60 днів з життя першокласника

Поділитися
60 днів з життя першокласника
Передчуття свого першого походу до школи сповнене радісних очікувань і мрій, але водночас тривог і страхів. Не погоджуся з тими, хто вважає, що цей день визначає все - любов до школи, успішність, мотивацію. Ні, це все домисли, своєрідна ідеалізація події. Деякі аспекти, звичайно, запам'ятаються і спливатимуть у пам'яті як фотографії зі старого шкільного альбому.

Що слід знати, збираючись до школи

Передчуття свого першого походу до школи сповнене радісних очікувань і мрій, але водночас тривог і страхів. Не погоджуся з тими, хто вважає, що цей день визначає все - любов до школи, успішність, мотивацію. Ні, це все домисли, своєрідна ідеалізація події. Деякі аспекти, звичайно, запам'ятаються і спливатимуть у пам'яті як фотографії зі старого шкільного альбому.

Та коли вже в нашій країні склалася традиція робити з цієї події свято, то важливо сам святковий ритуал наповнити тим, що справді залишить у житті дитини приємні, хоча й хвилюючі спогади.

Ритуал вибору шкільного портфеля

Якби шкільних базарів не було, їх варто було б вигадати. По суті, походи по шкільне приладдя разом із дитиною - це м'який і невимушений спосіб дати зрозуміти майбутньому школяреві, що школа - неминучість, з якою ліпше змиритися. Здебільшого діти люблять вибирати собі те, що їх потім оточуватиме. Роблячи такі покупки, можна фантазувати, розповідати дитині, що й для чого їй може придатися на уроках, і тим самим створювати певну передбачуваність майбутнього, за що дитина буде вам дуже вдячна. Адже вона реально дуже тривожиться, що щось піде не так, особливо коли ваш батьківський досвід був негативним і ви вже встигли трохи "накрутити" чадо своїми страхами.

У виборі одягу постарайтеся уникнути надмірностей і "наворотів". Першокласник повинен без сторонньої допомоги вдягти і скинути форму і взуття. Якщо, наприклад, вам не вдалося навчити дитину зав'язувати шнурки, купіть взуття на липучках - це й безпечніше, і не вганятиме вашу дитину в непотрібну фрустрацію. Але краще все ж таки навчіть зав'язувати шнурки!

Ґудзики, кнопки, резинки - все дитина повинна легко розстібати й застібати самостійно!

Нехай портфель буде зручним, форма - модною, пенал - функціональним, а ручок і олівців - багато.

Напередодні

Постарайтеся незадовго до школи познайомити дитину з першою вчителькою, розповідайте про шкільні правила, покажіть, де туалет, їдальня, роздягальня і її класна кімната. Можливо, це зробить учитель першого дня навчального року, але, як на мене, це краще зробити заздалегідь, погасивши тривогу перед невідомим простором, бо саме 1 вересня у школах виявляється певна кількість діток, які заблукали і так налякалися, що 2 вересня для них уже не існує.

Передбачуваність - основа спокою вашого чада. Тому надзвичайно важливо сформувати режим дня, до якого теж слід привчити дитину завчасно. Є один досить важливий принцип початку шкільного дня: дитина має вставати за годину до виходу до школи. Не до початку занять, а саме до виходу до школи! Засовувати малюка, котрий як слід іще не прокинувся, в транспорт - означає повністю скасувати перший урок. Про таких батьків учителі кажуть: підняти - підняли, розбудити - забули! Цю годину вдома дитина може проводити на свій розсуд -довше вмиватися, їсти, дивитися мультики, гратися, але вона не повинна спати. Бо дитині, як, утім, і дорослому, на повне пробудження потрібен час. У напівсонної дитини порушена координація, відсутня увага, відключені деякі функції організму. Як у таких умовах вчитися? Із цього всього випливає, що й лягати спати треба вчасно.

Навчіть дитину навичкам самообслуговування. Самостійно їсти, мити руки, ходити в туалет - обов'язкова умова комфортного перебування в дитячому колективі.

Цілком природно, що першокласник хвилюється перед першим походом до школи, бо це пов'язано з довгим періодом очікування й фантазій стосовно того, що її чекає за порогом школи. Тому вона відчуває одночасно сум і радість, нетерпіння й тривогу, злість і ніжність. Навіть дорослій людині нелегко подолати період невизначеності, а що вже казати про те, що дитина здатна реагувати на такий стан усім своїм тілом, проявляючи то повну апатію і байдужність, то стан підвищеної збудженості, рухової активності як способу подолати тривогу. Поставтеся до цього спокійно, не сваріть й не докоряйте малюкові за таку поведінку, не вимагайте від нього "дорослості", усвідомленості. Краще дістаньте свій шкільний альбом і розповідайте, що доброго й світлого було у вас у школі. Я впевнена: хоч щось та знайдеться, навіть у скептиків і школоненависників. Наповніть день світлими спогадами про своє шкільне життя, учителів, друзів, про шкільні витівки. Навіть вам з таким настроєм завтра буде легше віддати дитину вчителеві.

Якщо ви дотримуєтеся традиції дарувати вчителеві квіти, купіть невеликий букет. По-перше, він не закриватиме вашу дитину на перших шкільних фотографіях. По-друге, не спричинить втоми: тримати такий букет у руках усю лінійку - ще те випробування на міцність! Хіба вам не шкода було малят з величезними заваленими набік або опущеними до асфальту букетами, які вони ледь тримають у руках?

1 вересня

Цього дня дитина, повірте, встане раніше, ніж звичайно, бо вона з нетерпінням очікує цей день і хвилюється. Постарайтеся не напучувати маля словами "поводься добре", "дивись не зганьбися" - це часто призводить до протилежного результату. Краще скажіть "я вірю, все в тебе вийде!" або щось подібне, адже, сподіваюся, це справді так? Постарайтеся і надалі не ставити ваші стосунки з дитиною в залежність від її успішності.

Постарайтеся відразу ж після урочистої частини піти, принаймні зникнути з поля зору дитини, навіть якщо відчуваєте, що вона сумна і ось-ось заплаче. Мама, що маячить у дверях або вікні, - реальний привід для сліз. Якщо ми поводимося так, ніби початок шкільного життя - аж настільки травмуюча подія, що ми неодмінно маємо стояти поруч, тримати дитину за руку і весь час утирати сльози, нашим дітям це не допоможе. Не у всіх початок шкільного життя виявиться легким - іноді рух до незалежності супроводжується сльозами. Якщо дитині важко звикнути до школи, поговоріть з учителем або психологом і розберіться у причинах. Можливо, вони саме у вас. Однак ви не повинні залишатися в класі лише тому, що дитина засмучується. Вона обов'язково заспокоїться! Переважна більшість учителів уміє поводитися з засмученими дітьми. Але якщо ви залишитеся, то підтвердите тривогу дитини, що щось іде не так, і можете спровокувати істерику. Краще йдіть.

У багатьох німецьких школах на вході є табличка "Далі ваша дитина йде сама!" Прийміть це як правило!

Після повернення зі школи не налітайте із запитаннями, ви можете налякати дитину своєю підвищеною цікавістю, яку вона відсканує як тривогу. Вона сама розповість, що з нею відбувалося, хоча б тому, що так вона знімає напругу.

Проведіть решту дня з дитиною - просто як бонус, а не як компенсацію за важкість дня.

Перший місяць

Змиріться з тим, що в житті вашої дитини з'явилася людина більш шанована, ніж ви. Так, це вчитель! Поважайте думку дитини про свого педагога, не знецінюйте його особистість, не чіпляйтеся, не кажіть, що вчитель неправий. Це надзвичайно важливо як для першокласника, так і для будь-якого учня! Так, хтось краще за вас знає, як з'єднуються буква Ш і буква К, але хіба ви не цього хотіли? Особистість першого вчителя дуже важлива для створення атмосфери любові до школи, тому допоможіть педагогу і ви. Зважайте на його побажання й вимоги, не опирайтеся його авторитету. Вашій дитині досить уже й того, що вона бореться з власними упередженнями.

Уникайте розбірок з іншими батьками через дітей! І тим більше, ніколи не виховуйте чужих дітей, якщо вас про це не попросили. Часто буває так, що діти посварилися в першому класі, помирилися через день, а батьки не розмовляють до випускного. У школі є негласне правило: усі конфліктні ситуації розбирати через учителя або іншого посередника зі шкільного середовища, можливо шкільного психолога. Бути об'єктивним щодо своєї дитини вам навряд чи вдасться, а зіпсувати стосунки з усіма й зажити слави сварливої матусі вийде досить швидко.

Другий місяць

Період адаптації до школи триває 60 днів. Саме стільки часу потрібно 6-річній дитині, аби звикнути психологічно й фізіологічно до школи. Саме цей період потрібен, щоб зрозуміти принципи функціонування школи, відчути всі шкільні процеси, звикнути до режиму і полюбити школу. Важливо весь цей час не пропускати уроків, адже якщо дитина відсутня у школі понад тиждень, процес адаптації зводиться нанівець і починається заново.

Якщо ви помітили ознаки дезадаптації, негайно зверніться до психолога. До таких належать: небажання йти до школи, втома, проблеми з засинанням, плаксивість, уразливість. З фізичних ознак - скарги на біль у животі, блювота. Важливо вчасно допомогти дитині, не чекаючи ознак перевантаження.

Ваша дитина прийшла до школи вчитися, тож не забувайте, що кожен має право на помилку. Ваша щира зацікавленість у її шкільних справах і турботах, серйозне ставлення до її перших досягнень і можливих труднощів допоможуть першокласникові відчути значимість його нового становища.

Любов до школи рідко буває з першого погляду, але міцною і незабутньою цілком може стати.

Поділитися
Помітили помилку?

Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter або Надіслати помилку

Додати коментар
Всього коментарів: 0
Текст містить неприпустимі символи
Залишилось символів: 2000
Будь ласка, виберіть один або кілька пунктів (до 3 шт.), які на Вашу думку визначає цей коментар.
Будь ласка, виберіть один або більше пунктів
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Відміна Надіслати скаргу ОК
Залишайтесь в курсі останніх подій!
Підписуйтесь на наш канал у Telegram
Стежити у Телеграмі