Загадка боргів Київенерго, або Коли кияни матимуть гарячу воду? - Енергоринок - dt.ua

Загадка боргів "Київенерго", або Коли кияни матимуть гарячу воду?

11 серпня, 18:19 Роздрукувати

Законодавчих підстав укласти договори на постачання газу у НАК "Нафтогаз України" без урегулювання питання заборгованості немає. 

© КП Київтеплоенерго / Facebook

Доки питання з постачальником природного газу за спеціальною, зниженою, ціною (так зване ПСО) не вирішено, КМДА закупила у приватного постачальника ПрАТ "ВК "Укрнафтобуріння" близько 18 млн кубометрів газу для забезпечення роботи ТЕЦ-5 і ТЕЦ-6 на період розв'язання суперечки з НАК "Нафтогаз України". 

Газ було закуплено за ціною 10200 грн/тис. кубометрів (з ПДВ). Натомість вартість газу для виробників тепла для населення від "Нафтогазу" становить 5930 грн/тис. кубометрів (з ПДВ). Оскільки тариф на гарячу воду для населення не покриває комерційної ціни газу, то очевидно, що різницю має бути виплачено "Укрнафтобурінню" з київського бюджету.

На початку серпня з'явилася інформація про можливу мирову угоду між КП "Київтеплоенерго" та НАК "Нафтогаз України", яка дасть змогу забезпечити киян теплом і гарячою водою. Але для цього правонаступник "Київенерго" повинен визнати і взяти на себе заборгованість за газ.

Київське майно

20 червня 2017 р. Київська міська рада прийняла рішення призупинити договір із ПАТ "Київенерго" про оренду теплових мереж. Важко сказали, хто насправді був ініціатором процесу непродовження відносин тривалістю в 16 років, проте величезний комплекс, який складається із 90 тис. об'єктів, мав повернутися київській територіальній громаді. Це дві величезні ТЕЦ, більш як 3000 теплових пунктів, 2600 км мереж, 200 котелень, а також сміттєспалювальний завод "Енергія".

Загальний обсяг теплової енергії, який щодоби виробляють київські ТЕЦ і єдиний в Україні сміттєспалювальний завод, перебудований у міні-теплоцентраль, становить 6700 Гкал. Цього достатньо, аби забезпечити в міжопалювальний сезон гарячою водою 70% киян.

Зокрема, ТЕЦ-5 у міжопалювальний сезон забезпечує гарячою водою жителів центру міста, Печерська, Русанівки, Позняків, Березняків і прилеглих до автовокзалу мікрорайонів, Теремків-1 і Теремків-2, проспекту Лобановського, Чоколівки, частини Борщагівки та ін. ТЕЦ-6 забезпечує гарячою водою столичні масиви Троєщина, Лісовий, Північно-Броварський, Воскресенка, Виноградар і частину Оболоні. Завод "Енергія" постачає гарячу воду кільком сотням будинків на Позняках по вул. Руденка, Вишняківській і Мишуги. Решту 30% киян гарячою водою та теплом забезпечують котельні.

Однак, крім теплової енергії, теплоелектроцентралі виробляють також електричну енергію, зокрема ТЕЦ-5 — 700 МВт∙год., ТЕЦ-6 — 500 МВт∙год. Основним джерелом палива і для котелень, і для теплоцентралей є природний газ.

Термін дії договору з "Київенерго" на використання ТЕЦ, теплових мереж та інших комунальних енергетичних об'єктів столиці мав закінчитися 27 квітня 2018 р. 24 квітня Київрада подовжила договір із ПАТ "Київенерго" в частині використання ТЕЦ-5, ТЕЦ-6 і сміттєспалювального заводу "Енергія" до 31 липня 2018-го, а термін управління тепломережами і котельнями — до 1 травня 2018 р. Котельні, мережі, теплові пункти та інше обладнання перейшли в управління спеціально створеного комунального підприємства "Київтеплоенерго" з травня, а теплоцентралі та завод "Енергія" — 1 серпня 2018 р.

Згідно із ст. 22 Закону України "Про теплопостачання", якщо суб'єкту господарювання надано в користування (оренду, концесію, управління тощо) цілісний майновий комплекс (індивідуально визначене майно) з вироблення теплової енергії, то такий суб'єкт стає правонаступником за борговими зобов'язаннями з оплати спожитих енергоносіїв і послуг з їх транспортування і постачання, що виникли у суб'єкта господарювання, який раніше використовував зазначене майно. Договори про постачання та транспортування енергоносіїв укладаються з правонаступниками реорганізованої теплопостачальної та/або теплогенеруючої організації лише за умови погодження порядку погашення заборгованості з оплати спожитих енергоносіїв і послуг з їх транспортування і постачання за попередній період.

Отже, закон чітко і недвозначно говорить, що вся кредиторська заборгованість ПАТ "Київенерго" за енергоносії має перейти до КП "Київтеплоенерго", а НАК "Нафтогаз України" не може укласти договір без урегулювання питання ліквідації боргів.

Проте 23 травня 2018 р. Київрада прийняла рішення, що боргові зобов'язання ПАТ "Київенерго" за спожиті енергоносії перед НАК "Нафтогаз України" не передаються КП "Київтеплоенерго". Правові наслідки такого рішення не зовсім зрозумілі, адже є ієрархія законодавчих актів, але політична заява звучала так: "Київенерго" має самостійно розбиратися зі своїми боргами.

З іншого боку, наразі КП "Київтеплоенерго" передано в управління лише частину майна, а закон передбачає передачу всіх боргових зобов'язань суб'єкта, який управляв майном.

До того ж предметом дискусії залишається розмір боргу. Але ще 22 березня 2018 р. депутати Київради збільшили розмір статутного капіталу КП "Київтеплоенерго" на ‎1,2 млрд грн за рахунок грошового внеску власника. Обґрунтуванням такого рішення стала необхідність підготовчих робіт до наступного опалювального сезону (збільшити штат працівників, які забезпечуватимуть підготовку до зими, протиаварійне обслуговування, закупити нову спеціалізовану техніку, створити геоінформаційну систему інженерних мереж), а також проведення розрахунків за енергоносії.

Що ж змусило Київраду спочатку виділити величезні кошти платників податків КП "Київтеплоенерго", а потім передумати їх витрачати на оплату боргів за газ?

Хто, кому і скільки винен?

За даними "Нафтогазу", станом на 31 липня 2018 р. сумарна заборгованість ПАТ "Київенерго" за газ становила 4,2 млрд грн. Розглянувши динаміку загальної заборгованості в часі, можна чітко побачити, що до початку кожного опалювального сезону протягом 2011–2016 рр. борги за газ сягали свого мінімуму і не перевищували 1 млрд грн. Цього не сталося лише у 2017 р. На початок жовтня загальна заборгованість зменшилася, але несуттєво, а потім знову значно зросла до рекордних 5,9 млрд грн у квітні 2018 р. Нагадаю, що йдеться про загальну заборгованість ПАТ "Київенерго" за енергоносії.

Станом на 31 липня 2018-го ПАТ "Київенерго" заборгувало "Нафтогазу" за спожитий газ для виробництва теплової енергії 2,594 млрд грн, для виробництва електричної енергії — 1,627 млрд.

Заборгованість за газ для виробництва тепла, особливо ПАТ "Київенерго", не є надзвичайним явищем. У "Київенерго" вона була завжди, але періодично гасилася. Так, на початок 2016 р. спостерігалася навіть переплата на 100 млн грн, зате наприкінці року борг за спожитий газ для виробництва теплової енергії сягав уже 2 млрд грн, а у січні 2017 р. перевищив 3 млрд і зменшився до близько 2,5 млрд у серпні, а на початок 2018-го знизився до 1,78 млрд грн. Потім борг лише накопичувався, частково зменшуючись, але максимально до 2,66 млрд грн наприкінці червня.

Порівняно з традиційною динамікою борги стрімко зросли 2017-го та на початку 2018 р. Чи пов'язане таке збільшення боргів із прийнятим Київрадою рішенням про повернення майна територіальній громаді? Для того, щоб відповісти однозначно, необхідно детально розібратися у структурі дебіторської та кредиторської заборгованості.

Важливим фактором є наявність штрафних санкцій у складі заборгованості. Київська міська влада стверджує, що штрафи і пені ПАТ "Київенерго" у складі сумарної заборгованості за газ перевищують 1,2 млрд грн. Очевидно, КМДА сподівається на повну або часткову ліквідацію штрафних санкцій. І має для цього підстави. Найближчим часом Верховна Ради України може прийняти проект закону №7083 від 6 вересня 2017 р., який дозволить повністю чи частково списати частину штрафних санкцій і зменшити сумарну заборгованість.

3 листопада 2016 р. Верховна Рада ухвалила Закон №1730 "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії", метою якого було стабілізувати фінансовий стан підприємств теплоенергетики. Цей закон запровадив механізми врегулювання заборгованості за енергоносії, спожиті до 1 липня 2016 р. теплопостачальними та теплогенеруючими організаціями. Зобов'язання тепловиків зі сплати неустойки (штрафів, пені), процентів, інфляційних нарахувань на заборгованість за природний газ, використаний для виробництва теплової енергії, за надання послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води до 1 липня 2016 р., мають бути списані — за умови виконання процедури реструктуризації загального боргу за спожитий газ. Річ у тім, що невчасні розрахунки за спожитий газ насамперед пов'язані із невчасним (із затримкою до дев'яти місяців у випадку ПАТ "Київенерго" у 2017 р.) відшкодуванням державою коштів за пільги та субсидії.

Проте підзаконні акти до цього закону було прийнято з великим запізненням, і укладення договорів про реструктуризацію боргів між "Нафтогазом" і підприємствами теплоенергетики розпочалося із середини 2017-го. За даними реєстру теплопостачальних і теплогенеруючих організацій, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості за спожиті енергоносії, відповідно до наказу Мінрегіону від 20 червня 2017 р. №155 обсяг кредиторської заборгованості, що врегульовувалася відповідно до алгоритму, становив 308,217 млн грн. Обсяг нарахувань із сплати неустойки (штрафу, пені), інших штрафних, фінансових санкцій, а також інфляційних нарахувань і процентів річних, що підлягали стягненню на підставі рішення суду, на заборгованість за спожитий природний газ, електричну енергію, теплову енергію, централізоване водопостачання і водовідведення, що утворилася в період до 1 липня 2016 р., — 1,32 млрд грн.

Чи було списано повністю або частково ці штрафні санкції, достеменно невідомо, але з 1 липня 2016 р. і до сьогодні механізму врегулювання заборгованості (у тому числі списання штрафних санкцій) немає. А за цей час у ПАТ "Київенерго", як і в інших постачальників/виробників тепла, накопичилися нові борги та штрафні санкції. Тому для зменшення заборгованості перед постачальником природного газу, що утворилася за період з 1 липня 2016 р. і не підлягає врегулюванню з використанням механізмів закону №1730, було зареєстровано новий законопроект №7083 від 6 вересня 2017-го. Дату реструктуризації заборгованості та списання штрафних санкцій, визначену у законі №1730, з 1 липня 2016 р. змінено на 1 січня 2018 р. Проте даний закон на сьогодні навіть не внесений до порядку денного Верховної Ради.

Однак, окрім боргів за природний газ для виробництва теплової енергії, у ПАТ "Київенерго" є ще борги за газ для потреб виробництва електричної енергії. Ці борги за природний газ виникли на початку 2015-го, протягом року коливалися аж до 2,6 млрд грн, але на початок 2016 р. скоротилися до 216 млн грн, у квітні 2016 р. — до 186 тис. грн, проте у травні знову зросли до майже 300 млн грн, а на початку лютого 2017-го — до 989 млн грн. Практично рік борг протримався на цьому рівні, а в лютому 2018-го знизився до 464 млн грн, після чого знову збільшився до понад 1 млрд грн.

Цікаво, що у ст. 22 Закону України "Про теплопостачання" вказано, що при передачі майна новий управитель успадковує всі борги суб'єкта господарювання. Тобто з 1 травня 2018 р. КП "Київтеплоенерго" повинне було успадкувати всі борги ПАТ "Київенерго". При тому, що левову частку обладнання (у тому числі ТЕЦ, які виробляють як теплову, так і електричну енергію) передано в управління комунальному підприємству лише 1 серпня 2018 р.

Крім того, у законі не сказано однозначно, чи мають перейти до "Київтеплоенерго" борги споживачів перед "Київенерго" (дебіторська заборгованість) і з якої дати. Теоретично КП "Київтеплоенерго" повинно було б успадкувати всю заборгованість. Борги споживачів перед ПАТ "Київенерго" слугували б джерелом для погашення боргів за енергоносії.

До 1 серпня ПАТ "Київенерго" самостійно вирішувало питання з дебіторською заборгованістю (зокрема, збирало платежі населення з оплати старих боргів), а також повільно розраховувалося за спожитий газ. Чи свідомо законодавець не передбачив у законі про теплопостачання випадку, коли передається в управління/власність частина обладнання (було би логічно, якби разом із боргами успадковувалася заборгованість, яка виникла в результаті використання саме цього майна; тобто остаточно всі борги ПАТ "Київенерго" передавати з 1 серпня 2018 р.), чи планує КП "Київтеплоенерго" виконувати популістське рішення Київської міської ради і не приймати боргів узагалі, залишається таємницею. Зрозуміло лише, що ситуація вийшла за межі правового поля і розвивається в ручному режимі.

Окрім проблем, пов'язаних із штрафними санкціями, є ще проблема із структурою дебіторської заборгованості (по факту вони взаємопов'язані). За даними ПАТ "Київенерго", борг споживачів Києва за тепло та гарячу воду сягає 4,8 млрд грн. Найбільшу заборгованість за тепло, опалення та гарячу воду мають населення і житлово-експлуатаційні організації (ЖЕО) столиці — 3,2 млрд грн. Борги державного і місцевого бюджетів становлять 190 млн грн, інших споживачів — 349 млн грн. Борги державного бюджету з компенсації пільг і субсидій, а також різниці в тарифах досягли майже 1 млрд грн.

Яким чином утворилася заборгованість населення і ЖЕО у розмірі 3,2 млрд грн., загадка. За даними Держстату, сума, на яку укладено договори між виконавцями комунальних послуг і населенням щодо платежів із погашення реструктуризованої заборгованості за комунальні послуги (усі разом), у 2016-му становила близько 20 млн грн, у 2017 р. — 22 млн, у 2018 р. — 8,6 млн грн. Цілком імовірно, що левова частка решти боргів — це так звана різниця в нарахуваннях за послуги гарячого водопостачання. Особливо значною різниця була, коли виконавцями комунальних послуг у місті Києві були ЖЕО.

Тобто суми, отримані виконавцями послуг з гарячого водопостачання від населення за показниками лічильників, в рази менші за суми, нараховані ПАТ "Київенерго" розрахунковим методом. Причин такої ситуації є кілька (одна з них — занижений тариф на гаряче водопостачання, застарілі і несправні індивідуальні теплові пункти в будинках), однак вирішення самої проблеми було заморожене. Знайти крайнього, особливо в умовах відсутності повного обліку гарячого водопостачання (індивідуальних і будинкових лічильників), неможливо. Адже у ЖЕО, більшість з яких уже ліквідовано чи трансформовано в керуючі компанії, просто відсутні джерела покриття цих боргів. Якою була би сума заборгованості ЖЕО і населення в умовах повного обліку теплової енергії та гарячого водопостачання за всіх інших сталих умов, також невідомо.

Кияни в заручниках — без гарячої води

Із травня 2018 р. виконавцем послуги постачання гарячої води та опалення стало комунальне підприємство "Київтеплоенерго". Одночасно у чималої частини киян зникла гаряча вода. І не лише у тих 30% мешканців, будинки яких обслуговують котельні, що вже передані комунальному підприємству. Ситуацію пояснювали проведенням гідравлічних випробувань, що є звичною практикою в умовах підготовки до наступного опалювального сезону. Однак ці випробування значно затягнулися. На під'їздах будинків з'явилися оголошення про те, що НАК відмовляється постачати газ і вимагає виплатити борги.

Який стосунок зазначені проблеми мають до будинків, які обслуговуються ТЕЦ-5 і ТЕЦ-6, не зрозуміло.

Встановлені тарифи для КП "Київтеплоенерго" — предмет окремої дискусії. Ще 26 квітня 2018 р. Київська міська державна адміністрація своїм розпорядженням встановила тарифи на теплову енергію, її виробництво та постачання, послуги з централізованого опалення і централізованого постачання гарячої води для свого комунального підприємства. Тариф на транспортування теплової енергії було встановлено НКРЕКП 11 травня 2017 р.

Однак згідно з чинним законодавством державний регулятор ліцензує діяльність і встановлює тарифи на виробництво теплової енергії для суб'єктів господарювання, обсяг виробництва теплової енергії в яких перевищує 170 тис. Гкал, транспортування — при забезпеченості споживачів приладами обліку теплової енергії станом на 1 серпня 2017 р. більш як 70%, а станом на 1 січня 2018 р. більш як 90%, постачання для суб'єктів господарювання, обсяг постачання теплової енергії яких перевищує 145 тис. Гкал. Для суб'єктів господарювання, які не підпадають під ці критерії, ліцензії видає і встановлює тарифи орган місцевого самоврядування.

У місті Києві обсяг постачання послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання значно перевищує 145 тис. Гкал, тому встановлювати тарифи для ПАТ "Київтеплоенерго" на постачання теплової енергії та надання послуг повинна була НКРЕКП. Але протягом квітня-травня 2018 р. національний регулятор у сфері енергетики і комунальних послуг був недієздатний. Тож ні отримати ліцензії на транспортування, постачання і надання послуг, ні затвердити відповідні тарифи він не міг. Ліцензії на виробництво електричної і теплової енергії на ТЕЦ-5 і ТЕЦ-6 КП "Київтеплоенерго" отримало від НКРЕКП лише 14 червня.

Ймовірно, таке напівлегітимне рішення КМДА було прийняте вже з розумінням того, що протягом літа гарячої води у киян не буде (до початку опалювального сезону ще далеко), водночас вдасться заощадити на оплаті газу. А тариф на постачання теплоенергії та послуги гарячого водопостачання для КП "Київтеплоенерго" НКРЕКП установить уже після того, як буде передано в управління все обладнання.

Чого очікувати?

У киян, яким гарячу воду забезпечують ТЕЦ-5 і ТЕЦ-6, гаряча вода має бути. У кого немає — повинна найближчим часом з'явитися (газ уже закуплено у приватного постачальника). Єдиним реалістичним способом відновити гаряче водопостачання для решти киян є додаткова купівля природного газу для котелень. Однак тоді або доведеться підвищувати тарифи (на 60–70%), або доплачувати з бюджету за газ.

Законодавчих підстав укласти договори на постачання газу у НАК "Нафтогаз України" без урегулювання питання заборгованості немає. Водночас паралельно з розмовами про мирову угоду КМДА намагається змусити НАК укласти договір через суд. Так, на початку червня КП "Київтеплоенерго" звернулося до Господарського суду м. Києва із позовом до "Нафтогазу" про визнання укладеними договорів про постачання природного газу. Заступник голови КМДА Петро Пантелеєв вважає: "…необхідно негайно укласти угоду на постачання газу та повернути людям гарячу воду, і паралельно з цим, у форматі предметних переговорів, врегулювати проблему заборгованості. На сьогодні досі остаточно не визначена сума боргу "Київенерго" перед НАК "Нафтогаз України", частина цієї суми є предметом судового розгляду, тому передача цих боргів навіть теоретично неможлива".

Яким буде рішення суду, сказати складно. Важливо, що у разі ухвалення закону про реструктуризацію (а це можливо уже після завершення канікул народних депутатів) може бути списано до 1,2 млрд грн штрафних санкцій, що зменшить заборгованість за спожитий газ для виробництва теплоенергії майже вдвічі. Ймовірно, тоді КП "Київтеплоенерго" погодиться прийняти борги та укласти нову угоду на поставки газу з "Нафтогазом".

Як саме розвиватимуться події, передбачити важко, адже країна, за великим рахунком, уже вступає у передвиборний сезон, де все можливо…

Залишайтеся в курсі останніх подій! Підписуйтесь на наш канал в Telegram
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Останній Перший Популярні Усього коментарів: 3
  • Гражданин Гражданин 16 серпня, 02:23 І жодного слова про "мовчання ягнят" -??? Що Ахметов заробляє на киянах (і не тільки) - для когось ще новина? Що Порошенко не зупинив цю схему - новина? Кличко хоча б спробував - закупив газ для виробництва гарячої води і забезпечення нею киян. Тімчасове рішення. Але якщо парламент спише борги Ахметова, - от і побачимо, на що здатен парламент і Порошенко, якщо не заблокує таке рішення. І як вирішіти боргову проблему, накопичену роками? Думайте, влада, голова на то й дана, а не щоб нею тільки їсти! згоден 1 не згоден 0 Відповісти Цитувати ДякуємоПоскаржитись
Випуск №30, 18 серпня-23 серпня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво