ЕКОФРЕНІЯ-1, АБО ТРАКТАТ ПРО ВПЛИВ ПЕРШИХ ЕКОНОМІЧНИХ УСПІХІВ НА УКРАЇНСЬКЕ ПОВІТРЯ, ЧЕРЕЗ ЯКІСТЬ ЯКОГО, МАБУТЬ, НЕВДОВЗІ ОГІРКИ ЗНОВУ НЕ БУДУТЬ РОСТИ НА ГРЯДКАХ

Поділитися
Порівняйте, будь ласка, оці дві карти*. Перша дає рівень загальної мінералізації опадів (тобто вмісту різних зайвих речовин у дощі та снігу) в Україні у 1990 році...

Порівняйте, будь ласка, оці дві карти*. Перша дає рівень загальної мінералізації опадів (тобто вмісту різних зайвих речовин у дощі та снігу) в Україні у 1990 році. В першу чергу, привертають увагу дві майже симетричних плями з чіткими центрами — наче ракові пухлини — на заході і сході країни.

Не додає оптимізму і пляма у центрі України, що охопила її столицю і простяглася на південь уздовж Дніпра. Згоден — вона не така потужна, але дайте час і, як показує досвід господарювання в нашій країні, вона розростеться і захопить нові території...

Надзвичайно висока кислотність дощів над Україною була однією з таємниць за радянських часів. Тоді правдиву інформацію про вміст pH у дощовій воді вам не розказав би жоден з метеорологів. Але про цей секрет, як і про багато інших, люди здогадувались і без точної наукової інформації. Кожен, хто мав хоча б невеличку діляночку землі, міг пересвідчитись — листя огірків покривається рудою іржею після першого дощу і жухне. Справи дійшли до того, що батьківщина ніжинських огірків почала забувати смак цього гастрономічного шедевра.

Знали про небезпеку, яка зачаїлася у дощовій хмарі, і городяни, бо радили дітям ходити в дощ обов’язково під парасолькою. У деяких регіонах кислотних опадів не витримувало навіть залізо — дахи покривалися дірками, автомобілі не могли служити гарантований термін. Поширювалися чутки про те, що в деяких регіонах випадають дощі, які здатні розчиняти майже все. Закордонні екологічні фільми (у нас в країні були великі перешкоди на висвітлення подібної інформації) малювали страхітливі картинки майбутнього, коли люди вимушені ходити по рідній планеті в гумових чоботях, протигазах, бо дотик до такої спаплюженої землі, дихання забрудненим повітрям вкрай небезпечний для людини. Тривога охоплювала дедалі більше людей. Радянські глядачі прекрасно розуміли — ці фантастичні фільми про нас. І таке майбутнє не за горами...

На щастя, карта мінералізації опадів для 2000 року виглядає набагато привабливішою. Секрет метаморфози — різке згортання промисловості в нашій країні. Факт сам по собі приємним не назвеш, але будемо відверті — саме це врятувало країну від потужного смогу, що огортав і душив дедалі більші території в Україні.

Обнадіює й те, що зникла жахлива симетрія — вкрай загрозливий стан повітря залишився тільки в Донецькому регіоні. Майже виправилась ситуація на заході України. Швидко розсмокталась довжелезна пляма навколо столиці.

Якщо уважно придивитись до мапи, не можна не помітити, що майже всюди дощі стали вдвічі чистішими! Така ситуація зареєстрована у Криму і Карпатах, на півдні України і у багатьох регіонах центру і заходу. В ЗМІ можна прочитати повідомлення про те, що багато городніх культур (серед них, в першу чергу, огірки) знову непогано почувають себе на українських землях.

Як відомо, Кіотський протокол закріпив за країнами квоту на промислові викиди на рівні 1990 року, з тим щоб з часом поступово зменшувати їх. Карта 2000 року показує, який резерв у цьому напрямку має Україна: наші викиди поки що далекі від того, що нам дозволяє та сама кіотська квота. От чи зможемо ми достойно розпорядитися цим «надбанням»?

Деякі політики вже мріють про те, що зможуть продати ці квоти розвиненим країнам... Однак радіти з цього приводу і передчасно ділити квоту поки що зарано — навіть коли цей протокол підпишуть усі країни і погодяться купувати квоти, може статися, що продавати буде нічого, бо, як прогнозують спеціалісти, ріст промислового потенціалу призведе до того, що все повернеться на круги своя.

Щоправда, дехто все ще не може повірити, що за розмовами про зростання є справді реальний розвиток. Але чутлива екологія переконує — це дійсно правда. Жахливою правдою є те, що в Україні ще більш швидкими темпами, ніж промисловість, зростає забруднення повітря. Приміром, у нашій країнці спостерігається подальше зростання показника pH опадів, зокрема у 1999—2000 рр. воно становило 2% на рік. Не так вже й мало! У всякому разі порівняйте з темпами змін у промисловості у цей час.

Ще одна несподіванка — підприємства сільського господарства вибиваються в лідери по темпах збільшення викидів у повітря. Якщо справи так підуть далі, то невдовзі в селі не сховаєшся від пилу і смогу...

Якого кольору повинен бути сніг або лід? Звичайно — білий. А ви придивіться до тонкого льоду міських калюж. І побачите, що вода замерзла якимись рудими пагорбами. Вже давно сучасні міські діти не смокчуть бурульки, бо знають — це небезпечно. Слушність такої обережності підтверджують виміри у зимовий період хімічного складу снігового покриву. Такі дослідження проводились на 46 метеостанціях і на 8 з них у 2000 році спостерігались слабокислі опади. Кислі опади з pH 5,6 — 7,0 спостерігались у Закарпатській області. Це — перші ластівки серйозної небезпеки...

Відомо, що українське населення здебільшого зосереджене у містах. На жаль, про повітря, яким дихають наші городяни, нічого обнадійливого сказати не можна. Нам далеко до тих стандартів, які сьогодні обов’язкові в розвинених країнах. Так, рівень забруднення атмосферного повітря перевищував середній у Донецьку, Луцьку, Одесі, Слов’янську, Дніпропетровську, Дніпродзержинську, Маріуполі, Запоріжжі, Луганську, Черкасах...

Прикро, що навіть тоді, коли всюди говорили про те, що промисловість «лежить», середньорічний вміст пилу в повітрі перевищував норматив екологічної безпеки у 23 містах України. Але ще більшою несподіванкою є те, що за період 1996—2000 цей показник навіть значно збільшився у містах Армянську (на 50%), Дніпропетровську (50%), Кременчуці (33%), Полтаві (25%). Навіть у затишній Ялті він зріс аж на 25%...

У 2000 році вперше почали з’являтися повідомлення про пожвавлення нашої економіки. І екологи одразу помітили прикру тенденцію — невеличкий зріст промисловості викликав суттєве погіршення екології. На неї спрацювало і погіршення паливного балансу у багатьох областях та містах України, що призвело до збільшення викидів забрудників зі стаціонарних джерел.

Поява в країні великої кількості старих машин, як казав відомий літературний персонаж, повітря «теж не озонує». Зрозуміло чому було відзначено зростання викидів автотранспортом майже в усіх містах України. Цей стрибок тут також пов’язаний з переходом на нову методику розрахунків кількості пального. Несподівано справжнім «рекордсменом» тут виявився Київ. Саме у ньому викиди автотранспортом забрудників повітря зросли проти попереднього року більш ніж... на 80%.

Ось такі невеселі роздуми викликає вивчення двох карт. Що робити в цій ситуації? Відповідь на це непросте питання ми спробуємо пошукати після того, як розкажемо у наступних номерах газети про стан, в якому знаходяться нині водні та земельні ресурси України.

*) Карти взяті з «Національної доповіді про стан навколишнього природного середовища в Україні у 2000 році». Міністерство екології та природних ресурсів України, 2001.

Поділитися
Помітили помилку?

Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter або Надіслати помилку

Додати коментар
Всього коментарів: 0
Текст містить неприпустимі символи
Залишилось символів: 2000
Будь ласка, виберіть один або кілька пунктів (до 3 шт.), які на Вашу думку визначає цей коментар.
Будь ласка, виберіть один або більше пунктів
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Відміна Надіслати скаргу ОК
Залишайтесь в курсі останніх подій!
Підписуйтесь на наш канал у Telegram
Стежити у Телеграмі