Черкаси вагітні катастрофою

Поділитися
Твердження, винесене в заголовок, не здаватиметься перебільшенням ні батькам міста, ні спеціалістам комунальних служб, ні простим смертним, які живуть у Черкасах...

Твердження, винесене в заголовок, не здаватиметься перебільшенням ні батькам міста, ні спеціалістам комунальних служб, ні простим смертним, які живуть у Черкасах. Пам’ятною для всіх є жахлива пожежа в обласній лікарні, котра сталася 12 травня, яку не могли погасити багато годин через відсутність напору води в пожгідранті. Не забуто й «новорічний сюрприз», коли під новий 2002-й «рвонув» напірний міський каналізаційний колектор (див. «ДТ» № 4 від 2.02.2002, «Аварія, котра загрожує катастрофою»). Тоді святкове місто залишилося без води, а кілька сотень тисяч кубометрів нечистот було скинуто в багатостраждальний Дніпро. Відтоді чимало води спливло. Однак епохальне будівництво нового колектора не завершено й загроза катастрофи як існувала, так і продовжує реально існувати: спеціалісти вважають, що в будь-який момент Черкаси можуть буквально захлинутися, пардон, у фекаліях. А тут і ще «дзвіночок»…

Є під Черкасами село Сокирне. Місця дивовижні — золоті пляжі, високі сосни, зелені острови, Дніпро велично котить хвилі… Але окрім красот природи в Сокирному знаходиться й водозабір, який забезпечує Черкаси питною водою. А до цієї весни існував ще й резервний водозабір, на випадок «всяке може статися». Але тепер про «всяке може статися» краще не думати, оскільки обвалювання берега вивело резервний водозабір із ладу. Тоді ж шугонула в похмурі дніпровські води частина споруди, яка належить рибальській бригаді, а отже, ймовірно, що при черговій весняній повені вода, руйнуючи берег, добереться і до житлових будинків — до найближчого залишилося метрів 60—70. Водночас виникла загроза існуванню єдиного діючого водозабору. А при подальшому розмиванні берега є небезпека затоплення великої густонаселеної території, розташованої в низині, до якої входить передмістя Черкас Дахнівка і великий Будище-Свидівоцький масив...

На початку червня жителі Сокирного, серед котрих чимало професіональних рибалок, своїми баркасами й човнами перекрили — від буя до буя — фарватер. Акцію було проведено за рішенням сесії сільради. Звісно, рух суден по головній водній артерії країни інтенсивним у наш час не назвеш, однак при проведенні акції одна вантажна баржа на мілину налетіла. Протест сокирненців був спрямований проти бездіяльності влади. За останні роки, буквально на очах стурбованих жителів, прилегла до села територія скоротилася (за різними даними) від 28 до 40 гектарів — її поглинув Дніпро. Ріка, виходячи на простір із горловини між Авруминим і Гетьмановим островами, із 1998 року дещо змінила напрямок. Рух водного потоку на цій ділянці спрямований тепер не вздовж берегів, а різко до сокирненського берега, причому під кутом, що наближається до 90 градусів. Цей безперервний напір і руйнує берег.

Понад рік тому, у травні 2004 р., депутати Свидівоцької сільради (до якої належить Сокирне) звернулися до тодішнього голови ОДА Вадима Лешенка з заявою про свою біду. ОДА відреагувала, тоді ж, у травні 2004 р., було виконано топографічну зйомку акваторії в районі Сокирного, а в «Річтранспроект» подали заявку на виготовлення проекту системи берегозахисту. «Річтранспроект» визначив орієнтовну вартість робіт. Після чого, вже в період бурхливої виборчої баталії, глава ОДА звернувся 8.11.2004 із листом до прем’єр-міністра В.Януковича, в якому, зокрема, повідомляв: «...існує реальна загроза руйнування природного берега, затоплення і підтоплення територій, по яких прокладені водогони до міста, мікрорайону «Дахнівка» міста Черкаси, сіл Будище, Свидівок, Єлизаветівка та інших, знищення селища Сокирне. Виправлення надзвичайної ситуації можливе лише шляхом будівництва (відновлення) фарватеру, а також кріплення берега. За попередніми розрахунками фахівців, орієнтовна вартість робіт становитиме 8—10 млн. грн.». Губернатор просив главу уряду передбачити виконання названих робіт у 2005 році. Як видно, проблема перейшла у спадок до нового складу ОДА і нового уряду.

Однак борг держави перед Сокирним давніший. Глава сільради Жанна Колюжна стверджує, що 1975 року, коли на території Сокирного споруджували водозабір для Черкас, роботи з укріплення берегів було виконано лише на 50%. 600 метрів надійно закували в залізобетон, а на семистах заощадили. Саме їх нині активно й розмиває ріка.

Нова влада пішла шляхом попередників. Голова ОДА Олександр Черевко 13.05.2005 звернувся з листом до прем’єр-міністра Ю.Тимошенко, в якому попросив «дати відповідні доручення Міністерству транспорту України, центральним органам виконавчої влади передбачити в 2005 році виконання робіт з усунення загрози руйнування берега…». З ОДА листи також було направлено міністру транспорту Є.Червоненку і генпрокурору С.Піскуну. В останньому містилася вимога знайти винних.

То чому ж Дніпро змінив і продовжує змінювати напрямок свого руху, збільшуючи «кут атаки» правого берега від нуля до дев’яноста градусів? Думки існують різні. Жителі села стверджують, що при прочищенні земснарядом русла Дніпра 1998 року ліворуч від фарватеру було намито підводний острів (косу), котрий і спровокував зміну напрямку течії. З цією думкою була солідарна комісія з питань техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій Черкаської ОДА. Комісія 17.05.2004 дійшла висновку, що основною причиною інтенсивної руйнації правого берега стали «днопоглиблювальні роботи, які спрямували потік води безпосередньо у берег». Іншу думку озвучила обласна прокуратура. «Відповідно до висновків компетентної комісії, — повідомляє прес-служба облпрокуратури, — підприємство «Укрводшлях», яке щороку прочищає русло ріки перед навігацією, не могло завдати таких серйозних ушкоджень. На думку спеціалістів, це природний процес...» Якої саме компетентної комісії, в повідомленні прес-служби не вказувалося. Однак незалежно від прокуратури аналогічну думку висловив і головний інженер Проектно-розвідувального інституту річкового транспорту «Річтранспроект» Василь Шихненко, котрий у червні цього року займався складанням карти дна Дніпра. Він повідомив: «Зміна руху ріки — це природний процес, ріка жива, вона міандрує, не знаходиться в жорсткому руслі. А той обсяг піску — 40 тис. м3, який був перекинутий при прочищенні перекату, насправді ж мізерно малий, щоб уплинути на напрямок руху таких величезних мас води». Та все ж прокуратура нині проводить додаткову перевірку за фактом катастрофічного розмивання берегів.

Що ж далі? Як і передбачалося, акція з перекриттям руху подіяла. У результаті 30 червня поблизу зруйнованої будівлі рибальської бригади відбулося виїзне засідання комітету ВРУ з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків чорнобильської катастрофи. На засіданні, яке проводили у великому армійському наметі, були присутні представники Кабміну, ОДА, місцевих рад, спеціалісти-водники; головував глава комітету Іван Заєць. Учасники засідання визнали, що насувається катастрофа, яка загрожує, по суті, всьому басейну Дніпра, тому надзвичайну ситуацію в Сокирному слід віднести до 2—3 ступеня тяжкості. Роботи з виправлення ситуації, — на цьому наполягали учасники наради, — слід розпочати в найближчі два-три тижні, не чекаючи всіх бюрократичних погоджень, і завершити до закриття навігації. Адже, якщо цього не зробити, за форс-мажорних обставин витрати на ліквідацію наслідків катастрофи будуть значно більшими від необхідної суми в 8—10 млн. грн. Спеціалісти з Держкомводгоспу кажуть про суму в півмільярда.

Щоправда, не уточнюючи — гривень чи доларів.

Поділитися
Помітили помилку?

Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter або Надіслати помилку

Додати коментар
Всього коментарів: 0
Текст містить неприпустимі символи
Залишилось символів: 2000
Будь ласка, виберіть один або кілька пунктів (до 3 шт.), які на Вашу думку визначає цей коментар.
Будь ласка, виберіть один або більше пунктів
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Відміна Надіслати скаргу ОК
Залишайтесь в курсі останніх подій!
Підписуйтесь на наш канал у Telegram
Стежити у Телеграмі