Біоетанол із ГМ-дерев

Веселе потріскування дров у каміні створює неповторний шарм у заміському будинку, особливо якщо основну утилітарну функцію обігріву виконує газовий котел. Хоча в ролі енергоносія деревина знову привернула пильну увагу вчених, які докладають дедалі більше зусиль для оптимізації процесу отримання з неї біоетанолу.

Успішне вирішення цієї проблеми дасть змогу закласти фундамент енергетичної безпеки багатьох країн, не піддаючи ризику безпеку продуктів. Адже нині найпоширенішою сировиною для отримання біоетанолу слугує саме продукція сільського господарства, яка є харчем і для людей, і тварин. Роботи ж з використання відходів цього виробництва наразі тільки ведуться.

Основною технічною перешкодою для отримання біоетанолу з деревини є високий вміст в ній лігніну — структурного компонента клітинних стінок і міжклітинних просторів рослинних тканин. Саме наявність цього природного полімеру забезпечує міцність стовбурів і стебел, однак при цьому істотно ускладнює і так не надто приємний процес біохімічної обробки целюлози — потенційної сировини для отримання біоетанолу. Блокування роботи одного з генів, відповідальних за процес утворення лігніну, дає змогу скоротити вміст цієї речовини вдвічі. І паралельно збільшити відсоток вмісту целюлози. Вчені університету Північної Кароліни, які працюють у цьому напрямі, стверджують, що до отримання комерційного продукту залишилося чекати п’ять-десять років. Найімовірніше, це будуть евкаліпти — одні з тих рослин на нашій Землі, які ростуть найбільш швидко. Щоправда, їх попутно потрібно буде навчити жити в значно холодніших умовах, ніж ті, до яких вони звикли.

Попри перспективність «деревного» напряму, наразі є інформація лише про існування ГМ-тополь у Китаї, а також про експерименти над геномами папайї та сливи. В усіх випадках мета «вдосконалень» — підвищити стійкість рослин до комах і збудників хвороб. До експериментів над деревами вчені ставляться набагато більш насторожено, ніж до аналогічних дослідів на інших рослинах. По-перше, життєвий цикл дерев обчислюється десятиліттями, тому оцінювати віддалені наслідки генетичних експериментів можна буде ще дуже нескоро. По-друге, побоювання, що ГМ-рослини «вирвуться» з лабораторій у дику природу і призведуть до необоротних наслідків, дещо приглушуються «зніженістю» та примхливістю культурних рослин. Що у випадку з деревами ніяк не спрацьовує. І, нарешті, сільськогосподарські рослини вже є продуктом маніпуляцій людини. Чого не скажеш про більшість дерев, на які мають намір робити ставку виробники деревного біоетанолу.