«ПЛАН МАРШАЛЛА» АЛЬБЕРТА ГОРА

«Написання цієї книги — це частина моєї подорожі, що розпочалася понад двадцять п’ять років тому, подорожі в пошуку правильного розуміння глобальної екологічної кризи і шляхів її подолання. Ця мета спонукала мене вирушати до місць найбільших екологічних катастроф на планеті і зустрічатися по всьому світу з надзвичайними людьми, що присвячують своє життя зростаючій боротьбі за збереження довкілля. Але спонукою була і постановка глибших питань, тих, що, зрештою, є дослідженням самої природи нашої цивілізації та її ставлення до глобального довкілля».

Такими словами розпочинає свою книгу «Земля у рівновазі. Екологія і людський дух» Альберт Гор. Нещодавно вона з’явилася в українському перекладі. Видання здійснено в результаті співпраці всеукраїнського громадського об’єднання «Україна. Порядок денний на ХХІ століття», Інституту сталого розвитку та Інституту інформаційного суспільства.

Ні для кого не секрет, що сучасний світ зіштовхнувся з проблемою деградації екологічних систем та поступового виснаження природних ресурсів. Під загрозою опинилося саме існування людини на Землі. Водночас дедалі актуальнішими стають такі проблеми, як прогресуюча нерівність між багатими і бідними, злидні, голод, погіршення здоров’я і неписьменність значної частини людства. Єдиний спосіб забезпечити процвітаюче й безпечне майбутнє — вирішити питання соціально-економічного розвитку та природного середовища у комплексі й узгоджено.

Усвідомлення неминучості кризи спонукає народи й політичних лідерів до пошуку принципово нових підходів у стосунках людини і природи. Це, зокрема, актуалізувало питання про перехід світового співтовариства на шлях сталого або всебічно збалансованого розвитку. Наростаюча увага до питань гармонійного співіснування людини та природи зумовлена наполегливістю, відданістю й зусиллями багатьох науковців, релігійних і громадських діячів, політиків та державних мужів. Серед них одне з чільних місць займає колишній віце-президент США Альберт Гор. Своєю багаторічною діяльністю спочатку в сенаті, а згодом на посаді віце-президента Сполучених Штатів Гор чимало зробив для усвідомлення найширшою громадськістю, політичною й бізнесовою елітою в своїй країні та в усьому світі глобальної кризи довкілля та сприяв творчому пошуку ефективних шляхів її подолання, пише у вступному слові до україномовного видання директор Інституту інформаційного суспільства Олег Шевчук.

«Земля у рівновазі» мала значний вплив на американську та світову громадську думку, а згодом і політику. Книжка присвячена найболючішим питанням співіснування людини з природою, наслідкам філософії розвитку сучасної індустріальної цивілізації — цивілізації споживацького підходу як до продуктів виробництва, так і до середовища існування homo sapiens. Оперуючи фактами та поняттями природничої науки, економіки, соціології, історії, інформаційної теорії, психології, філософії та релігії, Альберт Гор доходить висновку, що «сучасна індустріальна цивілізація, у своєму нинішньому вигляді, жорстко протистоїть екологічній системі нашої планети».

Водночас як активний діяч-політик автор пропонує реальні альтернативи та висуває «нову спільну мету» для людства. Суть її полягає ось у чому: «…ми повинні перетворити збереження навколишнього середовища на основний організуючий принцип нашої цивілізації». Це означає одночасне «стимулювання життєздатного економічного прогресу та зцілення стосунків між цивілізацією і крихкою екологічною системою на Землі». Альберт Гор розуміє, що для відновлення природної рівноваги нашої планети «доведеться здійснити дуже складні і болючі зміни у нашій свідомості та діях». Це необхідно для подальшого забезпечення таких суспільних цінностей, як соціальна справедливість, демократія та ринкова економіка; це відповідає гуманістичним ідеалам — життя, свободи та пошуку щастя; а також обумовлене нашою відповідальністю перед майбутніми поколіннями. А процвітання кожної країни буде пов’язане з її участю у всесвітній екологічній революції та її здатністю виробляти для світового ринку нову продукцію й технології, які сприятимуть економічному прогресу без руйнації довкілля.

Пропонуючи співпрацю всіх народів світу для відновлення рівноваги екологічної системи Землі, Альберт Гор відзначає, що не всі країни здатні власними силами вирішити це масштабне завдання. Особливо гостро згадана проблема стоїть перед посткомуністичними державами, де за умов тоталітаризму не лише природа, а й людина не вважалася вартою уваги. Програма допомоги менш розвиненим країнам мала б стати своєрідним новітнім «планом Маршалла». Її слід спрямувати не просто на допомогу в розв’язанні поточних проблем цих держав, а й на реалізацію глобальної мети. Аналогічно до того, як «план Маршалла» був довготерміновим проектом допомоги західноєвропейським країнам, спрямованим не лише на відновлення повоєнного господарства, а й на захист демократії, недопущення повернення чи поширення тоталітарних режимів в регіоні, сприяння консолідації зусиль європейських країн у створенні об’єднаної Європи.

Пропонований Альбертом Гором глобальний «план Маршалла» є значно масштабнішим, оскільки передбачає перегляд всіма народами ставлення до природи як до джерела ресурсів і як до середовища проживання. Але насамперед він адресований тим країнам світу, котрі мають на сьогодні обмежені економічні, технологічні, освітні та інші можливості.

Набутий у США досвід (в галузі стратегічного планування, нових технологій, фінансування інновацій тощо) міг би суттєво допомогти Україні у вирішенні завдання модернізації економіки на засадах сталого розвитку. У свою чергу Україна, яка зазнала впливу найбільшої техногенної катастрофи в історії людства і для якої проблеми відновлення та збереження безпечного середовища проживання стоять надзвичайно гостро, могла б стати на пострадянському просторі своєрідним флагманом у справі переходу на нові засади розвитку і співіснування людини та природи.