Підводні камені у каламутній воді

У перших числах травня минув рік від початку будівництва каналу Дунай — Чорне море гирлом Бистре. Незважаючи на явні недоліки проекту, дуже сумнівний характер експертних оцінок, слабке економічне обгрунтування, «будівництво століття» усе-таки було завершено, і напередодні президентських виборів колишня влада з великою помпою канал відкрила. За час експлуатації він приніс дохід 1,5 млн. гривень. На підтримку каналу в робочому стані будівельники сьогодні запросили з бюджету 8,5 млн. гривень. Рентабельність завидна.

Один із найпослідовніших противників цього проекту каналу директор Дунайського біосферного заповідника Олександр Волошкевич розповів, що нещодавно в одному начальницькому кабінеті йому дорікнули: чому він, мовляв, недостатньо твердо відстоював свою точку зору, дозволивши втягнути Україну в авантюру. Ну що тут можна було відповісти? Пригадати витрачені в суперечках нервові клітини, сфабриковані кримінальні справи, реанімацію... Але ж Волошкевич був не один. За ним стояла вся Національна академія наук на чолі з Б.Патоном. Їхньою думкою Л.Кучма та Г.Кирпа знехтували. Під час перебування секретарем РНБОУ Є.Марчук, відвідавши заповідник, заявив: «Академію наук ми через коліно ламати не дозволимо». Ламали. І вбухали мільйони в найгірший проект. Утім, альтернативні варіанти взагалі не розглядалися. Вольовим рішенням було обрано цей варіант. Під нього у відомчих інститутах в обхід НАНУ одержали потрібні експертні висновки та відкрили шлюз для широкого потоку мільйонів гривень.

Те, що в гирлі Бистре й акваторії Чорного моря біля нього живуть 15 видів риб, занесених у Червону книгу України, всі види риб із Європейського червоного списку, що тут живуть 225 видів птахів, для яких це місця гніздування, — до уваги взагалі не бралося. Днопоглиблювальні роботи розпочалися у пік нерестового періоду, коли дунайська вода кишить мільярдами ікринок, які тільки-но проклюнулися.

Якщо при відкритті каналу його глибина становила більш як вісім метрів, то сьогодні лоцманська служба оголосила про обмеження прохідної осадки всіх категорій судів у прісній воді до трьох метрів. Чого, власне, і варто було очікувати. Адже Дунай є найбільш каламутною річкою Європи, що викидає на узбережжя до 90 тис. тонн наносів на добу. Щоправда, Волошкевич передбачав таку ситуацію років через два — сталося набагато раніше. Проводити ж зараз днопоглиблювальні роботи — це знову, як і рік тому, перемелювати мільйони щойно народженої молоді риб. Чим є сьогодні дунайська вода, видно на знімку проби, взятої у районі Бистрого.

У своєму листі до міністра охорони навколишнього природного середовища президент НАНУ Б.Патон зазначив, що будівництво каналу ведеться за повного ігнорування позиції Академії наук, у підпорядкуванні якої перебуває Дунайський біосферний заповідник, що є також біосферним резерватом ЮНЕСКО. При цьому беззастережно порушено принцип наукового обгрунтування і комплексної екологічної експертизи, не враховано важливі дані про стан екологічної ситуації. Порушено цілу низку законодавчих норм, існуючий статус заповідника, а в деяких випадках і законодавство України. Тому НАНУ пропонує створити спеціальну комісію з вивчення та узагальнення всіх аспектів будівництва глибоководного ходу р. Дунай — Чорне море та припинити усі роботи в гирлі Бистре.