Від Енергетичного співтовариства виграють і Україна, і Євросоюз - Енергоринок - dt.ua

Від Енергетичного співтовариства виграють і Україна, і Євросоюз

22 лютого, 2013, 20:35 Роздрукувати Випуск №7, 22 лютого-1 березня

На сьогодні ціни на газ залишаються найпотужнішим чинником залежності України від Росії. Саме в цьому контексті Україні потрібно замислитися над перевагами європейського Енергетичного співтовариства.

 У найближчому майбутньому пропозиція дешевшого газу від Росії є, поза сумнівом, дуже спокусливою. А на сьогодні ціни на газ залишаються найпотужнішим чинником залежності України від Росії. Саме в цьому контексті Україні потрібно замислитися над перевагами європейського Енергетичного співтовариства.

Країни — учасниці Енергетичного співтовариства поступово інтегруються до енергетичного ринку Європейського Союзу. Вони будують економічно життєздатні, конкурентоспроможні, прозорі та збалансовані енергетичні ринки, здатні привабити потрібні інвестиції. ЄС переконаний, що членство України в Енергетичному співтоваристві великою мірою відповідає її власним інтересам. Для цього існують чотири головні причини.

По-перше, структурні реформи, що забезпечують економічну та фінансову життєздатність українського енергетичного сектора, дадуть Україні можливість залучити такі потрібні для неї інвестиції в енергетичну галузь і розвивати свої потужні внутрішні енергоресурси.

Завдяки реформам енергетичної галузі до України вже прийшли кілька іноземних енергетичних інвесторів — не лише в сферу розвідки та видобутку газу, а й у проекти газопоставок і розвитку відновлюваних джерел енергії. Підписання 24 січня 2013 р. Угоди про розподіл продукції з компанією Shell є позитивним прикладом.

Тепер важливо, аби Україна забезпечила умови, щоб ці інвестори змогли працювати так, як і було заплановано. З урахуванням цієї перспективи Україна має продовжити свої реформи відповідно до зобов'язань, які вона взяла під час вступу до Енергетичного співтовариства, зокрема стосовно недискримінаційного доступу до її газотранспортної системи.

По-друге, реформи газового сектора відповідно до правил Енергетичного співтовариства дадуть Україні доступ до великого газового ринку ЄС, а відтак, можливість експортувати до ЄС газ власного виробництва. Євросоюз прагне вирішити питання майбутніх газових потоків, що надходитимуть у ЄС, у рамках збалансованого тристороннього діалогу між ЄС, Україною та Росією. Також Євросоюз бажає долучитися до тристоронніх консультацій щодо транзиту газу.

Європейська комісія готова активно підтримувати реформування газового сектора України та у співпраці з міжнародними фінансовими інституціями — Європейським інвестиційним банком, Європейським банком реконструкції та розвитку і Світовим банком — надавати підтримку модернізації української газотранспортної інфраструктури. Мета цієї модернізації полягає в тому, щоб Україна залишалася ключовою частиною всеєвропейської енергетичної мережі.

По-третє, членство в Енергетичному співтоваристві передбачає спільне з ЄС проведення диверсифікації поставок, збільшення енергетичної незалежності України та гарантування безпеки поставок у коротко- та довгостроковій перспективі. Київ уже вдало використовує цю можливість. Від листопада 2012 р. Україна отримує газ із Німеччини та Польщі (через реверсні потоки) за набагато нижчими цінами, ніж ті, за якими вона купує газ у Росії. Також Україна розробляє два додаткові шляхи реверсних поставок природного газу з Європи, а саме — зі Словаччини та Угорщини.

Створення перехрестя газових шляхів в Україні сприятиме подальшому зміцненню безпеки поставок і залученню інвестицій у внутрішнє виробництво.

У майбутньому Україна має отримати доступ не лише до надлишкового російського газу, присутнього у Західній Європі, а й до газу, наявного на міжнародних ринках.

ЄС прагне вивчити можливість створення "газових коридорів" з метою забезпечення триваліших варіантів диверсифікації газопоставок. Наприклад, можна використати діючі трубопроводи у Західній Україні, що ведуть до Румунії, Угорщини, Словаччини і Польщі.

Щоб ці проекти запрацювали, всі країни, які беруть у них участь, мають співпрацювати. Вони також повинні переконатися, що їхній операційний контроль за газовими потоками здійснюється відповідно до правових зобов'язань, узятих у рамках Угоди про Енергетичне співтовариство, та/або у рамках правил внутрішнього ринку Європейського Союзу. Українська газотранспортна мережа та потенціал її підземних сховищ (вони здатні зберігати 31 млрд кубометрів газу; всі газосховища Євросоюзу мають загальну місткість у 95 млрд) можуть і надалі приваблювати інвестиції та мати велику цінність, якщо газ зможе поставлятися до України з ЄС — для споживання або зберігання.

По-четверте, поступова інтеграція в енергетичний ринок ЄС допоможе поліпшити конкурентоспроможність і збалансованість українського енергетичного ринку. Вона сприятиме встановленню в Україні довгострокових конкурентоспроможних і доступних цін на енергоресурси. Вона також надасть стимули для поліпшення енергоефективності та зміцнить енергетичну безпеку України, завдяки диверсифікації джерел поставок енергоресурсів.

Підсумовуючи, можна сказати, що послідовна відданість реформам відповідно до Договору про Енергетичне співтовариство матиме позитивні наслідки для енергетичної безпеки і незалежності України.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Останній Перший Популярні Усього коментарів: 3
  • Ернст Рахаров Ернст Рахаров 24 лютого, 13:34 Те, що закоренілий шваб Günther Öttinger, який ще п'ять років тому напевне навіть не підозрював про існування десь далеко на сході від Штуттгарта держави Україна, взагалі взяв на себе клопіт агітувати за Енергетичне співтовариство ЄС на шпальтах ДТ - вже саме по собі заслуговує на похвалу. Danke viel Mals Herr Öttinger! :) З іншого боку хотілося б нагадати, що у самому ЄС договір про Енергетичне співтовариство імплеметується не надто швидко (і Німеччина в цьому аспекті - не найкращий приклад). Тож великі зусилля потрібні з обох боків: і з боку ЄС, і з боку України. І в обох випадках для більш швидкого реформування енергетичного ринку потрібний тиск прогресивної громадськості. згоден 0 не згоден 0 Відповісти Цитувати ДякуємоПоскаржитись тезка тезка 24 лютого, 22:03 +100%. Більше того, "для більш швидкого реформування ... потрібний тиск прогресивної громадськості" (ПГ) не лише в локальному масштабі, але й в глобальному (глобалізація!). В різних країнах рівень розвитку та степінь впливу ПГ є різним. Одна справа Ваша Швейцарія - групово-колективні цінності, колегіальне політичне правління, економічна система типу узгоджене вільне підприємництво (+ пряма демократія найвищого ґатунку!). Інша справа наша Україна - індивідуалістсько-конкуренційні ц., унітарне (автократичне!) п.п., адміністративно-командна (олігархічна) е.с. (+ представницька демократія найнижчого ґ.!). Ймовірно, що з метою підняття суспільної свідомості на суттєво вищий якісний рівень визріла необхідність прискорити темпи саме глобалізації ПГ - в першу чергу шляхом укрупнення роздрібнених сміжних громадських організацій (СГО) в національні асоціації з наступним розвитком міжнародної співпраці між ними. Успіхів! згоден 0 не згоден 0 Цитувати ДякуємоПоскаржитись
Випуск №35, 21 вересня-27 вересня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво