Використання підземних сховищ у торгівлі природним газом. Європейський досвід для України - Енергоринок - dt.ua

Використання підземних сховищ у торгівлі природним газом. Європейський досвід для України

13 вересня, 2013, 19:55 Роздрукувати Випуск №33, 13 вересня-20 вересня

Українські провайдери послуг зберігання мають надати потенційним замовникам докази помітних переваг у разі користування вітчизняними газосховищами. Перша — це тарифи, друга — можливості подачі газу за всіма напрямками.

Як у висловлюваннях офіційних осіб, так і в засобах масової інформації неодноразово згадувалося, що однією з головних переваг нашої газотранспортної системи (ГТС) є наявність великих підземних сховищ газу (ПСГ) у західноукраїнському регіоні. Розміщення наших підземних газосховищ на західному кордоні України дає змогу відправляти газ із них порівняно швидко практично в будь-яку країну Європи. Але сам по собі цей факт ще не є беззаперечною передумовою створення Східноєвропейського хабу на базі підземних газосховищ України.

Спробуємо проаналізувати, наскільки актуальним є використання наших підземних сховищ газу для європейської торгівлі природним газом, особливо в контексті створення Східноєвропейського газового хабу. Для цього розглянемо можливості та режими зберігання природного газу в різних підземних газосховищах, перш за все в центральноєвропейському регіоні.

Вивчення стану підземних сховищ газу в місці розташування запропонованого Східноєвропейського газового торговельного хабу свідчить про наявність значних можливостей зі зберігання природного газу в регіоні, що прилягає до Закарпаття, де розміщуються основні українські ПСГ. Головні європейські ПСГ у регіоні об'єднано у пул сховищ "Баумгартен".

Поруч із зазначеним регіоном розташовані ПСГ Німеччини, характеристики яких наводяться для порівняння. Технологічно ПСГ Німеччини помітно випереджають ПСГ "Баумгартен". Проте є і цікаві відмінності.

Пул газосховищ "Баумгартен"

Сховища великого газотранспортного вузла "Баумгартен" включають австрійські, чеські, словацькі, угорські та польські підрозділи, які відповідно називаються "Баумгартен-Австрія", "Баумгартен-Чехія", "Баумгартен-Словаччина", "Баумгартен-Угорщина" та "Баумгартен-Польща" (див. табл. 1).

Наведені табл. 1 і рис. 1, 2 свідчать, що параметри окремих сховищ, які входять до пулу "Баумгартен", поступаються українським ПСГ. Однак разом пул центральноєвропейських сховищ майже порівнянний з потужностями західноукраїнських ПСГ.

У контексті конкурентоспроможності необхідно враховувати таке. По-перше, європейські учасники ринку газу завжди намагаються віддавати перевагу європейським провайдерам послуг. По-друге, в Європі існує недовіра до надійності майнових гарантій в Україні. За даними Gas Storage Europe (GSE, Європейське об'єднання операторів сховищ природного газу), заповнення ПСГ пулу "Баумгартен" станом на 8 вересня 2013 р. становило: Австрії — 56,55% (від максимально можливої технічної місткості), Чехії — 77,21, Угорщини — 43,32, Польщі — 95,89 та орієнтовно Словаччини — 58,39%. Загалом по пулу "Баумгартен" наповнення газом — близько 59,51%.

За останній рік (з 12 серпня 2012 р. по 12 серпня 2013 р.) максимальна завантаженість ПСГ, які ми розглядаємо, становила: Австрії — 95,87% (від максимально можливої технічної місткості), Чехії — 97,77, Угорщини — 59,81, Польщі — 100 і Словаччини — 96,52%. Для всього пулу ПСГ "Баумгартен" — 83,75%.

Для порівняння: завантаженість ПСГ Німеччини за той же період становила 90,64%.

Така висока максимальна завантаженість свідчить про актуальність використання українських підземних сховищ газу в центральноєвропейському регіоні.

Підключення українських операцій могло б значно оживити та розширити діяльність усіх складових Центральноєвропейського газового хабу  і мало б зацікавити представників газового ринку країн Центральної Європи.

Німеччина

Для повноти ілюстрації ситуації з підземними газосховищами у Європі доцільно також навести характеристики ПСГ Німеччини. Слід зазначити, що їх загальний обсяг приблизно такий же, як і західноукраїнських ПСГ. Однак технологічні параметри значно перевищують наші:

— максимальна технічна місткість сховищ становить 20,907 млрд куб. м;

— максимальна технічна здатність закачування — 256,61 млн куб. м на добу;

— максимальна технічна здатність відбору зі сховищ — 460,78 млн куб. м на добу;

— середній за останні 12 місяців відсоток заповнення (за період 12.08.12–12.08.13 р.) — 60,15%;

— середній за останні 12 місяців обсяг відбору газу зі сховищ — 47,3 млн куб. м на добу;

— середній за останні 12 місяців обсяг закачування — 
38,3 млн куб. м на добу;

— середній за останні 12 місяців обсяг закачаного до 
сховищ природного газу — 12,254 млрд куб. м (див. рис.3).

Цікавий факт: якщо, наприклад, 8 вересня поточного року добове закачування в українські ПСГ, за даними ПАТ "Укртрансгаз", становило майже 150 млн куб. м, то в усі сховища країн Європейського Союзу, за даними GSE, — близько 257 млн.

За таких умов українські провайдери послуг зберігання мають надати потенційним замовникам докази помітних переваг у разі користування вітчизняними газосховищами. Перша — це тарифи, друга — можливості подачі газу за всіма напрямками.

Тарифи

Розглянемо тарифну політику ПСГ торговельної зони Центральноєвропейського хабу на прикладі сховищ компанії OMV (OMV Gas Storage GmbH — OGSА).

Усі тарифи визначаються на підставі базових одиниць (units), які є комбінацією обсягу газу та швидкостей його закачування та/або відбору.

Замовлення можна зробити лише за однією складовою, тобто за обсягом або однією зі швидкостей. Виходячи з величини замовленої складової, розраховується кількість базових одиниць, за якими, у свою чергу, обчислюється решта складових, а також місячна плата.

Пропонується також низка опціонів і додаткові стягнення у разі залучення зовнішнього фінансування операцій із газом у сховищах, за передачу потужностей тощо. Наприклад, замовлення на зберігання он-лайн, використовуючи послугу OGSA під назвою Click&Store®. Оплата послуг, які не входять до переліку, опублікованому на веб-сайті OGSA, визначається окремо під час переговорів.

Крім того, споживач зобов'язаний оплатити послуги транспортування. Згідно з новою моделлю ринку, на OGSA покладено зобов'язання замовляти потужність транспортування для природного газу, який надходить до пулу сховищ OMV або який виходить з цього пулу. Раз на рік OGSA замовляє потужності транспортування "найвищої наявної якості" на наступний календарний рік, їх оплата покладається на споживача.

Кожний споживач має право, за попередньою письмовою згодою OMV, передавати третій стороні свої права та зобов'язання щодо потужностей зберігання повністю або частково (коштує це 5 тис. євро). У випадку пакетних послуг часткова передача не дозволяється.

За чинними європейськими стандартами всі послуги поділяються на пакетні (bundled) і непакетні (unbundled) (див. 
табл. 2
). Наприклад, споживачеві потрібна потужність зберігання для сезонних компенсацій на десять років. Режими закачування — з травня по вересень, відбору — з жовтня по березень. У жовтні та квітні можливі одночасно і закачування, і відбір. Обсяг газу для зберігання — 896000 МВт∙год. (приблизно 
85 млн куб. м газу).

Якщо споживач обирає таку пакетну послугу, то зберігання (разом із закачуванням та відбором) 1000 куб. м на місяць коштуватиме йому 4,6 євро. Якщо будуть застосовуватися гнучкі умови контракту (наприклад, споживачеві потрібна потужність зберігання 
85,3 млн куб. м зі швидкістю відбору 448 МВт∙год./год. на один рік, починаючи з травня; ці послуги потрібні як для сезонного компенсування, так і для інших цілей), то вартість цієї послуги для кожної 1000 куб. м природного газу становитиме вже 5,86 євро на місяць.

Україна

Треба зазначити, що нині за рішенням національного регулятора (НКРЕ) тарифи на зберігання 1000 куб. м газу в підземних газосховищах на один сезон зберігання становлять 18 грн (без ПДВ), тарифи на закачування та відбір газу — 7,5 грн (без ПДВ) за 1000 куб. м.

Однак сама система повинна бути гнучкішою і більш схожою на європейські. Нам також потрібно визначити, що саме ми зможемо запропонувати європейцям, тобто які режими зберігання і можливості відбору газу із ПСГ, особливо за умови транзиту російського газу в зимовий період.

Потрібно вибрати певні ПСГ, розробити для них гнучку (європейську) тарифну систему та здійснити модернізацію для збільшення потужностей відбору газу.

У перспективі, зважаючи на те, що зберігання газу є окремим бізнесом, потрібно мати і окремого оператора наших ПСГ (можливо, різних операторів на різних ПСГ). Тоді не національний регулятор, а ринок встановлюватиме тарифи на цей вид діяльності.

Вищенаведений аналіз дає можливість, на наш погляд, зробити висновок, що навіть зберігання європейського газу в наших сховищах, не кажучи вже про створення хабу, є досить складною проблемою. Її вирішення потребує професійного і системного підходу.

 

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №39, 19 жовтня-25 жовтня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво