Зелено-вугільний парадокс української енергетики - Енергоринок - dt.ua

"Зелено-вугільний парадокс" української енергетики

25 травня, 10:38 Роздрукувати Випуск №19, 25 травня-31 травня

За всю "зелену" енергетику в результаті заплатять споживачі електроенергії.

Із впровадженням нової моделі ринку електроенергії більшість негативних нюансів випаде на долю системного оператора —НЕК "Укренерго". Усі небаланси, невдоволення всіх учасників енергоринку. І особливо можливі штрафи та збитки (або недоотриманий прибуток). Причому сказати, що ті ж таки обленерго або енерготрейдери активно готувалися до впровадження лібералізованого ринку, язик не повертається. Багато хто з них досі не вірить, що все в енергетиці зміниться кардинально. Не одразу, не без набитих гуль, але зміниться. Хто буде з прибутком, а кому загрожують збитки від роботи на найдорожчому балансуючому ринку, час покаже.

Певнийчас у шоколаді будуть великі й малі виробники сонячної, вітрової та біоенергії. Але й це не триватиме вічно, незважаючи на надпотужне лобі, у тому числі з боку донорів України.

Хоч як дивно, при збільшеннічастки "зеленої" енергетики мають шанс непогано заробити ГЕС і ТЕС. Парадокс — вуглярі заробляють на сонці. Про це, завдання системного оператора енергоринку, тарифи і багато іншого—розмова кореспондента DT.UA з тимчасово виконуючим обов'язки голови НЕК "Укренерго" Всеволодом КОВАЛЬЧУКОМ.

Чому енергосистема України може прийняти "зелену" енергію з обмеженнями

Всеволоде Владиславовичу, чому в Україні приватні виробники електроенергії з відновлюваних джерел енергії (ВДЕ сонця, вітру та ін.) не можуть, як у Європі, наприклад, безпроблемно продавати надлишки електроенергії в об'єднану/єдину енергосистему країни?

— Можуть. Але слід враховувати, що європейська енергосистема порівняно з українською дуже гнучка й здатна витримати пікові навантаження (різкі перепади в енергосистемі. — А.Є.) за рахунок багатьох факторів.

Можливості нашої енергосистеми у цій частині обмежені регулювальною здатністю маневрених потужностей — теплових електростанцій, гідроелектростанцій і гідроакумулюючих станцій.

У чому проблеми? Парламент ухвалив закон № 8449-д, покликаний сприяти розвитку "зеленої" енергетики й конкуренції в цьому сегменті енергоринку.

— Чим закон № 8449-д хороший, то це тим, що він узагалі з'явився. І при всіх нюансах він змінює модель розвитку галузі ВДЕ на краще. Це істотний крок у врегулюванні ринку та гармонізації національного законодавства з європейськими нормами.

У чому ж його мінуси?

— Мінус у тому, що ми чекали прийняття цього закону два роки з моменту першої дискусії про необхідність урегулювати ринок ВДЕ. Причому про це першими заговорили наші донори (Світовий банк, ЄБРР, МВФ та інші). Втрачено багато часу, поки цей документ пройшов усі парламентські комітети й процедури до затвердження, і на момент ухвалення закон №8449-д застарів. На жаль, сьогодні він не вирішує багатьох проблем цього сегмента ринку й ринку електроенергії загалом. Тому я з обережністю очікую, як довго та наскільки якісно будуть імплементувати положення цього закону.

Поясніть, чому не вирішує? Частка "зеленої" генерації поки що мінімальна до 2% від загального обсягу генерованої у країні електроенергії, щоб вплинути на енергосистему країни та створити їй додаткові проблеми - це надто мало. Здавалося б, навпаки, збільшення виробництва електроенергії з ВДЕ приватними виробниками це насамперед турбота про споживачів електроенергії та їхній внесок в енергетичний баланс країни.

— Поява нових викликів для енергосистеми, у цьому разі у вигляді інтенсивного розвитку ВДЕ, за часом має збігатися з розробкою комплексного механізму вирішення нових проблем. Існує низка факторів, які безпосередньо впливають на роботу енергосистеми. Серед них ключові — слабка прогнозованість і велика нерівномірність навантаження сонячних і вітрових електростанцій.  Відхилення навантаження й перевищення вироблення ВЕС і СЕС порівняно з рівнем споживання енергії в деяких випадках не можуть бути скомпенсовані регулюючою здатністю інших енергетичних об'єктів енергосистеми України.

Ці та інші фактори ускладнюють балансування енергосистеми й створюють додаткові ризики, ускладнюють прогнозування реальних обсягів приєднання ВДЕ та необхідності в потужностях для балансування.Про це ми говоримо на всіх рівнях з березня 2018 року. Має бути вчасно розроблений механізм розв'язання цієї проблеми. Тому ми подавали кілька конкретних пропозицій правильного розвитку енергосистеми, у тому числі й за рахунок можливості тимчасових обмежень видачі потужності ВДЕ.

Це складно назвати ринковим підходом і розвитком конкуренції з урахуванням численних скарг приватних власників міні-СЕС на проблеми з приєднанням до системи. Тим більше, що згідно з діючим законодавством ви зобов'язані приймати всю сонячну й вітрову електроенергію.

— "Укренерго" не конкурує з генерацією. Ми електроенергії не виробляємо, а транспортуємо й диспетчеризуємо. Тому ми точно поза підозрами в упередженості. Однак саме ми відповідаємо за балансування й надійність енергосистеми, а вищевикладені фактори негативно впливають на це.

З приводу міні-СЕС (здебільшого йдеться про них). Так, це дуже прибутковий бізнес при нинішніх тарифах. Але ж якраз вони негативного впливу на енергосистему України й не чинять.

Хто реально заробить на "зеленій" енергетиці та хто заплатить?

— Попит на електроенергію має сезонні коливання й добові. Найпроблемніші з погляду режимів — це періоди низького попиту. Вони припадають на травень і вересень, коли кондиціонерами ще або вже не користуються, сезон опалення вже закінчився або ще не розпочався. Плюс є певні бізнес-коливання, наприклад, наприкінці серпня й початку вересня. Період квітень—червень погіршується фактором паводків.

Тепер подивімося, як при цих коливаннях на енергосистему впливають СЕС. Згідно із законами "Про ринок електричної енергії" і "Про альтернативні джерела енергії" ми, "Укренерго" - системний оператор, зобов'язані приймати всю електроенергію виробників з ВДЕ, хоч би як вони сформували свій графік. Пік виробництва сонячної електроенергії також припадає на травень, коли яскравіше й довше світить сонце, але ще не таке пекуче, тому немає перегріву сонячних панелей, і коефіцієнт їхньої корисної дії не падає. Цей пік виробництва для енергосистеми означає, що в ній має залишатися достатній резерв балансуючих потужностей, незалежно від попиту, щоб мати можливість компенсувати "провали". Такими балансуючими потужностями, як я вже казав, є ТЕС, ГЕС і ГАЕС (гідроаккумулюючі станції).

"Гарячий резерв" ТЕС

Виходить, що тут ДТЕК теж має шанс пристойно заробити…

— Слід враховувати особливості наших ТЕС з енергоблоками потужністю 200 і 300 мегаватів. Пуск такого обладнання триває від 1,5 до 9 годин залежно від його теплового стану. Тому для регулювання потужності необхідно певну кількість енергоблоків тримати в "гарячому" резерві, тобто недовантаженими. Зазвичай запас регулювання становить ±20% від максимальної потужності. Візьмемо, приміром, блок у 200 мегаватів. Його неможливо запустити за три хвилини. Для того, щоб видавати повну потужність у 200 мегаватів, він має постійно працювати на рівні 120 мегаватів, щоб у разі необхідності за командою диспетчера підняти свою потужність на 80 мегаватів. Але щоб мати 80 мегаватів резерву, треба підтримувати і 120 мегаватів, що залишилися.

Врахуйте, що при цьому немає експорту, транскордонних перетоків також практично немає. Ми зобов'язані підтримувати обсяг перетоків у плюс-мінус 100 мегаватів відповідно до угоди з Білоруссю та РФ.

укрэнерго_1
ua.energy

У травні ми вимушено підтримуємо систему, тому що через паводки ГЕС просто забивають систему своєю електроенергією. Альтернативою є зливання води, чого за останні роки жодного разу не було, за винятком поодиноких випадків, коли просто не вистачало потужності каналів ГЕС, щоб безпечно відвести паводкову воду.

"Зелена" енергетика - семимильними кроками! Без компенсуючих потужностей...

Спочатку, за результатами спільного дослідження, проведеного разом з USAID із залученням міжнародних експертів Tetra TechES і Mercados, які ми презентували в грудні 2018 року, передбачалося, що до кінця 2020-го енергосистема України зможе прийняти не більш як 4750 мегаватів ВДЕ: 1750 мегаватів — вітер і 3000 мегаватів — сонце. Однак реалії такі, що цих показників буде досягнуто вже на початку 2020 року.

Тобто найближчим часом ми впремося в стелю. А відключати сонячні й вітрові електростанції від мережі можна тільки у разі загрози операційній безпеці енергосистеми.

І водночас за всю вироблену енергію через тарифну систему в результаті заплатить споживач.

Якщо енергосистемі потрібен резерв у 1000 мегаватів, його насамперед забезпечать десятки енергоблоків. Ми це назвали "зелено-вугільний парадокс", коли різке зростання ВДЕ призводить не до декарбонізації, а до збільшення вироблення і вугільної генерації з усіма відповідними наслідками.

Тому, відповідаючи на ваше запитання, так, теплова генерація, зокрема ДТЕК, може заробити двічі — на виробництві сонячної та вітрової енергії, одержуючи за неї "зелений" тариф, і на виробництві електроенергії на своїх вугільних станціях, щоб у тому числі покрити коливання вироблення своєї "зеленки".

Як можна це врегулювати в законі?

— Міністерство енергетики й вугільної промисловості ще рік тому повинне було розробити й подати уряду на затвердження порядок проведення аукціонів на будівництво нових об'єктів генерації та системи управління попитом. За графіком, затвердженим урядом, це рішення мали прийняти ще тоді. Ми, розуміючи, що нам украй необхідні нові швидкі балансуючі потужності, ще навесні 2018-го ініціативно розробили проект такого рішення й розіслали його всім учасникам енергоринку, у тому числі й міністерству. Станом на травень 2019 року ми маємо відкоригований Міненерговугільпромом документ, нібито прийнятий лише цього тижня на Кабміні, з ручним управлінням аукціонним комітетом, який контролюється ким завгодно, але не Оператором системи передачі.

А діяти треба негайно. З початку 2019 року потужність приєднаних до енергосистеми СЕС збільшилася більш як на 550 мегаватів, тобто за п'ять місяців приріст становив 45%! Уже зараз видано технічні умови і підписано договори на приєднання понад 6330 мегаватів нових СЕС і близько 4250 мегаватів ВЕС за старим високим тарифом для об'єктів генерації, які заявлені й тільки починають будуватися.

Ми порахували, що якщо всі ці об'єкти буде побудовано, то в енергосистемі потужність ВЕС і СЕС становитиме близько 13500 мегаватів, а ціна на електричну енергію зросте мінімум удвічі. І це тільки за рахунок "зелених"!

Одним словом, ситуація дуже складана. Але коли я публічно розповідаю про проблеми, мені дорікають, мовляв, це ж інвестиційний клімат, треба бути позитивніше налаштованим, посилати в публічну площину лише позитивні меседжі про те, яка прекрасна наша енергетика для інвесторів ВДЕ. Адже зараз інвестиції в "зелену" енергетику — це один із найпривабливіших видів капіталовкладень. Так і є. 350% рентабельності де ще можна одержати? Чудовий бізнес. Але має бути й відповідальність інвестора, у цьому разі — за створювані небаланси.

"Зелене" лобі

Ефективного механізму проведення "зелених" аукціонів немає. Як бути?

— Поки що їх немає. Але є лобісти, які захищають інтереси тих, кому вигідно добудувати ті самі 11000 мегаватів ВЕС і СЕС і продавати електроенергію за завищеними тарифами.

Назвіть їх поіменно.

— З великих, безумовно, лідером є ДТЕК. Якщо говорити про інших учасників, то на ринку зараз сотні гравців, і набереться десятка півтора великих західних інвесторів, які залучили велике інвестування, у тому числі ЄБРР, OPIСO, — вони всі зацікавлені в тому, щоб ці "зелені" проекти були завершені.

Якщо підрахувати проекти, які мали бути закінчені, то виходить 6500–7000 мегаватів. Це проекти з підтвердженим фінансуванням або об'єкти ДТЕК. Сюди ж додамо позицію міжнародних організацій, які дають розвиватися економіці України й відповідно розраховують, що їхні проекти тут будуть успішними. Це дійсно великі гравці неолігархічної форми, класичні інвестори, а не перейменовані колишні українські міністри. Лобі потужне — і внутрішнє, і зовнішнє. І тільки законодавець мав достатнє право це лобі задовольнити частково й урівноважити інтереси учасників ринку, зокрема поклавши на них відповідальність. Поки що цього, на жаль, не відбулося.

А так практично до 2024 року, якщо внутрішньодобовий ринок електроенергії не буде ліквідним, жодної відповідальності за небаланси власники СЕС і ВЕС, побудованих за підсумками аукціонів, не несуть.

Які ризики бачать інвестори в цьому питанні?

— Інвестори кажуть, що поки що немає балансуючого ринку, поки він реально не працює, жоден із них не в змозі підрахувати, скільки коштуватиме така відповідальність. Ми пропонуємо їм обговорити альтернативний сценарій. Усе одно за дисбаланс хтось заплатить. І цей хтось — це буде компанія "Укренерго", яка через свій тариф повинна в таких умовах і за нестабільних графіків роботи "зеленої" енергетики розробити відповідний механізм і мати можливість заплатити за дисбаланси енергосистеми. А також формувати графіки виробництва й споживання, виходячи з наших прогнозів. Якщо ніхто не хоче вкладати в розвиток балансуючого ринку, то дайте нам можливість його розбудовувати. Інвестор ще довго не прийде, поки не буде створено ринок допоміжних послуг, НКРЕКП не буде оперативно й незалежно регулювати тарифну політику. "Укренерго" готова виконувати цю роботу.

А поки цього немає, ми матимемо "зелено-вугільний парадокс" із різким зростанням вартості послуг теплової генерації.

І тут на сцену виходить ДТЕК…

— У тому числі, і як лідер цього руху, що контролює весь логістичний ланцюжок виробництва вугілля й теплової електричної енергії. Тому частка ТЕС не в процентному, а у фінансовому вираженні зростатиме. Вони надаватимуть додаткові послуги, працюючи на найдорожчому балансуючому ринку, тому їхній прибуток ростиме. Доти, доки ми не зможемо запропонувати свій варіант балансування енергосистеми.

укрэнерго_2
ua.energy

Про малі СЕС замовте слово

Усе сказане вище стосується в основному так званої великої "зеленої" енергетики. А що ж мала? Поставила собі людина сонячну батарею на даху або вітряк. Чому вона не може продати надлишки в енергосистему? Тим більше, що найчастіше це регіональна локальна система.

— Мала "зелена" енергетика не має таких проблем, як велика, тому що так звані дахові приватні СЕС для приєднання не потребують технічних умов. Законодавці тільки обмежили потужності таких приватних СЕС — 50 кіловатів і дозволили встановлювати їх на дахах і фасадах. Основною умовою була наявність внутрішнього споживання, тому що останнім часом з'явилися "інвестори", які покривали в якомусь селі дахи житлових і нежитлових будинків сонячними панелями. Відповідно, споживання рухалося до нуля, а вся сонячна енергія направлялася в мережу. При цьому такі "інвестори" одержували "зелений" тариф навіть вищий, ніж великі СЕС, — 17,4 євроцента за кіловат-годину.

Поки ми розмовляємо, у парламенті вже зареєстровано законопроект Олександра Домбровського і Льва Підлісецького №10318, яким дозволене встановлення приватних СЕС і ВЕС і на землі, а також уточнені інші нюанси. Як ви прокоментуєте зміни, внесені цим законопроектом? Зокрема, перенесення дати впровадження нової моделі ринку електричної енергії з 1 липня на 1 жовтня 2019 року? Хоча в нинішній ситуації складно сказати, коли парламент розгляне цей документ. Але комітет розгляне цей законопроект на наступному тижні.

Довідково:

Із доповідної записки до проекту закону про внесення змін до статті 9-1 Закону України "Про альтернативні джерела енергії" та "Прикінцевих та перехідних положень" Закону України "Про ринок електричної енергії".

1. Обґрунтування необхідності прийняття акта

Необхідність попередження, на початковому етапі запровадження повномасштабної моделі лібералізованого ринку, можливих зловживань з боку учасників ринку при формуванні цінових пропозицій на різних сегментах ринку, а також забезпечення контролю за цінами в інтересах кінцевих споживачів зумовила запровадження певних регуляторних заходів з боку НКРЕКП. З цією метою НКРЕКП у проектах Правил ринку (оприлюднені на веб-сайті НКРЕКП 12 квітня 2019 р.) та Правил ринку "на добу наперед" та внутрішньодобового ринку (оприлюднені на веб-сайті НКРЕКП 26 квітня 2019 р.) передбачено перші 6 місяців встановлення граничних цін на електричну енергію, що продається та купується на відповідних сегментах ринку.

Встановлення граничних цін (максимальних або мінімальних) відповідно до статті 13 Закону України "Про ціни та ціноутворення" є способом державного регулювання цін. Отже, НКРЕКП, відповідно до норм цього Закону, повинна діяти згідно з визначеними повноваженнями у даній сфері…

У зв'язку з цим, а також з метою нівелювання негативних цінових явищ на новому ринку електричної енергії після його відкриття пропонується надати відповідні повноваження НКРЕКП щодо встановлення граничних цін на ринку на добу наперед та внутрішньодобовому ринку, балансуючому ринку та за двосторонніми договорами. Зазначені повноваження надаються виключно як тимчасовий захід на перехідний етап, який триватиме 12 місяців.

2. Цілі і завдання прийняття акта

Проект закону розроблено з метою забезпечення прав та законних інтересів споживачів, що встановили або планували до кінця 2019 року встановити домашню сонячну електростанцію. Метою законопроекту є усунення неузгодженості у визначенні порядку встановлення рівня "зеленого" тарифу для приватних домогосподарств, генеруючі установки яких виробляють електричну енергію з енергії сонячного випромінювання.

Крім того, проект Закону розроблено з метою зменшення ризиків неконтрольованого зростання цін після відкриття нового ринку електричної енергії, що обумовлює необхідність надання регулятору повноваження з встановлення граничних цін на ринку "на добу наперед" та внутрішньодобовому ринку, балансуючому ринку та за двосторонніми договорами. Зазначені повноваження надаються виключно як тимчасовий захід на перехідний етап, який триватиме 12 місяців.

Також проект закону дає можливість провести повноцінне тестування готовності учасників до роботи в новому ринку електричної енергії, проаналізувати фінансові наслідки його запровадження (в першу чергу для споживачів електричної енергії)…

Тимчасове, строком на один рік, надання регулятору повноважень встановлювати граничні ціни на сегментах нового ринку електричної енергії має мінімізувати ризики безконтрольного значного зростання цін на електричну енергію.

Законопроект відтерміновує запровадження нового ринку електричної енергії на 3 місяці, а саме — до 1 жовтня 2019 року.

— "Укренерго" виконує всі вимоги законодавства щодо впровадження реформи ринку електроенергії. Згідно із Законом України "Про ринок електричної енергії" нова модель ринку стартує з 1 липня 2019 року, і наша компанія буде готова працювати в умовах нового ринку на цю дату. Але ми будемо повністю готові й до рішення Верховної Ради перенести старту нового ринку на якусь іншу дату. У будь-якому разі рішення за урядом і НКРЕКП, а якщо буде потрібно перенести дату запуску — за парламентом. Ми в принципі публічно про це сказали минулого тижня на прес-конференції, на якій показали конкретні ризики кожного з можливих сценаріїв.

Однак за цей час (хоча минуло лише трохи більше тижня) було проведено кілька круглих столів і нарад у профільному комітеті парламенту, під час яких обговорювалося питання нового ринку, прийнято ряд рішень, не кажучи вже про фундаментальні події на національному рівні, такі як президентські вибори, відставка уряду й розпуск Верховної Ради. З урахуванням вищесказаного стає дедалі більш очевидним, що існує надто багато ризиків, пов'язаних із запуском нової моделі ринку з 1 липня 2019 року.

Останні події, такі як учорашнє голосування в Кабінеті міністрів, показали, що й досі залишаються численні питання, у тому числі до дій полісімейкерів, їхньої готовності та здатності відстоювати ідеї розвитку конкуренції й захисту інтересів споживача.

Правду кажучи, потрібно бути чесними, що, напевно, ніхто в Європі не запускав такої складної реформи й не лібералізував величезного ринку, коли в країні уряд пішов у відставку, парламент розпущено, президент тільки обійняв посаду, а нові вибори до Верховної Ради призначені практично в момент самого запуску ринку.

Тому бажання деяких депутатів убезпечити ринок, не допустити його колапсу й неконтрольованого зростання цін для споживачів зрозуміле й логічне.

Загалом наша позиція по строках запуску нового ринку така. Ми підтримуємо перенесення дати запуску ринку на кілька місяців, якщо цей час буде використано правильно, і до законодавчої бази буде внесено зміни, які нівелюють ризики впровадження ринкової моделі.

Борги, розрахунки й тарифи

Одним із проблемних питань для "Укренерго" була й ще залишається оплата розробнику програмного забезпечення для повноцінного введення в роботу й тестування платформи учасників ринку електроенергії. Ситуація почасти нагадувала ще недавні проблеми з програмним забезпеченням оператора газотранспортної системи "Укртрансгазу". Днями НКРЕКП підписала субкредитну угоду, яка дозволить вирішити проблему.

— Сподіваюся, що найближчим часом розробник програмного забезпечення для балансуючого ринку й ринку додаткових послуг одержить оплату. Хоча з "Укртрансгазом" ситуація схожа лише формально. Тому що на сьогодні ми заборгували консорціуму розробників, до якого входять Smart Tech, IP Systems і Siemens AG. Ми не могли розплатитися з розробниками з листопада 2018 року. Тому що Міненерго свідомо блокувало можливість проведення розрахунків, користуючись статусом відповідального виконавця проекту.Проект реалізується за рахунок кредитних коштів Світового банку й Фонду чистих технологій.

Уряд за сприяння Мінфіну вніс зміни до постанови Кабміну №70 від 27 січня 2016 року, що дало змогу призначити "Укренерго" розпорядником коштів. Підписання нової субкредитної угоди дозволить проводити розрахунки за виконані консорціумом роботи без узгодження платежів з Міненерговугільпромом.

Сподіваємося, Мінфін невдовзі повністю розблокує рахунки, і консорціум розробників програмного продукту одержить оплату. Усього ця сума з урахуванням нових актів становитиме близько 3 млн дол.

А якщо все ж таки розробникам програмного продукту не заплатять?

— Тоді 1 липня, або 1 жовтня, якщо парламент відстрочить дату впровадження лібералізованого ринку електроенергії, розробники можуть просто відключити програму. Про наслідки цього навіть говорити не хочу.

Схоже на маленьку помсту Міненерговугільпрому, якому після переходу вашої компанії у підпорядкування Мінфіну залишилися переважно борги державних шахт.

— Ну не тільки. Ви чомусь забули НАЕК "Енергоатом" і "Укргідроенерго".

Хто ж міністра Насалика підпустить до "Енергоатому"?! Ще раніше під крило Мінекономрозвитку й торгівлі від Міненерго пішла НАК "Нафтогаз України". До слова, вам не набрид, не обтяжує статус тимчасово виконуючого обов'язки голови НЕК "Укренерго"? І кому ви "вдячні", що вас так і не призначають постійним керівником?

— Здогадайтеся (усміхається). Контракт міг підписати очільник Міненерго… Спочатку мене це обтяжувало, потім перестав реагувати. Повноцінно працювати це не заважає. Хіба що не дає можливості одержати бонуси за успішну роботу компанії (за 2016-й і 2017 рік), — Міненерго постаралося…

Коли ви прогнозуєте реальне приєднання української енергосистеми до європейської ENTSO-E?

— Не раніше 2022–2023 років.

Чи виконано всі умови для цього?

— Існують вимоги до технічної й організаційної частин. Якщо з технічною ми справляємося й виконуємо велику роботу, то друга значною мірою залежить від законодавців, які мають урегулювати невідповідності в чинному законодавстві. "Укренерго" навіть не може через це закінчити корпоратизацію. А для роботи в єдиній енергосистемі наша компанія має бути повністю фінансово самостійною і незалежною навіть від власника. Це одна з причин, чому ми ініціювали перехід "Укренерго" з Міненерговугільпрому до Мінфіну.

Для повноцінної роботи Оператор системи передачі повинен мати можливість займатися реконструкцією й будівництвом нових мереж. Для цього має працювати власний капітал. А ми навіть кредити змушені брати під держгарантії. Без виконання цих та інших умов "Укренерго" як системний оператор не буде сертифікована, як того вимагає європейське законодавство. А це теж частина наших зобов'язань, — поки ми не будемо сертифіковані, нікуди нас у Європі не візьмуть. 

— З фінансовою незалежністю у вас, схоже, великі проблеми. Нещодавно регулятор практично помножив на нуль багато складових тарифів "Укренерго" на поставку й диспетчеризацію. Що ви на це скажете?

Довідка DT.UA

Національна енергетична компанія "Укренерго" — державне підприємство електроенергетичної галузі, що належить до сфери управління Міністерства фінансів України, системний оператор Об'єднаної енергосистеми України (ОЕС).

До ОЕС України входять:

— електростанції енергогенеруючих компаній: 12 ТЕС, 4 АЕС, 7 ГЕС, 3 ГАЕС, а також 95 ТЕЦ, малі, міні- та мікро-ГЕС, ВЕС, СЕС й інші;

— магістральні та міждержавні електромережі "Укренерго";

— електромережі операторів системи розподілу (обленерго).

Сумарна встановлена потужність ОЕС України становить 49 730,1 МВт.

У 2018 р. електростанціями вироблено 159,3 млн кВт∙год електроенергії.

НЕК "Укренерго" забезпечує:

— збалансування виробництва і споживання електроенергії та потужності в країні й регіонах у режимі реального часу;

— експлуатацію та розвиток магістральних і міждержавних електромереж;

— паралельну роботу ОЕС України з енергосистемами сусідніх країн;

— експорт електроенергії до чотирьох країн Євросоюзу.

У складі компанії функціонують шість регіональних енергосистем, а також Кримська та Донбаська енергосистеми, розташовані на тимчасово окупованих територіях. Персонал компанії чисельністю 8,6 тис. працівників обслуговує унікальне високотехнологічне обладнання 137* підстанцій 220–750 кВ і майже 22 тис. км магістральних і міждержавних ЛЕП, якими щороку передається понад 113 млрд кВт∙год електроенергії.

"Укренерго" будує нові підстанції та лінії електропередачі, реконструює діючі для підвищення ефективності та надійності мережі електропередачі, забезпечення видачі додаткових потужностей АЕС, можливості інтеграції ВДЕ в енергосистему та забезпечення технічної відповідності обладнання й роботи мережі стандартам і вимогам ENTSO-E.

Компанія залучає кредитні кошти Світового банку, Європейського інвестиційного банку та німецької групи KfW для реалізації найбільш масштабних і ресурсомістких проектів. Кредитний портфель "Укренерго" становить 1,3 млрд євро.

"Укренерго" активно працює над стратегічною метою компанії — інтеграцією ОЕС України з об'єднанням системних операторів європейських енергосистем ENTSO-E. 28 червня 2017 р. було підписано "Угоду про умови майбутнього об'єднання енергосистем України та Молдови з енергосистемою континентальної Європи". Відтоді компанія системно рухається у виконанні дорожньої карти інтеграції. Підписано Експлуатаційну угоду про створення спільного блоку регулювання Україна/Молдова. Проведено випробування на 11 енергоблоках 8 електростанцій щодо регулювання частоти та потужності для дослідження можливості синхронної роботи енергосистем України та Молдови з ENTSO-E.

У реформі ринку електроенергії "Укренерго" є одним із ключових гравців з новими функціями адміністратора комерційного обліку та розрахунків. Компанія розробила, а НКРЕКП затвердила низку документів вторинного законодавства для забезпечення функціонування нового ринку електроенергії. Впроваджується платформа Market management system (MMS) для здійснення операцій з купівлі-продажу електроенергії на балансуючому ринку та ринку допоміжних послуг.

"Укренерго" розширила коло міжнародного співробітництва для інтеграції найкращого світового досвіду під час технологічного оновлення, а також інституційної і корпоративної реформ у компанії. Створено незалежну наглядову раду та повноцінний комплаєнс-офіс.

*34 підстанції розташовані на території тимчасово окупованої АР Крим і тимчасово непідконтрольній України території.

 

— Регулятор запропонував затвердити тариф на передачу електроенергії на рівні 11,3 копійки за кіловат-годину і тариф на диспетчерське управління — 0,8 копійки за кіловат-годину. А це в рази менше від необхідних витрат. Більш того, схвалені НКРЕКП проекти тарифів несуть серйозні ризики для запуску нового ринку електроенергії, надійної роботи енергосистеми й можуть призвести до банкрутства "Укренерго" як Оператора системи передачі.

У затвердженому тарифі відсутні витрати на сплату відрахувань частини чистого прибутку до бюджету (3,3 мільярда гривень), на врегулювання системних обмежень у результаті пошкодження мережі в Донбасі (4,2 мільярда гривень), більш як у 13 разів зменшено витрати на придбання допоміжних послуг і вдвічі — витрати на послуги адміністратора комерційного обліку й адміністратора розрахунків.

В умовах нового ринку електроенергії це пряма загроза фінансовій стабільності "Укренерго" як Оператора системи передачі й надійності роботи енергосистеми.

І якщо виникне дилема, на які цілі спрямовувати кошти у разі їх дефіциту — на виконання інвестпрограми чи на сплату податків і виплату заробітної плати, ми виберемо другий варіант.

Тому наша позиція дуже чітка: новий тариф не дасть нам можливості працювати повноцінно в новій моделі ринку з 1 липня 2019 року. Щоб уникнути можливих ризиків старту й роботи нового ринку, ми продовжимо обговорювати проекти тарифів компанії з регулятором.

На засіданні Кабміну 22 травня було прийнято ряд постанов, у тому числі щодо ринку електричної енергії, можна сказати, майже таємно. Йдеться про спецзобов'язання для забезпечення населення, які Кабмін покладає на суб'єктів ринку електроенергії. У чому недоліки такого рішення уряду, зокрема для "Укренерго" і всіх учасників ринку електроенергії?

— Рішення було прийняте без урахування пропозицій учасників ринку електроенергії. Але ж працювати за цими документами нам. Постанова поки що не опублікована, тому важко давати оцінку.

Зокрема, затверджене положення передбачає продаж електричної енергії "Енергоатомом" і "Укргідроенерго" за двосторонніми договорами з постачальниками універсальних послуг на електронних аукціонах.

Цей механізм виключає можливості виконання спецзобов'язань в "Острові Бурштинської ТЕС". "Острів" має відмінні від основної частини енергосистеми України параметри мережі, працює синхронно з мережами ENTSO-Е і не має електричних зв'язків з основною частиною енергосистеми України, де фізично працюють "Енергоатом" та "Укргідроенерго". Це унеможливлює фізичне перетікання електроенергії між "островом" і основною частиною енергосистеми України. "Енергоатом" і "Укргідроенерго" не зможуть технологічно передати свою електроенергію постачальникам універсальних послуг, що працюють в "острові". Тобто споживачі "острова", які мають право на одержання універсальних послуг, з початку дії нового ринку електроенергії можуть одержувати електроенергію від джерел генерації, які працюють виключно в "острові" (Калуська ТЕЦ, Бурштинська ТЕС, Теребле-Ріцька ГЕС і ВДЕ).

Крім того, у порядку КМУ фактично дає доручення НКРЕКП прийняти порядок надання прогнозованих даних постачальників універсальних послуг (п. 5 положення) і встановити порядок визначення компенсації суб'єктам ринку, на яких покладають спецзобов'язання (п. 7, 8 положення).

Це суперечить вимогам закону України про НКРЕКП про незалежність регулятора й ідентифікується як спроба впливу на нього.

Окрім того, незважаючи на законодавчі терміни впровадження нового ринку електроенергії з 1 липня 2019 року, ці документи не будуть прийняті НКРЕКП у такий критично короткий строк із дотриманням відповідних регламентів.

Отже, прийнятий порядок робить його виконання в повному обсязі неможливим і має ознаки впливу на регулятора.

Причиною цього стало насамперед неузгодження порядку на стадії проекту з ключовими його учасниками ("Укргідроенерго", "Енергоатом" та "Укренерго").

Документ потребує істотного доопрацювання й у такому вигляді може негативно вплинути на роботу галузі в умовах нового ринку електроенергії.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №22-23, 15 червня-21 червня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво