Яка модель ринку теплової енергії потрібна Україні - Енергоринок - dt.ua

Яка модель ринку теплової енергії потрібна Україні

19 листопада, 2016, 00:00 Роздрукувати Випуск №43-44, 19 листопада-25 листопада

Діяльність у галузі теплопостачання належить до монопольної й регулюється державою (НКРЕКП) — ліцензування, встановлення тарифів і контроль за такими підприємствами. Проте бажання центральних і місцевих органів влади задовольнити потреби споживачів дуже часто наштовхується на стіну політичної "неволі" та власних економічних інтересів.

 В Україні ринок централізованого теплопостачання складають комунальні підприємства, що об'єднують виробництво, транспортування та постачання теплової енергії, а також надають своїм споживачам послуги з гарячого водопостачання та опалення. 

Діяльність у галузі теплопостачання належить до монопольної й регулюється державою (НКРЕКП) — ліцензування, встановлення тарифів і контроль за такими підприємствами. Проте бажання центральних і місцевих органів влади задовольнити потреби споживачів дуже часто наштовхується на стіну політичної "неволі" та власних економічних інтересів.

Монополії чи конкурентний ринок?

Основною метою створення конкурентного ринку є захист економічних інтересів споживачів теплової енергії. Очевидним є факт, що існуюче монопольне становище не сприяє підвищенню ефективності виробництва, зниженню собівартості теплової енергії, так само, як і не покращує якості послуг і не сприяє оновленню основних фондів.

Водночас більшість розвинених європейських країн уже створили конкурентний ринок теплової енергії та запровадили прозорі недискримінаційні механізми приєднання незалежних виробників до тепломереж. На сьогодні в країнах ЄС переважно існують дві моделі конкурентного ринку централізованого теплопостачання. Перша — модель "єдиного покупця", згідно з якою постачальник/оператор мережі закуповує теплову енергію від усіх виробників і продає її споживачам на рівних умовах та за однаковими цінами. Друга — модель "відкритих тепломереж", при якій виробник має гарантований доступ до мережі за умови, що він напряму продає теплову енергію своїм споживачам.

Модель "єдиного покупця" є найпоширенішою в системах централізованого теплопостачання країн Європи та може бути успішно реалізованою в Україні.

Основні концептуальні підходи до створення та розвитку конкурентного ринку теплової енергії:

— захист економічних інтересів споживачів;

— розмежування видів діяльності у сфері теплопостачання (анбандлінг);

— прозорість тарифоутворення;

— забезпечення недискримінаційного доступу до тепломереж;

— закупівля теплоенергії на відкритих торгах за найнижчими цінами;

— створення умов для залучення інвестицій і нових виробників;

— прозорість і публічність;

— мінімальне державне регулювання, максимальний державний контроль за дотриманням умов ринку та функції "арбітру".

При цьому тариф на теплову енергію для кінцевих споживачів у результаті конкуренції виробників не повинен бути вищим, ніж за умови відсутності такої конкуренції.

Очевидно, що конкурентний ринок не з'явиться відразу. Разом з існуючими монопольним системами централізованого теплопостачання будуть створюватися конкурентні системи, до яких, окрім оператора теплової мережі, будуть приєднані й інші незалежні виробники. Отже, ринок не повинен зупинитися, проте в ньому мають з'явитися нові можливості для запровадження конкуренції. Саме тому для розбудови конкурентного ринку теплової енергії в існуючий головний Закон України "Про теплопостачання" необхідно 
внести відповідні зміни та доповнення. 

Обов'язковою умовою для розвитку конкурентного ринку є запровадження анбандлінгу (фінансового, юридичного чи роз'єднання/ розподілу власності). Мінімальною необхідною вимогою є впровадження фінансового анбандлінгу, що передбачає розподілений облік доходів та витрат і встановлення відповідних тарифів за кожним видом ліцензованої діяльності.

Підключення виробників теплової енергії до тепломереж

Безперечно, що правила гри на конкурентному ринку теплової енергії мають бути чітко прописані та не містити дискримінаційних підходів до учасників ринку. За наявності економічної доцільності, для приєднання потенційних незалежних виробників потрібно усунути існуючі перепони, зокрема конфлікт інтересів з оператором мережі, що має у власності й генеруючі потужності.

Оператор теплової мережі зобов'язаний підключити до тепломереж установки усіх незалежних виробників тепла, що виконали вимоги до підключення.

Окремих змін потребують правила приєднання до теплових мереж і порядок надання технічних умов для підключення. В технічних умовах для приєднання виробників не може бути інших вимог, крім вимог забезпечення надійної, безпечної, якісної роботи установок і тепломережі, а також вимог забезпечення безперебійного, якісного постачання теплоенергії споживачам. Таким чином, внесення низки змін покликане спростити доступ потенційних незалежних виробників до тепломереж і звузити коло факторів для відмови у приєднанні.

Регулювання та ціноутворення на конкурентному ринку теплоенергії

На нашу думку, доцільно зберегти мережу централізованого теплопостачання в комунальній власності, а діяльність монопольних підприємств теплопостачання, як уже сказано вище, повинна регулюватися. В новій моделі ринку регулятор встановлюватиме лише граничну ціну товару чи послуги, а ліцензіат на відкритих торгах має право знижувати ціни на власний розсуд.

Водночас діяльність незалежних виробників, що відпускають у теплову мережу не більш як 
1/3 річного споживання теплової енергії, є нерегульованою, а ціни на теплоенергію зможуть формуватися вільно.

Тому діяльність виробників, які займають монопольне становище, а також тих, що відпускають у мережу більш як 1/3 загального обсягу споживання теплоенергії, має регулюватися.

Порядок закупівлі теплової енергії на ринку тепла

У конкурентних системах теплопостачання вся теплоенергія закуповується оператором тепломережі виключно на щомісячних відкритих торгах згідно з пропозиціями виробників щодо кількості теплової енергії (Гкал) та її тарифу/ціни (грн/Гкал) на наступний місяць. Оператор зобов'язаний купувати теплоенергію у того учасника, що пропонує найнижчий тариф (ціну). Якщо учасники пропонують однаковий тариф (ціну) на виробництво теплоенергії, то оператор відповідно до пріоритетів зобов'язаний купувати теплоенергію, що виробляється:

— на когенераційних установках, які використовують відновлювані джерела енергії (ВДЕ);

— на інших установках, що використовують ВДЕ;

— на установках, що використовують скидну теплоту промисловості чи спалювання відходів;

— на інших когенераційних установках;

— з викопних палив.

За результатами торгів оператор повинен визначати середньозважений тариф на вироблену теплоенергію та з урахуванням тарифу на транспортування і постачання формувати кінцевий тариф на неї.

Оператор зобов'язаний купувати теплову енергію у того учасника, що пропонує найнижчий тариф (ціну) на відкритих торгах.

На основі затверджених місцевими органами влади питомих норм оператор визначає тариф на послуги з опалення та гарячого водопостачання на наступний період і подає їх на затвердження. За принципом "мовчазної згоди" тарифи вступають у дію. У разі порушень при формуванні тарифів відповідні зауваження буде враховано в наступних періодах.

Стимулююче тарифоутворення

З метою залучення інвестицій необхідно впровадити ринкові механізми та стимулююче тарифоутворення (RAB-регулювання) для тарифів на транспортування теплової енергії. Рівень дохідності в секторі теплопостачання повинен бути порівнянним з іншими секторами економіки і враховувати ризики ринку. В середньому рівень дохідності на інвестований капітал в енергетиці становить 15%, що є більш привабливим як для інвесторів, так і для організацій, що здійснюють фінансування. Таким чином, мають бути створені економічні передумови для появи нових виробників теплоенергії та захисту їхніх економічних інтересів на період не менший, ніж період окупності реалізованих проектів.

Яка модель конкурентного ринку потрібна в Україні?

Варто зазначити, що в Україні діють одно- та двоставкові тарифи на теплоенергію і послуги з теплопостачання. Двоставкові тарифи не знайшли широкого застосування через недосконалість визначення вихідних даних для їх розрахунку. Проте розподіл витрат на умовно-постійні та умовно-змінні і встановлення відповідних тарифів є загальною практикою для конкурентних ринків.

Модель конкурентного ринку повинна працювати як для одноставкових, так і для двоставкових тарифів.

У різних країнах, де працює конкурентний ринок теплової енергії, існують свої підходи до формування тарифів, захисту комунальних підприємств теплопостачання чи захисту інвестицій. Запровадження конкурентного ринку сприятиме розвитку конкуренції щодо існуючих комунальних підприємств, які саме і виробляють теплоенергію.

З іншого боку, комунальна власність є власністю громади, і вона неефективно використовується, причому самі ж власники потерпають від неякісних послуг і високих тарифів. Тому на державному рівні необхідно прийняти рішення про те, чи продовжувати захищати неефективні, застарілі та зношені комунальні підприємства теплопостачання, або ж почати захищати економічні інтереси споживачів.

Для умов України може бути прийнятним помірно лібералізований ринок теплової енергії, що передбачає помірний захист основних виробників — комунальних підприємств теплопостачання та створює ринкові умови для незалежних виробників.

Пропонується часткова компенсація умовно-постійних витрат за рахунок надання послуг з резервування потужності — плата за резервування. Такий підхід передбачає, що для участі у відкритих торгах виробники при формуванні тарифів включають до своїх витрат плату за резервування. Враховуючи, що оператор тепломережі відповідає перед споживачем за якість і надійність теплопостачання, видається доцільним, щоб саме оператор був зобов'язаний забезпечити необхідну резервну потужність власними генеруючими установками чи здійснити закупівлю відповідних послуг.

Оператор мережі щомісяця визначає потребу в резервній потужності та розмір плати, що розраховується пропорційно умовно-постійним витратам резервної потужності у відповідному періоді відносно загальної встановленої потужності.

Обсяг резервної потужності на відповідний період не має перевищувати 30% максимального навантаження мережі, але має бути не меншим за потужність найбільшого котла, який планується задіяти у відповідному періоді. Незалежні виробники також мають право надавати послуги з резервування потужності, надавши оператору відповідні цінові та технічні пропозиції.

Організація ефективних систем централізованого теплопостачання

Комбіноване виробництво теплової та електроенергії є більш ефективним. Це знижує собівартість продукції та робить її більш конкурентною. Тарифи на теплоенергію від ТЕЦ у більшості випадків є нижчими на 100–200 грн/Гкал порівняно з тарифами котелень.

Таким чином, згідно з новою моделлю конкурентного ринку теплової енергії, на відкритих торгах існуючі ТЕЦ зможуть запропонувати нижчий тариф, ніж газові котельні, і, відповідно, будуть захищені та зможуть реалізувати тепло за пріоритетами закупівлі.

В окремих системах теплопостачання ТЕЦ несуть основне теплове навантаження, що не може бути замінене існуючими котельнями. Для таких систем критичним є мінімальне теплове навантаження, за якого ТЕЦ може працювати. В таких випадках доцільність приєднання незалежних виробників має визначатися на основі економічної доцільності та технічних рішень, що надаються потенційним незалежним виробником на розгляд оператору та місцевим органам влади. Основний принцип: захист споживачів від підвищення тарифів і зниження якості послуг. 

Важливим кроком для збереження системи теплопостачання є забезпечення конкурентних тарифів порівняно з індивідуальними та автономними системами опалення.

Найбільш перспективним та економічно доцільним кроком є будівництво ТЕЦ на альтернативних видах палива на базі існуючих підприємств теплопостачання. Такий підхід дасть можливість захистити комунальні підприємства від нових незалежних виробників у зоні дії ТЕЦ та зберегти свої позиції на ринку.

На шляху подальшого розвитку та імплементації європейського законодавства в Україні політика держави, профільних міністерств, органів місцевої влади та виробників повинна бути спрямована на виконання Директиви 2012/27EU про розвиток високоефективної когенерації й ефективного централізованого теплопостачання і охолодження, отриманого з відхідного тепла та відновлюваних джерел енергії. Ефективне централізоване теплопостачання і охолодження — система централізованого теплопостачання або охолодження, що використовує мінімум 50% відновлюваної енергії, 50% відпрацьованого тепла, 75% тепла від когенерації або 50% комбінації такої енергії та тепла.

Забезпечення прозорості та публічності

Відкритість і публічність на ринку централізованого теплопостачання має забезпечуватися шляхом оприлюднення інформації про потребу в тепловій енергії, ціни і тарифи, структуру тарифів, виробників і постачальників, результати відкритих торгів, фактичні обсяги виробництва теплової енергії кожним виробником та іншої інформації, в тому числі необхідної для приєднання.

Висновки

Запровадження конкурентного ринку теплової енергії в Україні сприятиме захисту економічних інтересів споживачів цієї енергії, оздоровленню сектору централізованого теплопостачання, підвищенню енергоефективності, створенню нових робочих місць на місцевому рівні, покращенню економіки та залученню відновлюваних джерел енергії.

Запропонована модель формування тарифів дає помірне зниження середньозваженого тарифу на теплову енергію для кінцевого споживача на ранніх стадіях розвитку ринку, проте більшою мірою стимулює оператора до підвищення ефективності власного виробництва, а також забезпечує справедливу конкуренцію між оператором і незалежними виробниками.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №27, 13 липня-19 липня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво