Турецький потік: партнери і перспективи - Енергоринок - dt.ua

"Турецький потік": партнери і перспективи

15 вересня, 2017, 17:26 Роздрукувати Випуск №34, 16 вересня-22 вересня

Складається враження, що сайту "Миротворець" настав час створювати реєстр європейських компаній, що не бояться санкцій.

© amalgazinvest.gazprom.ru

Поки Україна, Польща, країни Балтії та Скандинавії ведуть запеклу боротьбу проти "Північного потоку-2", "Газпром" та його європейські партнери активно просуваються на південному "газовому" фронті, реалізовуючи безглуздий і нещадний проект "Турецький потік". Складається враження, що сайту "Миротворець" настав час створювати реєстр європейських компаній, які допомагають російському монополісту знищувати український транзит і не бояться санкцій.

На початку вересня до швейцарської Allseas Group S.A., яка підрядилася прокладати дуже складну морську ділянку згаданого трубопроводу, додалася британська компанія Petrofaс. Саме з нею дочірня компанія "Газпрому" зі штаб-квартирою в Амстердамі South Stream Тransport B.V. підписала договір про будівництво наземної інфраструктури — трубопроводів і приймального терміналу газу на території Туреччини вартістю 340 млн євро. У прес-релізі компанії з цього приводу повідомляється, що приймальний термінал має бути готовий у грудні 2019-го і розрахований на обробку 31,5 млрд кубометрів газу на рік.

Для Petrofac це не єдина перемога на російському енергетичному ринку. Одночасно з "турецьким" контрактом ця компанія одержала ще один — "сахалінський" вартістю 700 млн дол. З боку Росії її партнером виступила Sakhalin Energy Investment Company. Дивовижний успіх для компанії, керівник якої, Айман Асфарі, перебуває під адміністративними санкціями, накладеними на нього у зв'язку з розслідуванням Національної комісії Італії з цінних паперів за підозрою в шахрайстві при торгівлі цінними паперами в 2012 р. (йдеться про "інсайдерські" схеми торгівлі на біржі акціями італійської компанії). Серед накладених санкцій: 300 тис. євро штрафу, 12-місячна заборона обіймати керівні посади у будь-яких італійських компаніях і конфіскація нерухомості на суму в 385 тис. євро. Про це сам CEO чесно повідомив у зверненні до ради директорів, відкидаючи всі обвинувачення на свою адресу. Однак згадані санкції виявилися лише вершиною айсберга, існує й підводна його частина.

Компанія Petrofac та її CEO з 2002 р. сирієць Асфарі ще в травні поточного року опинилися під слідством Офісу спеціальних розслідувань Великої Британії за обвинуваченням у корупції, дачі хабарів і відмиванні грошей у зв'язку з діяльністю компанії з Монако Unaoil, яку також обвинуватили в корупції. Petrofac була клієнтом Unaoil з 2002-го по 2009 р. для супроводу своїх проектів у Казахстані на загальну суму 2 млрд дол.

Справа набула широкого розголосу в британських ЗМІ, оскільки з'ясувалося, що Асфарі має почесне звання "посла бізнесу прем'єр-міністра", що його дають тим підприємцям, які щедро спонсирують правлячу партію. Айман Асфарі, чиє особисте багатство оцінюється журналом Forbes у 970 млн дол., і його дружина пожертвували у фонд торі понад 700 тис. фунтів стерлінгів із 2009 р. (лише минулого грудня — 40 тис. фунтів).

За британськими традиціями, елітна група донорів, які жертвують на потреби партії мінімум 50 тис. фунтів на рік, запрошуються на вечері за участі прем'єр-міністра та інших впливових членів Консервативної партії, одержують статус "послів бізнесу" і право проводити офіційні зустрічі від імені уряду під час ділових місій за кордоном. Статус "посла бізнесу прем'єр-міністра" дає також право проводити зустрічі з членами уряду у форматі тет-а-тет і приймати високопоставлених гостей з-за кордону. Усього у Великій Британії налічується
44 такі посли, серед яких голови найбільших банків і корпорацій. Petrofac має 31 офіс за кордоном (переважно Африка, Азія та Близький Схід) і 13,5 тис. співробітників, а прибуток компанії торік становив 7,9 млрд дол.

Однак усе змінилося у зв'язку з корупційним розслідуванням. Факт обвинувачень у дачі хабарів обійшовся компанії втратою 500 млн фунтів на біржі й загрожує сумою в 625 млн фунтів штрафу, якщо факти корупції буде доведено. СОО компанії та партнер Асфарі Марван Чедід був відсторонений від своїх обов'язків.

На думку аналітиків банків Barclays та Morgan Stanley, здійснюване розслідування є дуже серйозним негативним сигналом для інвесторів і партнерів Petrofac. Прогнозується, що вже найближчими роками компанія може втратити до половини ринкової вартості. Як приклад наводиться аналогічне розслідування щодо компанії Saipem (партнер "Газпрому" по "Південному потоку"), якій 2012-го було висунуто обвинувачення в корупції за проектами в Африці, і відтоді Saipem не змогла одержати там жодного контракту.

Однак усі ці факти не збентежили "Газпром", який заявив, що вже прокладено близько 220 км труб підводної ділянки з 900, тому слід негайно приступити до будівництва наземної інфраструктури поблизу поселення Кіікьой, де "Турецький потік" ступить на рідну землю. Petrofac, на думку "Газпрому", є чудовим партнером для цього проекту.

Водночас уже найближчим часом рада директорів "Газпрому" збирається обговорити створення спільного з турецькою компанією Botas підприємства TurkAkim Gaz Tasima A.S. для реалізації на турецькій території сухопутної ділянки другої нитки газопроводу.

Раніше керівництво "Газпрому" і Міненерго РФ заявляли, що другу нитку не будуватимуть доти, доки Європейська комісія не повідомить про зацікавленість ЄС одержувати російський газ через Грецію та Італію. У свою чергу, Брюссель неодноразово висловлювався на підтримку азербайджано-турецького проекту "Південний транспортний коридор", яким каспійський газ має вперше потрапити на європейський ринок. "Турецький потік" так і не було включено у число пріоритетних проектів ЄС, але, як випливає із останніх заяв Москви, Росія й Туреччина вирішили будувати другу, експортну, нитку до кордону з Грецією.

Саме Греція є чи не єдиною європейською країною, в якій, за опитуваннями громадської думки, проведеними цього року авторитетною організацією Pew Global, ставлення до Росії та Путіна є позитивним. З огляду на цей фактор можна припустити, що план Росії полягає в тому, щоб продовжувати політичний тиск на ЄС, одночасно дискредитуючи українську ГТС і пропонуючи готову "альтернативну" інфраструктуру поставок газу.

Другим "оплотом" "Газпрому" на півдні Європи після Греції має стати Італія, і, мабуть, італійські зв'язки сирійського керівництва британської Petrofac, так само, як і особиста дружба Путіна з відомими італійськими політиками, мають спрацювати аналогічно "фактору Шредера" на півночі.

В історії з "Турецьким потоком" залишається неясним питання про застосування санкцій США. Складається враження, що цей проект не надто турбує Вашингтон, основну увагу якого зосереджено на об'єктивно більш небезпечному для України "Північному потоці-2". У свою чергу, турецькі ЗМІ активно цитують міністра енергетики РФ Новака, який заявив, що прийняття Конгресом США закону про санкції має на меті "одержання переваг на європейському ринку природного газу". На їхню думку, "Турецький потік" — дуже важливий проект, який дасть змогу Туреччині стати ключовою країною між виробниками та споживачами газу, особливо з числа країн ЄС, які "ворожі" стосовно Туреччини. У разі реалізації другої, експортної, нитки, як пише турецька газета "Єні Шафак", "їм нелегко буде прийняти той факт, що в енергетичному секторі вони мають потребу в Туреччині, котра, як вони впродовж багатьох років думали, сама має потребу в них". "Мета тих, хто хоче, щоб Туреччина, яка має стратегічне значення в силу свого географічного положення, а також політичної та економічної структури, пішла з цього поля бою, цілком зрозуміла: не допустити, щоб наша країна мала силу, яка буде отримана завдяки енергетиці", — зазначають у ЗМІ.

"Поле бою", про яке пише газета, — це боротьба між США і Росією за європейський ринок газу. Тому проект має бути прискорений, щоб закінчити будівництво раніше, ніж США зможуть застосувати санкції. Про жодні розрахунки, що могли б підтвердити підступні плани США, в яких на сьогодні працює один-єдиний експортний термінал, газета не згадує.

Статистика, надана "Газпромом", свідчить, що за вісім місяців 2017 р. видобуток газу зріс на 20% за рахунок родовищ на Ямалі. Саме ямальський газ, за твердженнями Міллера, має наповнити труби "Північного потоку-2". За словами голови "Газпрому", у Європі зростає кількість країн і компаній, зацікавлених у збільшенні поставок російського газу, що нібито і є основною причиною інвестицій у нову трубопровідну інфраструктуру.

Водночас проект звіту Міжнародного енергетичного агентства, який мають опублікувати у листопаді, не підтверджує цих оцінок. Експерти Агентства вважають, що основною тенденцією є подальша глобалізація ринків газу у зв'язку з виходом на арену сланцевого газу зі США та зростанням частки LNG у європейському кошику.

Приблизно такі самі тенденції, помножені на значні інвестиції у відновлювані джерела енергії, стосуються величезного китайського ринку — ще однієї надії Росії в контексті збільшення прибутків від експорту вуглеводнів. Міллер постійно каже про "колосальні" можливості ринків Азії та передусім Китаю, однак найбільше досягнення Росії на сьогодні — це продаж китайцям частки швейцарців і суверенного фонду Катару в "Роснефти".

Що ж до "Турецького потоку", то, мабуть, "Газпром" готовий іти в цьому проекті до кінця. Залишається сподіватися, що ЄС залишиться непохитним у своїй позиції відносно "Південного транспортного коридору", і збитки для української ГТС обмежаться втратою транзиту балканським маршрутом. Альтернативні й більш позитивні сценарії можливі лише в контексті санкцій США, однак готовність їхнього застосування Вашингтоном з урахуванням і так дуже напружених відносин із Туреччиною залишається під сумнівом.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №27, 13 липня-19 липня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво