РИЗИК — ПЛАТА ЗА КОМФОРТ

Поділитися
Безпека, ризик, потенційно небезпечний об’єкт — поняття, що зустрічаються в сучасному житті дедалі частіше...

Безпека, ризик, потенційно небезпечний об’єкт — поняття, що зустрічаються в сучасному житті дедалі частіше. Відбувається це, на мій погляд, тому, що, забезпечуючи для зростаючого народонаселення бажаний рівень життя — до його складових належать: валовий дохід на душу населення, рівень освіти, виробництво електроенергії, медичне обслуговування, тривалість робочого тижня тощо, — людство неминуче приходить до небезпечних технологій. Це й спонукало автора спільно з колегами порушити питання запровадження у провідних вузах України лекційного курсу «Імовірнісний аналіз безпеки (ІАБ)».

Чим має поступитися людина задля благ цивілізованого життя? Наприклад, якщо вона хоче їздити в авто, то погоджується з можливим скороченням життя через аварію. Частота аварій зі смертельним результатом 10-6 (один випадок на мільйон населення на рік). В Україні, за даними МНС, ця частота становить 10-5.

Небезпека АЕС у свідомості людини асоціюється з впливом опромінення на здоров’я при аваріях та інцидентах і якимись викидами радіоактивності при стабільній роботі. Обидва ці чинники в цілому характеризують безпеку АЕС. Розглянемо порівняльні характеристики обох чинників для українських атомних станцій.

Кожна АЕС, за чинним законодавством, як і будь-який потенційно небезпечний об’єкт, зобов’язана періодично надавати звіти про безпеку, де має бути доведено, що ризик великої аварії з руйнацією реакторної установки (активної зони) не перевищує допустимих значень. Фактично безпека АЕС оцінюється можливістю ушкодження реакторної установки (РУ) при різноманітних небезпечних зовнішніх і внутрішніх впливах, а саме: падіння літака, землетрус, неспрацювання захисту, втрата керування через знеструмлення, пожежі, течі тощо. Зазвичай розглядають до 50 небезпечних чинників (вихідних подій) на різних режимах роботи РУ. Такі розрахунки називаються імовірнісним аналізом безпеки, вони проведені для АЕС в усьому світі і нещодавно виконані й для АЕС України. Чи вирізняються наші атомні серед приблизно п’ятисот реакторів на Землі?

У таблиці 1 наведено характерні результати розрахунків для деяких АЕС різних країн. Як бачимо, найкращі показники безпеки на АЕС Японії. Історія атомної енергетики Країни вранішнього сонця, як і України, починалася в 60-ті роки. Зараз у Японії діють 54 ядерних реактори загальною потужністю понад 44,0 МВт, і більшість населення підтримує розвиток атомної енергетики. Після 1986 р. Японія побудувала 20 великих атомних блоків («Онагава-3» став до ладу 2001 року), причому всі АЕС містяться неподалік великих міст, тоді як в Україні зараз 13 діючих енергоблоків, а два майже готових не дають добудувати.

Отже, за показником небезпечних аварій українські атомні електростанції з усіма існуючими типами реакторів особливо не вирізняються серед АЕС тридцяти однієї країни світу. Зауважимо, що концептуальні відмінності у наших АЕС усе ж таки існують. Це передусім низький, порівняно з західними установками, рівень автоматизації і внаслідок цього велике значення «людського чинника» для безпеки. Розрахунки ймовірностей мають включати ймовірність помилки людини — оператора. Оскільки вітчизняних методик урахування можливих помилок оператора немає, розрахунки проводяться за методикою США, спираючись на їхні бази даних, що призводить до певного завищення результатів. У цьому сенсі проведені розрахунки можна назвати консервативними, оскільки в наших операторів, за оцінками західних фахівців, підготовка краща.

Вплив на здоров’я іншого небезпечного чинника — радіоактивних викидів під час роботи АЕС — установили фахівці українського НДІ екологічних проблем (м. Харків), порівнявши їх із опроміненням від теплових станцій (див. таблицю 2). Опромінення від теплових станцій відбувається через вміст у вугіллі різних радіоактивних елементів, включно з ураном, торієм, радієм, свинцем та іншими радіоактивними ізотопами. Невеликі їх кількості при спалюванні вугілля (ТЕС за добу спалює 50—60 вагонів вугілля) призводять до значних викидів радіоактивності (залежно від родовища вугілля і рівня очищення).

Порівняння величин індивідуальних і колективних доз, нормованих на одиницю потужності, показує, що дози від теплових електростанцій майже в 50 разів перевищують дози від атомних.

В українській пресі часто можна надибати «наукові» праці, виконані за закордонні гранти, на кшталт «Енергетичний потенціал гною в Україні», «Спалювання соломи» тощо. Якщо такі підходи переможуть, залишимося ми з гноєм і соломою в «незалежній» Україні чиїмись рабами.

Поділитися
Помітили помилку?

Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter або Надіслати помилку

Додати коментар
Всього коментарів: 0
Текст містить неприпустимі символи
Залишилось символів: 2000
Будь ласка, виберіть один або кілька пунктів (до 3 шт.), які на Вашу думку визначає цей коментар.
Будь ласка, виберіть один або більше пунктів
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Відміна Надіслати скаргу ОК
Залишайтесь в курсі останніх подій!
Підписуйтесь на наш канал у Telegram
Стежити у Телеграмі