Американські психологи мають намір лікувати скорботу як психічне захворювання - Сімейне коло - dt.ua

Американські психологи мають намір лікувати скорботу як психічне захворювання

26 червня, 2013, 19:10 Роздрукувати Випуск №24, 26 червня-5 липня

У відчуття тяжкої втрати, викликаного смертю близької людини, і клінічної депресії багато однакових симптомів. Через цю подібність психіатри виробили поняття "виключення тяжкої втрати".

Щороку 90 тис. батьків у США переживають глибоке страждання через смерть своєї дитини. Одні покладають надію на віру, що допомагає подолати цю скорботу. Інші звертаються до психіатрів, які пропонують лікування або виписують антидепресанти.

Недавно Американська психіатрична асоціація внесла невелику зміну в "Посібник з діагностики та статистики психічних розладів" (Diagnostic and Statistical Manual of Mental Disorders, DSM), "біблію" психіатрів. І стосується вона того, як скорбота співвідноситься із психічним здоров'ям.

Презентація п'ятого видання книжки (DSM-5) відбулася на щорічній зустрічі Американської психіатричної асоціації. 

Зміни в кожному виданні важливі, оскільки більшість страхових компаній вимагають діагноз із "Посібника", перш ніж виплатити медичну допомогу. 

З часу публікації останнього посібника 1994 р. інструкція полягала в тому, що при появі таких симптомів як смуток, стомлюваність, безсоння, труднощі з концентрацією уваги, відсутність апетиту впродовж двох місяців із моменту смерті близької людини, але не поза цими часовими рамками, психіатри не повинні були ставити діагноз "клінічна депресія". У попередні десятиліття психіатри чекали рік, перш ніж поставити такий діагноз. Виправлене видання скорочує цей відтинок до двох тижнів. 

У відчуття тяжкої втрати, викликаного смертю близької людини, і клінічної депресії багато однакових симптомів. Через цю подібність психіатри виробили поняття "виключення тяжкої втрати". Його метою було зменшити ймовірність того, що природну скорботу буде діагностовано як клінічну депресію. 

Однак, як стверджують критики цієї теорії, велику небезпеку становить те, що ознаки душевного розладу можуть залишитися непоміченими, власне, через перебування людини у стані скорботи. За їхніми словами, така скорбота може навіть викликати клінічну депресію, додавши нові симптоми — всепоглинаюче відчуття марності або думки про самогубство. 

"Ми хочемо виявити розлади, а потім викоренити їх, ніби це віспа. Ідея полягає в тому, що природу страждання треба знищити, а не поважати її, працювати над нею й інкорпорувати її в життя людини", — коментує противник внесеної зміни, психотерапевт Гері Грінберг. 

"Як тільки ви кажете, що в когось психічне захворювання, і виставляєте рахунок його страховій компанії, вони це фіксують. Таким людям можуть відмовити в роботі, позбавити батьківських прав або відмовити в страховці", — каже Джоан Кач'яторе, засновниця Центру втрати й травми у Феніксі і професор Арізонського державного університету. 

Аналізуючи опубліковану фінансову інформацію, професор консультативної та шкільної психології Массачусетського університету в Бостоні Ліза Косгроув виявила, що 67% учасників наради з приводу п'ятого видання "Посібника", який скасував поняття "виключення тяжкої втрати", мають зв'язки з фармацевтичними компаніями, котрі виробляють ліки, що застосовуються при лікуванні афективних розладів. 

Джерело: USA Today

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №10, 16 березня-22 березня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво