бажати кращого. І зовсім погано, якщо сильно виражений драйвер "поспішай" збіжиться з таким самим сильним драйвером "будь досконалим". 

Драйвер "будь досконалим" — це благословення і біда перфекціоністів та людей із "синдромом відмінника". Проявляється він у незадоволенні доти, доки реальний результат не збіжиться з уявлюваним. А той, своєю чергою, поривається до ідеалу. Таким сумним чином просто неможливо досягти задоволення собою, оскільки ніхто не ідеальний. Носії яскраво вираженого драйвера "будь досконалим" вимогливі не тільки до себе, а й до інших. Тому бути у відносинах із ними непросто. Непросто як для партнера, так і для самого перфекціоніста. Як формується цей драйвер? Зазвичай це дитина, котра не має права на помилку. Її картали й карали за четвірки в школі, добре — цього було недостатньо. Щоб побачити захоплення чи бодай схвалення важливих людей, доводилося зі шкіри пнутися. Жити з таким тягарем дуже важко. І єдина умова, яка дозволяє почуватися не нікчемою, — постійне прагнення до досконалості. Хоч би що робив перфекціоніст — цього завжди недостатньо. 

Драйвер "старайся". Набагато краще він звучить англійською — "try hard". Сенс його в тому, щоб працювати важко й до виснаження, не завжди досягаючи видимих результатів. Старанні люди найчастіше відчувають підйом на старті і спад при розумінні, що доведеться закінчити. Якщо ви зазвичай із більшою наснагою розпочинаєте нову діяльність, а потім у вас лежать незакінчені книжки, невикористаний спортивний інвентар, недописані картини — ви вочевидь дуже старанна людина! Формується це під впливом нестачі позитивних стимулів від завершення розпочатого. Заохочувати дитину за безліч захоплень і починань — це чудово, але не менш важливо давати позитивне підкріплення й досягненням. Якщо дитина не має можливості відчути цінність досягнутого — не буде можливості навчитися завершувати починання. Людину з драйвером "старайся" неможливо переспорити. І дуже легко мотивувати. Але часто не варто розраховувати на закінчення діяльності. 

"Радуй інших" — це дуже приємний і зручний драйвер для кожного, крім самого носія. Надемпатичний, чутливий до чужого незадоволення, "радуватель", ловлячи погляди, прагне зробити приємність усім навколо, і тільки це є умовою доброго морального самопочуття. Люди з цим драйвером важко переносять смуток, злість або навіть нейтральність в оточення. Найчастіше вони відразу починають шукати причину в собі. І обов'язково знаходять. Адже тільки так є можливість щось змінити. Якщо ви відчуваєте дискомфорт і вину в колі незадоволених людей і, ледь що, прагнете згладити ситуацію — швидше за все, вам властивий яскраво виражений драйвер "радуй інших". Формується він під впливом хронічного відчуття вини за невдоволення батьків. Це дитина, котра була любимицею, коли радувала всіх навколо, і викликала переважно хороші емоції. У протилежному ж разі їй демонстрували невдоволення, осуд або ще гірше — повністю ігнорували. Часто цей драйвер поєднується зі "старайся". 

"Будь сильним" — це ноша людей, яких позбавляли права на страх, злість, сум. Дорослу людину з драйвером "будь сильною" часто називають кам'яною, безпристрасною та байдужою. Це не так. Почуття є, і вони дуже інтенсивні, але показувати їх не можна. Якщо ви точно знаєте, що оточення не побачать ваших сліз, що не можна просити допомоги і що ви впораєтеся самі — ви сильна людина. Сильна, але самотня. І це недобре. Формуються такі сильні особистості під впливом сім'ї та соціуму, де не вміли витримувати почуття, сприймали їх за слабкість. Дітьми такі люди майже не плакали і не йшли по допомогу, коли було зле. Навіть дорослими ці люди можуть не ходити до лікаря з серйозними хворобами. А якщо і йдуть — не допускають відвідувань або жалості на свою адресу. Сильним людям дуже важко бути у стосунках, оскільки це потребує виявів почуттів. Те саме стосується діяльності, — людина з яскраво вираженим драйвером "будь сильною" намагатиметься тягти все на собі й не звертатися по допомогу. 

Як драйвери впливають на мотивацію і визначають її? Часто працюють не драйвери в чистому вигляді, а їх поєднання. Оскільки це неусвідомлені механізми, а психіка прагне стабільності, вся наша внутрішня діяльність спрямовується на ці ж таки умови окейності. Тому, замість скласти план, звернутися до компетентних людей або подумати про свою вигоду та користь, людина діє автоматично. Наприклад, докладає всіх можливих зусиль, але цілком стихійно. Або працює до виснаження, прагнучи ідеального результату, ігноруючи той-таки необхідний мінімум чи принаймні очікуваний рівень роботи. Або прагне догодити іншим, ігноруючи свої інтереси та діючи собі на шкоду. 

Ми всі так інколи робимо. Але якщо це якийсь лейтмотив у вашому житті — слід замислитися над пропрацюванням своїх драйверів. 

Ось кілька корисних порад:

— визначте свій провідний драйвер і зрозумійте його вплив (як він допомагає та чому заважає у вашому житті);

— навчіться сповільнювати й зупиняти себе на початку тієї діяльності, яка піддається негативному впливу драйвера;

— плануйте важливу діяльність і намагайтеся дотримуватися плану, з огляду на описані вище характеристики драйвера. Це допоможе подолати опір; 

— опір — невід'ємна частина корекції драйвера, адже це потребує вкладення енергії. Щоб подолати його, необхідно відстежити властивий вам тип опору (наприклад, переключитися на щось інше, знецінити плани чи просто кинути на півдорозі); 

— придумайте заохочення за недрайверну поведінку та обов'язково залучіть до процесу важливих людей, які можуть вас мотивувати і яким ви можете "дати слово". 

Драйверна поведінка — це не вирок. Це дуже непогана основа для розвитку своєї мотиваційної сфери. Здорове прагнення до кращого, здатність відчувати настрій оточення і робити все трохи швидше й старанніше — це чудово. Головне — зробити ці механізми усвідомленими й робочими. І тоді, замість того, щоб заважати вам, драйвери стануть додатковим інструментом на шляху до поліпшення якості вашого життя. 

Робота над собою та дослідження своїх внутрішніх ресурсів — завжди приносить результати. Головне — дати собі час і діяти без поспіху. Я впевнена, що, приділивши час вашому надміру вираженому драйверу та взявши його під усвідомлений контроль, ви зможете не просто поліпшити якість діяльності, а й навчитися розуміти себе та більш якісно вибудовувати стосунки. 

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №28, 20 липня-26 липня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво